Йеменские хуситы убивают торговлю. Чем грозит конфликт в Красном море?

Війна на Близькому Сході набирає обертів і загрожує одному з найбільш жвавих торговельних коридорів світу. З жовтня воєнізоване угруповання "Ансар Аллах", більш відоме як хусити, здійснили 27 атак проти цивільних суден із застосуванням бойових дронів та балістичних ракет.

Такі атаки на іноземні кораблі здійснюються з метою підриву економічної спроможності Ізраїлю та його партнерів шляхом завдання ударів по суднах у Червоному морі, яким пролягає один з найважливіших торговельних шляхів між Європою та Азією.

Аби не допустити блокування світової торгівлі, у ситуацію втрутилася коаліція країн, зокрема США та Британія. У ніч на 12 січня і наступного дня ці держави завдали ударів по військових об’єктах хуситів на території Ємену.

Ця подія змусила хвилюватися не лише судновласників, а й світових виробників та ритейлерів, які змушені в авральному режимі змінювати маршрути та сплачувати додаткові мільйони.

Хто такі хусити і чому вони обстрілюють цивільні судна

Хусити почали обстрілювати торговельні судна в південній частині Червоного моря невдовзі після початку активних бойових дій у Секторі Гази. У цій війні вони підтримують ХАМАС.

Після того, як Ізраїль почав військову операцію у Газі, лідер хуситів Абдул-Малік аль-Гусі заявив, що його організація готова йти "сотнями тисяч солдатів, аби приєднатися до палестинського народу та протистояти ворогам". Бойовики пригрозили, що атакуватимуть кожен корабель, який рухається до Ізраїлю.

Щоправда, під їхні удари потрапляють не лише ці кораблі. Напередодні стало відомо, що хусити атакували танкер, який перевозив російську нафту.

"Ансар Аллах" – мілітарна організація, яка окупувала частину території Ємену в ході громадянської війни. Вона виникла у 1980-х роках у відповідь на релігійний вплив Саудівської Аравії (мусульман-сунітів) у Ємені. Хусити є шиїтами, як і Іран, який підозрюють у підтримці цього мілітарного угруповання.

Наразі бойовики контролюють більшу частину західного Ємену, зокрема узбережжя Червоного моря, що дозволяє їм здійснювати обстріли і навіть захоплювати торговельні кораблі, які прямують до або з Суецького каналу.

До війни у Газі хусити не раз атакували територію Саудівської Аравії. Наприклад, у 2017 році вони обстріляли столицю країни Ер-Ріяд іранськими балістичними ракетами (усі були збиті), а у 2019 році – аравійські нафтові родовища.

Саудівська Аравія, як і Об’єднані Арабські Емірати, є стороною конфлікту в Ємені. Збройні сили цих держав здійснили інтервенцію на територію Ємену після того, як хусити захопили контроль над значною частиною цієї країни. За оцінками ООН, на кінець 2021 року жертвами війни в Ємені стали понад 377 тис осіб, ще 4 млн покинули свої домівки.

Військова місія США

У грудні США спільно з девʼятьма країнами-союзниками організували в Червоному морі спільну військову місію, метою якої було відбиття атак та захист цивільного судноплавства. Це сталося після того, як 19 листопада бойовики за допомогою гелікоптера захопили вантажне судно японської компанії, наближеної до ізраїльського бізнесмена.

Загалом у грудні кількість атак хуситів на цивільні кораблі зросла вшестеро. В останній день 2023 року ситуація в Червоному морі загострилася. Тоді американський гвинтокрил атакував групу катерів хуситів, яка намагалася захопити контейнеровоз. Унаслідок тієї атаки було вбито десять бойовиків.

9 січня військово-морські сили США та Британії відбили наймасовішу атаку хуситів, збивши 18 ударних безпілотників, дві протикорабельні крилаті ракети та одну протикорабельну балістичну ракету. Атака була спрямована на міжнародні судноплавні шляхи в південній частині Червоного моря, якими рухалися десятки торгових суден.

Після цього держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що подальші атаки бойовиків призведуть до військової відповіді Заходу, що і сталося 12 січня. Ракетні удари по об'єктах хуситів на території Ємену повторилися 13 січня.

Як атаки шкодять світовій економіці

Біля західного берега Ємену, який контролюють підтримувані Іраном бойовики, проходять 15% світової морської торгівлі, зокрема 8% морських перевезень зерна, 12% – нафти та 8% – зрідженого природного газу.

Настільки важливим для світової морської торгівлі цей торговельний шлях став завдяки Суецькому каналу, який з'єднує Червоне та Середземне моря.

