Зерно под запретом. Как может навредить Украине бойкот европейских стран

Автівки, залізниця та річкові порти перші пів року великої війни були єдиними шляхами для експорту українського зерна.

Переставити на суходіл усі мільйони тонн зерна, які до 24 лютого йшли великими балкерами через море, було вкрай непросто. На допомогу прийшли країни ЄС: зняли обмеження на торгівлю з Україною в рамках "торговельного безвізу" та запровадили "коридори солідарності".

Завдяки цьому Україна могла експортувати зерно далі через порти ЄС: румунські, польські та балтійські. За 2022 рік українські аграрії наростили експорт до країн Євросоюзу на 65%.

Експорт зерна в Польщу за 2022 рік без урахування транзиту зріс у 38 разів, в Угорщину – у 54 рази, у Словаччину – у 575 разів, у Румунію – у 690 разів.

Попри частково розблоковані українські морські порти в рамках "зернового "коридору", вивезення продукції суходолом – це п’ята частина вітчизняного агроекспорту. Тож зерно з України стало яблуком розбрату у відносинах із сусідами.

Після запроваджених державами ЄС заборон вантажівки з українськими продуктами не можуть перетнути кордон з Польщею навіть для транзиту в інші країни. Припинився експорт і до Угорщини.

Скільки Україна може втратити від такого ембарго, про що свідчать відкриті дані і як це може зіграти на руку росіянам?

Зерно розбрату

Ще у 2022 році фермери в сусідніх країнах почали скаржитися, що українське зерно витісняє їхнє власне на дорогах, залізниці, у портах та на внутрішньому ринку.

Шість країн ЄС попросили блок зменшити надлишок зерна на ринку. Вони заявили, що українське зерно конкурує з їхніми виробниками і скорочує попит на місцеву продукцію.

Також фермери зі східних країн ЄС заявляють, що українське зерно знижує внутрішні ціни на ринку і фермери втрачають прибутки. Ці країни попросили компенсації для своїх фермерів і ЄС погодився їх надати.

Цього виявилося недостатньо і 15 квітня Польща заборонила до 30 червня ввозити українське продовольство, зокрема молочні продукти і м’ясо.

Заборону на імпорт зерна та олійних культур з України запровадили Угорщина та Словаччина. До них може приєднатися Болгарія.

Усе на Схід: як Китай підкорив собі "зерновий коридор"

Ці рішення навряд чи зумовлені лише економікою. Коли в березні 2022 року український експорт зерна обвалився, світові ціни на нього суттєво зросли, а кукурудза та пшениця коштували понад 400 євро за тонну замість 200-300 євро.

Згодом на тлі роботи "зернового коридору" ціни знизилися. Як зазначає засновник та ексочільник "KSE агроцентру" Олег Нів’євський, котирування досі на 30-50 євро за тонну вищі, ніж були до великої війни.

У підсумку європейські аграрії продають свою продукцію за вищу ціну, ніж продавали до того, та отримують з цього чималі прибутки. При цьому внутрішні ціни в Польщі не суттєво відрізняються від західноєвропейських.

"На світовому ринку ціни на зерно падають, екстраординарного руху вниз у польських цін немає. Теза про те, що наша продукція виштовхує з ринку їхню, забуває важливе "але": через те, що Росія атакувала Україну і заблокувала експорт, фермери Польщі та інших країн ЄС змогли отримати шалені прибутки", – зазначає Нів’євський.

Крім того, додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, Україна протягом року продала Польщі 700 тис тонн пшениці і близько 1 млн тонн кукурудзи. "Це зовсім не ті цифри, які позначаються на стратегічних показниках і шкодять реалізації власного збіжжя", – пояснює він.

Тож імовірно, що заборона на ввезення українського зерна має на меті не стільки захист фермерів, скільки бажання отримати додаткові дотації з боку ЄС напередодні виборів у кожній країні, які вдалися до ембарго.

Наскільки обмеження критичні для України

Загалом на ЄС у 2022 році припали понад 50% продуктового експорту України. Найбільшими партнерами стали Польща та Румунія, які придбали української продукції на 2,6 млрд дол кожна.

Саме до румунського порту Констанца українські експортери везуть свою продукцію з дунайських портів. Експорт рікою подекуди перевищує експорт суходолом, свідчать дані Держмитслужби.

Морем, залізницею, дорогами, ріками

Як вивозять українську агропродукцію з початку великої війни

Продукція, яка вивозилася в Польщу, становила близько 10% від усього агроекспорту України, зазначив міністр агрополітики Микола Сольський. На Угорщину припадали близько 6%.

