От взлета до падения - один чип. Что происходит с Intel?
Почему Стив Джобс не захотел брать чипы Intel для первых iPhone и как благодаря Пентагону когда-то самая технологичная компания мира держится на плаву. (укр)
Корпорація Intel довго була однією з найпотужніших у США і найбільшим світовим виробником чипів. На піку у 2000 році її оцінювали 500 млрд дол., але після краху "бульбашки доткомів" її капіталізація впала і вже не повернулася до тієї позначки.
Раннє домінування Intel у виробництві комп'ютерів призвело до самозаспокоєння. Спочатку корпорація не скористалася можливістю розробити чип для iPhone, а згодом – дозволила виробничим можливостям відстати від тайванської TSMC.
Пізніше компанія не змогла отримати вигоду з ШІ-буму і зараз зазнає рекордних збитків. З початку 2024 року її акції втратили 60% вартості, а капіталізація становить лише 5% від оцінки Nvidia (97 млрд дол. проти 2,9 трлн дол.).
Це призвело до найбільшої за 56-річну історію компанії кризи: корпорація змушена звільняти працівників, заморожувати масштабні проєкти і витрачати мільярди, аби відіграти втрачене. Те, що здавалося немислимим десятиріччя тому, може стати реальністю: Intel збирається поглинути її конкурент Qualcomm.
Від лідерства до відставання
Intel в 1968 році заснували Гордон Мур та Роберт Нойс. Завдяки першому у світі мікропроцесору Intel 4004, випущеному у 1971 році, компанія доволі швидко зарекомендувала себе як лідер у галузі напівпровідникових технологій. Протягом наступних десятиліть вона відігравала ключову роль у революції персональних комп'ютерів (ПК), а її процесори стали основою висхідної IT-індустрії.
Поява процесорів Pentium у 1990-х роках лише зміцнила позицію Intel як провідного гравця ринку. Проте втрачені можливості, жорстка конкуренція та відставання в розвитку породили низку проблем. Експерти переконані: ситуація з Intel не є результатом лише недавніх помилок. Тож як Intel спіткала криза?
Втрата iPhone і програш у мобільній революції
Однією з передумов кризи Intel вважається втрата компанією можливості постачати чипи для перших iPhone, які після презентації у 2007 році швидко змінили ринок смартфонів і принесли Apple сотні мільярдів доларів прибутків.
Автор біографії Стіва Джобса Волтер Айзексон писав, що той був задоволений якістю чипів Intel, на яких тоді працювали комп'ютери Apple Mac, тому вирішив обговорити з компанією можливість створення мікросхем і для iPhone. Однак про угоду з тодішнім гендиректором Intel Полом Отелліні він не домовився.
Джобс пояснював це тим, що Intel була "надто повільною". Apple також не хотіла, аби ті самі чипи продавалися її конкурентам. Отелліні ж стверджував, що сторони не домовилися про суму контракту та розподіл інтелектуальних прав.
Apple обрала для iPhone чипи від Samsung. Через рік Apple поглинула виробника мікропроцесорів PA Semi, а у 2010-му презентувала власний чип для iPhone.
Протягом перших п'яти років Apple продала сотні мільйонів iPhone. Компанія щороку потребувала мікросхем з вищою продуктивністю. Попит задовольнили чипи Arm, створені в співпраці з Qualcomm. Вони споживали менше енергії, ніж мікросхеми Intel, що робило їх більш привабливими для смартфонів.
Після зростання популярності iPhone Apple почала масово замовляти чипи в тайванської TSMC. Контракт з американцями дозволив останній оновити своє обладнання і скинути Intel з трону найбільшого виробника мікросхем.
Поки Intel концентрувалася на мікропроцесорах для ПК, конкуренти почали вмонтовувати у свої мобільні мікросхеми ШІ-функції. Завдяки співпраці з Apple TSMC та Qualcomm пішли вперед, а Intel не встигла до цього адаптуватися.
"Через успіх Apple Intel втратила значну частину своєї ринкової частки", – визнав аналітик Gartner Мікако Кітагава.
