Повышение налогов, падение продаж, мобилизация и поиск работы. Интервью руководительницы ассоциации IT Ukraine

Зараз в IT-галузі дві проблеми. Перша – поступове скорочення замовлень, через що обсяги експорту послуг цього сектору зменшилися до найнижчого рівня з початку великої війни. Друга – цілком реальна перспектива підвищення податків, що вплине на рентабельність тих, хто працює в цьому секторі економіки.

"Ми не відірвані від світу. Ми розуміємо, у якому стані перебуває країна. Ми розуміємо потребу наповнення державного бюджету. Ми просимо у влади діалогу про режим "Дія.City" і про збереження гарантій для спецрежиму", – говорить виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.

Складається враження, що питання фінансів для технологічної галузі є тим наріжним каменем, за який її представники готові боротися до останнього. Навіть проблема мобілізації ІТ-фахівців, здається, відійшла на другий план.

Чи вдасться донедавна одній з найбільших експортних галузей країни відстояти дане їй законом право на роботу в особливому режимі із сплатою мінімальних податків? В умовах колосального дефіциту бюджету – навряд чи.

Не менш цікаве запитання – чи довірятимуть владі, яка обіцяла не змінювати правила оподаткування ІТ-галузі протягом 25 років, учасники цього сектору?

Про перспективи зростання експорту, "Дія.City" та "маски-шоу"

— У першому кварталі 2023 року, коли ІТ-експорт упав на 16%, ваш попередник казав, що галузь виходить на плато. Торік експорт скоротився на 8,5%, а за перше півріччя 2024-го – ще на 5%. Коли ж буде плато?

— Як тільки світова технологічна галузь вийде з рецесії, ми одразу будемо на це реагувати. Друге – як тільки буде перемога (у війні – ЕП), ми знову повернемося до зростання на 18-20% на рік, а поки у 2024 році буде незначне падіння.

— Що найбільше впливає на негативні показники: війна чи світові тренди?

— Щодо світових трендів: скорочення в найбільших технологічних компаніях триває. Це ефект постковіду, який спочатку дав великий відкладений попит і ми зростали шаленими темпами.

Стосовно впливу війни: у нас не було багато прикладів, коли великі компанії відмовлялися продовжувати роботу з Україною. Вони нам довіряють. 2022 рік був феноменом для закордонної аудиторії, коли країна в стані війни завершує контракти. Однак залучати нові контракти стало набагато важче.

Тут, власне, найбільший ефект війни, оскільки ми експортно орієнтована галузь. Нам потрібно виїжджати за кордон, нам потрібно спілкуватися. Крім того, у великих замовників є "полісі" (внутрішні політики – ЕП), які забороняють їм працювати з високоризиковими регіонами або країнами. Відповідно, ми навіть фізично не можемо подаватися на ці тендери або контактувати за цих клієнтів.

— Чи переманюють іноземні IT-компанії замовників, які співпрацюють з українцями?

— Звісно, та й загалом на ІТ-ринку зросла конкуренція через глобальну рецесію. Тепер просто набагато жорсткіша боротьба за будь-якого клієнта.

Кінець казки. Скорочення і перегляд зарплат в українській IT-індустрії стали нормою

— Зараз у компаніях-резидентах "Дія.City" працюють понад 77 тисяч спеціалістів, а загалом в галузі – 340 тисяч. Виходить, що на спецрежимі – трохи більше 20%. Чому такий скромний показник переходу?

— Я з вами не погоджуюсь, що це скромний перехід. Режим "Дія.City" почав функціонувати за два тижні до повномасштабного вторгнення. У перші кілька місяців великої війни було точно не до переходу.

Інше питання – що це правовий простір, це державний простір, і компанії спершу хотіли подивитися, хто буде заходити з великих компаній, які в них відгуки. Це питання довіри до влади, побудови стосунків з новоствореним міністерством.

Наразі 1 300 ІТ-компаній входять у режим "Дія.City". За різними оцінками, у нас є орієнтовно 2 300 ІТ-компаній, тож 1 300 – це великий показник.

Марія Шевчук: "Знаю компанії, які зупинили заведення тисячі спеціалістів через новини про можливе підвищення податків. Вони можуть вийти з України, звільнити ту тисячу людей і перейти працювати в іншу юрисдикцію."

