Українська правда

Чому Україна не Польща

Доходи польських державних монополій перевищують виручку холдингу Фірташа і навіть Енергоатома. А польський виробник овочів має більшу виручку, ніж український гігант "Хлібінвестбуд" з його велетенською кількістю елеваторів.

В компанії Deloitte порахували дохід всіх компаній, що працюють на ринках країн умовного регіону Центральна Європа - від Естонії до Сербії включно з Україною, але без Росії - і склали рейтинг найбільших - DeloitteCentralEuropeTop 500.

Виявилося, що компанії з України у ньому - на третіх ролях. Наприклад, кожна третя фірма з цього списку - з Польщі (167 компаній), кожна шоста - з Чехії (84) і лише кожна десята - з України (50).

Якщо врахувати, що польська економіка тримається на дрібному і середньому бізнесі, який у рейтинг не потрапив, а українська - на крупному, який у рейтингу представлений, то розмір прірви між нашими економіками можна уявити. Особливо вражає порівняння доходів польських та українських державних компаній.

Що ж це за компанії, які дозволяють польській економіці домінувати в Центральній Європі? У верхній частині все майже як і у нас: там правлять бал державні монополії та гравці енергетичного ринку PKN Orlen, Lotos, PGE, щоправда,з іншими доходами.

Три найбільші польські компанії дають сумарний дохід 39,8 млрд євро, тоді як українська трійка - "Метінвест", "Нафтогаз" та "Енергоринок" - 26,4 млрд євро. Але якщо в розрізі крупних корпорацій перевага Польщі над Україною чітко окреслена, то далі за списком це домінування набуває неймовірних форм.

Наприклад, у польського виробника молока компанії Mlekovita (312 місце рейтингу) дохід більший, ніж у "Вугілля України" (329), "Укртелекому" (389) та Нікопольського феросплавного заводу (394). Це при тому, що молочарі ганебно програють ще одній польській компанії - виробнику м'яса Animex (243).

Можна було б подумати, що Mlekovita - це монополіст польського АПК, але ж ні - їм на п'яти наступає інша "молочарня" - Mlekpol (346 місце). Та й Animex далеко не єдині на ринку, бо польських м'ясників у списку вистачає.

86 місце рейтингу посідає польська державна лісова компанія LasyPanstwowe, 111 - польська пошта.

Дохід кожної з цих компаній перевищує виручку холдингу Дмитра Фірташа Ostchem (117 місце), який об'єднує кілька потужних виробників азотних добрив і оголосив про намір створити холдинг світового рівня, "Енергоатома" (125 місце) та навіть ключового активу мільярдера Костянтина Жеваго компанії Ferrexpo, яка володіє одними з найбільших запасів залізної руди у світі (155).

Але чи чув хтось що-небудь про прибутки нашого Держлісу? Принаймні в топ-500 їх нема і, мабуть, з'явиться він там нескоро. Доходи Укрпошти відомі, але їх наводити просто соромно. Між іншим, чеська пошта, що працює на ринку з учетверо меншим населенням, в рейтингу присутня.

Єдиний сектор, у якому українські компанії змогли скласти гідну конкуренцію сусідам, - це АПК. Тут наче все гаразд, бо у першій п'ятірці - відразу три вітчизняні агрохолдинги - "Кернел", "Нібулон" і "Миронівський хлібопродукт".

Фото УП

Проте впадає у вічі, що, крім українців, класичні агрохолдинги в рейтинг делегувала тільки Румунія (дві компанії) та Польща (один), тоді як переробників значно більше.

Для прикладу, єдина українська компанія, що може потрапити в розряд агропереробки, - найбільший виробник курятини МХП - значно програє польському виробнику пива KompaniaPiwowarska (182) та лише трохи випередив іншу пивну компанію - Zywiec, і то лише завдяки катастрофічно поганому року для останньої.

Невже польське пиво таке смачне і знамените? А виробник овочів Kruszowice має більший валовий дохід за українського ще донедавна державного гіганта "Хлібінвестбуд" з його велетенською кількістю елеваторів.

Значна частина серед решти представлених у рейтингу 167 польських компаній є "дочками" західних фірм - переважно німецьких. Те саме стосується і Чехії. Серед представників України такі майже відсутні - за винятком однієї-двох.

Це свідчить про тотальний брак інвестицій в українській економіці, яка спроможна триматися лише на спадщині радянської індустріалізації. Ще один фактор, який тягне українські компанії на дно рейтингу, особливо ті, що працюють на внутрішній ринок, - це перерахунок виручки у євро та низька купівельна спроможність громадян.

У Польщі є те, чого не вистачає Україні, але може бути тут реалізовано: ефективна діяльність держмонополій, високий рівень переробки в аграрному секторі та розвинений ринок ритейлу.

Додайте до цього ємний внутрішній ринок збуту та вільніші експортні можливості завдяки членству в ЄС і отримаєте рецепт домінування Польщі у рейтингу.

Фото kyiv-hockey2011.org.ua

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.