"Бавовна палала і буде палати". Что стоит за атаками по НПЗ России и как они вредят Кремлю

З кожним днем українські дрони збільшують інтенсивність та частоту ударів по нафтопереробних потужностях Росії. Лише з початку року пошкоджено понад десять великих заводів та нафтобаз. На окремі прилітало вже по декілька разів.

Основна ціль таких атак – військова, оскільки паливо з російських заводів прямує в Україну, де заправляє танки, БМП та літаки ворога.

Паралельно шкоди зазнає й російська економіка, що зменшує можливості окупантів для обстрілів житлових будинків та вбивств мирного населення.

За даними ЕП, з великою ймовірністю невідомі дрони продовжать атакувати паливну інфраструктуру ворога і в майбутньому, завдаючи нових руйнувань та збитків агресору. Як це впливає на економіку та нафтову галузь Росії?

Куди б’ють дрони

Росія має близько 30 великих нафтопереробних заводів і десятки малих. Країна-агресор видобуває понад 530 млн тонн нафти на рік, з яких близько 280 млн тонн росіяни переробляють на власних потужностях всередині країни.

"Іронічно, що саме Путін за часів свого прем’єрства долучився до розвитку сфери нафтопереробки і вивів її на доволі високий рівень. Усе це він перекреслив вторгненням в Україну, помноживши на нуль економічні здобутки минулого.

Спочатку російська нафтова переробка стала об’єктом для західних санкцій, а зараз – законною ціллю для українських сил оборони та безпеки", – розповідає аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко.

Лише з початку 2024 року дрони атакували десятки російських НПЗ та нафтобаз. "Десь влучали по резервуарах з пальним, а десь через руйнування заводи зупинялися на кілька місяців", – каже співрозмовник ЕП в парламенті.

Масштабні удари по російських заводах почалися у 2023 році. У травні безпілотники атакували Ільський НПЗ в Краснодарському краї та Афіпський НПЗ на Кубані, а в липні "вибуховий пристрій" здетонував на Куйбишевському НПЗ в Самарі. Часто прилітало і по місцях зберігання пального.

З початку 2024 року інтенсивність атак по російських НПЗ зросла. Постраждали нафтопереробні заводи та нафтобази в Санкт-Петербурзі, Ярославлі, Орлі, Волгограді, Туапсе, Клинцях, Усть-Лузі, Рязані, Брянській, Білгородській, Ростовській, Нижегородській та Ленінградській областях.

Цілі атак

Перша ціль ударів по нафтопереробній інфраструктурі РФ – військова. "Нафтопереробні заводи росіян – законна ціль Служби безпеки України та Головного управління розвідки", – каже співрозмовник у Силах безпеки і оборони.

Атакам піддаються військові об’єкти або ті, що працюють на оборону ворога. Як приклад – нафтопереробні заводи, що заправляють військову техніку окупантів: танки, БМП та літаки, які запускають ракети по українцях.

"Війна – це забезпечення та постачання. Коли ми бачимо, що нафтопереробна галузь агресора зазнає ударів, це безпосередньо впливає на їх здатність вести війну", – каже представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.

"Росіяни не можуть захистити всі об’єкти від дронів. У той же час кожен потужний удар вглиб території Росії відволікає сили ППО ворога з фронту і працює на українську армію", – пояснює співрозмовник ЕП в Силах оборони та безпеки.

Друга ціль – економічна. "Заводи не лише забезпечують пальним російські війська, це ще й ключове джерело доходів країни-бензоколонки. Гроші від нафтогазових доходів Росія направляє на війну та вбивство українців", – сказав співрозмовник ЕП в одному з оборонних відомств.

За його словами, атаки впливають і на експорт з Російської федерації, і на вартість пального на внутрішньому ринку. Детально про це – нижче.

Третя ціль – інформаційна і вона може бути одним з факторів перемоги. Військовий та медійний ефекти від атак очевидні, а як щодо економічного?

Як удари впливають на нафтопереробку ворога

Результати висвітлених у медіа ударів по НПЗ та нафтобазах можуть бути різними: від падіння уламків БПЛА до знищення критично важливого обладнання. Від цього залежать і наслідки для нафтопереробної галузі Кремля.

"Нафтопереробні заводи – це великі підприємства, які важко вивести з ладу одним навіть прицільним ударом. Там є кілька ліній і роботу можна переводити з одних установок на інші. Тому точно оцінити наслідки атак поки що доволі складно", – розповідає директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Напередодні агентство Bloomberg повідомило, що на атаковані в останні дні НПЗ припадають 12% нафтопереробних потужностей РФ. Опитані ЕП учасники ринку наголошують, що в цьому випадку йдеться про виробничі потужності зазначених підприємств, а не про втрату відповідної частки в балансі виробництва.

"Наразі недостатньо інформації, щоб робити висновки, наскільки серйозними були пошкодження та коли зупинені підприємства відновлять роботу. Можна говорити, що останні атаки вплинуть на загальні обсяги переробки в РФ максимум на кілька відсотків", – каже співрозмовник ЕП в одній з енергокомпаній.

За словами експерта з питань енергетики Геннадія Рябцева, останні пошкодження дещо скоротили обсяги переробки, але переоцінювати їх вагу в балансі не варто. "Це точкові удари, вони болісні, впливають на логістику, але не мають суттєвого впливу на річні сумарні обсяги переробки", – каже він.

З хороших новин – більшість російських НПЗ побудовані з використанням західного обладнання. Воно купувалося до запровадження санкцій, що суттєво ускладнює та уповільнює ремонт атакованих об’єктів.

Ще один позитив – на тлі ударів по НПЗ біржові ціни на бензин у Росії досягли 60 тис руб за тонну, це максимум за останні пів року.

Біржові ціни не дизпальне теж зростають. Якщо динаміка "прильотів" по заводах збережеться, то після заборони на експорт бензину Росія змушена буде піти на аналогічні обмеження щодо дизелю.

Зростання вартості пального спровокували лише новини про пошкодження на НПЗ. Якщо з’ясується, що постраждало важливе обладнання, через яке заводи можуть зупинитися на тривалий термін, то ціни попрямують до нових максимумів.

"Найбільший ефект мали б атаки на установки первинної переробки нафти, тому що без них неможливо виробляти ні бензин, ні дизельне пальне, ні авіакеросин", – вважає Рябцев. За його словами, поки що атаки критично не впливають на галузь, але якщо вони триватимуть і будуть влучними, то все може змінитися.

Чи можливі нові обстріли російських НПЗ? "Ми не можемо розкривати всі деталі наших спецоперацій, але зазначаємо, що наші законні цілі – це військові об’єкти та військова інфраструктура ворога, а також воєнні злочинці. Ми не збираємося зупинятися. Наша мета – перемога України, тож "бавовна" в Росії палала, палає і буде палати", – наголосив у коментарі ЕП голова СБУ Василь Малюк.