На думку класика, будь-який театр починається з вішалки.

Виявляється, з цього нехитрого побутового предмета також починаються проблеми у вітчизняній системі захисту прав на промислові зразки - дизайни.

Трохи теорії. Промисловий зразок або дизайн - це зовнішній вигляд виробу, що відповідає критеріям новизни та промислової придатності.

Відповідно до закону про захист прав на промислові зразки, українські та зарубіжні заявники можуть отримати в Україні патентний захист на цей об'єкт на 15 років.

Патент видається лише за результатами формальної експертизи заявки, тобто перевіряється правильність заповнення документів. При цьому відповідність заявленого зразка критеріям охороноздатності залишається на совісті заявника.

До березня 2015 року в Україні було видано близько 29 тис таких патентів.

До певного часу з промисловими зразками в Україні було все спокійно. Патентне відомство доволі швидко видавало охоронні документи, заявники-фізособи отримували знижку 95% на сплату офіційних зборів, а судові позови про визнання патентів на промислові зразки недійсними були поодинокими.

Ситуація змінилася у 2012 році після набуття чинності змін до Митного кодексу. Вони скасували необхідність внесення застави - спочатку 5 тис євро, а пізніше 1 тис євро - при включенні об'єкта інтелектуальної власності до Митного реєстру.

І почалося. У найкоротші терміни недобросовісні заявники отримали патенти на вішалки, зубочистки, сірники, деталі для "Жигулів" та інші давно відомі вироби, а перед митним шлагбаумом України зупинилися завантажені товарами фури.

Подальший перебіг подій зрозумілий: фінансовий шантаж, простої на кордоні, листи з абсурдними погрозами на адресу торговельних мереж, суди, витрачені нерви. До того ж низька юридична грамотність учасників ринку у сфері захисту прав інтелектуальної власності також сприяла "плідній" роботі "тролів".

Склалася парадоксальна ситуація: добросовісні торговці в судовому порядку визнавали патенти "тролів" недійсними, а вони негайно реєстрували аналогічні. І все починалося спочатку.

Різні заявники почали реєструвати однакові об'єкти і вносити їх до Митного реєстру, що істотно зменшило його цінність в частині захисту добросовісних підприємців від імпорту контрафактної продукції.

Щоб не бути голослівним, наведу приклади "геніальних" дизайнів виробів з відкритої бази зареєстрованих промислових зразків ДП "Український інститут промислової власності".

В цілому українське законодавство з питань захисту об'єктів інтелектуальної власності відповідає міжнародним правовим нормам. Однак, як і будь-які нормативні документи, воно повинно безперервно вдосконалюватися. Базовий закон прийнятий 1994 року, а останні зміни до нього вносилися 2012 року.

Патентні повірені та Державна служба інтелектуальної власності не раз порушували перед законодавцями питання про необхідність оновлення нормативної бази. Проте інтелектуальна власність в очах народних обранців має меншу цінність, ніж нафта, газ, земля та інші матеріальні активи.

Відтак, думки професійного співтовариства та нарікання шантажованих "тролями" торговців залишаються гласом волаючого в пустелі.

Після підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом Україна зобов'язалася гармонізувати національне законодавство, у тому числі у галузі захисту інтелектуальної власності, із загальноєвропейським.

Слід зазначити, що в царині захисту прав на товарні знаки і промислові зразки в ЄС діє принцип якомога більшої змагальності сторін за умов найменшого втручання у процедуру реєстрації офіційних структур.

Інформація про подані заявки публікується на офіційних сайтах національних патентних відомств передусім для того, щоб усі зацікавлені особи мали можливість подавати аргументовані заперечення проти надання правової охорони зазначеним об'єктам інтелектуальної власності.

Українське законодавство у цій галузі перекладає захист прав третіх осіб на суди, що дає підґрунтя для зловживань правом та недобросовісної конкуренції. Це не тільки створює проблеми вітчизняному бізнесу, але й відлякує закордонних інвесторів, які добре знають специфіку роботи наших судових та митних органів.

У парламенті зареєстрований законопроект про внесення змін до закону про захист прав на промислові зразки. Він пропонує такі новації.

1. Законодавчо закріплюється можливість електронної подачі заявки на отримання патенту і листування заявника з відомством.

Державне підприємство "Український інститут промислової власності" більше п'яти років здійснює дослідну експлуатацію системи електронної подачі заявок. Патентні повірені залюбки користуються цією системою, адже вона дозволяє подавати заявки в будь-який час доби і з будь-якого місця земної кулі.

Однак через відсутність відповідних норм у законодавстві учасники експерименту зобов'язані дублювати електронну подачу наданням паперової копії документів.

2. Після проходження заявкою стадії формальної експертизи передбачається її електронна публікація.

Будь-яка зацікавлена особа протягом двох місяців зможе надати експертизі заперечення проти реєстрації прав на заявлений зразок у зв'язку з його невідповідністю критеріям правової охорони, а також на підставі використання товарного знака, що належить іншій особі, або знака, добре відомого в Україні.

Зараз право визнання патенту недійсним закріплено за судом. Однак суди України неповороткі, а кількість суддів, які мають відповідну кваліфікацію, недостатня.

Буде краще, якщо суперечки розглядатимуть професійні експерти державної патентної системи, а за судами залишиться право розглядати заперечення зацікавлених осіб на рішення відомства.

3. Якщо при визнанні патенту недійсним суд встановить, що при подачі заявки або використанні прав на промисловий зразок власник цього патенту діяв недобросовісно, і цими діями завдано шкоди іншим особам, суд може винести ухвалу про відшкодування власником патенту збитків.

Розмір компенсації - від десяти до 50 тис мінімальних зарплат. У розмір збитків можуть бути включені судові та адвокатські витрати. "Троль" повинен бути покараний. Він мусить знати, що покарання боляче вдарить по його гаманцю.

Аналізуючи законопроект, хотілося б звернути увагу законодавців на те, що повноваження Апеляційної палати відомства необхідно розширити також у частині визнання недійсними виданих патентів на промислові зразки, залишаючи за сторонами право оскаржити рішення палати в судовому порядку.

Хочеться вірити, що Верховна Рада не сховає під сукно довгоочікувані ринком поправки до важливого для роботи бізнесу закону, а примітивні капкани українських патентних "тролів" перекочують з правового поля на смітник історії.

Фото на головній: teenbiz.ru

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.