Новый меморандум с МВФ, замена топов в "Приватбанке", "Укргаздобыче" и "Центрэнерго"

Корпоративне управління держпідприємств

Оновлений Меморандум із МВФ. 28 червня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після четвертого перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.

Меморандум містить наступні зобов'язання України, пов'язані з державними підприємствами та банками:

• Всі банки з мажоритарною державною власністю залишаться під управлінням Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки буде негайно передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для врегулювання (постійний структурний маяк). Згідно з повідомленням Кабміну, він готується до продажу двох системних державних банків, "Сенс Банку" та "Укргазбанку", і планує призначити міжнародно визнаного фінансового радника до кінця вересня 2024 року.

[Як ми писали раніше, іноземні інвестори зацікавилися купівлею "Укргазбанку" та "Сенс Банку". – SOE Weekly.]

• Влада підготує концепцію санації банків у консультаціях з представниками ФГВФО та МВФ (структурний маяк; кінець грудня 2024 року).
• Україна розробить політику державної власності, дивідендну політику та стратегію приватизації держпідприємств (кінець жовтня 2024 року).

[У попередній версії Меморандуму з МВФ від грудня 2023 року кінцевим терміном для цього критерію значився кінець серпня 2024 року. – SOE Weekly.]

• Влада проаналізує борги та оцінить фінансовий стан підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) за допомогою кабінетного дослідження, проведеного авторитетною аудиторською фірмою, в тому числі шляхом розділення заборгованості до та після лютого 2022 року (структурний маяк; кінець жовтня 2024 року – змінено та перенесено з кінця червня 2024 року).

Герхард Бьош йде з посади голови правління "ПриватБанку". 26 червня 2024 року "Економічна правда" ("ЕП") повідомила про відставку Бьоша з посиланням на джерело у держбанку.

За даними "ЕП", неофіційною причиною є невідповідність між завданнями, поставленими перед Бьошем, і реальністю: коли у травні 2021 року Бьоша обрали головою правління "ПриватБанку", до його завдань входила підготовка банку до приватизації. Однак під час повномасштабної війни цей процес поставили на паузу, пише "ЕП".

27 червня 2024 року пресслужба "ПриватБанку" підтвердила, що наглядова рада банку розпочала пошук нового голови правління. Бьош залишатиметься на посаді голови правління до плавного переходу управління і лідерства у правлінні, заявили в банку.

"Нафтогаз" змінив т.в.о. гендиректора "Укргазвидобування". 28 червня 2024 року наглядова рада "Нафтогазу" замінила Олега Толмачева на Сергія Лагна.

["Нафтогазу" належить 100% акцій "Укргазвидобування". – SOE Weekly.]

До цього призначення Сергій Лагно працював головним інженером "Укргазвидобування".

За даними "Економічної правди" ("ЕП"), 25 червня 2024 року Олег Толмачев написав заяву про звільнення за власним бажанням, яку затвердило правління "Нафтогазу". Толмачев виконував обов'язки гендиректора "Укргазвидобування" з січня 2023 року.

Причини його відставки у "Нафтогазі" не уточнили.

"Центренерго" змінило гендиректора, повідомила пресслужба компанії 24 червня 2024 року. Наглядова рада компанії призначила новим гендиректором технічного директора "Центренерго" Євгенія Гаркавого. Він змінив на цій посаді Андрія Чуркіна, який очолював компанію з 15 серпня 2023 року. Чуркін переходить на нову посаду.

"Минулого року "Центренерго" потребувало кризис-менеджера, який зміг би покращити фінансовий стан підприємства та наповнити склади наших ТЕС вугіллям. Із цими задачами команда під керівництвом Андрія Чуркіна впоралася: "Центренерго", вперше, за багато років почало працювати з прибутком; склади наповнювалися вугіллям безперебійно – "Центренерго" перевиконало план забезпечення паливом на 200 відсотків, і, як наслідок –  ми успішно пройшли опалювальний сезон 2023/2024.

