Енергоефективність. А чи є прогрес?

Жилий сектор України має великий потенціал щодо енергозбереження.

За умови комплексної термомодернізації багатоповерхівок українці здатні економити 50-60% тепла.

Хоча на практиці це можливо лише після створення об'єднання співвласників.

У пошуках господаря будинку

Попри величезний потенціал енергозбереження у житловому багатоквартирному фонді мешканці багатоповерхівок не поспішають впроваджувати енергозберігаючі заходи та економити тепло.

З 1992 року завдяки закону про приватизацію власники квартир стати співвласниками спільного майна в будинку, однак багаторічний популізм влади та споживацькі схильності населення принесли свої шкідливі плоди.

Близько десяти років громадські та міжнародні експерти працювали над законом, який би врегулював відносини спільної власності у багатоквартирному будинку та визначив алгоритми ухвалення колективних рішень співвласниками. Адже для проведення заходів з енергозбереження потрібне саме колективне рішення.

Після багатьох невдалих спроб просування такого документа уряд схвалив та подав до Верховної Ради проект закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який став законом 417-VIII.

Цей акт надав "право голосу" власникам квартир - співвласникам будинку - приймати усі рішення щодо управління спільним майном: обирати ЖЕК чи управителя, створити ОСББ, провести заходи з енергозбереження.

Власники можуть управляти будинком самостійно, у тому числі - через статутні органи ОСББ, або найняти стороннього управителя. Якщо до 1 липня 2016 року співвласники не визначаться з формою управління у своєму будинку, то управителя їм призначать органи місцевого самоврядування на підставі конкурсу.

Щоб закон повноцінно запрацював, Кабмін протягом шести місяців повинен був прийняти низку підзаконних актів. Найшвидше з'явився наказ Мінрегіону "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку".

Не без перешкод з'явився наказ Мінрегіону "Про внесення змін до типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Проте досі залишаються лише проектами два інші важливі документи: проект постанови Кабміну "Про затвердження порядку списання з балансу багатоквартирних будинків" та проект постанови Кабміну "Про затвердження порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами".

Більшість органів місцевого самоврядування та інших балансоутримувачів багато років саботують списання із своїх балансів приватних багатоквартирних будинків, оскільки це дозволяє їм торгувати підвалами, горищами, службовими квартирами і "дерибанити" кошти на ремонти, виділені з бюджету.

Формальна причина - відсутність порядку списання. Незабаром пройде рік з моменту ухвалення згаданого закону, а уряд не поспішає з підзаконними актами.

Щоби модель конкурентного ринку з управління житловим фондом була реалізована повноцінно, необхідні зміни до закону "Про житлово-комунальні послуги" та "Про комерційний облік".

Перший проект уряд схвалив і зареєстрував у парламенті разом з проектом "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", проте він виявився неякісним, і депутатам довелося його доопрацьовувати.

Наразі у першому читанні депутати прийняли проект "Про житлово-комунальні послуги". Проект "Про комерційний облік" написаний, але його доля невідома.

Прозорі і справедливі тарифи?

Кабмін прийняв правильне політичне рішення про поступове підвищення цін на енергоносії та комунальні послуги до рівня, який покриває їх собівартість. Саме стрімке зростання комунальних рахунків для більшості країн пострадянського простору стало основним стимулом для енергозбереження.

Проте за даними соціологічного опитування, яке провів Національний екологічний центр України, понад 80% українців не довіряє тарифам і вважає їх непрозорими.

Забезпечити довіру можуть незалежний від політиків та олігархів національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг та прозорість підприємств ПЕК і ЖКГ, які впливають на тарифоутворення, тобто відкриття даних.

Громадяни не можуть впливати на ціну послуги, яка формується на ринку природних монополій безпосередньо, а лише на окремі її елементи, наприклад, на інвестиційну складову, зате повинні впливати на обсяг споживання.

Роль контролера повинен виконувати регулятор - НКРКП, який в українських реаліях є політично та фінансово залежним.

Уряд підготував проект закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Проте цей акт не забезпечував очікуваної незалежності НКРКП, за що був справедливо повернутий на доопрацювання у профільний комітет.

Державна політика з енергозбереження

За розробку та реалізацію державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження відповідає однойменне державне агентство. Проте статус цього органу не дозволяє говорити про самостійний політичний вплив.

Якщо до 2014 року агентство де-факто було структурним підрозділом Мінекономіки, то з 2014 року - Мінрегіону. Відповідальність за реалізацію енергетичної політики та енергетичну безпеку покладена на Міненерго, яке за своєю природою не зацікавлене в енергозбереженні та енергоефективності.

У такій складній структурі підпорядкування важко сподіватися на глобальні системні зміни, які необхідні для впровадження енергоефективності у всіх сферах.

У 2015 році уряд прийняв постанову "Про затвердження національного плану дій з енергоефективності", за якою Україна зобов'язалася скоротити кінцеве енергоспоживання до 2020 року на 9%. Очевидно, що такий показник надто малий, проте наявність даного стратегічного документа є вагомим досягненням.

Цілком логічно, що очікувані показники доведеться переглянути.

Соціальна політика, яка вбиває енергозбереження

Без адресної монетизованої соціальної допомоги про масштабне енергозбереження мова іти не може. Отримувачі пільг та субсидій фінансово не зацікавленні у проведенні енергозберігаючих заходів.

Чинні норми споживання за відсутності приладів обліку, навпаки, стимулюють отримувачів соціальної допомоги витрачати якомога більше комунальних послуг.

Держава витратила мільярди з бюджету на пільги та субсидії, тоді як на енергозбереження у 2015 році не дала ні копійки, а у 2016 році - 700 млн грн.

На жаль, політичного рішення з боку уряду щодо монетизації соціальної допомоги чи хоча б плану поступового переходу до неї досі нема.

Енергозбереження як новий формат бізнесу

Протягом багатьох років Кабмін працював над ідеєю впровадження енергосервісних контрактів. Однак на заваді постійно ставало Міністерство фінансів. Лише з подачі народних депутатів ця ідея втілилася.

У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла два закони.

Перший - "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації".

Другий закон - "Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності".

Ці два акти регулюють діяльність енергосервісних компаній. На їх виконання уряд схвалив постанову "Про затвердження примірного енергосервісного договору".

Проте із запровадженням енергосервісних компаній виникли проблеми. Зокрема, прийняті зміни до закону "Про публічні закупівлі" не узгоджуються із законами про енергосервісні компанії. Ці питання вирішує окрема робоча група.

Фінансові стимули для енергозбереження

Уряд, Держенергоефективності та громадськість зробили все можливе. Зокрема, Кабмін прийняв державну програму з підтримки енергозбереження.

Програма передбачає компенсацію 20% суми кредиту, але не більше 12 тис грн, для заміни газових котлів для населення, 30% суми кредиту, але не більше 14 тис грн, для фізосіб для енергоефективних заходів, 40% суми кредиту, але не більше 14 тис грн на одну квартиру, для ОСББ та ЖБК на загальнобудинкові заходи.

Якщо позичальником є фізособа - отримувач субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, йому відшкодовується 70% суми "енергоефективної" позики. Якщо в складі ОСББ є отримувачі субсидій, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% - залежно від кількості субсидіантів.

Складно обрахувати, скільки енергоресурсів країні вдалося зекономити завдяки енергоефективності, і яка у цьому роль уряду. Проте вже можна говорити, що з кожним роком споживання газу зменшується на 10-20%.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.