"Эксим" уже полгода без набсовета и еще не знать, сколько; "Нафтогаз" завершает национализацию газовой монополии Фирташа

Корпоративне управління держпідприємств

"Укрексімбанк" працює без наглядової ради вже понад пів року. Незважаючи на те, що Кабінет Міністрів призначив нових незалежних членів наглядової ради "Укрексімбанку" 30 травня 2023 року, це саме розпорядження Кабміну, схоже, заблокувало роботу ради.

Так, розпорядженням передбачено, що строк повноважень незалежних членів наглядової ради становить три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради.

[Виходячи з нашого аналізу, наведеного нижче, розпорядження Кабміну передбачає, що незалежні члени можуть приступити до виконання своїх обов'язків лише після того, як кожен з них отримає погодження від Національного банку України (НБУ). Однак, розпорядження не дає відповіді на питання, що відбудеться у разі, якщо чиюсь кандидатуру не буде погоджено НБУ. В результаті, це призвело до того, що вже понад півроку "Укрексімбанк" працює без правомочної наглядової ради. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що згідно з розпорядженням Кабміну, новими незалежними членами наглядової ради, призначеними 30 травня 2023 року, стали Сільвія Ганссер-Поттс, Разван Мунтяну, Роберт Коссманн, Енгін Акчакоча та Ростислав Футало. Домінік Меню, який був незалежним членом попереднього складу ради, продовжить працювати на своїй посаді. Також свої посади представників держави в наглядовій раді банку зберегли Вікторія Страхова та Юрій Буца.

Згодом ми писали, що 4 серпня 2023 року Кабмін призначив представником держави у наглядовій раді "Укрексімбанку" Олександра Бевза за поданням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з інформацією на сайті "Укрексімбанку", Страхова, Буца та Бевз наразі є представниками держави в наглядовій раді банку.

Відповідно до Закону "Про банки і банківську діяльність", член наглядової ради банку вступає на посаду після погодження з НБУ. Згідно з Положенням НБУ про ліцензування, процедура погодження керівників банку може тривати до 90 днів із дня подання банком повного пакету документів до НБУ. У разі повторного призначення особи на посаду її погодження не вимагається.

[Тобто Меню, Страхова та Буца не потребували погодження НБУ і могли приступити до виконання своїх обов'язків негайно, починаючи з 30 травня 2023 року. – SOE Weekly.]

Щодо новообраних членів наглядової ради "Укрексімбанку", згідно з базою даних НБУ:

• Кандидатури Мунтяну та Коссманна було затверджено НБУ 14 серпня 2023 року, тобто через 76 днів після призначення;
• Кандидатури Ганссер-Поттс, Футала та Бевза було затверджено НБУ 28 серпня 2023 року, тобто через 90 днів після призначення двох незалежних членів та 24 дні після призначення Бевза.

[Відповідно до Закону "Про банки і банківську діяльність", наглядова рада державного банку має складатися з дев'яти членів, із яких шість членів є незалежними, а три – представниками держави.

У свою чергу, відповідно до Закону "Про акціонерні товариства", наглядова рада вважається правомочною, якщо кількість членів наглядової ради становить більше половини її загального складу. У випадку державного банку, такого як "Укрексімбанк", це означає, що наглядова рада повинна складатися щонайменше з п'яти членів, щоби бути правомочною та приймати рішення з усіх питань, що належать до її компетенції.

Таким чином, станом на 29 серпня 2023 року вісім з дев'яти членів наглядової ради "Укрексімбанку" були затверджені НБУ і могли приступити до виконання своїх обов'язків, що дозволяло би сформувати правомочну наглядову раду. – SOE Weekly.]

• Енгін Акчакоча протягом більш ніж 190 днів все ще не був погоджений НБУ.

[Відсутність погодження НБУ протягом такого тривалого часу може свідчити про наявність певних проблем, які не дозволяють НБУ прийняти позитивне рішення щодо погодження Акчакочі.

6 грудня 2023 року під час VI Міжнародного форуму корпоративних директорів голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що документи на погодження Акчакочі було відкликано (тобто процедура його погодження наразі зупинена).