Зараз, коли росіяни повністю знищили державну теплову генерацію, першочергове завдання – не дати шансів ворогу шантажувати нас теплом та світлом. Тому було прийнято рішення посилити команду "Центренерго" технічно і обрати нового директора під нові виклики", – пояснив голова наглядової ради "Центренерго" Андрій Гота.

[До складу "Центренерго" входили три ТЕС, які, по суті, й були всіма активами компанії: Трипільська у Київській області, Зміївська у Харківській області та Вуглегірська у Донецькій області.

25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС. 22 березня 2024 року було повністю зруйновано Зміївську ТЕС.

11 квітня 2024 року внаслідок масштабного ракетного удару з боку Росії було повністю зруйновано й Трипільську ТЕС. Вона забезпечувала електроенергією майже 3 млн людей і була найбільшим постачальником електроенергії в Київській, Житомирській та Черкаській областях. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Таким чином, "Центренерго" втратило 100% своєї генерації.

14 травня 2024 року Гаркавий повідомив, що на Зміївській та Трипільській ТЕС досі розбирають завали після ракетних ударів. За його словами, це займе ще щонайменше місяць-два. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Енергосектор

ВАКС зняв арешт з акцій облгазів Фірташа, згодом їх повернули під контроль держави. 25 червня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) скасував арешт акцій облгазів "Регіональної газової компанії" ("РГК") олігарха-втікача Дмитра Фірташа.

Рішення суду було опубліковано 28 червня 2024 року. Мотиви будуть оприлюднені у повному тексті ухвали 1 липня 2024 року, додали в суді.

Того ж дня Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило, що вже звернулося до Офісі генпрокурора з клопотанням про повторний арешт компаній. Пізніше того ж дня АРМА повідомило, що Печерський районний суд Києва повернув їх у державну власність.

На думку співзасновника юридичної фірми "Відар" Станіслава Бориса, багато залежить від того, наскільки вдало юристи Фірташа використали ці три дні невизначеності. Теоретично, за цей час можна було би продати активи, перереєструвати, змінити структуру власності, якби відповідні документи були підготовлені заздалегідь, розповів він Forbes Україна.

[Раніше ми писали про хвилю поглинань облгазів Фірташа "Нафтогазом". Про "Харківгаз", "Дніпрогаз", "Сумигаз", "Вінницягаз", "Дніпропетровськгаз", "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз", "Миколаївгаз", "Черкасигаз", "Волиньгаз", "Чернігівгаз", "Закарпатгаз", "Рівнегаз", "Запоріжгаз", "Чернівцігаз" та "Тернопільгаз" читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.

19 грудня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що "Тисменицягаз", "Коростишівгаз", "Луганськгаз" та "Мелітопольгаз" перейшли під контроль держави та приєдналися до Групи "Нафтогаз". Дві останні компанії знаходяться на тимчасово окупованих територіях, тому оперативне управління ними буде здійснюватися після деокупації.

У результаті, Група "Нафтогаз" зараз управляє 27 газорозподільними компаніями, які планували передати під контроль держави до кінця 2023 року, пояснили в "Нафтогазі".

Об'єднання облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це захід воєнного часу, і їх слід приватизовувати на відкритих аукціонах, коли "дозволить ситуація", заявляв раніше голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Також ми повідомляли, що "Чорноморнафтогаз", як управитель конфіскованих у Фірташа облгазів, виплатив 63,6 млн грн, або 1,5 млн євро за поточним курсом, дивідендів у 2022 році. – SOE Weekly.]

Група "Нафтогаз" отримала 10,9 млрд грн (252 млн євро) неаудійованого чистого прибутку за січень-березень 2024 року, повідомила пресслужба компанії 27 червня 2024 року. За аналогічний період 2023 року група отримала чистий збиток у розмірі 1,4 млрд грн (32,4 млн євро), повідомили в компанії.

