"Укрэнерго" в техническом дефолте, Белгород-Днестровский порт наконец-то продали неизвестному покупателю

Енергосектор

Енергоінфраструктура України знову під масованим ударом, вперше за майже три місяці; графіки відключень електроенергії повертаються. 17 листопада 2024 року міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що Росія здійснила чергову масовану атаку ракетами та дронами по енергетичній інфраструктурі України. За словами міністра, російські війська атакували об'єкти генерації та передачі електроенергії по всій Україні.

За даними Повітряних сил ЗСУ, атака Росії відбулася вночі та вранці 17 листопада 2024 року і характеризувалася застосуванням комбінованого озброєння. Росія застосувала 210 засобів повітряного нападу, протиповітряна оборона України збила 102 ракети та 42 безпілотники. Підрозділи протиповітряної оборони реагували на російські повітряні цілі майже в кожній області України.

"Укренерго" повідомило про пошкодження енергетичних об'єктів, а згодом – про те, заявило, що двоє її співробітників загинули під час удару по підстанції в Одеській області.

Через обстріли компанія була змушена запровадити екстрені відключення електроенергії в кількох областях. Пізніше того ж дня відключення були скасовані, але "Укренерго" оголосило про графіки відключення електроенергії на 18 листопада 2024 року в усіх областях України з 6:00 до 22:00.

"ДТЕК" Ріната Ахметова, найбільший приватний енергетичний холдинг України, повідомив, що Росія знову атакувала його теплові електростанції (ТЕС), серйозно пошкодивши обладнання. Це вже восьма масована атака на ТЕС у 2024 році, додали в "ДТЕК".

[З 22 березня по 26 серпня 2024 року Україна зазнала семи масованих ударів ракетами і дронами по об'єктах електроенергетики. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. Атака 17 листопада була першою масованою з того часу. – SOE Weekly.]

"Укренерго" у технічному дефолті за "зеленими" облігаціями. 6 листопада 2024 року "Укренерго" повідомило, що з 9 листопада 2024 року тимчасово призупиняє виплати за борговими зобов'язаннями за "зеленими" облігаціями сталого розвитку (825 млн дол.), випущеними у 2021 році під держгарантію.

В "Укренерго" підкреслили, що цей технічний захід діятиме до завершення реструктуризації боргу, яка запланована на найближчі місяці.

"Власники облігацій компанії були і залишатимуться важливими партнерами "Укренерго". У 2022 році сторони домовились про відтермінування погашення облігацій, що допомогло підтримати компанію у воєнний час та суттєво сприяло її фінансовій стійкості протягом останніх двох років.

Найближчим часом компанія має намір взаємодіяти з групою власників облігацій для узгодження справедливих та взаємоприйнятних змін до умов випуску облігацій для забезпечення довгострокової фінансової стабільності", – заявили в компанії.

Окружний суд Гельсінкі заарештував російські активи у Фінляндії за клопотанням "Нафтогазу". 28 жовтня 2024 року "Нафтогаз" повідомив, що Окружний суд Гельсінкі задовольнив його клопотання, арештувавши певні активи, що належать Росії у Фінляндії. Йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.

Це рішення є частиною глобальної стратегії "Нафтогазу" зі стягнення компенсації за збитки, завдані внаслідок захоплення його активів у Криму, відповідно до рішення Гаазького арбітражного трибуналу, пояснили в компанії.

Це також перший публічно відомий успішний арешт активів поза межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до росії щодо експропріації майна в АР Крим в 2014 році. Він є проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь "Нафтогазу", йдеться у заяві.

"Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати Нафтогазу кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас ми вживаємо активні дії з виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи", – заявив голова правління Нафтогазу Олексій Чернишов.