Це означає, що Акчакоча навряд чи стане членом наглядової ради "Укрексімбанку", а відтак – розпорядження Кабміну (у його нинішній редакції) навряд чи коли-небудь буде виконано. Як наслідок, решта із п'яти незалежних членів не зможуть приступити до виконання своїх обов'язків, що унеможливить створення правомочної наглядової ради як такої.

Незрозуміло, чому Кабмін сформулював своє розпорядження таким чином, що "Укрексімбанк" вже понад пів року не має правомочної наглядової ради, хоча вже з 29 серпня 2023 року рада мала все необхідне, щоби розпочати свою роботу. Також незрозуміло, чому Кабмін досі не вніс до розпорядження відповідних змін та не запустив роботу наглядової ради. – SOE Weekly.]

Напередодні ми повідомляли, що через ідентичне розпорядження Кабміну понад пів року без наглядової ради залишався "Ощадбанк".

[Фактично такі розпорядження Кабміну створюють прецедент, який дозволяє державним банкам залишатися без наглядових рад на невизначений час. – SOE Weekly.]

Незалежний член вийшов зі складу наглядової ради "Ощадбанку". У відповідності до розкритої "Ощадбанком" інформації, незалежний член наглядової ради банку Антон Пятигін подав заяву про складання повноважень 15 листопада, а з 29 листопада 2023 року його повноваження були припинені. Він обіймав цю посаду з листопада 2021 року.

Пізніше Пятигін повідомив, що став віцепрезидентом Visa, очоливши напрямок Visa Consulting and Analytics в країнах СНД і Південно-Східної Європи.

Для призначення нового незалежного члена до наглядової ради державного банку закон вимагає публічного оголошення та проведення конкурсного відбору.

Раніше ми писали, що 14 листопада 2023 року розпочала роботу наглядова рада "Ощадбанку", яка обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука.

[Як ми повідомляли раніше, Кабмін призначив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради "Ощадбанку" ще у квітні 2023 року. Незрозуміло, чому наглядовій раді знадобилося майже сім місяців, щоби розпочати роботу лише зараз. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Згодом ми повідомляли, що Кабмін перепризначив трьох представників держави в наглядовій раді "Ощадбанку" на другий термін. Детальніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.

Для відбору наглядової ради "Енергоатому" найняли рекрутингову компанію. 1 грудня 2023 року Міністерство енергетики оголосило про укладення угоди з компанією-переможцем – ТОВ "Екзекьютів Серч Юкрейн" [працює під брендом Amrop – SOE Weekly], яка здійснюватиме пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради "Енергоатому".

Угоду підписали 29 листопада 2023 року, а відбір членів наглядової ради має розпочатися у грудні, повідомили в Мінекономіки.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, план перетворення державного атомного оператора "Енергоатом" на акціонерне товариство йде за графіком.

Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому".

Згодом ми повідомляли, що реформа корпоративного управління "Енергоатому" є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планувалося, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін – листопад 2023 року.

Також ми писали, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію "Енергоатому".

Крім цього, ми писали, що на виконання закону Кабмін схвалив перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство. Для цього Кабмін створив комісію, яку очолив заступник міністра економіки Олексій Соболев, а до її складу увійшли президент "Енергоатома" Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.

Детальніше про корпоратизацію "Енергоатому" читайте у наших попередніх дайджестах.

Справу про премії Коболєва скерували до суду, йому продовжили процесуальні обов’язки. 29 листопада 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем щодо колишнього голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва. Його підозрюють у неправомірному нарахуванні собі понад 229 млн грн.

30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні за обвинуваченням Коболєва Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив процесуальні обов'язки Коболєва до 30 січня 2024 року:

• прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
• повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі;
• здати до Державної міграційної служби всі закордонні паспорти.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру застави та повернення Коболєву закордонного паспорта. Наступне підготовче засідання призначено на 14 грудня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року ВАКС ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн ще на два місяці та залишив процесуальні обов'язки Коболєва, в тому числі запобіжний захід, без змін.

Згодом ми писали, що ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив йому заставу до розміру вже внесеної суми – 107 млн грн. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Банки

Президент підписав закон про підвищення податків для банків. 6 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків для банків, який раніше прийняла Верховна Рада.

Як повідомляє "Економічна правда" (ЕП), ключові зміни стосуються ставки податку на прибуток для банків, яка до цього часу становила 18%.

Для 2023 року закон запроваджує податок на прибуток у розмірі 50%. Фактично, це положення буде застосовуватися "заднім числом", пояснює видання.

З 1 січня 2024 року податок на прибуток становитиме 25%.

Ця норма також забороняє банкам зменшувати базу оподаткування цього року на збитки, отримані в попередніх податкових періодах. Баник зможуть скористатися цим правом знову з 1 січня 2024 року.

Причина підвищення податків для банків, зокрема запровадження спеціального податку на 2023 рік, є очевидною – дефіцит держбюджету, пояснює ЕП.

Оскільки податковим періодом для податку на прибуток є квартал, банки вже сплатили цей податок за ставкою 18% за більшу частину 2023 року.

Після того, як закон набуде чинності, банки повинні будуть переглянути свої податкові зобов'язання за весь 2023 рік. Зокрема, до отриманих прибутків банки застосують ставку 50% замість 18% і додадуть до бази оподаткування збитки минулих періодів, якщо вони зменшували на ці збитки свої прибутки за 2023 рік.

Якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки повинні будуть сплатити різницю до держбюджету протягом 60 днів після завершення 2023 року, тобто до 1 березня 2024 року, додає ЕП.

Оскільки більшість прибутків банківської системи зараз сконцентровано в держбанках, з їхнього боку держбюджет не відчує прямого впливу від підвищення ставки податку. Держава й так може стягнути прибуток держбанків (чи то весь, чи то його частину) або у вигляді податків, або у вигляді дивідендів. Таким чином, рішення про підвищення ставки податку на прибуток спрямоване в першу чергу на приватні банки, пояснює ЕП.

"Недержавні банки теж високоприбуткові: за девʼять місяців 2023 року вони отримали 49 млрд грн прибутку до оподаткування. Лише з цієї суми вони можуть доплатити 16 млрд грн податку при збільшеній ставці до 50% [очевидно, 32% на додаток до 18%, які приватні банки вже сплатили на сьогоднішній день – SOE Weekly]. Імовірно, загальна сума доплати недержавними банками за весь 2023 рік становитиме 15-20 млрд грн", – підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, після зміни ставки податку на прибуток "заднім числом" надходження до бюджету за 2023 рік можуть збільшитися на 24-25 млрд грн. У наступні роки банки платитимуть в бюджет на 6-7 млрд грн більше [ніж вони платили би за ставки у 18% – SOE Weekly], сказав Железняк.

[Як ми писали раніше, за дев'ять місяців 2023 року українські банки отримали сумарний прибуток 109,85 млрд грн. Це в 1,4 рази більше, ніж вони заробили за весь рік до повномасштабного російського вторгнення – 2021 рік.

Беззаперечним лідером залишається "ПриватБанк", прибуток якого за перші три квартали становив 43,4 млрд грн, що удвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року (21,21 млрд грн).

На другому місці серед усіх українських банків – "Ощадбанк" з 15,18 млрд грн (проти 0,85 млрд грн за аналогічний період 2021 року).

Нещодавно націоналізований "Сенс Банк" посів третє місце серед держбанків із прибутком 5,58 млрд грн порівняно з 2,46 млрд грн за дев'ять місяців 2021 року.

"Укрексімбанк" заробив 3,59 млрд грн за дев'ять місяців 2023 року порівняно з 1,75 млрд грн за аналогічний період 2021 року.

"Укргазбанк" заробив 2,92 млрд грн проти 1,75 млрд грн відповідно.

Загалом частка прибутку держбанків у сукупному прибутку всіх українських банків у третьому кварталі 2023 року зросла до 63,4%. – SOE Weekly.]