Завдяки вільній торгівлі з ЄС Україна також наростила експорт переробленої продукції.

Як наголошує Марчук, під час війни експорт товарів переробки вкрай важливий для наповнення бюджету, бо це валютна виручка і завантаження підприємств. Усього в Польщу з України надійшли 500-700 тис тонн різної продукції.

Наразі немає точних розрахунків втрат від заборони на імпорт з України продовольства, але масштаб можна зрозуміти, якщо взяти середньомісячну вартість експорту в Польщу у 2022 році.

У такому разі за три місяці українські аграрії недоекспортують товарів на 650 млн дол без урахування транзиту.

Найголовніше, що від країн-сусідів України залежить експорт залізницею чи автотранспортом – те, заради чого у 2022 році створювалися "коридори солідарності".

Наразі Польща – єдина країна ЄС, яка заборонила ввезення українських агротоварів, навіть якщо це транзит. Вона ж – важливий транспортний вузол, адже дає доступ до портів Ґданська, Ґдині, Свіноуйсьця та литовської Клайпеди.

Куди Україна везе харчі

Відсоток українського агроекспорту, який припадає на деякі країни ЄС

Проблема може виникнути і з боку другого найбільшого імпортера агропродукції з України в ЄС – Румунії. Керівна партія країни проситиме уряд заборонити імпорт українського зерна. Румуни наголошують, що сприятимуть транзиту.

Перевезення продкуції наземним транспортом – не найкращий варіант для України, адже така логістика дорога і не завжди вигідна. Проте вона необхідна, поки Росія блокує українські морські порти.

"Навіть без проблем на кордоні Україні не вистачає експортних шляхів, щоб до жнив вивезти зерно попереднього врожаю. Це означає, що в Україні постійно більше пропозиції, ніж попиту.

Зниження можливості експортувати через наших сусідів з ЄС означає, що ми ще більше будемо залежати від зернової угоди", – пояснює аналітик компанії Barva Invest Павло Хаустов.

У Варшаві тривають перемовини між міністрами агрополітики Польщі та України. На них сторони повинні домовитися про умови розблокування транзиту, аби українське зерно могло йти до ключових європейських портів.

На користь російському саботажу

Зупинка імпорту української продукції стане ще одним ударом по виснажених українських фермерах. Разом із саботажем з боку РФ роботи "зернового коридору" ситуація стає ще більш невизначеною.

"Виробники постраждають через додаткову втрату ліквідності. Крім того, є невизначеність: обмеження запроваджені до липня, але немає гарантії, що їх не продовжать", – пояснює Нів’євський.

За оцінками "KSE агроцентру", через блокування морських портів у лютому-серпні 2022 року український агрокомплекс втратив близько 15 млрд дол. "Це втрата ліквідності, банкрутство, недовиробництво, проблеми із сівбою", – додає він.

Влітку почнуться жнива і зерна стане ще більше. Якщо його не вивезти, це може ще більше знизити внутрішні ціни, які ледь дотягують до собівартості, пояснює Нів’євський. Тобто чимало аграріїв продавали продукцію собі в збиток.

З економікою відбувається щось не те. І не тільки через війну

Особливо можуть постраждати аграрії на заході України, які, за словами Марчука, мали контрагентів у ЄС. Ембарго ставить під загрозу їх фінансування.

"Аграрії зараз на роздоріжжі: сіяти чи не сіяти? Вони зможуть продати зерно чи опиняться в тій же ситуації, що і в березні 2022 року, коли шість місяців не працював експорт?" – розмірковує Марчук.

Обмеження на західному сухопутному кордоні дають росіянам додатковий важіль впливу, адже Україна ще більше залежатиме від морського експорту, зазначає Хаустов.

Агресор говорить про продовження угоди на два місяці замість 120 днів, уперше блокує судна для перевірки на два дні і порушує свої домовленості в рамках ініціативи. Тобто робить усе, аби "зерновий коридор" не працював.

Різкі дії сусідів з ЄС можуть обмежити для України альтернативу морю і дати ще одну підставу для шантажу в руки росіян.

Дані:

Для підготовки публікації використано відкриті дані щодо екпорту агрокультур Офісу з розвитку підприємництва та експорту (export.gov.ua/722-Dashbord_eksportu_ukraini), дані щодо напрямків експорту - export.gov.ua/722-Dashbord_eksportu_ukraini