Гора родила мышь. Что открывает Кличко в Киеве вместо Подольского моста?
1 декабря городской голова столицы открывает Подольский мост, который строили последние три десятилетия и не достроили. (укр)
Увага мешканців столиці багато років прикута Подільського мостового переходу – одного з небагатьох масштабних інфраструктурних об'єктів Києва, що зводяться.
Проєкт будівництва не раз змінювався. У 2017 році, коли міський голова Віталій Кличко вирішив відновити роботи на обʼєкті, функція майбутньої споруди звелася до з'єднання Подолу та Рибальського півострова з Вигурівщиною, Воскресенкою та Райдужним масивом. Зробити це Кличко пообіцяв до кінця 2020 року.
Наближалися місцеві вибори. Виконати обіцяне міська влада та підрядник будівництва не встигали. Вони ухвалили політичне рішення виводити рух транспорту на лівому березі Дніпра там, куди встигли "дійти", – на Русанівські сади. Однак навіть це генпідрядник спромігся виконати лише у 2023 році.
Замовники будівництва заявляють, що відкрили "першу чергу" мостового переходу. Насправді ж відбулася підміна понять. Згідно з документацією, першу чергу проєкту збудували і ввели в експлуатацію у 2010 році, а з'їзди на Русанівські сади взагалі не були передбачені проєктом.
Користуватися новим мостом можуть лише службовий, екстрений та громадський транспорт. Те саме автомобілі поліції та швидкої допомоги могли робити і до так званого офіційного відкриття мосту – з 2020 року. Міст уже чотири роки виконує функцію технологічного проїзду і продовжить виконувати її надалі.
Будівництво із затримками за прихованим проєктом
Відкриття нової переправи в Києві через Дніпро було критичною необхідністю. Рух Південним мостом закритий для цивільних авто, Дарницьким – припиняється під час повітряної тривоги. Мости Патона та Метро в аварійному стані, а Північний міст щороку частково перекривають для проведення ремонтів.
Подільський міст мав сполучити лівобережні "спальні" райони та діловий центр Києва і перебрати на себе значну частину автомобільного трафіку. Це дозволило б почергово закривати інші мости на капітальний ремонт.
Будівництво почалося у 1993 році і часто зупинялося. Проєкт не раз змінювався під впливом транспортної ситуації, фінансових можливостей міста і тиску громадськості. У результаті роботи велися ситуативно, а зараз здійснюються за прихованою від киян та офіційно не затвердженою проєктною документацією.
Через 30 років після старту процес вийшов на фінішну пряму. На лівому березі Дніпра залишалося побудувати естакаду через залізничні колії і сполучити дорожнє полотно з проспектом Алішера Навої та вулицею Бальзака.
Однак генеральний підрядник, ТОВ "Еко-буд-трейд", зіткнувся з проблемами, які не спромігся вирішити. Основна причина – непрофесійність генпідрядника, пояснював ЕП голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик.
Аби отримати хоча б якийсь результат, місцева влада у 2020 році дала вказівку запустити "обрублений" варіант мостового переходу, який на лівому березі Дніпра виходить на двосмугову вулицю Центральна садова на Русанівських садах.
"Еко-буд-трейд" сама не будує, а залучає субпідрядників. Компанія-генпідрядник фактично належить "смотрящему" столиці Денису Комарницькому.
Довідка. Після публікації матеріалів з комп'ютера колишнього депутата Київради Дениса Комарницького стало відомо про його причетність до генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу "Еко-буд-трейд".
У жовтні 2020 року НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем під час проведення тендеру на добудову Подільського мостового переходу.
Бюро підозрює заступника Кличка В'ячеслава Непопа, колишнього директора "Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд" Романа Лісневського та Дениса Комарницького в організації фіктивного тендеру.
Брак фаховості та корупційні оборудки далися взнаки: "Еко-буд-трейд" та її субпідрядники так і не змогли сполучити правий і лівий береги Дніпра.
Неповна готовність
У серпні 2023 року "Еко-буд-трейд" підписала договір субпідряду з одним з найбільших підрядників "великого будівництва", будівельною корпорацією "Автострада". До її завдань входили ізоляція бетонних поверхонь, асфальтування автомобільної частини, зведення земляного насипу для будівництва підходів до мосту та будівництво підпірних стінок.
"Автострада" оцінила свої послуги 620 млн грн і поставила умову: платитиме замовник, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва". Отримати гроші субпідрядник розраховує впродовж тижня з дати підписання актів виконаних робіт. Усі роботи компанія виконувала власним коштом.
Основні дорожні роботи "Автострада" завершила у вересні. Затримка виникла з отриманням від виробників бар’єрного огородження та шумозахисних екранів. У жовтні Кличко обіцяв запустити рух мостом у "найближчі тижні". У відповіді на запит ЕП "Автострада" обіцяла передати об'єкт замовнику 20 листопада.
Власник компанії Максим Шкіль на запитання щодо проєкту будівництва та доцільності виведення трафіку на вулицю Центральну садову відповідає лаконічно: "Ми лише субпідрядник, усі питання до замовника".
У 2021 році Київська міська державна адміністрація збільшила кошторисну вартість проєкту будівництва Подільського мостового переходу майже удвічі: з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн. Повне завершення будівництва варто очікувати не раніше 2026 року. Згідно з проєктом Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2024-2025 роки, у 2024 році рівень готовності Подільського мосту має становити 83,2%, у 2025 році – 88%.
Міст обмежень
Користуватися новою транспортною спорудою зможуть не всі: доступ приватного автотранспорту на міст заборонений. Швидко пересуватися між лівим берегом та Подолом зможуть лише аварійні та комунальні служби, а також спецтранспорт.
"Київпастранс" запустить ним рух автобуса №111. Його маршрут проходитиме між станціями метро "Лівобережна" та "Площа Українських Героїв". Пропускна система на мості працюватиме за принципом "охоронець виходить з будки і відчиняє ворота". Металеві ворота встановили на трьох з'їздах і заїздах на міст.
Генпідрядник не подумав про водовідведення з вулиці Центральної садової. На зведеній серед приватного сектору дорозі немає дощоприймальної каналізації. Під час злив біля заїзду на міст утворюються великі калюжі. ЕП надіслала КМДА відповідний запит, але на момент виходу статті відповіді не отримала.
Редакція також поцікавилася, чи проводилися транспортне моделювання руху та розрахунок економічного ефекту від запуску руху "обрізаним" шматком моста. ЕП опублікує відповідь адміністрації, щойно її отримає.
І ще про ефективність. Довжина відкритої ділянки мосту становитиме 4 км. Щороку місто витрачатиме кошти платників податків на експлуатацію мостового переходу, користуватися яким будуть щонайбільше кілька тисяч осіб на день.