Закон Мура вже не працює
Мікропроцесор 4004 мав величезні на той час 2 тис. транзисторів. Зараз чипи Intel мають мільярди транзисторів, проте компанія відстає від конкурентів.
Галузеві компанії розміщують дедалі більше транзисторів на мікросхемах, зменшуючи їх розмір. Якщо процесор 4004 мав 10-мікрометровий (мкм) процес виготовлення чипів, то зараз Intel використовує 7-нанометровий (нм). Проте цього недостатньо: найкращі мікросхеми TSMC виготовляються за 3-нм процесом.
Чому Intel програла гонку розробок? Закон співзасновника Intel Гордона Мура, який той розробив у 1965 році, передбачав, що кількість транзисторів на кристалі мікросхеми подвоюватиметься кожні два роки. Таким чином, партнери Intel з розробки програмного забезпечення, такі як Microsoft, могли розраховувати, що наступне покоління ПК чи серверів буде потужнішим за поточне.
Батько чипів: як засновник TSMC вивів Тайвань на технологічну мапу світу
Довгий час усе працювало: кожні два роки Intel випускала новий чип, а наступного року вдосконалювала його дизайн і технологію. Проте у 2015 році з’ясувалося, що впровадження 10-нм процесу затримується. Зараз в Intel пояснюють, що проблема полягала в недостатньому інвестуванні в літографічні EUV-машини виробництва ASML, у які першою повірила TSMC.
Поки Intel намагалася зберегти свій легендарний дворічний темп, її багаторічний суперник Advanced Micro Devices (AMD) скористався цією ситуацією. AMD розробляє свої чипи в Каліфорнії, а збирають їх TSMC або GlobalFoundries. TSMC не мала таких проблем з 10-нм чи 7-нм процесами, тож з часом мікросхеми AMD стали конкурентоспроможними і навіть кращими за чипи Intel.
Не встигли за ШІ-бумом
Графічні процесори (GPU) спочатку розроблялися для складних комп'ютерних ігор. Лідером на цьому ринку була Nvidia. Проте вчені знали, що ці процесори підходять і для обчислень, яких вимагають алгоритми штучного інтелекту. Тож після презентації у 2022 році чат-боту ChatGPT від OpenAI про нові можливості GPU дізнався весь світ і капіталізація Nvidia почала зростати найшвидше.
Майже всі графічні процесори Nvidia для ШІ виготовляє TSMC з використанням найсучасніших технологій. Intel не має графічного процесора, який би конкурував з Nvidia, але свій ШІ-чип Gaudi 3 в компанії є. Він виготовляється за 5-нм процесом, якого в Intel немає, тож корпорація покладається на зовнішні ливарні.
У 2024 році Intel планує заробити від продажів Gaudi 3 до 500 млн дол., але цього замало, адже AMD очікує близько 3,5 млрд дол. річного доходу від продажу своїх ШІ-чипів. Графічні процесори з штучним інтелектом, за оцінками фахівців, принесуть Nvidia 57 млрд дол. лише в першій половині 2024 року.
Тим не менш, Intel хоче стати головним американським виробником ШІ-чипів. Компанія робить ставку на завод в Огайо, який має запрацювати у 2028 році.
Проблема Intel у тому, що поки вона наздоганяє конкурентів, ті не стоять на місці. За словами CEO компанії Пета Гелсінгера, корпорація хоче наздогнати TSMC до 2026 року, але на той момент TSMC вже буде масово поставляти 2-нм чипи.
План порятунку
Намагаючись відновити втрачене, Intel хоче одночасно стати розробником власних чипів і виробником для інших замовників, але для цього компанії доводиться витрачати мільярди доларів щокварталу.
Цей амбітний план разом з падінням продажів третій рік поспіль призвів до того, що Гелсінгеру довелося в серпні вдаватися до екстрених заходів. Звітуючи про катастрофічні 1,6 млрд дол. збитків за другий квартал, він оголосив про скорочення у 2024 році до 15 тис. співробітників.
