Після останньої колонки про проблему Гібралтару, яка стоїть на заваді підписання Угоди про Спільний авіаційний простір (САП), я зрозумів, що існує ще один міф про те, наскільки "закритим" є небо України.

Вирішив розповісти.

Як регулюється авіасполучення між країнами, які не є членами САП? – Двосторонніми угодами. Наразі діють 69 таких міжурядових угод. Тобто, Україна домовилася з 69-ма іншими державами про те, як регулюватимуться їх авіавідносини.

Ці угоди встановлюють або знімають обмеження на перельоти між країнами. Рамки діють на кількість авіакомпаній, що здійснюють польоти, пункти призначення в межах країни (усі чи визначені аеропорти), кількість рейсів на тиждень із кожної сторони. Причому, ця кількість може визначатися як для певного маршруту, так і загалом на країну.

Двосторонні угоди можуть передбачати максимально відкриті умови розвитку авіасполучення між країнами.

Наприклад, як у випадку Грузії, з якою існує домовленість про необмежені можливості щодо виходу нових авіакомпаній на ринок, відкриття нових маршрутів та здійснення необмеженої кількості рейсів. Тобто відсутні будь-які обмеження щодо кількості призначених перевізників, рейсів та пунктів призначення в країні.

На противагу є договори, які обмежують можливість виходу на ринок нових авіакомпаній. Прикладом може бути Франція, за домовленістю з якою від кожної сторони може літати лише по одній компанії. А кількість рейсів обмежена до 14 на тиждень сукупно на країну. Тобто, за наявності, скажімо, 10 перельотів між Києвом та Парижем, на інші міста країни залишається всього 4 рейси.

Є й проміжні варіанти із частковими обмеженнями. Наприклад, польоти можливі лише в певні аеропорти країни. Або в країну можуть літати декілька авіакомпаній, проте лише одна на маршрут. Або між певними аеропортами обмежена кількість рейсів, а між іншими – ні. Тощо.

Так ось, договорів з жорсткими обмеженнями у нас усього... дев'ять: з Бельгією, Індонезією, Іраном, Катаром, КНДР, Нідерландами, Таджикистаном, Фінляндією й Францією.

Таких, що з найвільнішими умовами - одинадцять: з Болгарією, Грузією, Іспанією, Кореєю, Латвією, Люксембургом, ОАЕ, Росією, Румунією, Словаччиною й Тунісом.

З решта 49 країн, що залишилися, майже всі мають потенційні можливості для виходу нових авіакомпаній, відкриття нових маршрутів та/або збільшення кількості рейсів.

Візьмемо, наприклад, Польщу. Як ми до них, так і вони до нас можуть літати в будь-які пункти призначення. Єдине обмеження – 14 рейсів на тиждень за маршрутом Київ-Варшава та 10 – за будь-яким іншим. На сьогодні по жодному з напрямків квоти не вибрані, тобто можна хоч завтра подавати заявку.

Тож насправді небо України вже зараз скоріше відкрите ніж навпаки. Проте черга з авіакомпаній не стоїть. Навіть більше скажу – деякі компанії, які вже мають призначення на маршрути із цього списку, не літають по них. Наприклад, у Wizz Air є маршрут Львів-Лутон, проте компанія ним не користувалася.

Це означає, що причина обмеженої кількості польотів не у відсутності підписаної Угоди про САП – а в економіці. Через складну ситуацію в Україні в цілому, а також через подорожчання квитків, спричинене девальвацією гривні, люди стали менше літати. Статистика аеропорту "Бориспіль" за перший квартал 2015 року лише підтверджує цю тенденцію.

А фрази "не літають, бо небо закрите" – це лише міф.

Тим не менше, незважаючи ні на що, працюємо, аби пожвавити авіасполучення між Україною й світом.

Доки Іспанія з Великою Британією з'ясовують стосунки навколо Гібралтару, ми вирішили піти шляхом відкриття нашого неба через зняття обмежень у рамках двосторонніх угод із різними країнами. Державіаслужба вже надіслала листи із цією пропозицією авіаційній владі різних країн – Канада, Казахстан, Китай тощо – та веде переговорні процеси.

Тоді, коли європейці нарешті домовляться, підписання угоди стане для нас у частині зняття обмежень лише формальністю. У той же час авіаперевізники матимуть можливість планувати розвиток своїх маршрутних мереж заздалегідь.

Також минулого тижня відбулися переговори з урядовцями Туркменістану й Азербайджану. Запрошуємо авіакомпанії цих країн відкривати прямі рейси до Львова – адже курорти Моршин і Трускавець завжди приваблювали громадян цих держав. Ми готові навіть допомагати в створенні для них пакетних пропозицій на туристичні поїздки в Західну України – таких собі комплексних турів.

А на цьому тижні вже й Atlasjet подав документи на три перших чартери, і отримав відповідні дозволи.

Чекаємо на наступні заявки. Будь-який перевізник може розраховувати на максимальне сприяння з боку Міністерства в цьому питанні.

Отже, упевнено рухаємося вперед. До повністю відкритого й завантаженого неба.

Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури України, спеціально для ЕП