Як ми повідомляли у квітні 2023 року, Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов'язав Росію виплатити 5 млрд дол. на покриття збитків "Нафтогазу" в Криму, які виникли внаслідок його захоплення Росією у 2014 році. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Україна наростила видобуток газу до найвищого рівня з початку повномасштабної війни, "Укргазвидобування" та "Укрнафта" – у лідерах. За підрахунками ExPro, у жовтні 2024 року видобуток газу в Україні зріс на 2,3% у річному вимірі до 1,6 млрд куб. м. Це найвищий місячний видобуток з січня 2022 року (періоду до повномасштабного вторгнення Росії), додає видання.

За даними ExPro, "Укргазвидобування", дочірня компанія "Нафтогазу", збільшила видобуток газу на 1,6% до 1,24 млрд куб. м у жовтні 2024 року. За 10 місяців 2024 року "Укргазвидобування" видобуло 12,1 млрд куб. м, що на 5,4% більше, ніж у 2023 році. 

"Укрнафта", ще одна компанія Групи "Нафтогаз", збільшила видобуток газу на 4,6% до 96,4 млн куб. м у жовтні 2024 року. За 10 місяців 2024 року компанія видобула 967 млн куб. м, що на 7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Водночас приватні компанії збільшили видобуток газу на 4,4% до 324 млн куб. м у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загалом за 10 місяців 2024 року приватні компанії видобули 2,75 млрд куб. м, що на 12% менше, ніж у 2023 році.

За прогнозами ExPro, загальний видобуток газу в Україні може зрости на 2,2% до 19,1 млрд куб. м у 2024 році.

"Чорноморнафтогаз" отримав нові умови контракту на управління газорозподільними компаніями Фірташа. 13 листопада 2024 року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило, що підписало додаткову угоду з "Чорноморнафтогазом" як управителем конфіскованих облгазів Дмитра Фірташа.

За даними АРМА, "Чорноморнафтогаз" сплатив до держбюджету 172 млн грн від управління компаніями Фірташа у 2022 році [5,01 млн євро за середнім курсом за цей період – SOE Weekly]. Водночас управитель гарантував сплатити понад 500 млн грн від управління цими активами у 2023 році [12,6 млн євро за середнім курсом за цей період – SOE Weekly], додали в АРМА.

[Раніше ми писали про хвилю поглинань облгазів Фірташа "Нафтогазом". Про "Харківгаз", "Дніпрогаз", "Сумигаз", "Вінницягаз", "Дніпропетровськгаз", "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз", "Миколаївгаз", "Черкасигаз", "Волиньгаз", "Чернігівгаз", "Закарпатгаз", "Рівнегаз", "Запоріжгаз", "Чернівцігаз" та "Тернопільгаз" читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.

19 грудня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що "Тисменицягаз", "Коростишівгаз", "Луганськгаз" та "Мелітопольгаз" перейшли під контроль держави та приєдналися до Групи "Нафтогаз". Дві останні компанії знаходяться на тимчасово окупованих територіях, тому оперативне управління ними буде здійснюватися після деокупації.

У результаті, Група "Нафтогаз" зараз управляє 27 газорозподільними компаніями, які планували передати під контроль держави до кінця 2023 року, пояснили в "Нафтогазі".

Об'єднання облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це захід воєнного часу, і їх слід приватизовувати на відкритих аукціонах, коли "дозволить ситуація", заявив рік тому голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Також ми повідомляли, що "Чорноморнафтогаз", як управитель конфіскованих у Фірташа облгазів, виплатив 63,6 млн грн (або 1,5 млн євро за поточним курсом) дивідендів у 2022 році.

Крім цього, ми писали, що 25 червня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) скасував арешт акцій газорозподільних компаній, що належать "Регіональній газовій компанії" ("РГК") Дмитра Фірташа.

Того ж дня АРМА повідомило, що вже звернулося до Офісу генпрокурора з клопотанням про повторний арешт компаній. Пізніше того ж дня АРМА повідомило, що Печерський районний суд Києва повернув їх у державну власність. – SOE Weekly.]

Приватизація

Переможець аукціону заплатив 54,3 млн євро за готель "Україна" у Києві. 30 жовтня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що ТОВ "Ола Файн", переможець приватизаційного аукціону, повністю сплатило 2,5 млрд грн (54,3 млн євро) за сам готель та 502 млн грн (11,3 млн євро) ПДВ.