Енергосектор

"Енергоатом" повністю розрахувався з "Укренерго" за послуги диспетчерського управління. 2 грудня 2023 року "Енергоатом" повідомив, що сплатив "Укренерго" 1,8 млрд грн за послуги диспетчерського управління у листопаді 2023 року.

За словами "Енергоатому", загалом за 2023 рік він сплатив "Укренерго" 6,8 млрд грн. Станом на 1 грудня 2023 року "Енергоатом" повністю розрахувався з "Укренерго" за послугу з диспетчерського управління і не має боргі перед "Укренерго" за балансуючу електричну енергію.

Натомість, "Укренерго" заборгувало "Енергоатому" 629 млн грн за договором про участь у балансуючому ринку за електроенергію 2023 року та ще 400 млн грн – "Енергетичній компанії України" як стороні, відповідальній за баланс, за електроенергію, придбану у Компанії для врегулювання небалансів, повідомили в "Енергоатомі".

4 грудня 2023 року "Енергоатом" також поінформував про розрахунки за спеціальними обов'язками (ПСО) перед "Гарантованим покупцем":

• За вересень та жовтень сплачено 100% фактичної вартості ПСО.
• За листопад 2023 року "Енергоатом" вже сплатив 14,3 млрд грн. За листопад 2023 року він сплатить 100% вартості послуг після отримання акту приймання-передачі послуг за цей місяць.
• За грудень 2023 року компанія сплатила понад 5,8 млрд грн (40%) авансових платежів від прогнозованої вартості ПСО.

З початку 2023 року "Енергоатом" сплатив "Гарантованому покупцеві" 113,3 млрд грн за послугу ПСО, повідомили в компанії.

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. Згідно з новою фінансовою моделлю ПСО, отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, зберігаючи тарифи на електроенергію для населення незмінними. Механізм ПСО діяв до 30 квітня 2023 року – ціна на електроенергію для населення залишалася незмінною до кінця попереднього опалювального сезону.

30 травня 2023 року Кабмін затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що після накопичення великих боргів через втрату Запорізької АЕС, "Енергоатом" знову може виконувати всі ПСО з вересня 2023 року.

Згодом ми повідомляли, що на ринку електроенергії існує ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на суму 60 млрд грн. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

"Нафтогаз" завершить поглинання всіх облгазів Фірташа до кінця 2023 року; каже, що їх треба приватизувати після війни. 27 листопада 2023 року дочірня компанія "Нафтогазу", ТОВ "Газорозподільні мережі України" (бренд "Газмережі"), повідомила, що "Рівнегаз", "Запоріжгаз" та "Чернівцігаз" перейшли під контроль держави та приєдналися до Групи "Нафтогаз".

З урахуванням цих трьох облгазів загальна кількість облгазів, інтегрованих до Групи "Нафтогаз", зросла до 22, повідомили в "Газмережах". Разом "Рівнегаз", "Запоріжгаз" та "Чернівцігаз" обслуговують майже мільйон клієнтів.

["Рівнегаз", "Запоріжгаз" та "Чернівцігаз" входили до групи "Регіональної газової компанії" ("РГК") олігарха-втікача Дмитра Фірташа. – SOE Weekly.]

4 грудня 2023 року "Газмережі" повідомили, що ще один облгаз, "Тернопільгаз", перейшов під управління Групи "Нафтогаз" і став 23-ю газорозподільною компанією, інтегрованою до Групи. Вона обслуговує близько 200 000 приватних домогосподарств та 3 000 юридичних осіб.

[За даними Forbes Україна, раніше "Тернопільгаз" також входив до групи "РГК". – SOE Weekly.]

6 грудня 2023 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов повідомив "РБК-Україна", що до кінця 2023 року "Нафтогаз" планує інтегрувати ще три облгази Дмитра Фірташа – "Коростишівгаз" у Житомирській області, "Тисменицягаз" в Івано-Франківській області та "Луганськгаз", який знаходиться на тимчасово окупованій території України. Таким чином, до кінця року кількість інтегрованих облгазів зросте до 26, додав Чернишов.

Інтеграція облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це захід воєнного часу; коли дозволить ситуація, облгази треба приватизувати на відкритих конкурсах, сказав Чернишов.

Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до "РГК" Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту цих облгазів.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Згодом ми повідомляли про наступну хвилю поглинання газорозподільних компаній Фірташа, які також входили до складу "РГК". Про "Сумигаз", "Вінницягаз" та "Дніпропетровськгаз", "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз", "Миколаївгаз", "Черкасигаз", "Волиньгаз", "Чернігівгаз" та "Закарпатгаз" читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.

Крім цього ми писали, що філії "Нафтогазу" отримали ліцензії на діяльність від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в шести областях, де раніше працювали облгази Фірташа.

На газовому ринку утворився ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на 200 млрд грн. 6 грудня 2023 року ЕП повідомила, що, за даними USAID, загальний рівень неврегульованих боргів на ринку газу перевищив 190 млрд грн на початку вересня 2023 року.

За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з якими ознайомилася ЕП, станом на 1 жовтня 2023 року загальний борг перевищив 200 млрд грн.

Як і у випадку з ринком електроенергії, у списку боржників та тих, кому винні гроші, майже всі учасники галузі: "Нафтогаз, "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ"), "Укртрансгаз", теплокомуненерго, теплоелектроцентралі, облгази, газозбути та населення.

[Раніше ми повідомляли, що на ринку електроенергії є ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на суму 60 млрд грн. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

За словами ЕП, є кілька джерел цих боргів, про які йтиметься нижче. 

Борги тепловиків. Історично найбільшими боржниками були підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі. На цих виробників припадає 90,4 млрд грн із загального боргу непобутових споживачів газу – 129,7 млрд грн.

Ще 38,9 млрд грн заборгували промислові підприємства, в тому числі електростанції.

Постачання газу для виробництва тепла завжди було пов'язане з проблемами. Державні та комунальні теплокомуненерго скаржаться, що тарифи на тепло не покривають витрати на закупівлю газу, а населення ніколи повністю не розраховується за спожитий газ, пояснює видання.

За словами ЕП, ситуація в галузі значно погіршилася з початку повномасштабної війни. По-перше, з літа 2022 року і до закінчення воєнного стану введено мораторій на підвищення тарифів на тепло для населення. Закон був прийнятий влітку, а мораторій діє з 24 лютого 2022 року. Це не дозволяє переглянути тарифи до економічно обґрунтованого рівня. По-друге, природний газ дорожчає в певні періоди, і чинний тариф не дозволяє покрити цю ціну, додає видання.

Ситуація також ускладнилася через масштабні обстріли критичної інфраструктури, що змусило компанії використовувати частину коштів, які вони могли би спрямувати на покриття своїх боргів, на ремонт пошкодженого обладнання.

У результаті підприємства ТКЕ накопичили багатомільярдні борги перед "Нафтогазом", джерела яких досі не встановлені. Наразі тривають консультації між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством фінансів та "Нафтогазом" у координації з МВФ, резюмує ЕП.

Борги населення. За даними НКРЕКП, на початок жовтня 2023 року домогосподарства заборгували за газ 29 млрд грн.

"Мова йде в тому числі про старі борги перед так званими газзбутами (контролювалися структурами Дмитра Фірташа – ЕП), які вже не постачають газ, а також про споживачів на територіях, які після початку великої війни окупували росіяни. Це Маріуполь, Мелітополь, частина Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей", – пояснило джерело ЕП.

Борги облгазів та газзбутів. За даними ЕП, газорозподільні компанії заборгували "Нафтогазу" 21,3 млрд грн за так званий технологічний газ.

Облгази також винні "ОГТСУ" 15,2 млрд грн за добовий негативний небаланс – газ, який був відібраний із системи без оплати, пояснили в ЕП.

Є також старі борги, які утворилися до 2020 року. Зокрема, це борги облгазів перед "Укртрансгазом", які перевищують 20 млрд грн, та борги газопостачальних компаній, які становлять близько 24 млрд грн, додає видання.

