(Не) народные пенсии для народных избранников: как депутаты борются себе спецпенсии

Перша стаття Конституції проголошує Україну демократичною, правовою та соціальною державою. Щоправда, забезпечити "соціальність" в умовах низького рівня доходів та високого рівня тіньової економіки непросто, тому влада в усі часи діяла точково, зокрема – у питанні пенсійного забезпечення.

Так в Україні почали з'являтися спеціальні умови виходу на заслужений відпочинок для окремих категорій громадян, прихильність яких хотіла завоювати влада. На початку 2024 року кожен п'ятий пенсіонер отримував спецвиплати, тоді як решті виплати розраховувалися за менш вигідним загальним законодавством.

Пенсійний популізм дістався і самої влади. Щоправда, у цьому випадку він полягав не в призначенні спецпенсій, а в їхньому скасуванні.

У 2017 році, коли уряд намагався реформувати солідарний пенсійний рівень для всіх громадян, депутатам довелося пожертвувати власними спецпенсіями. Спеціальні умови розрахунку та виходу на відпочинок для народних обранців замінили забезпеченням, як для звичайних українців.

Схоже, що ідея наблизитися до людей, принаймні в умовах виходу на пенсію, не припала до душі народним депутатам і вони вирішили повернути собі набагато вигіднішу спецпенсію. Зробити це вони планують не в сесійній залі.

Як народні депутати намагаються стати "рівнішими" перед законом та здобути для себе підвищені пенсії і скільки це коштуватиме бюджету?

Що сталося

13 червня Конституційний суд (КСУ) відкрив провадження за поданням 56-ти народних депутатів. Група парламентарів просить визнати неконституційним скасування спеціального режиму виходу на пенсію для колишніх нардепів.

Скасування відбулося під час ухвалення закону про реформу солідарного рівня пенсій у жовтні 2017 року, тож депутати просять суд визнати незаконним позбавлення права на спеціальні пенсії для тих колишніх депутатів, які вступили на посаду до моменту, коли цей закон набув чинності.

Тобто депутати просять КСУ повернути спецпенсії для колег першого-восьмого скликань – тих, хто вступив на посаду з 1990 року по 1 жовтня 2017 року.

Саме з 1 жовтня 2017 року набув чинності закон "Про реформу солідарного рівня пенсійної системи". Його ключовим нововведенням було запровадження більш жорстких вимог до стажу, аби людина отримала право на пенсію в 60 років.

При обговоренні реформи ця норма отримала репутацію "прихованого підвищення пенсійного віку", адже тепер, якщо людина не має необхідних 35 років стажу, то вона має працювати не до 60, а до 63 чи 65 років.

Для пом'якшення сприйняття цієї норми в суспільстві, депутати, імовірно, вирішили пожертвувати власною привілейованою пенсією і скасувати спецпенсії для низки інших груп осіб (зокрема, прокурорів та державних службовців).

Натомість спеціальні умови для ексдепутатів, які регулював закон "Про статус народного депутата" замінили на загальні правила виходу на пенсію, які регулює закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Останній встановлює правила, за якими розраховуються пенсії більшості українців.

У чому особливість депутатських пенсій

Прописані в законодавстві правила для розрахунку пенсій складні та містять чимало формул. Спрощено: аби розрахувати майбутній розмір пенсії людини, достатньо помножити показник її середньої офіційної зарплати за період трудової діяльності на кількість років трудового стажу і потім поділити на 100.

Для виходу на пенсію за загальним законодавством необхідно мати 35 років трудового стажу, тож розмір виплат більшості українців коливається в межах 30-35% від їхньої середньої зарплати.

Умови розрахунку пенсії для колишніх депутатів донедавна були набагато вигіднішими. Закон "Про статус народного депутата" встановлював дві ключові переваги. По-перше, він закріплював, що розмір депутатської пенсії становитиме більшу частку від зарплати, ніж у решти громадян: не 30-35%, а 60%.

По-друге, на відміну від непривілейованих пенсіонерів, для депутатів ця частка розраховувалася не з їх середньої зарплати за роки роботи, а з поточної зарплати з надбавками, що отримують чинні народні обранці. Через це кожне зростання виплат для парламентарів підвищувало виплати для ексдепутатів.

ЗМІ писали, що оклад народного депутата становить 30-36 тис грн на місяць. Реальна ж зарплата з усіма надбавками набагато вища.

З декларацій депутатів можна визначити, що у 2023 році вони отримували 45-55 тис грн на місяць. Якби норма про спеціальні пенсії продовжувала діяти, то виплати колишнім народним депутатам становили б близько 30 тис грн.

Оскільки ця сума перевищує законодавче обмеження максимального розміру пенсійної виплати (десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб), то вони отримували б максимально дозволені 23,6 тис грн на місяць.

