Українська правда

Про фобії атомної енергетики: чому важливо не брехати

Одна з представниць "зелених" повідомила, що її мета - зупинка роботи всіх АЕС в Україні. Якщо сісти і помріяти, я теж не проти такої мети.

На жаль, вже другий рік тематика атомної енергетики використовується в інформаційних війнах.

Раніше, спекулюючи на фобіях громадян, на атомній тематиці відпрацьовували технології поширення чуток та панічних настроїв спецслужби.

Сьогодні спекуляціями на тему "атомних вибухів" не займається лише лінивий.

Тож до публікацій, що містять недостовірну інформацію або наклеп, ми ставимося уважно. У більшості випадків нам вдається донести свою позицію.

Оскільки в колонці "Карабаси атомної енергетики" представник НЕЦУ вкотре вчинив спробу пересмикнути факти, змушені продублювати позицію "Енергоатома", не раз оприлюднену на офіційному сайті.

У травні на сайті всеукраїнської екологічної організації "Національний екологічний центр України" була поширена неправдива інформація про причини "зупинки роботи енергоблоку №2 ЮУАЕС".

Згідно з нею роботу цього енергоблоку Держатомрегулювання зупинило на колегії "через незадовільний рівень безпеки". Хоча представники організації були на цій колегії і мали повний доступ до порядку денного, у прес-релізі НУО НЕЦУ була опублікована відверта брехня.

Блок було зупинено не через "недостатній рівень безпеки", а через те, що сплив проектний термін експлуатації. Таке зупинення є плановим для виконання масштабних заходів з продовження його ресурсу. На колегії розглядався стан виконання саме модернізаційних заходів, а не продовження дії ліцензії.

Крім того, у прес-релізі НЕЦУ, який став предметом позову, було поширено недостовірну інформацію щодо продовження експлуатації блоків українських АЕС без виконання належних заходів з підвищення безпеки.

"Енергоатом" надав НЕЦУ всі документи, на підставі яких приймалося рішення про продовження експлуатації блоку. Зокрема - звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку, висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки за матеріалами звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку.

Все це підтверджує безпечність продовження експлуатації енергоблоку №1 ЮУАЕС та обґрунтованість і законність рішення Державної інспекції з ядерного регулювання про продовження строку експлуатації цього енергоблоку.

Ці два пункти і стали предметом позову до НЕЦУ, оскільки майже піврічні спроби з боку "Енергоатома" та Держатомрегулювання умовити "зелених" прибрати неправдиву інформацію з сайту були проігноровані.

Нам шкода, що ми були змушені звернутися до суду.

Нам шкода, що громадські активісти, чия діяльність повинна сприяти розвитку діалогу між суспільством та державою, поширюють неправдиву інформацію, нагнітають панічні настрої і шкодять інвестиційній привабливості "Енергоатома" як оператора АЕС, який забезпечує понад 50% електрики в країні.

На згаданій колегії одна з представниць "зелених" повідомила, що мета її діяльності - зупинка роботи всіх АЕС в Україні. Якщо сісти і помріяти, я теж не проти такої мети, але як її досягати?

"Зелені" пропонують вкрити кожен клаптик в країні сонячними і вітровими електростанціями і купувати електрику за тарифом, який у три-вісім разів вищий за атомний. Скільки на це піде років та коштів, і де їх брати?

Моя мрія, і це в інтересах атомної генерації, - розвиток відновлювальних джерел електроенергії в Україні для фізосіб. Це дозволить зменшити пікове навантаження на ОЕС і дасть змогу атомникам працювати без диспетчерських та балансових обмежень, підвищувати потужність старих енергоблоків, будувати нові.

Моя мрія - дешеві та ефективні новітні технології генерації електроенергії -"теплий" синтез, бездротове передавання енергії сонця - та економічна й технологічна спроможність України їх впровадити з максимальною локалізацією.

Поки ми із "зеленими" мріємо, а технології розвиваються, напевно, слід використовувати ресурс зведених АЕС, спільно з громадськістю пильно стежачи за постійним підвищенням безпеки атомних енергоблоків.

Замість постскриптуму - щодо завуальованого звинувачення у занесенні "Енергоатомом" хабара до суду. Насправді в пристойному товаристві за такі закиди канделябром б'ють. Тим не менш, терпляче поясню.

Громадськості судитися - не з державою, а лише з державним підприємством - простіше, ніж раніш. Суд проти державної компанії можна було виграти навіть за часів Януковича, якщо в тебе правдива позиція та досвідчений адвокат.

Приклад: у 2013 році журналіст Олександр Купний та авторка цих рядків, яка тоді не працювала в "Енергоатомі", легко виграли суд у ДСП "Чорнобильська АЕС".

Ділюся досвідом. Знаєте, що треба, аби виграти суд у держпідприємства? Не брехати та досконало розбиратися в темі. Щодо останнього - наші двері відчинені, звертайтеся.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Чорнобиль атомна енергетика Енергоатом