Бюджетні хроніки-2017, або Міф про "ухвалення за одну ніч"

Бюджетні хроніки-2017, або Міф про "ухвалення за одну ніч"

Ми отримали бюджет, у якому втілені наші ключові пріоритети: безпека та оборона, освіта, охорона здоров'я, підвищення зарплат, енергоефективність, будівництво доріг та розвиток економіки.
Середа, 28 грудня 2016, 14:30
Міністр фінансів 2018-2020 рр, співзасновниця Фундації розвитку ринку капіталу та стартапу "Архідата"

Після того, як Верховна Рада в ніч на 21 грудня ухвалила закон про держбюджет на 2017 рік, довелося відповідати на думки експертів.

Більшість з них не були частиною бюджетного процесу, на кшталт "чому знову ухвалили на одну ніч, під час якої внесли тисячі правок", "чому не було тексту бюджету" і взагалі — "все зрада".

Я зрозуміла, що причина цього — реальний брак інформації. Тому вирішила навести деякі факти і цифри про наш бюджет на 2017 рік, який вперше з 2010 року знову сформований за повною процедурою.

1. Уряд подав проект державного бюджету України на 2017 рік до Верховної Ради у визначені терміни, до 15 вересня, як це передбачено Конституцією України та Бюджетним кодексом України.

Реклама:

Причому разом з текстом проекту, додатками і пояснювальною запискою була надана низка інформаційно-аналітичних матеріалів — усе "як книжка пише", тобто стаття 38 Бюджетного кодексу.

2. Основні показники проекту держбюджету, поданого до Верховної Ради до 15 вересня, були такі.

Доходи — 706,3 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 654 млрд грн, спеціальний фонд — 52,3 млрд грн.

Видатки — 775,3 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 720 млрд грн, спеціальний фонд — 55,3 млрд грн.

Кредитування — -8,6 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 3,6 млрд грн, спеціальний фонд — -12,2 млрд грн.

Дефіцит — 77,5 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 62,3 млрд грн, спеціальний фонд — 15,2 млрд грн.

3. Після цього парламентський комітет з питань бюджету отримав понад 1 160 (!) пропозицій та поправок до проекту бюджету на 2017 рік на суму близько 1 трлн грн, які були розглянуті на засіданнях робочої групи комітету з питань бюджету 12 і 13 жовтня.

4. 19 жовтня комітет з питань бюджету розглянув пропозиції, напрацьовані робочою групою, і схвалив проект бюджетних висновків.

5. 20 жовтня Верховна Рада розглянула проект держбюджету на 2017 рік у першому читанні і схвалила бюджетні висновки до нього, де було передбачено 50 завдань для допрацювання проекту держбюджету до другого читання та 41 доручення з окремих питань.

6. Допрацьований проект Мінфін подав на розгляд уряду 3 листопада.

З 50 завдань повністю або частково було виконано 44, а із 41 доручення — 11. Також були оновлені всі статті видатків щодо врахування в проекті державного бюджету рішення про встановлення мінімальної зарплати на рівні 3 200 грн.

Основні показники проекту держбюджету до другого читання такі.

Доходи — 721,4 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 669,4 млрд грн, спеціальний фонд — 52 млрд грн.

Видатки — 790,4 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 735,4 млрд грн, спеціальний фонд — 55 млрд грн.

Кредитування — -8,6 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 3,6 млрд грн, спеціальний фонд — -12,2 млрд грн.

Дефіцит — 77,5 млрд грн, в тому числі загальний фонд — 62,3 млрд грн. спеціальний фонд — 15,2 млрд грн.

7. Схвалений проект був направлений до Верховної Ради в той самий день — 3 листопада.

8. 10 та 11 листопада відбулися засідання робочої групи парламентського комітету з питань бюджету, де розглядали врахування бюджетних висновків у доопрацьованому проекті бюджету.

Засідання комітету 16 листопада тривало майже весь день. Члени бюджетного комітету та депутати з інших комітетів обговорили враховані Мінфіном висновки і невраховані позиції.

Рішення не було прийняте, бо на той момент ще не були схвалені проекти законів про зміни до Бюджетного та Податкового кодексів.

Мінфін та представники зацікавлених відомств брали участь у кожному засіданні та обговоренні, сперечалися до хрипоти та сварок. Нарешті 20 грудня комітет ухвалив зміни до обох кодексів, а Верховна Рада затвердила обидва закони.

9. Після цього робочій групі, а потім і бюджетному комітету вдалося досягти згоди у тих питаннях, які ще залишилися, і додати до попередньої редакції проекту ще 22 поправки, змінивши текст відповідно до схваленого Податкового кодексу.

10. Під ранок 21 грудня Верховна Рада ухвалила фінансовий план країни на 2017 рік.

Ми пройшли нелегкий шлях тримісячного обговорення головного фінансового документа країни в дуже структурований спосіб і в рамках тих суворих обмежень, які накладають Бюджетний кодекс і регламент Верховної Ради.

Чи вдалося Кабміну реалізувати всі свої ідеї? Звісно, ні. Як і депутатам. Зате ми повернули процес творення бюджету у повну відповідність до норм регламенту, а також зробили обговорення прозорим, повним і відповідальним. Це великий прорив.

Пишаюся тим, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман і члени Кабміну, попри рекомендації "не ризикувати і не відкривати це безкінечне обговорення", зробив правильний вибір.

Цей вибір полягав у тому, щоби пройти бюджетний процес із суворим дотриманням законодавства і отримати бюджет, у якому повністю втілені наші ключові пріоритети: безпека та оборона, освіта, охорона здоров'я, підвищення зарплат та соціальних стандартів, енергоефективність, будівництво доріг та розвиток економіки.

Я вдячна всім депутатам, які долучилися до роботи над бюджетом, особливо голові та членам бюджетного комітету, за спільну роботу.

Проте це тільки старт. Тепер основний фокус — на виконанні цього плану та на запуску середньострокового бюджетування, яке є ключовим пріоритетом уряду.

Розроблена Мінфіном концепція середньострокового планування бюджету, яка пройшла експертизу радників US Treasury та інших міжнародних організацій, вже була презентована і зараз проходить жваве громадське обговорення.

Сподіваюся, Кабмін її підтримає, і ми станемо очевидцями запровадження ключових показників ефективності для кожного головного розпорядника та трирічних планів з огляду на реальні потреби людей.

Робота над бюджетом-2017 завершена. Розпочинаємо роботу над наступним.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: