"Человек будет знать, на учете ли он в ТЦК, есть ли бронь или отсрочка". Как будут работать "Армия+" и другие цифровые инструменты для ВСУ

У 2019 році Володимир Зеленський озвучив ідею "держави в смартфоні", згідно з якою за допомогою телефона можна було б комунікувати з владою і брати участь в її управлінні. Фактично президент представив інструмент, яким збирався побороти надмірну бюрократію та зменшити рівень використання паперових документів.

Відтак на початку 2020 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував застосунок "Дія". За цей час у ньому з'явилися сотні нових функцій, які значно прискорюють взаємодію з державою.

Однак в українській армії все ще залишається "рудимент совка": надмірна і часто безглузда паперова робота. Ті, хто спілкувалися з військовими, мали чути жарт про "журнал обліку журналів" чи "книгу обліку видавання мила".

Після двох років великої війни Міноборони вирішило створити свою "державу в смартфоні". Виконання цього завдання лягло на плечі заступниці міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерини Черногоренко.

До роботи в Міноборони Черногоренко працювала в команді Федорова, де була долучена  до створення в "Дії" електронних лікарняних, "єМалятка" та COVID-сертифікатів. Тепер її команда створює "Армію+" – застосунок для військовослужбовців. Міноборони також працює над низкою проєктів, які мають полегшити життя цивільних.

Схоже, при відомстві будують повноцінну продуктову ІТ-компанію. ЕП поспілкувалася з Черногоренко, щоб з'ясувати, як цифровізують міністерство, як працюватиме новий застосунок для військових, як система "Оберіг" полегшить життя працівникам ТЦК та СП (соціальної підтримки – ЕП) і коли чекати електронних повісток.

Про схожість "Армії+" з "Дією", фінансування застосунку та ІТ-спеціалістів

— Недавно Міноборони повідомило, що працює над мобільним застосунком для військових, у якому будуть доступні електронне посвідчення захисника, форми зворотного зв'язку, комплексна база знань, шаблони рапортів, онлайн-курси. Чому саме ці функції вирішили запустити першими?

— Першим пріоритетом команди Міноборони є людиноцентричність, тому ми хочемо зробити низку дуже зручних сервісів навколо військовослужбовців. Чому почали з цих функцій? Ми спілкувалися з військовими, громадськістю, проводили фокус-групи та сформували шорт-лист тих перших опцій для застосунку, які дозволять військовослужбовцю виконувати його щоденні завдання більш ефективно з точки зору часу.

Перша функціональність, навколо якої будуть народжуватися всі інші сервіси – це військове ID. Це електронне посвідчення військового, яке також буде ключем до цифрової зброї, зокрема систем ситуаційної обізнаності, додаткових розвідданих для виконання бойових завдань.

Наступним важливим функціоналом застосунку буде електронний рапорт. Будь-яке звернення до свого командира, яке проводиться через паперову заяву і направляється на розгляд, займає багато часу. Ми хочемо, щоб електронний рапорт можна було зробити кількома кліками – не просто відправити рапорт командиру, а й контролювати зворотний зв'язок щодо нього.

Далі – база знань, щоб військовослужбовці могли звернутися до народженого війною інтелектуального надбання. Також це система зворотного зв'язку: військовослужбовець зможе сформувати і відправити через "Армію+" будь-який типовий або індивідуальний запит.

— У відеопрезентації застосунку його інтерфейс був подібний до "Дії". Його механіка роботи також буде подібна до "Дії"?

— Так, для належного рівня захисту інформації ми наслідуємо принцип роботи таких державних додатків. "Дія", "Мрія" (освітній застосунок та новий продукт Мінцифри – ЕП), "Армія+" можуть бути в єдиній системі державних продуктів. Крім того, ми маємо кілька нових засобів захисту інформації, які скоро анонсуємо. Оскільки ми працюємо з інформацією про військовослужбовців, то будемо мінімізовувати всі вразливості, які зможемо передбачити.

Катерина Черногоренко

— У презентації йшлося, що до розробки застосунку залучене Мінцифри. Чому саме ви працюватимете над "Армією+", а не міністерство Михайла Федорова чи ДП "Дія"?

— Ми створюємо застосунок у партнерстві з Мінцифри, це точно не окремі дві команди. Очевидно, що застосунок для військовослужбовців є специфічним продуктом, який розрахований не на широкі маси споживачів. Ми будемо використовувати унікальні технічні рішення, зокрема для захисту інформації. Саме це і спонукало нас зробити цей застосунок кастомізованим для військовослужбовців.

— Скільки людей створюють "Армію+"?

— Це чотири окремі команди, які працюють за різними напрямками. Загалом – понад 100 людей. Крім того, ми плануємо підсилювати команду, оскільки часу не дуже багато і нам потрібно прискоритися.

— Для створення "Дії" Мінцифри не використовувало державні кошти, воно залучало підтримку міжнародних донорів. За чиї кошти розробляється "Армія+"?

— Наявний функціонал розроблений військовослужбовцями ІТ-напрямку Міноборони за власні ресурси міністерства та Генштабу. Однак для закінчення роботи над застосунком ми будемо залучати додаткові ресурси. Будуть це державний бюджет, донорська допомога чи міжнародна технічна допомога – ми якраз це допрацьовуємо.

У "Дії" запрацювало переоформлення авто, але є нюанси. Як це працює

— Ви сказали, що над застосунком працюють понад 100 людей. Важко було знайти стільки спеціалістів?

— Це зайняло небагато часу. Ми працюємо над цим завданням два з половиною місяця. За період великої війни дуже багато партнерів, компаній, команд зверталися з пропозиціями допомогти, долучитися до розробки чи консультацій. Я намагаюся на всіх заходах, де буваю, заохочувати до того, що є шанс долучитися до цифрової революції в армії.

Чому проєкт має назву "Армія+"? Тому що ми армія майбутнього. Ми плануємо в наступних релізах додати можливість бачити свою зарплатню, рахувати дні до відпустки, мати різні функціональності, які будуть зручними для військовослужбовця. Це ознака того, що армія стає сучасною, цифровою, швидкою та ефективною.

— Чи планується створення окремого ДП для постійної підтримки функціоналу застосунку?

— Так, потрібна стала команда фахівців, які адмініструватимуть застосунок, розвиватимуть його. Ми вже маємо державне підприємство, яке набуває спроможностей. Думаю, найближчим часом анонсуємо команду і вона дуже приємно здивує. Це команда дуже ціннісних людей, які мають досвід у побудові таких державних підприємств. А через два-три місяців вони будуть готові отримувати цей застосунок саме як ДП.

— Ці люди, які мають нас "приємно здивувати", відомі в українському ІТ-секторі?

— Так. Ми залучили до керівництва двох великих структурних підрозділів цифрової команди людей, які мають досвід і в ІТ, і у війні.

Про верифікованих призовників, електронні повістки та коаліцію дронів

— Чи зможуть користуватися застосунком військові, які не проходять службу в ЗСУ?

— Це буде поступова ітерація. Спочатку наша цільова аудиторія – це Збройні Сили. Далі ми хотіли б вийти до всіх сил безпеки та оборони і сказати, що в них є можливість долучатися, отримувати електронні військові посвідчення.

— В інтерв'ю на DOU ви говорили, що в системі "Оберіг" верифіковано 88% даних. Яка зараз ситуація із системою?

— Система "Оберіг" – це реєстри військовозобов'язаних призовників-резервістів. Вона працює в повному обсязі, отримала всі підтвердження захищеності. Працюємо над тим, щоб підсилити обміни між іншими реєстрами. Наразі вдалося налагодити чотири великі обміни з чотирма базовими реєстрами. Це дуже важливо для актуальності даних.

Також працюємо з ТЦК та СП, щоб скоріше цифровізувати їхні процеси, щоб у нас нарешті зникли паперові особові справи. Крім того, працюємо над тим, щоб після ухвалення нормативної бази в кожного військовозобов'язаного був власний кабінет, де він міг би завантажити свої дані із системи.

Оновлений законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

— Уточню: ми говоримо про те, що в системі "Оберіг" уже верифіковано 100% даних?

— Ми говоримо, що в системі верифіковано майже 100% даних. Чому майже? Тому що все, що можна було отримати при верифікації з інших реєстрів, було отримано. Єдине, що є дані, які можуть мати недостатню актуальність. Наприклад, реєстр Міністерства освіти та науки має оцифровану базу останніх десяти років. Усе, що було в контексті освіти, дипломів про вищу освіту, не перебуває в реєстрі, тому є певна недостатність даних.

Друга історія про те, що іноді дані, які ми отримуємо в "Оберіг", вносяться працівниками ТЦК та СП з помилками. Це людський фактор, усі можуть помилятися, тому потрібно це виправляти на рівні технічної підтримки людей.

— Чи правильно я розумію, що кінцевим користувачем анонсованого сертифіката захисника має стати громадянин призовного віку?

— Так, набір даних, які ми маємо можливість побачити, – це сформована сутність, яку можна назвати сертифікат захисника в робочому варіанті. Це такий військово-обліковий документ. Користувачем такого документа буде тільки та людина, щодо якої відбувся запит даних в "Оберіг". Тобто людина зможе дізнатися, чи перебуває вона на обліку в ТЦК та СП, має бронювання або відстрочку.

— У якому вигляді людина зможе отримувати ці дані?

— Враховуючи успіх "Дії", було б дуже зручно отримувати свої дані із системи через застосунок. Чи буде так реалізовано, нам потрібно буде розуміти, маючи кілька варіантів. У будь-якому випадку ми керуємося принципом зручності, клієнтоорієнтованості, тому, думаю, це буде найбільш вдала форма.

— Чи працюєте ви над процесом цифровізації вручення повісток військовозобовʼязаним?

— Ми маємо рухатися в рамках нормативно-правової бази. Наразі закон (про мобілізацію – ЕП) перебуває на розгляді у Верховній Раді. Як тільки ми будемо мати розуміння, чи буде закон проголосований у другому читанні і тим більше підписаний президентом, ми зможемо рухатися до того, щоб цей функціонал розробляти. Очевидно, як тільки рішення на рівні закону буде ухвалене, ми зможемо перейти до його оформлення.

Думаю, кожний українець, кожна українка зацікавлені в тому, щоб захищати свою державу. Завжди кажу, що завдяки цифровим інструментам, смарт-мобілізації, можна мобілізуватися добровільно, обрати собі ту професію, якою хочеш займатися, і розвінчати міфи, що мобілізація, електронні повістки, ТЦК та СП – це таке страшне місце.

Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів

— Раніше ви зазначили, що ваша мрія – paperless в армії. Однак спілкуючись перед інтервʼю з військовими, часто чув, що ці зміни до них ще не дійшли. Як приклад вони наводять необхідність ведення книги обліку видавання мила в лазні та заміни білизни. Коли запроваджені зміни почнуть відчувати в армії?

— Журнал обліку журналів, книги обліку всього на світі – чи не найбільший біль не лише військовослужбовців, а й нас. Paperless – це про реінжиніринг процесів та відмову від купи неактуальних паперових процесів, їх заміну простими та зрозумілими цифровими рішеннями.

Ми очікуємо на прийняття 280-го наказу про особовий склад. 12 паперових журналів для обліку особового складу замінить один електронний. Замість "алфавітки", книги штатно-посадового обліку, добової відомості та журналу вечірньої перевірки буде єдиний електронний журнал.

Процес покращення не зупиняється, він постійний, тому що схвалення потрібного наказу чи нормативно-правового акта не означає, що все буде працювати. Розгортання технічних можливостей, навчання людей, роз’яснювальні матеріали – усе це суміжні процеси для покращення.

— "Коаліція дронів" – не перше обʼєднання зусиль із західними партнерами. У попередніх коаліціях логіка співпраці полягала в прямому отриманні відповідного зразка зброї. У випадку з дронами ця тенденція зберігається чи Україна розраховує залучити кошти для вітчизняних виробників?

— Звичайно, просити готові дрони – найпростіший шлях і це потреба "на вчора". Проте зараз ми йдемо трохи іншим шляхом і формуємо домовленості в межах "Коаліції дронів" інакше. Україна в межах "Коаліції дронів" потребує підтримки від країн-партнерів за трьома основними напрямками: постачання готових БПЛА та компонентної бази, створення програмних рішень для військових у найкоротші терміни, фінансування українського виробництва дронів.

Наша місія – створити асиметричну перевагу над ворогом за допомогою технологій. Це має бути перевага 1:10. Ми хочемо і маємо використати для цього всі можливості.

— Які види західних БПЛА очікуєте отримати від партнерів?

— Звичайно, ми маємо чіткий і зрозумілий перелік потреб. Коли ми згадуємо про "Коаліцію дронів", то говоримо не тільки про повітряні комплекси, а й про наземні безпілотні засоби, морські надводні та підводні безпілотники.

Крім того, у потреби в межах ініціативи включаємо антидронові засоби, РЕБ та системи наведення, без яких безпечна робота БПЛА неможлива. На стратегічному рівні – це підсилення технологічної переваги, тому що ворог розвиває свої технології і ми маємо думати на кілька кроків уперед.

Виходячи з цих потреб, ми очікуємо отримати FPV-дрони, безпілотники середньої та дальньої дії: розвідувальні та ударні, наземні для транспортування, евакуації та участі в бойових операціях, надводні та підводні, комплекси РЕБ та антидронової боротьби.