"Нафтогаз" також опублікував неаудійовану фінансову звітність за 1 квартал 2024 року.

Група "Нафтогаз" отримала 12,4 млрд грн (287 млн євро) консолідованого операційного прибутку в першому кварталі 2024 року порівняно з 3,4 млрд грн (79 млн євро) у першому кварталі 2023 року.

За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, фінансові результати материнської компанії Групи, НАК "Нафтогаз України", також покращилися: чистий прибуток компанії становив 8,1 млрд грн (188 млн євро), що на 0,4 млрд грн (9,2 млн євро) більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

[Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.

Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році.

Як ми повідомляли раніше, Група "Нафтогаз" у 2024 році сплатила до державного та місцевих бюджетів: за січень – 6,1 млрд грн (147 млн євро), за лютий – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень – 8,3 млрд грн (197 млн євро), за квітень – 8 млрд грн (189 млн євро), за травень – 9,3 млрд грн (215 млн євро). Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

"Укрзалізниця" створила нову дочірню компанію "УЗ Енерго". 28 червня 2024 року "Укрзалізниця" оголосила про створення окремої юридичної особи ТОВ "УЗ Енерго", оскільки компанія планує найближчим часом розбудовувати розподілену генерацію електроенергії.

За поточними прогнозами, із наближенням осінньо-зимового періоду збільшення дефіциту електропостачання може вплинути на безперебійний рух поїздів та негативно позначитися на наданні комунальних послуг населенню. "Укрзалізниця" є оператором системи розподілу електроенергії, яка обслуговує понад 100 тис. споживачів, повідомили в компанії.

"Минулої зими ми вже допомогли енергосистемі країни в забезпеченні живлення окремих адміністративних одиниць та зараз, беручи до уваги складну ситуацію з генерацією, ми маємо допомогти країні пройти найскладніший в історії осінньо-зимовий період", – заявив голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко.

Новостворена компанія "УЗ Енерго" побудує в різних регіонах України газові електростанції загальною потужністю до 250 МВт. В першу чергу, вони будуть встановлені в обласних центрах і підключені до мереж компанії, які будуть забезпечувати електроенергією об'єкти залізничного транспорту, соціальної сфери та критичної інфраструктури в інших галузях економіки, повідомили в "Укрзалізниці".

Використання газогенеруючих установок та накопичувачів електроенергії може здійснюватися лише юрособою, відокремленою від оператора системи розподілу, яка має ліцензію на виробництво електроенергії, отриману в установленому порядку. У зв'язку з цим правління "Укрзалізниці" ухвалило рішення про створення окремої компанії, 100% статутного капіталу якої буде належати ТОВ "Збут Енерджи ЛТД", яке, в свою чергу, на 100% належить "Укрзалізниці", додали в компанії.

[За даними YouControl, ТОВ "УЗ Енерго" зареєстровано 27 червня 2024 року, керівником є Арсен Волошенюк. – SOE Weekly.]

Як ми писали раніше, "Укрзалізниця" зменшила споживання електроенергії, переглянувши графік руху приміських електропоїздів. Компанія також оголосила про плани згенерувати 250 МВт електроенергії з проєктів по всій Україні.

"Укрзалізниця" отримала ліцензію залізничного перевізника в Польщі. 27 червня 2024 року "Укрзалізниця" повідомила, що її польська дочірня компанія Ukrainian Railways Cargo Poland отримала ліцензію залізничного перевізника. Тепер вона може вийти на європейський ринок.

"Це ще один крок на шляху створення повноцінного міжнародного залізничного оператора, який зможе запропонувати своїм клієнтам єдиний транскордонний транспортний сервіс. Також працюємо над розробкою та узгодженням нових міжнародних маршрутів", – заявив голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко.

Очікується, що спочатку Ukrainian Railways Cargo Poland зосередиться на збільшенні обсягів перевезень через українсько-польські прикордонні переходи.