— Однак це лише 20% і за кількістю людей, і за сплатою податків. Учасники спецрежиму забезпечують 20-30% податкових надходжень галузі.

— В Україні є три форми співпраці з ІТ-спеціалістами, у тому числі через штат. Оскільки ми індустрія, яка працює проєктно, ми можемо наймати спеціалістів або через ФОП, або через гіг-контракти (форма в "Дії.City", податки і збори – 5% ПДФО, 22% ЄСВ від мінімальної зарплати, 1,5% військовий збір – ЕП).

Є сенс заводити компанії, коли в них є ці контракти. Якщо в компанії є великі угоди, є розуміння, що ці спеціалісти будуть довго працювати, їх заводять. Є великі корпорації, є представництва іноземних компаній, у них це проходить нешвидко. Зараз постало питання про підвищення податків, у тому числі для резидентів "Дії.City". Це теж впливає на рішення – заходити чи не заходити.

Як керівник ІТ-асоціації можу сказати, що ми задоволені цією версією режиму "Дія.City", ми підтримуємо таку ініціативу, ми переконуємо компанії заходити в неї.

Робота в ІТ є, але не для програмістів. Чому компанії полюють на маркетологів та аналітиків

— Яка мотивація для компанії, окрім існування фактичного податку на виведений капітал, доєднатися до спецрежиму?

— Чому компанії переходять? Є кілька елементів, податок на виведений капітал – один з них. Друге – можливість реінвестувати гроші всередині компанії, при цьому мати знижене оподаткування. Також це прозоріша структура компанії.

Компанія Go IT заявляла, що залучення нею у 2023 році 15 мільйонів доларів інвестицій стало можливим у тому числі завдяки тому, що в них стала більш прозора корпоративна структура, і загалом завдяки участі в "Дії.City".

— Чи захищає спецрежим від неправомірних дій правоохоронців?

— В ІТ-компаніях "маски-шоу" відбуваються нечасто. Публічних кейсів – одиниці. За два роки великої війни до нашої асоціації її учасники не зверталися. Мінцифри багато комунікує, підтримує. Це відкрите міністерство, іншим міністерствам є чого повчитися у взаємодії з громадським сектором і представниками індустрії.

Про підвищення податків, різницю між ІТ-спеціалістом та металургом

— Ви критикуєте підвищення податкового навантаження для ІТ-компаній, стверджуєте, що це призведе до відпливу міжнародних інвестицій та зниження довіри до держави з боку іноземних партнерів. Якщо "Дія.City" так впливає на інвестиції, чому тоді там оформлені лише 20% айтівців?

— Ви порівнюєте спеціалістів, а я вам говорю, що треба порівнювати компанії.

Щодо інвестицій. Україна наразі високоризикова зона, українські компанії працюють і намагаються втримувати свої позиції, але коли на зниження глобального ринку накладається непрогнозованість податкового режиму… Можливо, післязавтра або через місяць будуть інші податки або нові цікаві норми.

— У заяві ви говорите від імені всього ІТ-сектору, але головні податкові зміни стосуються резидентів "Дії.City", а це далеко не вся галузь.

— Я вже казала: компанії в динаміці заходять і заходили б далі. Є багато українських ІТ-компаній, які поступово заводять спеціалістів до гіг-контрактерів.

Це не публічний кейс, але я знаю компанії, які зупинили заведення тисячі спеціалістів через новини про можливе підвищення податків. Вони можуть вийти з України, звільнити ту тисячу людей і перейти працювати в іншу юрисдикцію.

Балтійська ІТ-республіка. Як Естонія стала технологічним лідером Європи

— Зараз заборонено виводити капітал з України. Виводити інвестиції складно.

— Питання в тому, що тисяча людей може бути звільнена. ІТ-компанії – це інвестиція, це відкриття тут офісів і наймання людей, а так вони перестануть заводити гроші, це потенційно втрачені інвестиції.

— У вашій заяві сказано про зниження довіри партнерів. Про що йдеться?

— Ми говоримо загалом про бізнес. Наші потенційні клієнти, діючі клієнти або генеральні підрядники, які наймають на субпідряд українські команди, є нашими партнерами. Вони втрачають довіру, тому що немає прогнозованості. Це ще один аргумент проти продовження роботи з Україною.

Іде загальний наратив, що держава має використовувати власні ресурси для забезпечення себе, це зрозуміла історія. Проте середня зарплата в Україні – близько 20 тисяч гривень. Зарплата в "Дії.City" – 1 200 євро або 55,2 тисячі гривень. Військовий збір, який ми платимо з 1 200 євро, уже на 40% більший.

— Не всі IT-спеціалісти платять військовий збір.

— Як це? Усі.

— ФОПи не платять.

— Ми говоримо про штатних співробітників і гіг-контрактерів, про підвищення податків…

— Для певної кількості учасників "Дії.City".

— Я вам кажу про те, що зміна податків для "Дії.City" в абсолютних цифрах не призведе до того економічного ефекту, на який очікує держава. Компанії завершать контракти з гіг-контрактерами і виведуть усіх на ФОПи. Це призведе до втрати довіри інвесторів. Були гарантії, що 25 років не буде податкових змін.

Треба фінансувати війну. Які податки зростуть

— Наступна ваша теза – "погіршення конкурентоспроможності українських компаній на міжнародному ринку через підвищення собівартості послуг".

В ІТ головною частиною собівартості послуг є зарплати. Ухвалений у першому читанні законопроєкт додає для ФОПів третьої групи військовий збір – 1%. Невже компанії не можуть компенсувати цей 1% для людини?

— Заява зроблена про спецрежим і не про 1%, а про 3,5%, які планується додати до податку з доходів гіг-контрактерів та офіційно працевлаштованих.

— А я кажу про ФОПи.

— А я вам говорю, що в заяві говориться не про весь законопроєкт, а винятково про норму, яка стосується "Дії.City".

— Але ж ви говорите про всю ІТ-галузь.

— Тому що вся ІТ-галузь підтримує "Дію.City". Уся галузь заходить потроху в спецрежим. Ми не відірвані від світу. Ми розуміємо, у якому стані країна. Ми розуміємо потребу наповнення держбюджету. У нашій заяві немає слів про ФОПи. Ми просимо у влади діалогу про "Дію.City" і збереження гарантій для спецрежиму.

Марія Шевчук: "Не треба зарплату українських ІТ-спеціалістів порівнювати з Україною, її треба порівнювати глобально, тому що ми експортна індустрія."

— Ваша теза: "За оцінками експертів, якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році". Тут ви пишете про всю ІТ-галузь. Так, для учасників "Дії.City" запроваджується суттєвіше збільшення – плюс 3,5% до військового збору.

— Це фактично плюс 3,5% до обороту.

— Тільки для гіг-контрактерів та офіційно працевлаштованих, їх меншість.

— Це, власне, історія про те, що найбільші ІТ-компанії, які є в Україні і які несуть найбільшу частку експорту, є резидентами "Дії.City". Це історія про те, що бізнес стає не таким вигідним, маржинальність зараз в Україні не така, як була до війни.

Ринок праці: яких спеціалістів шукають і де пропонують найбільші зарплати

— Це якщо компанія компенсує працівникам зростання податків, а якщо вона цього не робитиме? Середня зарплата в ІТ-галузі у 2023 році – 113 тисяч гривень. Якщо ці зміни запровадять і компанія їх не компенсує, то в людини зарплата все одно перевищить 100 тисяч. Ви говорите, що люди будуть звільнятися, але де людина ще зможе отримати таку зарплату?

— Питання в тому, звідки з’являється робота в ІТ-спеціалістів. Це компанії, які залучають контракти і далі наймають спеціалістів усередині країни. Понад 20 тисяч спеціалістів були скорочені, тобто не було нових контрактів. Неможливо маржинально працювати, іноземним компаніям нема сенсу працювати всередині країни, вони можуть піти в Єгипет, Індію, Бразилію і там наймати спеціалістів.

— Ви говорите про низьку маржинальність, проте зарплати в ІТ найвищі.

— Ми ж не працюємо з українськими замовниками.

— Зарплати ми платимо українцям, їх зарплата закладена в собівартість послуг.

— Не треба зарплату українських ІТ-спеціалістів порівнювати з Україною, її треба порівнювати глобально, тому що ми експортна індустрія.

— У металургії та агросекторі немає таких зарплат.

— Вони можуть працювати і з українською командою, і з іноземною компанією на ремоуті, але наймають українців зараз винятково українські компанії. Іноземні не будуть наймати українського спеціаліста, який не має бронювання і розуміння, чи завтра його мобілізують, він не може приїхати на тренінг чи до клієнта.

