Антирейдерський закон: що він змінить?

Верховна Рада проголосувала за антирейдерський закон Міністерства юстиції.

Нагадаю, завдяки діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юст дослідив ключові схеми, якими користуються рейдери, та розробив превентивні заходи для унеможливлення їх застосування.

Що змінить закон для бізнесу?

Ключове — надійний захист активів від несанкціонованого відчуження. За спробу незаконного захоплення значно посилюється відповідальність для усіх причетних. Максимальний термін ув'язнення може сягати десяти років.

Реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області. Положення унеможливлює поширений тип зловживання, коли реєстратор у Львові здійснює незаконні реєстраційні дії щодо майна у Харківській області.

Електронний цифровий підпис надається лише за особистої присутності підписувачів, зокрема посадових осіб підприємств.

Відповідно, ми попередимо випадки, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів та головних бухгалтерів і надалі використовували для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ й несанкціонованого перерахування грошових коштів.

Відтепер нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах при внесенні змін обов'язкове. Тобто "перереєстровувати" активи на підставі "фількиних грамот" більше ніхто не зможе. Фактично це положення унеможливлює одну з ключових рейдерських схем.

Що змінить закон для пересічного українця?

З'явиться впевненість, що належна громадянину квартира не буде передана іншій особі у той час, коли громадянин у ній живе і ні про що не підозрює. Відтепер при реєстрації нерухомості власник може отримати паперове підтвердження власності з підписом та печаткою реєстратора.

Принцип екстериторіальності звужено: нотаріуси можуть здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної.

Наступні положення стосуються двох представлених сфер діяльності. Вони посилюють контроль за діями нотаріусів та державних реєстраторів.

Це абсолютно не означає, що влада почне втручатися у роботу нотаріусів чи реєстраторів. Ми на законодавчому рівні визначили, що означає термін "камеральна перевірка", та отримали повноваження її здійснювати.

Таке віддалене "слідкування" за роботою нотаріусів та державних реєстраторів дозволить зменшити кількість зловживань та притягувати до відповідальності злісних порушників закону. Так ми досягнемо однієї з найважливіших цілей у сфері захисту прав власності: ліквідуємо явище "чорні нотаріуси".

При виявленні грубих порушень закону у Міністерства юстиції з'являється можливість притягувати до відповідальності державних реєстраторів і навіть робити подання про анулювання свідоцтва нотаріуса.

Далі ми передаватимемо у рамках підписаного меморандуму про співпрацю з Національною поліцією усі матеріали до правоохоронних органів для проведення розслідувань та інформуватимемо про результати перевірки власників майна.

Термін подання скарги до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації подовжено з 30 днів до 60.

Це важливо, адже були випадки, коли заявник звертався до комісії зі скаргою, що була складена з порушенням вимог, і не встигав виправити формальні помилки та подати відредаговану скаргу до комісії у визначений законом термін.

Тобто відтепер, якщо все ж хтось під загрозою ув'язнення, штрафів та позбавлення професії наважиться здійснити спробу захоплення майна, у громадянина буде більше шансів віднайти справедливість у Мін'юсті.

Важливе нововведення для усіх сфер: коли реєстратор отримує пакет документів для проведення реєстраційної дії, він зобов'язаний повідомити про це власника майна, щодо якого буде вчинена реєстраційна дія.

Якщо власник вважає проведення цієї реєстраційної дії рейдерським захопленням, він може подати заяву про заборону вчинення такої дії. Паралельно власник зобов'язаний звернутися до суду для накладання судової заборони.

Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводитимуться винятково на підставі рішень, отриманих в результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень без подання відповідної заяви.

Тобто реєстратори при органах місцевого самоврядування та районних державних адміністраціях самостійно вноситимуть зміни до реєстру, без заяви та збору. Ця норма працюватиме з моменту запуску технічної взаємодії між цими реєстрами.

Що змінить закон для громадських та благодійних організацій?

Мін'юст чує всіх. Ми розуміємо важливість діяльності представленого типу організацій для розвитку громадянського суспільства, тому зробили усе від нас залежне задля лобіювання інтересів громадського сектора.

За новим законом представники громадських об'єднань не повинні нотаріально посвідчувати підписи на рішенні про внесення змін та установчих документах, крім випадків, коли вони самостійно встановлюють таку вимогу у своїх установчих документах. Ця норма дозволить не обтяжувати організації зайвими платіжками.

Наступний важливий момент — зменшення плати за внесення змін до установчих документів утричі, що також усуває зайві витрати.

Остання важлива зміна — припинення членства керівника або заступника громадської організації можливе лише у разі обрання на керівну посаду нової особи. Думаю, пояснювати важливість цього пункту нема потреби.

Переконаний: як тільки закон набере чинності, ми перейдемо у якісно нову площину розвитку нашої держави.