Контроль і моніторинг реєстраторів: як це працюватиме
В Україні запрацював антирейдерський закон. Однією з його новел став механізм контролю за діяльністю реєстраторів і нотаріусів.
З листопада 2016 року в Україні запрацював антирейдерський закон. Однією з його новел став механізм контролю за діяльністю реєстраторів і нотаріусів.
Міністерство юстиції контролюватиме діяльність суб'єктів державної реєстрації та державних реєстраторів не тільки при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, а й шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій у реєстрах та камеральних перевірок.
Чому це важливо
Передавання функцій реєстрації бізнесу та нерухомості від Мін'юсту — момент позитивний. Таким чином державі вдалося подолати корупційну складову та демонополізувати сферу реєстрації, покращити якість надання адміністративних послуг, створити умови здорової конкуренції для суб'єктів, що надають ці послуги.
Однак це не єдині проблеми, що існували в сфері реєстрації майна та бізнесу. Інша складова — захист права власності.
Річ у тім, що серед спільноти професійних добросовісних нотаріусів та незалежних реєстраторів знайшлися ті, хто вирішили займатися недобросовісним промислом та за окрему винагороду почали перереєстровувати майно на третіх осіб або реєструвати майно за відсутності правових підстав.
Іншими словами, почали брати участь у рейдерських захопленнях майна. Так, як це робили попередники — працівники ліквідованої Реєстраційної служби. Відмінність лише у тому, що зараз ці випадки поодинокі.
Правоохоронні органи не завжди можуть оперативно реагувати на факти незаконних реєстраційних дій. Судова система теж не до кінця реформована, тому говорити про повну захищеність права власності в Україні зарано.
Завдання влади — послідовно та впевнено вирішувати цю проблему. Адже захищеність права власності — це основа основ будь-якої правової держави. Це гарантія притоку інвестицій, економічної стабільності та добробуту громадян.
Саме тому Мін'юст так активно долучився до розробки антирейдерського закону і тепер працює над втіленням його новел у життя. Сьогодні детально проаналізую, як відбуваються контроль та моніторинг дій реєстраторів.
Коли проводиться моніторинг
Якщо у реєстратора виникає "дике бажання" зареєструвати щось о другій годині ночі, раптово видалити свій запис з реєстру чи провести реєстрацію з порушеними термінами, це наводить на роздуми та викликає підозру. Дії таких реєстраторів слід перевіряти та ухвалювати відповідні рішення.
Моніторинг проводиться на підставі відомостей реєстрів за такими критеріями: порушення строків реєстрації, проведення реєстраційних дій в неробочий час, відсутність у реєстрах електронних копій документів, проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, скасування записів з реєстрів тощо.
Хочу наголосити, що такий тип перевірок не заважатиме нормальному функціонуванню суб'єктів державної реєстрації та системі в цілому. Мова йде тільки про камеральні перевірки, які відбуваються безпосередньо в реєстрі.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається акт. Виявлення в процесі моніторингу порушень порядку державної реєстрації є підставою для проведення Міністерством юстиції камеральної перевірки.
Також підставою для проведення камеральної перевірки можуть бути скарги, подані відповідно до закону "Про звернення громадян", та обґрунтовані подання територіальних органів Міністерства юстиції.
Особливо важливою у даному контексті є можливість реагувати на подання місцевих органів юстиції. Зазвичай працівникам "на місцях" простіше зрозуміти, хто саме порушує закон та долучається до незаконних оборудок.
Що таке камеральна перевірка
Камеральна перевірка — це безвиїзна перевірка дій реєстратора. Вона проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше трьох осіб. Проводиться така перевірка протягом 14 робочих днів. Під час проведення камеральної перевірки комісія має такі права.
1. Знайомитися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів.
2. Витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, копії документів у паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні у реєстрах в електронній формі.
3. Вимагати від державних реєстраторів надання пояснень.
Такий алгоритм дій дозволить комісії зрозуміти: реєстратор добросовісний чи заради безпеки власності громадян йому реєстратором краще не бути.
Що може бути наслідком камеральної перевірки? Тимчасове обмеження доступу до реєстру, анулювання доступу до реєстру, передавання матеріалів про порушення правоохоронцям, притягнення до адміністративної відповідальності, анулювання свідоцтва, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.
Також передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі виявлення фактів неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Закон не встановлює часових обмежень, але варто розуміти два моменти. Перший — до 2013 року реєстраційні дії здійснювалися працівниками БТІ, які не були державними реєстраторами. Другий — до січня 2016 року реєстрація здійснювалася переважно реєстраторами Мін'юсту, які уже звільнені.
Ми зробили черговий крок у напрямку запровадження європейських стандартів захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів.