Зодчий китайской пирамиды: история успеха и крушения основателя Evergrande
На днях решится судьба крупнейшей строительной компании Китая – Evergrande. Как за три десятилетия ее владелец прошел путь от металлурга до миллиардера, а ныне – банкрота? (укр)
Китайська економіка переживає не найкращі часи. Геополітична напруженість із США стала однією з причин того, що вперше за 25 років іноземці виводять звідти більше коштів, ніж інвестують. А криза ліквідності в секторі нерухомості, яка почалася ще під час пандемії, регулярно обвалює місцевий фондовий ринок.
Проблеми китайських забудовників почалися з падіння Evergrande Group, борговий тягар якої сягає 300 млрд дол. Зараз ця компанія згадується усіма світовими ЗМІ суто в негативному контексті та асоціюється з "бульбашкою", яка накрила китайський ринок нерухомості. Проте так було не завжди.
До початку пандемії компанія мала понад 100 проєктів у 280 містах по всій Піднебесній, а її засновник та головний акціонер – 65-річний Хуей Ка Ян у 2017 році очолив список китайських багатіїв із статками 42 млрд дол.
Однак пандемія, зростаючі борги та, як наслідок, оголошений дефолт за доларовими паперами у грудні 2021 року обвалили статки Хуея до 20 млрд дол. А до осені 2023 року, коли влада помістила його під домашній арешт та активізувала розслідування щодо шахрайства, він втратив статус мільярдера.Наразі кредитори уже придивляються до його особистих активів, а партійна верхівка КНР, яка його підтримувала, вимагає покрити збитки з власної кишені.
Хуей, який ріс у злиднях, створив девелоперського гіганта на мільярди доларів, а тепер режим Сі відхрещується від свого колишнього улюбленця. З чого все це почалось та як звичайний китайський металург виріс до мільярдера в КНР?
Від злиднів до корисних знайомств і мільярдних проєктів
Майбутній мільярдер народився у 1958 році у бідній родині. Його батько воював проти Японії у 1930-1940-х роках і згодом став лісорубом. Мати померла, коли Хуею не виповнилося й року, тож його виховувала бабуся.
Бізнесмен згадував, як у шкільні роки їв лише хліб і солодку картоплю. "Простирадла, на яких я спав, ковдри, якими вкривався, та одяг, який носив, усе було в латках. Моїм найсильнішим бажанням було виїхати із села, знайти роботу і мати можливість краще харчуватися", – говорив Ка Ян.
Після закінчення школи він відчайдушно шукав роботу. Не досягнувши мети, пішов у коледж вивчати металургію і після випуску у 1982 році за розподілом потрапив на сталеливарний завод. Пропрацювавши там техніком десять років, поїхав до міста Шеньчжень – тодішнього центру реформ та експериментів в економіці.
Пізніше він почав купувати недорогу нерухомість у місті Гуанчжоу та заробляти на її перепродажі. Саме так у 1996 році з’явилася Evergrande (початкова назва – Hengda Group). Її бізнес-модель полягала в тому, щоб за кредити зводити багатоповерхові будинки та агресивно продавати в них недобудовані квартири.
На тлі шаленого попиту усі 320 квартир у першому ж комплексі компанії розпродали за пів дня, що принесло 80 млн юанів прибутку. Хуей з часом став найбільшим позичальником на ринку в доларовому еквіваленті та одним з найбільших девелоперів країни за обсягом продажів.
Наступним кроком став вихід на Гонконзьку біржу у 2009 році. Це був справжній тріумф: у перший же день торгів акції компанії зросли на 34% та залишалися на стабільно високому рівні до 2016 року. У 2017 році її капіталізація підскочила вшестеро, а статки засновника Evergrande зросли до 42,5 млрд дол.
Тоді Хуей став найбагатшою людиною Китаю, обігнавши засновника телеком-гіганта Tencent Ма Хуатена та засновника Alibaba Джека Ма. Forbes писав, що лише за перше півріччя 2017 року прибутки Evergrande завдяки житловій та офісній нерухомості зросли більш ніж у девʼять разів.
До потрапляння на обкладинки світових видань Хуей перебував у тіні. Він не давав інтерв’ю західним ЗМІ, які не могли зрозуміти, де він узяв кошти на запуск бізнесу і завдяки чому швидко розбагатів.
Згодом з’явилася версія, що Хуей став успішним завдяки партійному керівництву Китаю. Він понад 30 років є членом Компартії та інвестує у сфери, які курує влада, зокрема у виробництво електромобілів та розвиток медицини. Сінгапурська газета The Straits Times писала, що, вихваляючи Компартію, бізнесмен отримував великі кредити на будівництво нових житлових та офісних комплексів.
Уже після новин про домашній арешт Хуея видання Time написало, що у 2010 році бізнесмен за 100 млн юанів (15 млн дол) придбав футбольний клуб Guangzhou через "спільну із Сі Цзіньпіном пристрасть до спорту". Клуб перейменували на Guangzhou Evergrande.
Після гучних трансферів (у 2016 році клуб придбав у мадридського Atletico за 42 млн євро форварда Джексона Мартінеса, а у 2012 році команду очолив Марчелло Ліппі) клуб вісім разів виграв чемпіонат країни.
The Straits Times з’ясувала, що успіх Хуея став можливим і завдяки близьким стосункам з братом експрем'єра Вень Цзябао. Мільярдер говорив про це "політкоректно": "Усе, що є у Evergrande, дано партією, державою і суспільством". У 2018 році розвиток приватного бізнесу в Китаї Ка Ян пояснював "хорошою політикою" партії.
Bloomberg наголошує, що без схвалення Компартії, коли чиновники можуть знищити будь-яку бізнес-імперію, а основними кредиторами для бізнесу часто виступають держбанки, досягти такого успіху було неможливо.
"У країні, де партія є тотальним регулятором всього, а сварка з владою може спричинити великі проблеми для бізнесу, як було з Джеком Ма, заради своїх проєктів вам завжди доведеться відгукуватись про владу позитивно", – пояснило агентство. Видання звернуло увагу, що влітку 2021 року, ще до новин про дефолт Evergrande, Хуей святкував сторіччя Комуністичної партії Китаю разом із Сі Цзіньпіном.
Крах і втрата покровителів
Зрештою, усіх політичних зв'язків виявилося недостатньо, щоб запобігти кризі в компанії та дефолту. Через місяць після святкувань із Сі регулятори закликали Evergrande самостійно розв'язувати боргові проблеми.
Канадська компанія Cercius Group, що спеціалізується на політичній еліті КНР, пояснювала, що Хуея запросили на святкування не просто так. Він уже був у полі зору регуляторів, які заявили про необхідність розв'язання боргових проблем після провалу з продажем дочірньої компанії, що мало допомогти з ліквідністю.
"Той факт, що Хуей отримав запрошення на святкування сторіччя партії, означає, що він перебував у полі зору Сі Цзіньпіна. Згадуючи приклад Джека Ма, це зазвичай не є доброю ознакою. Фінансові проблеми Evergrande збіглися з періодом, коли надмірне багатство потрапило в немилість Пекіна, а Сі наполягав на "загальному процвітанні" після складних років пандемії", – пояснювали у 2021 році аналітики.
Вони з’ясували, що Хуей був пов'язаний з колишнім віцеголовою КНР Цзеном Цінхуном. У 2008 році Цінхун, одна з ключових фігур попереднього політичного покоління, пішов на пенсію. Разом з ним важливі політичні посади покинули інші покровителі Хуея і в бізнесмена більше не залишилося абсолютного захисту.
Проте, як зазначає Financial Times, втрата політичного "даху" – лише одна з причин катастрофи Evergrande, адже на ринку облігацій компанія була синонімом надмірних боргів, пов'язаних з бумом будівельної галузі.
