Приватбанк = 3% госбюджета, "Нафтогаз" будет финансировать цены на газ еще год

Корпоративне управління держпідприємств

Мінекономіки оголосило конкурс на посаду незалежного члена наглядової ради "Укренерго". 23 квітня 2024 року Мінекономіки повідомило, що Номінаційний комітет затвердив вимоги до кандидатів на вакантну посаду незалежного члена наглядової ради "Укренерго". Кінцевий термін подачі заявок кандидатами – 22 травня 2024 року.

Рішення про конкурсний відбір останнього незалежного члена, необхідного для повного укомплектування наглядової ради компанії, було ухвалене в листопаді 2023 року.

Як ми повідомляли у червні 2023 року, станом на той момент – більше ніж через рік після припинення повноважень Деяна Остоїча у квітні 2022 року – Кабмін досі не обрав і не затвердив ще одного незалежного члена наглядової ради "Укренерго" [тим часом, більше ніж через два роки – SOE Weekly].

[Згідно зі статутом "Укренерго", наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.

Згідно з інформацією на сайті "Укренерго", зараз наглядової рада компанії скалдається з шести членів: три незалежні члени (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та три представники держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).

Таким чином, незалежні члени не становлять більшості у наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту "Укренерго". Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Також раніше ми повідомляли, що наглядова рада "Укренерго" тоді не мала обраного голови та сформованих комітетів.

[У випадку з головою ради це означає, що рада щоразу повинна була обирати головуючого на кожне засідання.

У випадку з комітетами наглядової ради це свідчить про те, що наглядова рада "Укренерго" не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, Закон "Про акціонерні товариства" вимагає, щоби в "Укренерго" були щонайменше комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень та винагород. – SOE Weekly.]

Пізніше ми писали, що 28 серпня 2023 року наглядова рада "Укренерго" обрала своїм новим головою незалежного члена Даніеля Доббені. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

У вересні 2023 року ми повідомляли, що Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ, який, серед іншого, передбачав призначення сьомого члена наглядової ради "Укренерго". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Банки

"ПриватБанк" сплатив податками та дивідендами 3% держбюджету. "ПриватБанк" сплатив до державного бюджету 50 млрд грн податків та дивідендів, повідомила 22 квітня 2024 року членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер.

[50 млрд грн – це 3% від загального прогнозованого обсягу доходів державного бюджету на 2024 рік. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, 5 лютого 2024 року Кабінет Міністрів встановив мінімальний коефіцієнт виплати дивідендів майже для всіх держпідприємств та держбанків на рівні 80%.

"ПриватБанк" сплатить 80%, що робить його найбільшим платником дивідендів до держбюджету серед держпідприємств та держбанків. Банк повідомив про чистий прибуток у 37,8 млрд грн у 2023 році. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що 12 лютого 2024 року "ПриватБанк" переказав авансом 26 млрд грн податку на прибуток та перший транш дивідендів за 2023 рік.

"ПриватБанк" отримав 14 млрд грн чистого прибутку в I кварталі 2024 року. 25 квітня 2024 року "ПриватБанк" повідомив, що його чистий прибуток у січні-березні 2024 року становив 13,86 млрд грн. Це на 14% менше, ніж у I кварталі 2023 року, через вищу ставку оподаткування та мінливі макроекономічні умови. На результати І кварталу 2024 року позитивний вплив мало часткове розформування резервів за кредитами та покращення якості кредитного портфеля.

[Часткове розформування резервів за кредитами означає, що банк вирішив вивільнити частину резервів, які він закладав раніше для покриття потенційних збитків за непрацюючими кредитами. – SOE Weekly.]

Банк реінвестував кошти від погашення ОВДП в іноземній валюті в облігації з довшим терміном погашення, що вимагало додаткового резервування.

[Це означає, що банкові тепер, імовірно, необхідно сформувати більше резервів для покриття потенційних збитків від облігацій з довшим терміном погашення. – SOE Weekly.]

Девальвація гривні протягом цього періоду негативно вплинула на валютну позицію банку [з боку зобов'язань – SOE Weekly], що було частково компенсовано позитивною переоцінкою індексованих облігацій внутрішньої державної позики.

Як ми писали раніше, "ПриватБанк" прозвітував про чистий прибуток у 37,8 млрд грн у 2023 році. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Енергосектор

Україна зіткнулася з черговою російською атакою на свої енергетичні об'єкти. 27 квітня 2024 року Міністерство енергетики повідомило, що Росія знову завдала удару по енергетичній інфраструктурі України, пошкодивши об'єкти у Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях.

