Українська правда

Заходьте, відкрито!

Як регулюється авіасполучення між країнами, які не є членами САП? – Двосторонніми угодами. Наразі діють 69 таких міжурядових угод. Тобто, Україна домовилася з 69-ма іншими державами про те, як регулюватимуться їх авіавідносини.

Після останньої колонки про проблему Гібралтару, яка стоїть на заваді підписання Угоди про Спільний авіаційний простір (САП), я зрозумів, що існує ще один міф про те, наскільки "закритим" є небо України.

Вирішив розповісти.

Як регулюється авіасполучення між країнами, які не є членами САП? – Двосторонніми угодами. Наразі діють 69 таких міжурядових угод. Тобто, Україна домовилася з 69-ма іншими державами про те, як регулюватимуться їх авіавідносини.

Ці угоди встановлюють або знімають обмеження на перельоти між країнами. Рамки діють на кількість авіакомпаній, що здійснюють польоти, пункти призначення в межах країни (усі чи визначені аеропорти), кількість рейсів на тиждень із кожної сторони. Причому, ця кількість може визначатися як для певного маршруту, так і загалом на країну.

Двосторонні угоди можуть передбачати максимально відкриті умови розвитку авіасполучення між країнами.

Наприклад, як у випадку Грузії, з якою існує домовленість про необмежені можливості щодо виходу нових авіакомпаній на ринок, відкриття нових маршрутів та здійснення необмеженої кількості рейсів. Тобто відсутні будь-які обмеження щодо кількості призначених перевізників, рейсів та пунктів призначення в країні.

На противагу є договори, які обмежують можливість виходу на ринок нових авіакомпаній. Прикладом може бути Франція, за домовленістю з якою від кожної сторони може літати лише по одній компанії. А кількість рейсів обмежена до 14 на тиждень сукупно на країну. Тобто, за наявності, скажімо, 10 перельотів між Києвом та Парижем, на інші міста країни залишається всього 4 рейси.

Є й проміжні варіанти із частковими обмеженнями. Наприклад, польоти можливі лише в певні аеропорти країни. Або в країну можуть літати декілька авіакомпаній, проте лише одна на маршрут. Або між певними аеропортами обмежена кількість рейсів, а між іншими – ні. Тощо.

Так ось, договорів з жорсткими обмеженнями у нас усього... дев'ять: з Бельгією, Індонезією, Іраном, Катаром, КНДР, Нідерландами, Таджикистаном, Фінляндією й Францією.

Таких, що з найвільнішими умовами - одинадцять: з Болгарією, Грузією, Іспанією, Кореєю, Латвією, Люксембургом, ОАЕ, Росією, Румунією, Словаччиною й Тунісом.

З решта 49 країн, що залишилися, майже всі мають потенційні можливості для виходу нових авіакомпаній, відкриття нових маршрутів та/або збільшення кількості рейсів.

Візьмемо, наприклад, Польщу. Як ми до них, так і вони до нас можуть літати в будь-які пункти призначення. Єдине обмеження – 14 рейсів на тиждень за маршрутом Київ-Варшава та 10 – за будь-яким іншим. На сьогодні по жодному з напрямків квоти не вибрані, тобто можна хоч завтра подавати заявку.

Тож насправді небо України вже зараз скоріше відкрите ніж навпаки. Проте черга з авіакомпаній не стоїть. Навіть більше скажу – деякі компанії, які вже мають призначення на маршрути із цього списку, не літають по них. Наприклад, у Wizz Air є маршрут Львів-Лутон, проте компанія ним не користувалася.

Це означає, що причина обмеженої кількості польотів не у відсутності підписаної Угоди про САП – а в економіці. Через складну ситуацію в Україні в цілому, а також через подорожчання квитків, спричинене девальвацією гривні, люди стали менше літати. Статистика аеропорту "Бориспіль" за перший квартал 2015 року лише підтверджує цю тенденцію.

А фрази "не літають, бо небо закрите" – це лише міф.

Тим не менше, незважаючи ні на що, працюємо, аби пожвавити авіасполучення між Україною й світом.

Доки Іспанія з Великою Британією з'ясовують стосунки навколо Гібралтару, ми вирішили піти шляхом відкриття нашого неба через зняття обмежень у рамках двосторонніх угод із різними країнами. Державіаслужба вже надіслала листи із цією пропозицією авіаційній владі різних країн – Канада, Казахстан, Китай тощо – та веде переговорні процеси.

Тоді, коли європейці нарешті домовляться, підписання угоди стане для нас у частині зняття обмежень лише формальністю. У той же час авіаперевізники матимуть можливість планувати розвиток своїх маршрутних мереж заздалегідь.

Також минулого тижня відбулися переговори з урядовцями Туркменістану й Азербайджану. Запрошуємо авіакомпанії цих країн відкривати прямі рейси до Львова – адже курорти Моршин і Трускавець завжди приваблювали громадян цих держав. Ми готові навіть допомагати в створенні для них пакетних пропозицій на туристичні поїздки в Західну України – таких собі комплексних турів.

А на цьому тижні вже й Atlasjet подав документи на три перших чартери, і отримав відповідні дозволи.

Чекаємо на наступні заявки. Будь-який перевізник може розраховувати на максимальне сприяння з боку Міністерства в цьому питанні.

Отже, упевнено рухаємося вперед. До повністю відкритого й завантаженого неба.

Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури України, спеціально для ЕП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Мінвідновлення