Навіщо і як змінювати медицину в Україні? Вибір українців
Цього тижня Рада пообіцяла проголосувати за медичну реформу.
Здавалося б, про неї вже висловилися всі експерти, політики і просто бажаючі, і неможливо було залишитися ізольованим від обговорень, але дослідження показало, що 30% українців ще нічого взагалі про неї не чули.
Cеред молоді таких найбільше — 42% громадян у віці 18-35 років не чули про реформу. Про це говорять результати дослідження, що було ініційоване Центром економічної стратегії (ЦЕС) за підтримки Посольства Чехії в Україні. Опитування було проведене GfK Ukraine в липні-вересні поточного року.
"Про систему знають найбільше ті, у кого проблеми зі здоров'ям. Зазвичай, старші люди. Вони не йдуть на первинку, вони одразу йдуть до професорів — лікарів вторинної медицини. Наша система охорони здоров'я — це не система охорони здоров’я, а система вирішення проблем зі здоров'ям", — так пояснює ситуацію лікар-педіатр Олександр Ябчанка.
Олександр тимчасово залишив професійну діяльність, щоб зайнятися реформуванням системи, в якій працював, і привести її до того стану, в якому зможе працювати знову і не спостерігати за виїздом колег закордон.
На користь його спостереження говорить і інша цифра — 27% громадян взагалі не відвідували лікарень протягом останнього року. Тобто, ніяких перевірок, аналізів, консультацій протягом року. Через це українці більше хворіють, живуть менше, і коли таки потрапляють у лікарню, то перебувають на стаціонарі майже вдвічі довше, ніж європейці.
Громадяни намагаються уникати лікарень, адже 87% розуміють, що безплатна медицина існує лише в законах, і 82% погоджуються, що функціонує ця платна медична система зараз погано. Розвалене обладнання, черги, дорогі ліки, хабарництво — всі ці проблеми очевидні для більшості. Тому й виникає необхідність зрушувати розвалену систему з мертвої точки.
ОЦІНІТЬ НАСКІЛЬКИ ВИ ПОГОДЖУЄТЕСЯ З ТИМ, ЩО КОЖНА З ЦИХ ПРОБЛЕМ АКТУАЛЬНА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЦИНИ?
Як зробити так, щоб система допомагала людині не хворіти, а не відлякувала її вже при думці сходити в лікарню? Міністерство охорони здоров'я розробило свої пропозиції щодо реформи, а ми дізналися у громадян, чи підтримують вони ці зміни.
|
Підтримуєте складову реформи? |
Рівень підтримки |
|
Кожен громадянин зможе сам обирати сімейного лікаря, який буде слідкувати за станом здоров'я пацієнта, при потребі направляти до спеціалізованих лікарів |
88% |
|
Принцип "гроші ходять за пацієнтом", коли пацієнт сам може обирати лікаря та лікарню |
88% |
|
Держава буде повністю оплачувати сімейного лікаря та екстрену допомогу, ведення вагітності та лікування дітей, догляд за невиліковно хворими, інші послуги — співоплата пацієнтом та державою |
87% |
|
Перехід на електронний запис на прийом для уникнення черг, а також електронні медичні картки, коли вся інформація про пацієнта буде вноситись в електронну базу і лікар будь-якої лікарні зможе отримати до неї доступ |
79% |
|
Офіційні чіткі та прозорі тарифи співоплати за кожну медичну послугу |
76% |
|
Створюється незалежний орган - Національна служба здоров'я України, яка буде розподіляти кошти та контролювати якість послуг |
71% |
|
Зарплата лікаря буде залежати від кількості пацієнтів |
68% |
Найбільша підтримка надається тим елементам реформи, що вказують на можливість самостійного вибору. Люди хочуть самі вирішувати, у кого лікуватися? і хто має отримувати за них гроші. Держава має поважати їх вибір і оплачувати достойно роботу саме тієї людині і закладу, які вони обирають.
Впевненість, що можна отримати базовий пакет медичних послуг — це ще один важливий елемент реформи для громадян. Його підтримка — 87%, і це при тому, що поряд із гарантованістю послуг у тезі звучить також і співоплата.
Незважаючи на балаканину популістів, громадяни розуміють, що безкоштовна медицина — це міф, і підтримують чітку та прозору співоплату замість психологічно неприємної та непрозорої оплати лікарю.
Стратегічно ж безкоштовна первинна медицина дозволить людям не боятися регулярно звертатися до лікарів та змістить фокус в Україні із лікування існуючих проблем на недопущення цих проблем та підтримання здоров’я громадян.
Проте, вводячи співоплату, необхідно врахувати, що є невелика група найбідніших пацієнтів, які отримували медичні послуги все-таки безкоштовно — за результатами дослідження люди з низьким доходом більш схильні вважати, що медицина в Україні безкоштовна.
Як пояснює Олександр Ябчанка, швидше за все це пов'язано із особистим ставленням медперсоналу до пацієнта, що опинився у скрутному становищі. Реформа має врахувати їх інтереси, забезпечивши допомоги на лікування, що таргетовані за доходами.
Для тих же, хто оплачуватиме лікування без пільг, важливим залишається питання якості послуг, за які вони платитимуть. Тут люди надіються на створення Національної служби здоров'я, що буде контролювати якість і відзначають, що незалежність цього органу і довіра до нього – це ледь не найважливіше, що потрібно для того, щоб реформа пройшла успішно.
Основні постулати медичної реформи вже мають підтримку громадян, яким набридла лише формально безкоштовна до того ж неякісна медицина. Дуже сподіваємося, що медична реформа таки отримає підтримку і в залі Верховної ради, і з часом ми отримаємо якісно функціонуючу систему.
При прийнятті законів, що докорінно змінять фінансування медицини в Україні, важливо врахувати інтереси незахищених верств населення і створити механізми контролю якості послуг.