Як зробити союзниками опонентів Митного союзу
Ключовим чинником є те, що Росія і Казахстан, знищуючи свою промисловість, перетворюються на величезного споживача як товарів народного споживання, так і технологій, тобто інвестицій.
Як не парадоксально, але Україна більше інтегрується до Євросоюзу, увійшовши саме до Митного Союзу, а не до Зони вільної торгівлі з ЄС. Такий висновок можна зробити з декількох причин.
Ключовим чинником є те, що Росія і Казахстан, знищуючи свою промисловість, перетворюються на величезного споживача як товарів народного споживання, так і технологій, тобто інвестицій.
Одночасно з ними відбувається ще одна метаморфоза. Вони перетворюються на експортерів нафти, газу та корисних копалин.
Отримуючи стабільну валову виручку, Митний союз трансформується в зростаючий ринок збуту з гарантованими платежами, особливо на тлі світової рецесії.
Тому Європа максимально зацікавлена не тільки в прямих продажах готових товарів, але й в інвестиціях на території союзу.
У разі приєднання до ЗВТ з Євросоюзом, Україна економічно стане нецікавою зоною для інвестицій. Разом з Європою вона опиниться поза меж Митного Союзу (де, наприклад діють однакові цінові умови на енергоносії тощо), і тому залишиться зоною застою або сільськогосподарського придатку.
Власні ж валютні надходження України, за вирахуванням критичного імпорту, викреслять її з числа важливих ринків збуту.
У разі вступу до Митного союзу, Україна неминуче повинна стати об'єктом інвестицій та вигідним майданчиком для захоплення ринку збуту Європейським союзом. Причин для цього відразу кілька - найбільш зручне географічне розташування, краща інфраструктура і освоєність території іноземцями.
Висновок дуже простий: необхідно дуже скептично ставитися до аргументів опозиції про колонізацію, у разі вступу України до Митного союзу. Навпаки, в цьому випадку набагато більш ймовірною бачиться інтенсивна євроінтеграція.
Якщо додати очевидну перевагу в цінах на енергоносії та збереження єдиного промислового комплексу, який за непотрібністю зникне в рамках зони вільної торгівлі з Євросоюзом, то вибір очевидний.
Безумовно, все вищевикладене варто приймати до уваги тільки якщо Україна не бере участь у глобальному проекті з ослаблення Росії як самостійного світового гравця, або не хоче отримати тимчасові вигоди.