Хто зробив подання

Під поданням до КСУ підписалися 56 депутатів поточного девʼятого скликання. З них 42 не були в парламенті восьмого скликання, коли відбулося скасування спецпенсій. З решти 14 шестеро були відсутні під час того голосування, пʼятеро були присутні, але не голосували, двоє утрималися, а один підтримав.

Народним депутатом, який у 2017 році підтримав скасування спеціальних пенсій, а у 2024 році оскаржує це рішення в Конституційному Суді, виявився Юрій Бойко із забороненої нині "Опозиційної платформи – за життя".

ЕП звернулася до Бойка із запитанням, що змусило його оскаржити в КСУ норму закону, яку він підтримав. Депутат спочатку зазначив, що "не пам'ятає, що підписував будь-які конституційні подання".

Згодом помічник Бойка передав його позицію: "Так, я пригадав щодо цього подання. Мова йде не про повернення, а про відповідність ухваленого закону Конституції. Саме це є предметом діяльності КС та суті подання. Оскільки до мене було багато звернень з боку депутатів попередніх скликань з цього питання, я вважаю, що доцільно було б, щоб КС дав відповідні роз'яснення".

ЕП звернулася й до інших депутатів, які підписалися під поданням. Багато з них відмовилися коментувати це питання, інші пояснили своє рішення підтримати звернення до КСУ турботою про своїх колег з попередніх скликань.

"Я спостерігав за цією ситуацією і раніше, але тригером для мене став збір коштів на лікування Степана Хмари, який був одним з фундаторів української державності. Тому я вважаю, що треба передбачати певні ситуації", – зазначив заступник голови комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Копиленко ("Слуга народу").

Копиленко також є пенсіонером. За даними його щорічної декларації за 2023 рік, його середньомісячна пенсія становила 20,93 тис грн.

Ще один підписант подання – колись один з найбагатших українців, депутат від "Батьківщини" Сергій Тарута. Підтримку подання він пояснив тим, що наразі колишні народні депутати "отримують мінімальну пенсію". За його словами, ці ексдепутати ініціювали подання до КСУ через Асоціацію народних депутатів.

"Депутату, який отримує 2 300 гривень пенсії, неможливо найняти адвокатів і пройти всі три судові інстанції. Тому вони звернулися до Асоціації народних депутатів, аби вона ініціювала подання до Конституційного Суду", – каже Тарута.

Щоправда, ці слова суперечать тексту подання, яке він підписав. Там ідеться, що середня пенсія колишнього народного обранця в Україні становить 17,5 тис грн на місяць. Майже ідентичну цифру ЕП назвали і в Міністерстві соціальної політики: 1 січня 2024 року вона становила 17,9 тис грн на місяць.

Виходячи з даних народних депутатів та Мінсоцполітики, середня пенсія колишнього депутата в понад три рази перевищує середню виплату для решти українців (5,8 тис грн). До слова, 69-річний Тарута також пенсіонер. За даними його декларації, у 2023 році його щомісячна пенсія становила близько 20 тис грн.

Цікаво, що своїм представником у конституційному провадженні автори подання попросили залучити Юлію Кириченко, членкиню правління ГО "Центр політико-правових реформ" та співголову спілки РПР. Вона також бере участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду за квотою Верховної Ради.

У відповідь на запит ЕП Кириченко зазначила, що не вбачає конфлікту інтересів, зокрема стосовно того, що представлятиме в КСУ інтереси підписантів подання, від яких залежатиме її потенційне призначення суддею.

"Конфлікту інтересів тут немає, тому що рішення Конституційного Суду не буде поширюватися на депутатів цього скликання, а стосуватиметься тих, хто був депутатами до жовтня 2017 року", – пояснила вона. У разі обрання суддею КСУ вона самоусунеться від розгляду справи щодо спецпенсій депутатів.

Ключова вимога депутатів, які звернулися до КСУ, – повернути норму, що прив'язує розмір пенсії ексдепутата до зарплати з усіма надбавками чинного депутата. Наразі ж пенсії колишніх народних депутатів індексуються за загальними правилами: раз на рік розмір виплати зростає на показник, що відображає половину інфляції та половину зростання середньої зарплати.

Ще одна вимога – повернути спеціальні умови пенсії у зв'язку з втратою годувальника для членів родин ексдепутатів, які померли. Раніше розмір такої пенсії також прив'язувався до зарплати чинного депутата і становив 70% від неї на одного непрацездатного члена родини та 90%, якщо членів родини більше.

Зараз члени сімей ексдепутатів можуть претендувати на загальну пенсію у зв'язку з втратою годувальника: 50% від пенсії за віком такого померлого народного депутата на одного непрацездатного члена родини і 100% – на двох і більше.