"Це історичні борги, які накопичувалися роками. Зрозуміло, що війна негативно вплинула, тому що багато об’єктів залишилося на окупованих територіях. Проблема була й раніше, коли довго не переглядалися тарифи на розподіл і вони не дозволяли покрити всі витрати, у тому числі на технологічний газ. Тобто левова частка боргів була зумовлена вадами державного регулювання", – сказав співрозмовник ЕП в уряді.

Експерти та учасники ринку, опитані ЕП, кажуть, що простого рішення не існує. "Потрібен системний підхід, який містить у тому числі непопулярні заходи", – сказав представник однієї з державних компаній сектору.

"Необхідно скасувати заборону на відключення споживачів (за винятком областей, де тривають бої – ЕП), щоб підняти рівень платіжної дисципліни. Розраховувати на тотальну свідомість споживачів не доводиться", – сказав співрозмовник ЕП в уряді.

"Наша мета – до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ", – заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко.

Приватизація

Міноритарний власник Ocean Plaza погрожує державі судами. Як повідомляє liga.net, ТОВ "Ланіта Інвест", яке володіє 33,35% київського ТРЦ Ocean Plaza і контролюється бізнесменом Андрієм Івановим, звинуватило державу в обмеженні своїх прав і пригрозило судовим позовом.

Безпосереднім власником Ocean Plaza є ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь"; державі у ньому належить 66,65%, а Іванову через "Ланіту" – 33,35%. За словами liga.net статут компанії вимагає 75% голосів для прийняття рішень на загальних зборах, а це означає, що без згоди Іванова нічого не може бути зроблено.

24 листопада 2023 року колегія Міністерства юстиції скасувала цю версію статуту, і тепер рішення можуть ухвалюватися простою більшістю голосів, пояснює видання.

Також було обмежено повноваження дирекції [виконавчого органу управління "ІС Либідь" – SOE Weekly]. Згідно зі скасованим статутом, вона могла без загальних зборів затверджувати угоди на суму до 1 млн дол., тоді як тепер ця сума не може перевищувати 50 тис. дол. Скасований статут передбачав зміни і розширення складу дирекції компанії, а також диверсифікацію компетенцій і функціональних обов'язків кожного директора [члена дирекції – SOE Weekly], додає liga.net.

[Простіше кажучи, імовірно, держава хоче знизити бар’єр для прийняття рішень загальних зборів, щоби вона могла самостійно керувати "Либіддю", в тому числі змінити менеджмент "Либіді", водночас обмеживши автономію нового менеджменту. – SOE Weekly.]

"ТОВ "Ланіта Інвест" вважає рішення уряду неправомірним і таким, що спровокує тривалі судові розгляди, а отже, завдасть шкоди інвестору та активу", – йдеться у заяві компанії.

[У заяві не уточнюється, де може бути ініційовано такий судовий процес. – SOE Weekly.]

Як ми писали раніше, ФДМУ хоче продати державну частку в 66,65% у київському ТРЦ Ocean Plaza, що раніше належала підсанкційним російським олігархам Ротенбергам, за стартовою ціною 1,3 млрд грн. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що у листопаді 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що Фонд оскаржив статут ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь" і планує змінити керівництво після задоволення скарги.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Україна планує конфіскувати 50 компаній у Росії та її резидентів. 5 грудня 2023 року нардеп Ярослав Железняк (фракція "Голос") повідомив, що Кабмін планує ухвалити рішення про арешт 50 об'єктів, які належать Росії та її резидентам в Україні.

[На момент написання дайджесту рішення Кабміну не було оприлюднено у відкритому доступі. – SOE Weekly.]

Згідно зі списком, опублікованим Железняком, половина з них знаходиться на окупованих територіях або на територіях, де тривають бойові дії.

Серед перелічених компаній – "Українські енергетичні машини" (колишній "Турбоатом"). У вересні 2021 року ми повідомляли про плани щодо злиття "Електроважмашу" з "Турбоатомом". Електроважмаш та "Українські енергетичні машини" числяться у планах уряду щодо приватизації. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

До переліку компаній також увійшла низка дочірніх підприємств російських енергетичних холдингів, таких як "Газпром Збут Україна", "Газпромнефть Лубрикантс Україна", "Татнефть-АЗС-Україна" та "Газпром Експорт".

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.