Ці кошти будуть спрямовані, зокрема, на підтримку Збройних сил України, додали у ФДМУ.

За словами Мінекономіки, станом на кінець березня 2024 року заборгованість готелю з виплати заробітної плати становила 3,9 млн грн (близько 90 тис. євро), заборгованість перед бюджетом – 10,8 млн грн (близько 247 тис. євро), а прострочена кредиторська заборгованість – 21 млн грн (близько 480 тис. євро). Крім того, покупець зобов'язаний забезпечити соціальні гарантії відповідно до законодавства і не може звільняти працівників протягом шести місяців.

Як ми писали раніше, 18 вересня 2024 року ФДМУ продав київський чотиризірковий готель "Україна" за 2,5 млрд грн (54,3 млн євро). За словами ФДМУ, готель "Україна" має 363 номери, 6 конференц-залів, кімнати для переговорів, укриття з окремою аудиторією для проведення заходів на 50 осіб, а також паркінг на 80 автомобілів.

Власником ТОВ "Ола Файн" є бізнесмен Максим Кріппа. Переможець аукціону мав 30 робочих днів на сплату вартості лоту.

[Як ми повідомляли раніше, Максим Кріппа, бізнесмен, який уникає публічності, став відомим у 2022 році, коли Forbes Україна написав, що він придбав найбільший український кіберспортивний бренд – команду NAVI. Пізніше представники бізнесмена підтвердили, що угоду було укладено ще у 2018 році. Кріппа також володіє студією кіберспортивних трансляцій Maincast. У 2023 році він придбав компанію GSC Game World, яка є розробником гри S.T.A.L.K.E.R.

Кріппа, який придбав Броварський гуртовий ринок ще у 2009 році, останнім часом почав скуповувати великі об'єкти нерухомості в Києві. У 2020 році він придбав київський готель "Дніпро", який знаходиться поруч з готелем "Україна", а наприкінці 2023 року – бізнес-центр "Парус", який раніше належав бізнесмену і колишньому народному депутату Вадиму Столару. Докладніше про Кріппу читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Продаж готелю "Україна" збільшив надходження від приватизації до 5,7 млрд грн (127,8 млн євро), повідомило Мінекономіки 31 жовтня 2024 року. Це вже на 1,7 млрд грн більше, ніж заплановано на 2024 рік, додали в міністерстві.

[Як ми писали раніше, у держбюджеті на 2024 рік надходження від приватизації заплановані на рівні 4 млрд грн (близько 95 млн євро). Згідно з нещодавнім звітом ФДМУ, у січні-серпні 2024 року приватизація принесла 2 млрд грн (46,7 млн євро). Всі ці надходження були отримані від малої приватизації.

Іншими словами, як ми вже писали, приватизація одного лише готелю "Україна" принесла більше надходжень, ніж усі об'єкти малої приватизації з початку цього року. Після того, як ТОВ "Ола Файн" сплатило кошти, як того вимагає законодавство, план ФДМУ з надходжень від приватизації на 2024 рік, яким би скромним він не був, вперше за багато років виконано. – SOE Weekly.]

Білгород-Дністровський порт нарешті продали. За даними Prozorro.Продажі, дванадцята спроба продати порт відбулася 31 жовтня, і вона знову провалилася через відсутність претендентів. Стартова ціна становила 178 млн грн (4 млн євро).

[Як ми пояснювали раніше в жовтні, було сумнівно, що актив привабить покупців цього разу. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Однак тринадцята спроба, 8 листопада 2024 року, була успішною. Стартову ціну було знижено удвічі – до 89 млн грн (2,04 млн євро), а участь в аукціоні взяв лише один учасник – ТОВ "Топ Оффер".

Компанія запропонувала за об'єкт 90 млн грн (2,06 млн євро). Для завершення приватизації учасник аукціону має сплатити цю суму та ПДВ – загалом 108 млн грн (2,47 млн євро).