Intel уперше з 1992 року відмовилася від виплати дивідендів та оголосила про несподіваний розворот у своїх стрімких капітальних витратах. Компанія на два роки заморозила проєкти з будівництва заводів у Німеччині та Польщі. Відкриття нової фабрики з пакування чипів у Малайзії також відтермінують.
Від кнопок для телевізорів до 70% усіх iPhone: як тайванська Foxconn підкорила світ
Це не сподобалося інвесторам, тож 2 серпня стало найгіршим днем Intel за 40 років: акції впали майже на 30%, а фірма втратила понад 30 млрд дол. ринкової вартості. Після перших кроків з порятунку вартість акцій почала відновлюватися.
Чи не найбільше досягнення Intel за останні місяці – велика угода з Amazon Web Services на розробку спеціалізованого напівпровідника для ШІ. Ще одна хороша новина – 3,5 млрд дол. інвестицій від Пентагону на виробництво напівпровідників для військових завдань у рамках секретної програми Secure Enclave.
У березні адміністрація Байдена вирішила надати Intel грантів і кредитів на 20 млрд дол. на розширення виробництва в рамках проєкту Chips and Science Act з відновлення напівпровідникової галузі США і зниження залежності від Азії.
Bloomberg зазначає, що компанія Intel завжди вважалася головним претендентом на контракти з Пентагоном, але їй складають відчутну конкуренцію інші корпорації. До того ж у Вашингтоні не хочуть покладатися на одну компанію для покриття військових потреб, а в Конгресі йшлося про зменшення суми для Intel.
Intel разом з Morgan Stanley та Goldman Sachs розглядають можливість розподілу бізнесів з розробки та виробництва в окремі компанії. Однак найбільшим клієнтом мережі її заводів залишається сама Intel. Доки ливарний бізнес не матиме більше зовнішніх клієнтів, він і далі зазнаватиме фінансових труднощів. Саме тому на ринку не виключають злиття та поглинання конкурентами.
Intel уже відхилила пропозицію Arm Holdings щодо купівлі частини бізнесу, бо має цікавіші варіанти. Зокрема інвестфонд Apollo Global Management запропонував інвестиції на 5 млрд дол. в акціонерний капітал. Ця пропозиція може стати знаком довіри до запропонованої Intel стратегії реструктуризації, зазначає Bloomberg.
Мікросхеми на трильйон: як Nvidia стала головним виробником "заліза" для штучного інтелекту
Перед тим поглинання компанії Intel запропонувала Qualcomm, лідер у галузі мобільних технологій. Вона також може купити частину бізнесу. Будь-яка угода потрапить під антимонопольний контроль і буде тривалою, проте Qualcomm уже веде переговори з американськими регуляторами і вважає, що об'єднання виробників чипів може зняти занепокоєння щодо майбутнього галузі в США.
Гелсінгер відкритий для розгляду різних угод, але сподівається, що план реструктуризації дозволить Intel залишатися незалежною компанією.
Договір між Qualcomm та Intel може стати одним з найбільших в історії. Тимчасом оглядач Bloomberg Дейв Лі вважає, що злиття двох гігантів із сукупною ринковою вартістю понад 250 млрд дол. можуть схвалювати довго, а можуть і не схвалити.
За його словами, придбання заводів з виробництва чипів було б величезним тягарем для Qualcomm. Вони надзвичайно дорогі, а плани Intel вимагають мільярдів доларів інвестицій, якщо вона хоче відновити втрачені позиції.
Пропозиція Qualcomm щодо загальноамериканського злиття має підстави – ідеться про збереження конкурентоспроможності на глобальному рівні, пише Лі. Проте він сумнівається, чи варто Intel наразі йти на поглинання.
"Очікується, що зростання доходів повернеться у 2025 році, коли план Гелсінгера почне приносити плоди. Інвестиційна пропозиція на 5 млрд дол. від Apollo стане стимулом рухатися далі, а не просто дозволити себе розпродати. Є проблиски позитивного імпульсу. Гелсінгеру краще витратити час на реалізацію свого плану і створення клієнтської бази для ливарного бізнесу", – написав експерт.