У 2021 році канал уже зупинявся на кілька тижнів, коли його перекрило судно Ever Given. Тоді збитки для світової економіки оцінювалися майже 10 млрд дол на день.

Атаки хуситів на торговельні судна, передусім контейнеровози, позначилися на роботі морського коридору Червоним морем. Через нього проходить близько третини контейнеровозів світу, зазначають у S&P Global. Переважно вони доставляють продукцію з Азії в Європу.

Ще в листопаді судновласники побачили достатні ризики в регіоні, аби оминати його альтернативним маршрутом. У середині грудня в Червоне море заходило вдвічі менше суден, ніж на початку того ж місяця, і що далі – то менше суден були готові рухатися звичним шляхом.

Як наслідок, атаки вплинули на контейнерний трафік: за перші десять днів січня 2024 року він упав на 90% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. За оцінками промислового трейдера Trafigura Group, рух нафтових і газових танкерів скоротився на 15-20%.

Ризики для суден, що рухаються до Червоного моря, суттєво підвищують вартість страхування. Наприклад, з початку жовтня премія за воєнний ризик для танкерів зросла в шість-десять разів залежно від вартості та розміру судна.

Зрештою, чотири найбільші судноплавні компанії світу – MSC, CMA CGM, Maersk та Hapag-Lloyd – призупинили прохід суден Червоним морем.

Альтернативний морський шлях між Європою та Азією – в обхід Африки, повз мис Доброї Надії. Використання цього маршруту додає до тривалості рейсу 14 днів та коштує додатково близько 1 млн дол лише на пальне.

У підсумку через атаки бойовиків вартість перевезення контейнера з Шанхая до Роттердама зросла з 1 667 дол 23 грудня до 3 577 дол 5 січня. Вартість перевезення контейнера з Шанхая до Генуї також подвоїлася: з 1 956 дол до 4 178 дол.

Атаки хуситів завдають важкого удару й економіці Єгипту, територією якого пролягає Суецький канал. За перші 12 днів січня 2024 року доходи від експлуатації каналу впали на 40% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Чергова криза світової логістики

Криза в Червоному морі впливає на вартість ресурсів, які ним рухаються, зокрема нафти. Після першого удару сил США та Британії по об'єктах хуситів на території Ємену ціни на чорне золото зросли на 2%, перетнувши позначку 80 дол за бар.

Потерпають і компанії, які залежать від логістичних можливостей Суецького каналу. Компанія Tesla була вимушена призупинити виробництво на своєму німецькому заводі Gigafactory через дефіцит компонентів, які доставлялися з Азії.

Багато компаній, зокрема другий за обсягом продажів автовиробник Китаю Geely та шведська компанія з виробництва меблів для дому Ikea, попередили про затримки з поставками.

Об'єднані морські сили 39 військово-морських флотів, серед яких США та Британія, порадили торговельним суднам триматися "подалі" від протоки Баб-ель-Мандебу, у районі якої тривають атаки.

Цілком імовірно, що подорожчання товарів та перебої з поставками певний час зберігатимуться навіть у разі врегулювання ситуації в Червоному морі.

Виконавчий директор Maersk Вінсент Клерк зазначив, що в разі закриття проходу можуть знадобитися місяці для відкриття торговельного маршруту Червоним морем. Це загрожуватиме економічним та інфляційним ударом по світовій економіці, компаніях та споживачах.

Що далі

Наразі інтервенція США та Британії не забезпечила спокій у регіоні, свідчать дані про рух суден MarineTraffic. Це й не дивно, адже за один день навряд чи можливо вивести з ладу всі засоби ураження сторони, яку підтримує Іран.

У фокусі залишатиметься питання, коли хусити здійснять наступну атаку, а отже, якою буде відповідь Об’єднаних морських сил. Річ у тім, що ситуація в Червоному морі нагадує події в Чорному морі. По один бік – хусити, що обстрілюють судна дешевими іранськими дронами, по інший – американці, чия одна ракета коштує в сотню разів більше. Це означає, що тривалість такого протистояння вимірюватиметься й економікою.

"Силовим шляхом можна завдавати удари по можливостях хуситів, але це дуже дороге задоволення і ви не зможете робити це довго. Конгресмени завиють через кілька тижнів, коли їм дадуть рахунки за інтервенцію", – каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Найкращим розвитком подій був би сценарій, за якого обстріли суден припиняться. Тобто якщо буде політична угода або хусити відступлять перед потужнішим противником. Однак, на думку Семиволоса, домовлятися після останніх атак буде значно важче. Є ймовірність, що обстріли триватимуть, а це лиш ускладнить прохід Червоним морем.