[Незважаючи на велику кількість новин про приватизацію на сайті ФДМУ, включаючи новини про незначні події, там немає окремого релізу про успішний продаж Білгород-Дністровського порту, в якому ФДМУ надав би більш детальну інформацію.

За даними YouControl, ТОВ "Топ Оффер" було зареєстровано наприкінці 2023 року в Києві. Основний зареєстрований вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Власником компанії є Євген Богуславський, який також володіє фінансовою компанією "Інкам".

На початку 2023 року на замовлення неназваного інвестора компанія "Інкам" придбала лот "МР Банку", який включав права на кредит, забезпечений заставою фітнес-клубу Tsarsky City Resort у Києві. Пізніше ТОВ "Топ Оффер" брало участь в аукціоні з приватизації Київського протезного заводу, але програло іншому учаснику.

Богуславський сказав, що не може розголошувати деталі приватизації через угоду про нерозголошення інформації з інвестором. За його словами, ім'я нового власника морського порту може стати відомим протягом місяця. Богуславський також відмовився обговорювати походження грошей на покупку.

"У цьому проєкті я дію в інтересах інвестора. Він не поділився зі мною всіма своїми планами. Але можу сказати, що міст через Дністровський лиман у Затоці [який був зруйнований російськими ракетними обстрілами – SOE Weekly] він відновить. Але це буде не цього року, бо не все одразу", – пояснив Богуславський.

[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту в березні 2023 року не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався.

На другому аукціоні порт було продано за 220 млн грн (5,6 млн євро на той час) ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" вирішив не сплачувати кошти.

Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).

У серпні 2024 року колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань розмістив пост у Facebook, із якого випливало, що польські інвестори розглядають можливість участі у приватизації порту.

Проте дев’ятий аукціон з приватизації порту провалився. Десята і одинадцята спроби продати порт також зазнали невдачі.

Крім цього, ми писали, що, за даними CASE Україна, незважаючи на привабливість активу, претендентів на нього не було, оскільки порт мав борги у розмірі 151,3 млн грн (3,6 млн євро), які переможець торгів у стандартних умовах повинен був би погасити на додаток до сплати самої ціни активу та ПДВ у 20%.

Якщо ця інформація (досі) є вірною, то переможець конкурсу мав би витратити загалом 259 млн грн (5,93 млн євро) на придбання активу, включно з ціною придбання самого порту, ПДВ та непогашеними боргами. Однак нам невідомо про наявність інформації від ФДМУ з цього приводу.

Докладніше про попередні спроби продати порт читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

49% мережі АЗС Shell в Україні, які раніше належали підсанкційному Худайнатову, офіційно перейшли у власність ФДМУ. 5 листопада 2024 року ФДМУ повідомив, що став власником 49% статутного капіталу ТОВ "Альянс Холдинг", яке управляє мережею АЗС Shell в Україні.

[Едуард Худайнатов, колишній топменеджер російської державної компанії "Роснефть", є власником "Незалежної нафтогазової компанії". У червні 2022 року він потрапив під санкції ЄC, у жовтні 2022 року – України.

За рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) українські активи Худайнатова, в тому числі його частка в ТОВ "Альянс Холдинг", були конфісковані державою.

Згідно з цим рішенням, попередні власники ТОВ "Альянс Холдинг" – Cicerone Holding B.V. і Bogstone Holding B.V. – були виключені зі складу засновників компанії, додає liga.net. Було затверджено нову структуру власності: Shell Overseas Investments B.V. – 51%, ФДМУ – 49%. – SOE Weekly.]

ФДМУ також зазначив, що готується до приватизації своєї 49%-ї частки в мережі АЗС Shell.

[Як ми писали раніше, ФДМУ повідомив, що отримав контроль над 49% мережі Shell у квітні 2024 року. За даними Forbes Україна, до повномасштабного вторгнення Росії Shell мала 131 АЗС в Україні, 118 з яких все ще працювали у квітні 2024 року. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]