Українська правда

Десять речей, які варто знати про відкриті дані

Сайт, на якому держава щодня звітує про використання бюджетних коштів, працює з 15 вересня 2015 року. Чому його потенціал не використовується повною мірою?

Два роки тому, розповідаючи про e-data.gov.ua, створений нашою командою, я завершив колонку так: "Про що цей веб-портал? Про свободу від ілюзій і про наше майбутнє". Минуло півтора року. Чи звільнилися ми від ілюзій? Думаю, ні.

Популізму з боку політиків стало більше, а потенціал відкритих даних дотепер ще мало затребуваний суспільством. Певною мірою це пов'язано із згасанням активності, частково з нерозумінням, чим є open data насправді.

Що дає нам підстави не розчаровуватися і працювати далі?

1. Понад 15 млн документів.

Таку кількість даних можна переглянути на e-data.gov.ua. З кожним днем це число зростає. Це найбільша відкрита база даних в Україні у сфері публічних фінансів. Вона містить понад 45 млн трансакцій на загальну суму понад 3,2 трлн грн.

Після закриття операційного дня 200 тис трансакцій з ДКСУ через захищений тунель йдуть у Мінфін. О 9-й ранку наступного дня їх можна побачити на порталі.

2. Унікальність.

Це не тільки найбільша в Україні база відкритих даних у сфері публічних фінансів. Навіть у Європі я не зустрічав аналогічного ресурсу, куди б державне казначейство щодня викладало всі свої платежі. Додайте сюди близько 500 тис договорів, доступ до яких дає електронна система публічних закупівель ProZorro.

Додайте єдиний державний портал відкритих даних data.gov.ua, який планують активно розвивати. Так, ми багато чого беремо на Заході, але ми також володіємо сучасними технологіями і показуємо себе як активні гравці у сфері open data.

3. Три роки, три місяці і три дні.

Щоб ухвалити закон для створення цього порталу, знадобилося три роки. Ми написали код за три місяці. Через три дні журналіст знайшов корупційну схему з квартирами на вулиці Горького.

На цьому ресурсі можна побачити все: від придбання кавоварки для приймальні і закінчуючи купівлею автомобіля чи оплатою проживання в готелі "Київ".

Був такий собі "чорний мішок", а тепер ви бачите кожну копійку. Багато можновладців досі про це навіть не здогадуються.

4. Справжній Клондайк для розслідувань.

Прикладів вже достатньо.

Користуючись даними порталу, Дмитро Гнап зробив гучне розслідування про те, як напередодні Нового року ГПУ витратила мільйони гривень на канцтовари.

У нас небагато журналістів, які займаються корупційними розслідуваннями з юридичними наслідками: "Наші гроші" Олексія Шалайського, Bihus.info. Однак ми стимулюємо громадськість, проводячи конкурси журналістських розслідувань.

Ця тема цікава регіональним активістам. Виділяються Херсон і Кропивницький. На Донбасі дуже активна громада. У селі Нові Петрівці, де живе близько 8 тис осіб, активісти дізналися, як працює схема "кум-сват-брат". Система допомагає відкривати дані на будь-якому рівні.

5. Пошукова аналітична система 007.org.ua.

E-data.gov.ua — це база даних, на основі якої можна створювати інші корисні сервіси. 007.org.ua — це якраз такий приклад. Сервіс значно полегшує журналістські розслідування. Це простий спосіб пошуку та візуалізації аналітики на основі відкритих даних про публічні фінанси України. Зайдіть і подивіться.

Ви можете побачити там будь-які трансакції контрагентів. Видно, коли заплатили, яку суму, хто платник і хто одержувач. Це ініціатива команди "Є-data". Держава відкрила дані, а ми маємо можливість їх обробляти, як заманеться.

6. По-справжньому відкриті дані.

Ще одна важлива річ: open data — це дані, які можна скопіювати і піддати машинній обробці. Дані e-data.gov.ua відповідають цій вимозі. Ми не працюємо з інформацією у форматах pdf, скан-копій та фотографій, які для цього не годяться.

7. 47%.

Зараз повною мірою функціонує тільки казначейський модуль. З 80 тис розпорядників, які за законом повинні зареєструвати свої кабінети на порталі, зробили це трохи менше половини. Причин кілька.

Близько 30% території України не має якісного інтернету. Деяка частина урядовців не знає про цю вимогу закону. Інші просто не хочуть. У них в оборотах мільйони, а штрафи становлять 400-800 грн. Проте, користуючись тільки даними про трансакції Єдиного казначейського рахунку, можна багато чого побачити і зробити.

8. Це мусить бути цікаво чиновникам.

Ми вважаємо, що чим більше про цю систему будуть знати урядовці будь-якого рівня, тим більше їх буде зареєстровано в системі. Нам потрібно не 47%, а хоча б 70%. Це повинно бути для них цікаво, бо це крок назустріч громаді.

Деякі з них це розуміють і навіть долучають пресу, кажучи тим самим: "Ми відкриті". Це шлях до електронного відкритого уряду.

9. Відкриті дані — це не тільки боротьба з корупцією.

Відкриті дані розвивають економіку, стимулюють менеджмент і бізнес-процеси. Коли ми проаналізували дані порталу e-data.gov.ua, то виявили, що 70% платежів казначейство проводить по Україні день в день, 22% — наступного дня.

Платежі, які обробляються до п'яти днів, становлять 6%, а платежі, здійснені через п'ять днів, — тільки 2%. Це хороший сигнал для бізнесу, який сумнівається, чи працювати йому з державою. Раніше побоювання щодо затримок платежів були обґрунтовані, сьогодні платежі майже не затримуються.

10. Про якість життя.

Корупція не є першопричиною низької якості життя. В умовах прозорості корупція буде зменшуватися. Подивіться на Данію, у якій 92 людини зі ста мають інтернет і доступ до open data, і на Сомалі, де доступ до відкритих даних — на рівні 1,5%.

Отже, що таке open data? Це означає більше бачити, знати і думати. Це значить бути чесним, сильним і самостійно ухвалювати рішення.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Prozorro ІТ Держказначейство