Очередная попытка повысить акциз на автогаз. Кто выиграет лоббистскую войну в этот раз?

В останні роки у Верховній Раді точаться нескінченні війни між прихильниками і противниками підняття ставок акцизів на скраплений газ для автомобілів. Цього депутати вже навіть не приховують.

"Єдиний аргумент, чому раніше акциз на газ був низьким, полягає в тому, що колись на ринку LPG були сильніші лобісти, ніж на ринку бензину", – заявив на початку грудня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, протягом найближчих кількох місяців акциз на автогаз повинен бути підвищений утричі: з 52 євро за тис л до 160-170 євро.

Чому влада заговорила про перегляд податків на екологічне пальне для двигунів внутрішнього згорання та яке лобі переможе цього разу?

Автогаз проти бензину

Остання спроба переглянути податки на пальне була в середині 2022 року. Тоді в Кабінеті міністрів запропонували запровадити радикальний і одночасно уніфікований підхід: зрівняти ставки акцизів на автогаз, бензин та дизельне пальне на рівні 100 євро за тис л.

Однак пропозиція уряду провалилася і ставки акцизу повернули на довоєнний рівень: 213 євро за тис л – для бензину, 139 євро – для дизельного пального та 52 євро – для скрапленого газу.

Після цього здавалося, що про підвищення податків на пальне не згадуватимуть ще довго. Зрештою, це одне з чутливих питань для суспільства, однак виявилося, що немає нічого неможливого. На початку грудня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев неочікувано для всіх попередив: у найближчі місяці повинен відбутися черговий перегляд акцизів на автомобільний газ.

"Співвідношення повинно бути в енергомісткості. Якщо застосовуємо цю логіку при ставці на бензин 213 євро за тисячу літрів, то ставка на газ повинна бути 160-170 євро. Це європейська практика", – зазначив депутат.

Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають, що ініціатива Гетманцева суперечить принципу оподаткування в Євросоюзі і вигідна великим мережам АЗС.

"Оцінюю такі заяви як черговий виток боротьби між прихильниками та противниками ринку автогазу в Україні. У нас є фактичні монополісти, що отримують надприбутки від продажу бензину, та дрібні продавці зрідженого газу, які плутаються в них під ногами", – каже експерт Геннадій Рябцев.

"Великим мережам вигідніше продавати бензин, націнка на який від 10 до 15 гривень на літрі. Це набагато більше, ніж було до початку великої війни. Маржа на автогазі набагато менша: від 2 до 5 гривень на літрі", – додає аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко.

Якщо порівнювати акциз на скраплений газ та бензин у сусідніх країнах, то Україна відповідає пропорційності – показнику 24%, констатує голова Асоціації скрапленого газу Станіслав Батраченко. "Відповідно до директиви ЄС №96, газ – 68 євро за тисячу літрів, а бензин – 359 євро. Тимчасом в Україні – 52 євро проти 213,5 євро відповідно", – додає голова асоціації.

Директор стратегічного розвитку компанії "Укравтономгаз" Андрій Дорофеєв зазначає: "Якщо Гетманцев хоче відтворити європейську модель ставок акцизу за енергомісткістю та підняти ставку на LPG в Україні більш ніж утричі, то тоді ставку на бензин та дизельне пальне теж треба прирівняти до середньоєвропейських – 549 євро і 449 євро за тисячу літрів відповідно".

"Вочевидь, за нинішніх цін на АЗС ніхто ставки на бензини та дизель переглядати не буде, тому що це означатиме чергове здорожчання пального. Про це навіть не йдеться", – каже співрозмовник ЕП в уряді.

Як змінювався ринок скрапленого газу

З 2012 року вітчизняний ринок скрапленого газу невпинно зростав, досягнувши піка у 2019 році. У наступні два роки відбулося незначне падіння, але його обсяги все одно вражали.

За даними консалтингової групи "А-95", до великої війни за обсягами споживання автогазу Україна входила до п'ятірки країн – світових лідерів поряд з Кореєю, Туреччиною, Росією та Польщею.

Українці активно інвестували в переобладнання своїх авто. За оцінками профільних експертів, таких машин в країні близько мільйона. Спонукають автовласників до цього відносно сприятливі ціни на пропан-бутан, які традиційно були удвічі нижчими за бензин.

Навіть під час кризи, викликаної блокуванням кордону польськими перевізниками, коли вартість автогазу зросла до рекордних 36 грн за л, він залишався більш вигідним за бензин. Щоправда, на ринок автогазу суттєво вплинула війна. За останні два роки він упав майже удвічі. Чи не доб’ють його нові ставки акцизів?

Як нові акцизи вплинуть на ринок і що буде з цінами

Як вплинуть на ринок запропоновані акцизи на автогаз? На думку Рябцева, після підвищення акцизів ринок автогазу в Україні перестане існувати. "Газ купуватимуть лише ті, у кого немає двопаливних систем. Тобто споживачі, які купили суто газові авто, а їх не так багато", – вважає експерт.

Батраченко наголошує, що і без змін у податкове законодавство цей ринок ризикує занепасти: "Щороку з ринку і так виходять близько 100 тисяч авто, які використовують газобалонне обладнання. Якщо підвищити податки, то газові заправки перетворяться на непотріб. Цей ринок можна втратити назавжди".

Тимчасом директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн вважає, що водії не відмовляться від автогазу, доки його вартість не перетне позначку 40 грн за л. "Ніхто не буде їздити на бензині, якщо є газ по 33-35 гривень, а в тебе в машині ГБО. Так, економія буде менша, але газ буде продаватися", – зазначив Куюн.

"Автогаз існуватиме, бо його купують не тільки водії. Є сегмент населення – газ у балонах для приготування їжі, є промислове споживання – аграрії використовують скраплений газ для сушіння зерна", – додав Сіренко.

А що буде з цінами? Співрозмовники ЕП кажуть, що за умови запропонованого підвищення акцизу вартість автогазу може зрости на 4-5 грн за л.

"Основна мета такого підвищення – додаткові гроші в бюджет. На АЗС маржа рекордна за всю історію, а податки – на довоєнному рівні. Мінфін шукає кошти, знайшли скраплений газ", – пояснює Куюн.

"Кошти можна знайти і в інших місцях: краще збирати податки, які не всі платять у повному обсязі, посилити контроль за оподаткуванням. Ринок таке підвищення точно не вб’є, але нашкодить йому суттєво", – підсумував Сіренко.