Про мобілізацію, бронювання і шанси знайти роботу в ІТ

— Представники компаній та віцепрем'єр з цифрової трансформації говорять, що айтівців бронюють недостатньо. Яка ситуація зараз?

— Динаміка трохи покращилася завдяки "єБронюванню". Процеси, які раніше займали півтора місяця, зараз можуть займати 15-20 хвилин, але загалом у галузі в середньому 2% заброньованих спеціалістів.

— Скільки заброньованих людей потрібно для стабільної роботи компанії?

— Я бачила дослідження, яке стосується всіх галузей, зокрема ІТ. Якщо буде мобілізовано 15% спеціалістів компанії, то почнуться незворотні процеси. Якщо йти за абсолютними цифрами цього дослідження, то має бути 85% заброньовано.

Це неможливо, але і 1-2% – це непрогнозованість, це впливає на замовлення. Замовники хочуть розуміти, що протягом певного часу спеціаліст працюватиме.

Законопроєкт про економічне бронювання зареєстрований. Як воно працюватиме?

— Чи брала асоціація участь у розробці законопроєкту про економічне бронювання?

— Ми бачили чотири варіанти законопроєкту.

— Вас запрошували до обговорень?

— Так. Ми надаємо свої пропозиції до кожного з чотирьох варіантів.

— Чи пропонували ви включити в список економічного бронювання ФОПи?

— Є законопроєкт, який передбачає бронювання ФОПів. У нас до нього не було пропозицій.

Марія Шевчук: "Питання про те, що треба йти в ІТ, якщо в тебе є до цього хист або якщо ти дуже хочеш працювати в цій сфері, а не винятково за певним рівнем заробітної плати. Зараз його досягнути важче, якщо немає досвіду."

— За даними Mate Academy, середня кількість відгуків на вакансії для успішного працевлаштування новачку у 2023 році становила 270. Чи корелюється ця цифра з даними щодо досвідчених працівників?

— Тенденція для людей, які мають невеликий досвід, дійсно є. Можливо, для "джунів", які працюють із штучним інтелектом, ситуація краща. На цих спеціалістів зараз більший попит. Для "сеньйорів" ситуація не змінилася, їх шукають.

— У середньому на вакансію припадають 30 відгуків, така ситуація зберігається понад два роки. На деякі вакансії на профільних порталах є 200, 500 і більше відгуків. Як виникло перенасичення ринку?

— До великої війни компанії брали людей "на майбутнє". Вони зростали настільки швидко, що поки вони їх навчали, то вже заходили нові проєкти.

Зараз відбувається скорочення проєктів, тож на спеціалістів немає попиту. Тут не питання в тому, що їх звільняють. Просто в компанії закінчилися контракти, нові не з'явилися. Спеціалісти без роботи починають подаватися на будь-які вакансії.

— Якщо вірити результатам опитування DOU, середня зарплата в ІТ зараз вища, ніж до великої війни. Як це можливо в сучасних умовах?

— Зараз майже не наймають "джуніор"-спеціалістів, а на медіанний показник сильно впливають їхні дані.

"Людей, яких мотивують тільки гроші, чекає розчарування". Співвласник ІТ-школи про навчання, зарплати і працевлаштування на ринку

— У цих умовах деякі ІТ-школи гарантують працевлаштування. Куди вони їх працевлаштовують?

— Я вам не скажу про всі ІТ-компанії. Є різні типи навчання. Одна з компаній, яка є членом асоціації, має курс з гарантованим працевлаштуванням. Вони навчають людей для конкретної компанії. Це пів року інтенсивного навчання, яке не можна суміщати з додатковою роботою. Вони випускають не "джуніор"-спеціалістів.

— Чи не спекулюють школи гарантованістю працевлаштування?

— Є багато людей, які хочуть працювати в IT, особливо після початку великої війни. Багато з них ішли з думками про певний рівень заробітної плати, а не про бажання працювати в технологічній сфері. Це також впливає на те, наскільки ти якісно навчаєшся, чи закінчуєш навчання, чи з'явилися в тебе навички.

Це питання про те, що треба йти в ІТ, якщо в тебе є до цього хист або якщо ти дуже хочеш працювати в цій сфері, а не винятково за певним рівнем заробітної плати. Зараз його досягнути важче, якщо в тебе немає досвіду, і для "джуніор"-спеціалістів навіть практики зараз не так багато.