Парламент на аутсорсинг
Але нам потрібен ще й уряд за аутсорсингом, який подасть на "Газпром" в Стокгольмський арбітраж, а не канючитиме два роки дешевий газ.
Те, що український парламент не виконує функцій законодавчого органа, знають і діти.
А відсутність опозиції на робочому місці, коли 73 кнопкодави, що хаотично рухаються між рядами під час голосування, стало звичним явищем. Більш звичним, ніж 226 живих депутатів, які голосують.
Відсутність нардепів на робочому місці, крім порушення законодавства і дерибану країни, завдає ще й збитків держбюджету: вони отримають зарплату, матеріальну допомогу, право на безкоштовні перельоти і ще низку пільг, коли цих ресурсів потребують освіта та медицина.
За роки незалежності українці переконалися, що від існування українського парламентаризму більше шкоди, ніж користі. І ніякі вибори тут не допоможуть, оскільки потреба прокласти собі шлях до державного корита у політиків усіх таборів перетворилася на безумовний рефлекс.
Ситуація тупикова і, здається, змінити її зможе лише підписання договору з парламентом іншої країни - робота з ним за аутсорсингом. І платити йому той же мільярд, що проїдають наші.
У світі на аутсорсинг віддають функції з обслуговування бізнесу, щоб зосередитися на бізнес-процесах. Найманці принаймні на роботу ходитимуть і навряд чи завдадуть Україні більших збитків, ніж українські обранці. І договір з ними легше і дешевше розірвати, ніж проводити вибори.
Навряд чи вони в кількості 73 осіб, озброївшись картками колег, дозволять собі вивести в тінь держзакупівель на 250 мільярдів, щоб купувати бурові вишки по півмільярда доларів і малину по півтисячі за кг, коли країна спостерігає, як беркут і радикали тестують один на одному сльозогінний газ.
І не додумається "парламент за аутсорсингом" дозволити емісію казначейських облігацій в доларах, коли національною валютою в Україні поки що є гривня. Не покращуватимуть куму президента життя на 170 млн грн.
Добре подумають перед тим як погоджувати отримання 3 мільярдів доларів кредитів від Китаю, щоб купувати у них за ці гроші гербіциди.
Не виділять мільярд гривень на установки відеокамер на виборчих дільницях на парламентських виборах і 2,2 мільярда гривень - на технічне переоснащення державних шахт, які в 2013 році будуть продані Рінату Ахметову, президентському сину Олександру Януковичу та іншим подібним.
І не поспішатимуть найманці миттєво змінювати правила гри на всьому ринку альтернативної енергетики знову під своїх. І це все за один день, 4 липня.
Але нам потрібен ще й уряд за аутсорсингом, який подасть на "Газпром" в Стокгольмський арбітраж, а не канючитиме два роки дешевий газ.
І президент, який не житиме кабанами і Межигір’ям, не задовольнятиме забаганки свого чада за рахунок економіки, не здаватиме цілі галузі економіки олігархам і не приноситиме на прес-конференції такі графіки.