В Украине падает количество судебных приговоров по экономическим преступлениям. После создания Бюро экономической безопасности стало только хуже. Что об этом свидетельствует?
ЕП проаналізувала вироки за так звані економічні злочини (ст. 199-235 Кримінального кодексу) з 2017 року по перший квартал 2023 року. Справи виглядають погано.
Наймасовіша з точки зору кількості справ і вироків – стаття 204 Кримінального кодексу (КК) "Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів". За зазначений час кількість вироків за цією статтею впала майже втричі – до 100 в кінці 2022 року.
За січень-березень цього року за нею суди ухвалили 35 вироків. Схоже, при збереженні цієї тенденції 2023 рік буде таким же, як попередній.
Звісно, кількість вироків не свідчить про ефективність системи. Оптиміст сказав би, що кількість вироків зменшується, бо люди менше порушують закон. Проте за даними агентства Kantar Ukraine, нелегальний ринок тютюнових виробів в Україні, який у 2017 році ледь перевищував 2%, за 2022 рік зріс до 17,8%.
Непаралельні тренди
Чорний ринок росте, а кількість вироків за нелегальний обіг підакцизних товарів падає
Це підтверджують висновки дослідницької компанії "Kantar Ukraine". На ринках, біля метро чи на вулиці цигарки продають з великих сумок блоками. Маркування Duty Free означає, що вони призначені для експорту.
"У 2022 році продаж нелегальної тютюнової продукції через кіоски зріс порівняно з 2021 роком. 63% нелегальної продукції продаються в кіосках і магазинах поряд з легальною", – кажуть у компанії.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев раніше в інтерв'ю ЕП наголошував, що рівень тіньового ринку тютюну сягав 21,9% на піку в 2022-му році, і наче ситуація почала змінюватись в кращу сторону. Мовляв, це сталось завдяки закриттю правоохоронцями об'єктів, які виробляли контрафактну продукцію, в тому числі через зупинку виробництва і вирізане устаткування на фабриці в Жовтих Водах.
Данило Гетманцев: Якщо я мовчу, значить, я "в темі". Або "в долі". Або "в темі" і "в долі"
Однак проблема не тільки в акцизі. Це і несплата податків (три вироки у 2022 році), і "міскодинг" в ігорному бізнесі (накладені на галузь санкції РНБО), і фіктивне підприємництво у вигляді вивезення аграрної продукції за чорними схемами по "зерновому коридору" (20 вироків у 2022 році).
З 2017 року кількість вироків за економічні злочини в річному вимірі впала більш ніж удвічі: з 662 до 256.
Економічна злочинність поборена?
Кількість вироків за економічні злочини за останні шість років упала більш ніж удвічі
У пошуку винуватців цього тренду, обираючи між судовою і правоохоронною системами, відкриті дані вказують на останніх. Менша кількість вироків пов'язана із зменшенням кількості розслідуваних справ. За даними Офісу генпрокурора, у 2020 році в провадженні за економічними статтями перебували 5,4 тис справ, у 2022 році – 3,4 тис.
Частина відповідальності – хоч і не вся – лежить на Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке почало працювати наприкінці 2021 року.
На новостворений орган покладали великі сподівання. Робота БЕБ мала принципово відрізнятися від методів правоохоронних органів, які він мав замінити (СБУ, Нацполіцію та податкову міліцію Державної фіскальної служби). Досягти цього передбачалося шляхом використання великого відділу аналітиків, які повинні були дистанційно виявляти злочинні схеми на підставі доступної інформації.
Проте результати річної роботи БЕБ виявилися неоднозначними. У жовтні 2022 року податковий та правоохоронний комітети парламенту провели засідання, на якому дали спільну негативну оцінку роботи бюро.
Згодом у Верховній Раді створили тимчасову слідчу комісію (ТСК) для розслідування діяльності БЕБ. Після цього депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає повне перезавантаження роботи бюро, зокрема переобрання його голови.
"З моменту створення БЕБ минули понад 15 місяців, утім, очікуваної ефективності в роботі, прозорості у своїй діяльності, нульової толерантності до корупції цей новий державний орган не продемонстрував", – наголошують автори законопроєкту про перезапуск бюро.
БЕБ не виправдало сподівань. Ключовий для економіки правоохоронний орган "перезавантажують"
Інший момент, який ілюструє роботу БЕБ, – продуктивність. Якщо зазвичай до суду і вироків доходять 10% кримінальних проваджень, то у випадку з БЕБ цей показник набагато нижчий. За даними членів ТСК, з якими поспілкувалася ЕП, у 2022 році в провадженні бюро перебували 664 кримінальні провадження, з яких лише 15 направили до суду.
Причини дезорганізації держави в питанні боротьби з економічною злочинністю важко зрозуміти. Скептики сказали б, що це збіглося із зростанням впливу заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Саме йому приписують контроль деяких силових відомств, зокрема БЕБ та ДБР.
БЕБ категорично відкидає звинувачення і виправдовує слабкі результати роботи великою війною і тим, що його штат укомплектований лише на 18%. Вимірювати ефективність слід не "посадками", а превентивними кроками, наголошував раніше уже колишній директор БЕБ Вадим Мельник.
Однак він почув критику. В останні місяці БЕБ покращило роботу. "Якщо на початку нашої роботи повідомлень про підозру було три-чотири на місяць, то зараз – 22-25. Зросла кількість направлених до суду та розпочатих кримінальних проваджень", – запевняв Мельник за тиждень до звільнення.
Проте кредит довіри вже вичерпався. 11 квітня Кабмін звільнив його нібито за власним бажанням, а кількома днями до цього Україна зобов'язалася перед МВФ перезапустити БЕБ. Питання – коли та в якій формі це станеться і скільки за цей час додатково втратить економіка.
Методологія і дані
Джерелом даних є Реєстр судових рішень, Судова статистика – з порталу data.gov.ua (річні звіти про здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами) за 2022 рік та статистика Офісу генпрокурора.
Автори дослідили основні економічні статті КК так, як вони фігурують у резолютивній частині вироків, зокрема: 199 – підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку; 200 – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, електронними грошима; 203-2 – незаконні азартні ігри; 204 – незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів; 205-1 – підробка документів для реєстрації компанії чи ФОП; 206 – протидія законній господарській діяльності; 212 – ухилення від сплати податків; 212-1 – ухилення від сплати ЄСВ; 218-1 – доведення банку до банкрутства; 219 – доведення до банкрутства; 220-1 – порушення порядку ведення бази даних про вкладників або формування звітності; 220-2 – фальсифікація фінансових документів та звітності; 222 – шахрайство з фінансовими ресурсами; 222-1 – маніпулювання на організованих ринках; 223-1 – підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; 224 – виготовлення чи збут підроблених цінних паперів; 229 – незаконне використання ТМ; 231 – комерційне шпигунство; 232 – розголошення комерційної таємниці; 232-1 – незаконне використання інсайдерської інформації; 233 – незаконна приватизація.