У майбутньому компанія планує оперувати рухомим складом для колії шириною і 1435, і 1520 мм, оскільки Україна має іншу колію, ніж більшість країн ЄС. Очікується, що польська дочірня компанія почне надавати комплексні послуги з перевезень у 2025 році, додали в "Укрзалізниці".

"Укрзалізниця" створила Ukrainian Railways Cargo Poland у червні 2023 року (докладніше див. в одному з наших попередніх дайджестів), а в серпні 2023 року призначила Михайла Пластуна її директором (див. один із наших попередніх дайджестів).

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Апеляційна палата ВАКС підтвердила конфіскацію активів експрезидента "Мотор Січі" – акції "Мотор Січі" не потрапили до списку, а Україна отримала сьомий держбанк. 15 червня 2024 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила в силі рішення про застосування санкцій до В'ячеслава Богуслаєва шляхом арешту його активів. Богуслаєв є колишнім президентом провідного українського виробника авіаційних двигунів "Мотор Січ".

Як повідомили в Апеляційній палаті ВАКС, рішення вже вступило в силу і не може бути оскаржене.

Як ми писали раніше, 18 квітня 2024 року ВАКС схвалив санкції та арешт активів, про які клопотало Міністерство юстиції щодо Богуслаєва.

За даними Офісу генпрокурора України (ОГП), у дохід держави було стягнуто наступні активи:

• майже 600 млн грн (близько 14,1 млн євро);
• 11 об'єктів нерухомості, п'ять з яких – земельні ділянки;
• акції 11 компаній із капіталом 367,3 млн грн (8,7 млн євро), у тому числі "Мотор Банк";
• інші активи.

[Це також означає, що в Україні з'явиться ще один державний банк, а їхня загальна кількість зросте до семи. – SOE Weekly.]

За словами керівника департаменту санкційної політики Мін’юсту Інни Богатих, рішення також стосується гендиректора російської компанії "Борисфен" Петра Кононенка.

[Найважливіший актив Богуслаєва – його акції у самій "Мотор Січі" – не фігурує у переліку активів, наведених Мін'юстом або ОГП.

Як ми повідомляли півтора роки тому, у листопаді 2022 році корпоративні права п'яти великих компаній, у тому числі "Мотор Січі", було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони.

Вилучення було здійснено відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу повернути вилучені активи власникам або надати їм справедливу компенсацію. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Водночас Служба безпеки України (СБУ) затримала Богуслаєва двома тижнями раніше, у жовтні 2022 року, за підозрою у співпраці з Росією.

У жовтні 2023 року СБУ та ОГП передали до суду обвинувальний акт щодо Богуслаєва та колишнього керівника департаменту зовнішньоекономічної діяльності "Мотор Січі" Олега Дзюби. Розслідування СБУ встановило, що вони вступили у змову з російською корпорацією "Ростех", основним виробником зброї для російської армії, пов'язаним з Кремлем. Під керівництвом Богуслаєва "Мотор Січ" продавала авіаційні двигуни підсанкційним іранським компаніям.

Якщо Богуслаєва буде визнано винним у колабораціонізмі з державою-агресором і сприянні терористичній організації, його активи можуть бути конфісковані за законом.

Проте, з юридичної точки зору залишається незрозумілим, що станеться з його акціями у "Мотор Січі", які повинні бути повернуті йому відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", та чи може держава конфіскувати активи, які раніше були вилучені для потреб держави.

1 квітня 2023 року президент Зеленський запровадив санкції проти Богуслаєва та деяких громадян Росії.

У травні 2023 року адвокат Богуслаєва Руслан Волинець повідомив, що його підзахисний попросив внести його до списку на обмін полоненими з Росією через поганий стан здоров'я та відсутність інших варіантів звільнення.

У лютому 2024 року районний суд Києва продовжив Богуслаєву тримання під вартою без права внесення застави до 18 квітня 2024 року. 17 квітня цей запобіжний захід було продовжено до 10 червня. – SOE Weekly.]