Медицина по-українськи: коли пацієнт платить двічі

Конституція гарантує кожному право на медичну допомогу та передбачає, що допомога у державних закладах охорони здоров'я надається безоплатно.

Зрозуміло, що термін "безоплатність" є умовним, оскільки видатки на "безоплатну медичну допомогу" оплачують пацієнти шляхом відрахувань від доходів до бюджетів.

На практиці ж пацієнт оплачує медичну допомогу двічі: перший раз — податками з доходів, другий раз — коли потрапляє в лікарню.

Поганою традицією є недостатній рівень фінансування медичної сфери, але гроші на забезпечення медичних закладів з бюджетів все ж виділяються.

У грудні 2016 року агенція Umbrella Research провела соціальне дослідження, чотири фокус-групові дискусії у Вінниці, Миколаєві, Чернігові і Рівному, щоб визначити рівень забезпечення пацієнтів стаціонарів ліками, купленими за бюджетні кошти. В результаті виявлено лише одиничні випадки безкоштовного надання всіх препаратів.

Це випадки, коли пацієнтами були учасник бойових дій, важкохвора малозабезпечена пацієнтка, пацієнт, що має знайомства, вплив та нав'язливість в уточнюючих питаннях, коли легше лікувати безкоштовно, ніж відповідати на запитання, пацієнтка з інвалідністю, додатковим стимулом було звернення родичів пацієнтки із запитом про надання інформації щодо наявності ліків.

Також в ході дослідження виявлено одиничні випадки разового надання медикаментів: недорогих таблеток, фізрозчинів, перев'язочних матеріалів.

Серед досліджуваних міст найчастіше безкоштовні медикаменти надавалися пацієнтам стаціонарів Миколаєва — 10-15% від загального обсягу необхідних ліків. У Рівному цей показник становив 1-5%, у Вінниці та Чернігові — 1%.

Цікаво, що ця статистика не відповідає обсягу фінансування медичних закладів у містах, де проводилося дослідження. Так, лікарні Вінниці, пацієнти яких взяли участь у досліджені, в 2016 році уклади угод на 142,1 млн грн, Рівного — на 109,7 млн грн, Миколаєва — на 29,5 млн грн, Чернігова — на 18,4 млн грн.

Тобто рівень забезпеченості пацієнтів ліками не вищий у лікарнях, які фінансуються краще. Спонтанні реакції щодо стану державних медичних закладів у всіх містах схожі: "жах", "безвідповідальність", "кошмар", "безініціативність", "середньо".

У всіх містах дослідження актуальні такі форми додаткового фінансування медичних закладів: добровільні благодійні внески та "господарчі списки".

Практика благодійних внесків притаманна усім лікарням, які обговорювалися в дослідженні: пацієнту озвучувалася сума 50-300 грн, гроші приймалися без чека.

Більшість учасників сприймають благодійні внески як примусову плату з непрозорим призначенням, внаслідок чого сформоване негативне ставлення. В одиничних випадках в суму благодійного внеску входили послуги з діагностики (рентген).

"Господарчі списки": більшості учасників дослідження в день оформлення на стаціонарне лікування, крім списку ліків, видавали список господарчих товарів на 300-1000 грн. Сюди входили пральний порошок, миючі засоби, туалетний папір.

За результатами дослідження виявлено низку стійких уявлень пацієнтів про державні медичні заклади: там нічого безкоштовно не надається, це бідні бюджетні організації, які не спроможні забезпечити базові потреби для роботи.

Таке сприйняття сформоване, з одного боку, низькою обізнаністю пацієнтів про джерела фінансування установ і закупівель, з іншого — актуальними практиками "подяк" лікарям, які, як виявлено, частіше є ініціативою пацієнта, ніж лікаря.

Учасники дослідження не цікавилися і не знають про рівень закупівель медичними закладами. Тут варто згадати наказ №509, яким МОЗ зобов'язало структурні підрозділи з питань охорони здоров'я ОДА розмістити на своїх офіційних сайтах всю інформацію про ліки, що купуються за бюджетні кошти.

Така інформація оприлюднюється на сайтах департаментів охорони здоров'я Вінницької, Миколаївської, Чернігівської та Рівненської областей. Проте форма оприлюднення недосконала, інформація часто не оновлюється.

Поодинокі пацієнти, які володіли інформацією про закупівлі ліків медичними закладами, зазвичай, за даними фокус-груп, отримували щось безкоштовно. Такі результати дослідження свідчать: доступ до лікарських засобів, що купуються за бюджетні кошти, спрощується за умови обізнаності пацієнтів.

Дослідження проведене в рамках проекту центру "Ейдос" "Забезпечення ефективних медичних витрат" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження".