Укргазбанк звільнив "блатних"

Укргазбанк звільнив "блатних"

"Зазвичай у корпоративній політиці великих банків прописана пряма заборона на роботу родичів. У нас був випадок, коли працівники з одного відділу одружилися, і через два дні дружина звільнилася".
Четвер, 29 вересня 2011, 10:39
Сергій Лямець, спеціальний кореспондент "Економічної правди"

Кадрові зміни торкнулися державного Укргазбанку, головою правління якого у травні 2011 року був призначений Сергій Мамедов.

Він звільнив більше сімдесяти осіб, які в банку значилися, але працювали мало або взагалі не з'являлися на роботі. Ці люди отримали місця при попередньому голові - колишньому податківцеві Анатолію Брезвіну.

"Звільнили дуже багатьох. В основному це "блатні" - ті, які влаштувалися за знайомством", - розповіло джерело в Укргазбанку. За його словами, деякі працівниці банку були близькими подругами керівників і кураторів банку.

"Ми звільнили майже всіх "блатних". Не до всіх дісталися, але основних прибрали", - підтвердив цю інформацію один з представників топ-менеджменту банку. Він зазначив, що значна частина цих людей не приносила установі ніякої користі.

Реклама:

У даному випадку, слово "блатні" не має кримінального відтінку. Воно походить від фрази "влаштуватися по блату", яка була поширена за часів Радянського союзу. Тоді потрапити на пристойну посаду, особливо на грошову, можна було лише за знайомством, яке відчиняло потрібні двері.

"Блат" існує і нині. За традицією, банкіри відмовляються відкрито говорити на цю тему, не бажаючи виносити сміття з хати. Однак анонімне опитування "Економічної правди" все ж дає розуміння, як призначення "потрібних" людей виглядає сьогодні.

"Блатних" багато у всіх банках, особливо в головних офісах - у філіях потрібно працювати і там все як на долоні, розповів один з банкірів.

"У держбанках "блатних" особливо багато. Чув, що потрапити на роботу в НБУ можна або за рекомендацією, або за гроші, або через "ліжко". Правда, мої знайомі влаштувалися туди просто так. Інша річ, як швидко вони зростуть", - каже він.

Версію про державні банки підтвердили й інші експерти. За їхніми словами, в установах з іноземними акціонерами "блат" не практикується.

"Ощадбанк завжди був бідним банком. Його обтяжувала велика мережа філій, ніхто не хотів обслуговувати бабусь. Більш модним завжди був Укрексімбанк. Там було багато дітей "правильних" батьків", - зазначив співробітник одного з держбанків.

При цьому сімейні клани в даному бізнесі - рідкість. Інший експерт розповів, що батьки-банкіри влаштовують своїх дітей в інші установи, домовляючись через друзів.

"Зазвичай у корпоративній політиці великих банків прописана пряма заборона на роботу родичів. У нас був випадок, коли працівники з одного відділу одружилися, і через два дні дружина звільнилася", - сказав він. З цієї причини, зазначив експерт, часто "блатних" працевлаштовують невеликі банки.

З'ясувався ще один вражаючий факт. На відміну від радянських часів і випадку з Укргазбанком, "блат" не звільняє від роботи. У 60-70% випадків люди, призначені в банки за рекомендацією, сумлінно трудяться.

На відміну від СРСР, отримати високу позицію зі старту неможливо. "Розумні хлопці все одно йдуть економістами. Щоб стати начальником сектора або відділу, потрібно розбиратися у своєму питанні", - сказав один з фінансистів.

"Йти працювати в банк означає бути на видноті. Банк - це робота з грошима і документами. Право підпису накладає велику відповідальність, зазвичай на це мало хто погоджується", - підтвердив інший.

Стосовно інших 30-40% "блатних" один з фінансистів зазначив, що таким дітям батьки набагато частіше дарують окремі фірми.

Втім, інший згадав, що одного разу у нього працювала дівчина з "блатних", і працювала відмінно: "Дуже шкодую, що вона пішла. Вона втомилася від того, що потрібно щоранку схоплюватися і кудись їхати. Навіщо їй це?".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: