Гройсман і Роттердам+. Від ненависті до любові
1 липня 2016 року на засіданні Кабміну прем'єр Володимир Гройсман сказав: "Схема Роттердам+ неприйнятна. Це рішення незалежного від уряду регулятора НКРЕКП. Але уряд не буде сидіти і споглядати, як формується ціна вугілля! Позиція уряду з цього приводу буде дуже публічна!".
Прем'єр звернув увагу на зростання ціни електроенергії.
"Ми створюємо конкурентну економіку чи навпаки — встановлюємо непомірні ціни, які можуть мати важкі наслідки для економіки?" — запитав він і доручив з'ясувати це питання.
Далі почалося цікаве.
У вересні 2016 року заступник Гройсмана, перший віце-прем'єр міністр Степан Кубів, повідомив виданню "Дєло": уряд дійшов до висновку, що формула Роттердам+ раціональна, бо це "орієнтація цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку".
В уряді вирішили, що, перш за все, європейською мусить бути ціна вугілля, яке продає Рінат Ахметов. Його компанії ДТЕК належить 85% українського вугілля.
Правда, ця ціна вища за світову. По-перше, вугілля із сіркою 2% прирівняли до вугілля із сіркою менше 1% (індекс АРІ2 у Роттердамі). По-друге, до "ціни Роттердама" додали вартість транспортування за 8 тис км. У реальності його, звичайно, не існує, бо жодних реальних поставок з Роттердама не відбувається.
Ось такою була позиція колишнього коменданта Майдану, який не так давно виводив людей на Майдан проти Януковича та його олігархічного клану.
Нові заяви Гройсмана — зміна риторики на протилежну
12 лютого 2017 року в ефірі ТРК "Україна", яка належить Ахметову, під час блокади торгівлі з окупованими територіями, пізніше закріпленої рішенням РНБОУ, Гройсман заявив, що альтернативи донецькому вугіллю нема. Тоді вже майже рік саме вугілля з ОРДЛО закладалося в тарифи за ціною "Роттердам+".
Як виявилося, альтернатива є. За підсумками 2017 року кілька вітчизняних ТЕС були переведені з антрациту на вугілля марки Г, що видобувається на території, підконтрольній українській владі.
Споживання антрациту за рік скоротилося удвічі, а уряд цим вже навіть гордиться як своїм досягненням у сфері енергетики. Зараз Україна зовсім не споживає це "безальтернативне донецьке вугілля".
6 квітня 2017 року в інтерв’ю УПГройсман заявив, що "реального "Роттердама" в цьому році не було". Виникає питання: що ж тоді Гройсман критикував улітку 2016 року?
Ще Гройсман розповів про загрозу підвищення ціни в майбутньому і пообіцяв категоричну позицію: "Я б уже був у великому бунті і ніколи б цього не допустив".
Ціни на вугілля перерахували в кінці 2017 року, але обіцяного "бунту" не сталося.
26 червня, 23 жовтня та 20 грудня 2017 року в інтерв’ю Ліга, на брифінгу уряду та в ефіріNewsOne Гройсман знову заявляє, що формула "Роттердам+" ні разу не застосовувалася для визначення ціни вугілля та електроенергії.
23 жовтня 2017 року Ще один заступник Гройсмана і його вінницький земляк Володимир Кістіон переконував, що "Роттердам+" існує, тому що ніхто не запропонував іншої формули.
Насправді інші формули були, а недавно ми зареєстрували законопроект, який змінює формулу "Роттердам+" на "0,9 х Роттердам". Зрештою, Кістіон стверджує, що питання зміни формули "зараз не дуже актуальне". Формули, яка претендує на звання найбільш масштабної корупційної схеми часів незалежності України.
Такі висловлювання дивні не тільки на фоні попередньої критики Гройсманом формули і підвищення тарифів у липні 2016 року, а й на фоні інших подій.
14 лютого 2017 року тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк заявив, що "Роттердам+" працює. 20 березня того ж року формулу розкритикував віце-президент Єврокомісії Шефчович. А 24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо формування вартості електроенергії за цією формулою.
Нові рішення уряду на користь ДТЕК на 10 млрд грн
18 жовтня 2017 року Уряд Гройсмана виділив 2 млрд грн виробникам електроенергії, але ці гроші пішли не всім виробникам.
Державні компанії "Енергоатом", "Укргідроенерго" та "Укренерго" не отримали нічого. З виділеної суми 1,5 млрд грн або 80% коштів пішли тепловим електростанціям, які належать компанії ДТЕК Ахметова.
У грудні 2017 року Уряд виділив з держбюджету 1,8 млрд грн на погашення боргів за електроенергію. Компанії ДТЕК дісталося понад 1 млрд грн, а три державні компанії знову не отримали нічого.
Цікавий контраст: любов до приватної фірми олігарха Ахметова та нелюбов до державних компаній, де акціонером є український народ.
20 квітня 2018 року Гройсман опублікував твіт, де висловив сумніви щодо справедливості тарифів: "Вважаю, що зараз є питання справедливості тарифів для промисловості, електротранспорту". Через кілька годин прем'єр видалив цей твіт. Хоча проблема нікуди не зникла і електротранспорт (трамвай, тролейбус, метро) знову подорожчали.
28 квітня 2018 року Уряд схвалив законопроект про погашення боргів ОРДЛО. Він передбачає виділення дотації з державного бюджету приватним енергетичним компаніям на суму близько 9 млрд грн, з яких понад 7 млрд грн — групі ДТЕК.
Ахметов отримав лояльність і Гройсмана
З липня 2016 року, коли прем'єр-міністр розкритикував формулу "Роттердам+", ціну на вугілля підвищили на понад 100% до 2 535 грн за тонну. Це найвища ціна такого вугілля у світі. З того часу через цю формулу тарифи на електроенергію зростали ще чотири рази, послаблюючи конкурентоспроможність економіки.
Проте обіцяної гучної політичної публічної позиції від прем'єра ми не побачили. Це нагадує ситуацію з колишнім головою НКРЕКП Вовком, який спочатку стверджував, що ДТЕК — монополіст-шантажист, і ціна вугілля 1 100 грн за тонну більш ніж достатня, а потім за два роки підняв цю ціну до 2 535 грн.
Замість обіцяної публічної позиції у відстоюванні справедливих тарифів ми побачили цілу низку масштабних рішень уряду на користь Ахметова.
Така щедрість Гройсмана щодо найбагатшого українського олігарха відбувається на фоні наростання дефіциту бюджету, скорочення програми субсидій, браку коштів для виплати пенсій та намірів знову підвищити ціни на газ для населення.
Що ж так впливає на деяких політиків, чиновників і керівників держави, що вони змінюють свою позицію на діаметрально протилежну і стають лояльними до олігарха Ахметова?