Як ідеться в тексті подання, збільшені виплати депутати прагнуть повернути для парламентарів першого-восьмого скликань. Проте в разі позитивного рішення КСУ право на спецпенсії можуть отримати й нинішні та майбутні обранці.

Яка ціна питання

У 1990-2017 роках народними депутатами були 2 345 осіб (враховуючи тих, хто був у кількох скликаннях). Оскільки частина з них уже померла, а частина втратила громадянство, право на перерахунок пенсій у разі позитивного рішення КСУ отримають 1 100 ексдепутатів. Автори подання додають, що ця кількість відносно незначна, тому не створить надмірного тиску на державні фінанси.

Якщо припустити, що КСУ стане на бік депутатів і їх пенсія зросте до максимально дозволеної (десять прожиткових мінімумів), то, за розрахунками ЕП, додаткові видатки на виплату цих пенсій становитимуть 79,2 млн грн на рік.

Порівняно з "ціною" рішень КСУ, Верховного Суду та інших судів щодо пенсій для інших категорій громадян, ця сума справді незначна. Наприклад, заборгованість Пенсійного фонду лише за рішеннями судів щодо перерахунку пенсій позивачам за попередні періоди на початку 2024 року становила 66 млрд грн (56% стосувалися виплат колишніх військових та силовиків, 26% – "чорнобильців").

Імовірно, колишні народні депутати підуть шляхом інших спецпенсіонерів і вимагатимуть компенсувати їм недоотримані пенсії. Вони також можуть намагатися скасувати максимальне обмеження розміру виплати.

Цим шляхом пішла низка категорій спеціальних пенсіонерів, зокрема експрокурори, судді, колишні силовики та військові. У такому разі колишні народні депутати зможуть претендувати на пенсії, що перевищують 23 тис грн.

Насамкінець рішення КСУ може подарувати право на спецпенсії не лише для ексдепутатів, а й для майбутніх обранців. Така судова практика в Україні вже є.

"Схожа ситуація була з пенсіями колишніх військовослужбовців. Тоді КСУ розглядав правомірність обмеження максимального розміру пенсії ексвійськових, які звільнилися до 2011 року. КСУ тоді визнав такі обмеження неправомірними. Посилаючись на це рішення, ми відсуджували пенсії для тих, хто звільнився після 2011 року", – каже адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова.

Водночас Кириченко, яка представляє інтереси депутатів в КСУ, вважає такий варіант малоймовірним попри існуючу судову практику в подібних справах.

"Якщо КСУ підтримає це подання, то стаття (закону, яка скасувала спецпенсії ексдепутатам) буде визнана неконституційною в аспекті поширення лише на депутатів 1990-2017 років. Аргументом є те, що закон не може мати зворотної сили, а для депутатів 9-го скликання зворотної сили не буде", – зазначила вона.

Чому Конституційний Суд

Хоча оскарження через КСУ рішень щодо пенсійних виплат є "українською традицією", приклад спецпенсій народних депутатів все ж має певні особливості.

По-перше, на відміну від колишніх військових, прокурорів, чорнобильців та інших спецпенсіонерів, народні обранці можуть прямо звертатися до КСУ щодо оскарження того чи іншого закону. Іншим громадянам, аби дійти до Конституційного Суду, необхідно заручитися підтримкою Верховного Суду або звертатися до інших суб'єктів подання, зокрема народних депутатів.

По-друге, депутати можуть не звертатися до КСУ, щоб змінити закон, адже Верховна Рада є органом влади, який ці закони ухвалює. Аби повернути спецпенсію ексдепутатам, теперішнім обранцям потрібно лише проголосувати за відповідний законопроєкт. Чому ж вони обрали складніший шлях?

"Ця тема для депутатів "зашкварна", тому вони не хочуть ухвалювати це рішення. На жаль, репутація депутатів цього і попереднього скликань не найкраща. Депутати бояться звинувачень, що вони роблять це для себе", – каже Тарута.

* * *

Верховна Рада – найвищий законодавчий орган влади, який формує уряд, інші органи виконавчої влади та встановлює правила, за якими має жити суспільство. Враховуючи покладену на депутатів відповідальність та різні обмеження, пов'язані із службою народу, праця депутата повинна високо винагороджуватися.

Популістичні ідеї на кшталт виплати депутатам мінімальної пенсії не мають права на існування. Зрештою, це стимулюватиме депутатів шукати інші джерела доходу.

Враховуючи офіційний розмір депутатських зарплат, їх пенсії навіть за загальним законодавством будуть далекими від мінімальних. У цьому разі депутати отримають ще один стимул працювати на благо народу, адже чим вищими будуть пенсії виборців, тим більшими вони будуть і для їхніх обранців.

Та чи буде спеціальний пенсійний режим так само стимулювати депутатів думати про долю решти українських пенсіонерів?