Недавно ЕП опублікувала статтю "План для ДПЗКУ. Як вивести 23 мільйони доларів".

Вона засвідчила, що з окремих відомств та держпідприємств і надалі "викачують" кошти, а для їх керівників досі існують плани збору податі, які спускають згори.

Зокрема, у розпорядження автора потрапив "план" виведення коштів з Державної продовольчо-зернової корпорації України - ДПЗКУ.

Це підприємство входить до трійки найбільших підприємств, які підпорядковуються аграрному міністерству.

Його дохід у 2014 році сягнув 7 млрд грн.

У згаданому документі детально розписано, з яких видів діяльності ДПЗКУ можна виводити кошти.

Також "план" містить обчислення за місяцями. Він, власне, був описаний у статті, але досі не публікувався.

Зараз "план" публікується - у тому вигляді, у якому він потрапив до "Економічної правди".

Натисніть для збільшення

Можливо, у цьому не було б сенсу, якби не прізвища, які містить документ. Вони, на жаль, залишилися поза увагою. Передбачалося, що саме згадані тут особи будуть адмініструвати "потоки". Кожен на своїй ділянці.

З документа виходить, що одну з найважливіших ролей у "плані" відводили Сергію Пополітову, який числиться начальником управління закупівель департаменту ЗЕД ДПЗКУ. До цього він працював у скандальній компанії-"прокладці" "Хліб інвестбуді", яку "вмонтували" у ринок при Януковичі, і яка мала купу привілеїв.

Саме Пополітов повинен був отримати посаду топ-менеджера в корпорації, але, схоже, його роль переглянули. Не були призначені на посади заступників й інші менеджери, вказані у документі.

Тут необхідний невеликий відступ. ЕП уже писала, що ДПЗКУ контролюється не лише профільним міністерством - у корпорації завжди були наглядачі від правоохоронних органів. Раніше була людина від СБУ, а зараз, схоже, від ГПУ.

Що про це свідчить? Десь на початку липня в ДПЗКУ відбулися важливі кадрові зміни. З'явилися два нові заступники голови - Олександр Німас і Василь Сахненко. Ці прізвища, до речі, в документі не згадуються.

Німас працював лише у прокурорських установах і кілька місяців - в "Укрспирті".

Сахненко трудився у компанії "Київська інвестиційна компанія "Вдала", засновники якої мають спільний бізнес з власником футбольного клубу "Десна" Олексієм Чеботарьовим. Зокрема, їх спільна компанія називається ТОВ "Бізнес-спорт-милосердя-Карпати" - "БСМ-Карпати".

Натисніть для збільшення

Натисніть для збільшення

Чеботарьова називали куратором спиртової галузі в часи Януковича і організатором завезенняв "тітушок" у Київ під час революції. В інтерв'ю ЕП колишній голова "Укрспирту" називав Чеботарьова наближеним до ще одного міністра-втікача - Олександра Захарченка.

Більшість співрозмовників ЕП кажуть, що генпрокурор Віктора Шокін тісно пов'язаний з Чеботарьовим. За їх словами, декілька років тому генпрокурор витягнув останнього з тюрми. 

Ще один цікавий факт: одним із засновників компанії "Вдала" раніше була дружина іншого заступника голови ДПЗКУ - Олександра Сеня. Сень, до речі, працював у міністерстві Присяжнюка і, за законом "Про очищення влади", уже мав би бути звільнений. Будемо сподіватися, що його ще не встигли "люструвати".

Тепер же повернемося до інших прізвищ, вказаних у "плані".

На посаду начальника управління закупівель планувалося призначити Наталію Кузнєцову. Їй, судячи з документа, доручалося забезпечити найбільший "тіньовий" заробіток - 15 млн дол. Про Кузнєцову відомо небагато - у неї є спільний бізнес з таким собі Василем Проценком, який теж працював у "Хліб інвестбуді".

Наступний персонаж - Тетяна Лимар. За "планом", вона повинна була налагодити "канали" в логістиці. Це друга за розміром стаття "тіньових" доходів.

З серпня 2005 року до грудня 2013 року Лимар працювала у компанії "Кернел-трейд" на посаді адміністратора транспортної служби. З грудня 2013 року до квітня 2015 року вона керувала відділом логістики ДПЗКУ. З квітня 2015 року - начальник управління транспортної логістики корпорації.

Виробнича нарада у ДПЗКУ з питань організації закупівлі сільськогосподарської продукції, липень 2015 року. Фото pzcu.gov.ua

ЕП уже писала, що з середини 2014 року послуги перевезення ДПЗКУ надавало ТОВ "Зернолоджистик", у якому 25% належить ДПЗКУ, а 75% - невідомій приватній особі. Саме на цю поспіхом створену компанію із статутним капіталом 1 тис грн припадала найбільша кількість замовлень корпорації у 2014 році.

Серед вказаних в документі осіб, які повинні були залишитися на своїх посадах, фігурує директор Одеського зернового терміналу Олександр Одольський. На сайті корпорації повідомляється, що він досі керує одеським елеватором.

Як зазначається в документі, директором департаменту закупівель і зовнішньоекономічної діяльності ДПЗКУ планувалося призначити Михайла Срібного. У цьому ж департаменті він працював заступником директора з травня 2014 року, проте звільнився. Точну дату його звільнення встановити не вдалося.

При цьому заступником директора того самого департаменту автори "плану" бачили Андрія Друзяку. Він є співвласником групи компаній Zerno.ua. До цієї групи входять ТОВ "Кийагропродукт" та ТОВ "Зерно.уа".

Про ці компанії ЕП теж писала. Вони були "заточені" під ДПЗКУ. Так, близько 15% закупівель зерна корпорацією у 2014 році припадають саме на ці дві фірми.

Всі інші фігуранти документа, напевно, також варті уваги.

Глава Мінагрополітики Олексій Павленко на нараді у ДПЗКУ. Фото pzcu.gov.ua

Замість висновку

Ймовірно, що більшість вказаних у "плані" осіб могли й не отримати цих посад. Коли писався цей документ, це остаточна його версія чи чернетка - невідомо. Після цього могли відбутися певні зміни.

Проте точно відомо, що готувався "план" на травень-грудень 2015 року. Навряд чи його писали заздалегідь - за часів Азарова чи першого постмайданного уряду.

Втім, на думку аграрного міністра Олексія Павленка, це "домисли" і "кулуарні плітки".

Фото на головній: Олексій Павленко. Фото unian.net

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.