За даними міністерства, внаслідок атаки було пошкоджено об'єкти та поранено одного працівника.

Російські війська також атакували об'єкт газової інфраструктури в західному регіоні, повідомили у міністерстві. Пізніше Група "Нафтогаз" заявила, що ніхто не постраждав, і атака не вплинула на доступ споживачів до газопостачання.

[Про попередні атаки на підземні сховища газу читайте у наших попередніх дайджестах.]

За словами "Укренерго", заради безпеки компанії довелося відключити магістральну повітряну лінію в західному регіоні. Аварійно-відновлювальні роботи тривають, додали в компанії.

ДТЕК Ріната Ахметова, найбільший приватний енергохолдинг України, повідомив, що Росія атакувала чотири його теплоелектростанції, серйозно пошкодивши обладнання. За попередніми даними, є поранені працівники, повідомили в компанії.

Як ми повідомляли раніше, 22 березня 2024 року Україна зіткнулася з найбільшою атакою РФ ракетами і дронами на об'єкти енергетичної інфраструктури. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Тиждень потому "Укренерго" зазнало ще однієї атаки ракетами і дронами з боку Росії. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми повідомляли, що 11 квітня 2024 року Україна зіткнулася з третьою за місяць російською атакою на свої енергооб'єкти. Трипільську теплову електростанцію у Київській області було повністю зруйновано. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

"Нафтогаз" залишив чинний тариф на газ для населення незмінним щонайменше ще на рік. 23 квітня 2024 року дочірня компанія "Нафтогазу", "Газопостачальна компанія (ГК) Нафтогаз України", повідомила про продовження дії тарифного плану "Фіксований" ще на рік. Це відповідає чинному мораторію уряду на підвищення цін на газ. Клієнти й надалі можуть купувати газ по 7,96 грн за кубометр (з ПДВ).

"ГК Нафтогаз України" забезпечує газом 12,4 млн українських домогосподарств. Всі ці клієнти отримують природний газ за річним тарифним планом "Фіксований". Тариф діє до 30 квітня 2025 року, пояснили в "Нафтогазі".

"Нафтогаз діє в національних інтересах. В умовах війни та складної економічної ситуації ми маємо підтримати українців. Наша компанія постачає газ для понад 12 мільйонів домогосподарств. І зараз ми гарантуємо всім їм наявність ресурсу та фіксовану ціну на наступний рік", – заявив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Як ми писали у грудні 2023 року, "Економічна правда" (ЕП) повідомляла, що, за даними USAID, загальний рівень неврегульованих боргів на ринку газу на початок вересня 2023 року перевищив 190 млрд грн.

За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з якими ознайомилася ЕП, станом на 1 жовтня 2023 року загальний борг перевищив 200 млрд грн.

"Наша мета – до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ", – заявив тоді заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Приватизація

Кабмін вніс готель "Україна" у Києві до приватизаційного переліку. 23 квітня 2024 року Кабінет Міністрів включив готель "Україна" до переліку об'єктів великої приватизації.

Фонд державного майна України (ФДМУ) оцінив готель у 1,04 млрд грн без ПДВ, повідомив голова Фонду Віталій Коваль. "Готуємося наразі до аукціону, який плануємо наприкінці літа – можливо, навіть зайдемо у III квартал," – сказав він.

Як ми писали раніше, ФДМУ планує виставити київський чотиризірковий готель "Україна" на приватизацію. За словами Коваля, через воєнний стан готель недозавантажений і накопичив понад 45 млн грн боргів. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Верховна Рада дозволила АРМА купувати військові облігації за арештовані валютні кошти. 23 квітня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10397, який дозволяє Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) інвестувати арештовані валютні кошти у військові облігації.

Відповідно до законопроєкту, АРМА матиме право купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) "Військові облігації" за кошти в іноземній валюті до скасування воєнного стану, плюс один місяць. Наразі АРМА може купувати облігації лише лише за кошти у гривні. АРМА є єдиним центральним органом виконавчої влади, уповноваженим купувати військові облігації, додали в агентстві.

За результатами 2023 року АРМА мало 3,6 мільйона облігацій на 3,7 млрд грн; вони принесли понад 195,8 млн грн доходу. Частину з них було погашено у 2024 році, і на сьогодні на рахунку АРМА в цінних паперах перебуває майже 2,4 млн військових облігацій на суму близько 2,5 млрд грн.