Опитані газетою експерти називали Evergrande пірамідою, яка фінансувалася шляхом безконтрольного випуску облігацій. Регулятори це дозволяли, бо економіка швидко зростала і був шалений попит на житло. На тлі кризових постковідних років режим Сі сильно стурбований будь-яким накопиченням боргу.
Розпродаж власних активів і домашній арешт
Новини про дефолт Evergrande за доларовими облігаціями в грудні 2021 року вплинули на весь сектор нерухомості Китаю. Дійшло до того, що і Country Garden Holdings, яка випереджала Evergrande за продажами і вважалася фінансово стійкішою, теж допустила перший дефолт за доларовими паперами.
Це посилило побоювання щодо уповільнення темпів зростання в секторі, на який припадає чверть економічної активності Китаю. Такі потрясіння загрожують перекинутися на інші сфери, хоча Пекін намагається боротися з дефляцією, слабким експортом та стрімким зростанням безробіття серед молоді.
У секторі нерухомості, за даними WSJ, влада КНР зосередилася на "скромних кроках", щоб утримати ринок від розвалу і добудувати незавершені проєкти. При цьому вирішення інших важливих проблем відкладено.
Evergrande, яка має 19 млрд дол зобов'язань за кордоном, уже два роки намагається реструктуризувати борги. Компанія у березні 2023 року запропонувала інвесторам різні варіанти, включаючи обмін їхніх поточних боргових зобов'язань на нові облігації з терміном погашення від 10-12 років.
Китай занурюється в боргову кризу і закривається від світу. Якими будуть наслідки?
Проте цей план зазнав краху. Китайські регулятори почали розслідування проти підрозділу Evergrande – Hengda Real Estate Group за підозрою в шахрайстві і виведенні коштів, за які мали добудувати незавершені проєкти. Це завадило компанії випустити нові облігації в рамках плану реструктуризації та призвело до нового обвалу акцій після 17-місячної перерви в торгах.
Загалом з початку кризи 2020 року акції Evergrande впали на 99%, а компанія втратила щонайменше 50 млрд дол капіталізації. Влітку 2023 року забудовник подав заяву про банкрутство в США.
Усе це наклалося на новини про те, що Хуей опинився під слідством та домашнім арештом. Дехто вбачає прямий зв’язок між цим і новою "політикою загального процвітання" Сі Цзіньпіна, яка спрямована на зменшення нерівності в доходах. Так, державна китайська газета Global Times розкритикувала Хуея і його стиль життя, заявивши, що інтереси пересічних китайців є пріоритетом.
"Хуей з його розкішними яхтами, віллами, футбольним клубом та літаком є символом надзвичайного багатства. Сі ж на тлі постпандемійних проблем дав зрозуміти, що така надмірна розкіш, особливо коли вона демонструється публічно, не є корисною для економіки і суспільства. Тобто він був очевидною мішенню", – сказав директор у справах Китаю в Менсфілдському центрі Університету Монтани Декстер Робертс.
Офіційних пояснень від регуляторів КНР щодо причин так званого домашнього нагляду для Хуея немає. Як пояснює Bloomberg, історія з найбільшим девелопером-боржником увійшла в нову фазу, пов’язану із системою кримінального правосуддя. Ця фаза почалася після того, як у вересні влада затримала деяких співробітників відділу управління капіталом Evergrande та двох колишніх керівників компанії.
"Хоча перебування під домашнім наглядом не обов'язково означає, що пізніше Хуею пред'являть звинувачення, обмеження його свободи свідчить, що розслідування триває", – припускає Time.
Китай скасовує локдауни і повертається в гру. Ціни уже зростають, що чекає на світові ринки?
Центральний банк Китаю поклав провину за крах Evergrande на "власне погане керівництво" та "безрозсудну експансію", а уряд почав тиснути на Ка Яна, щоб він покрив частину боргів. Тим паче, що власники облігацій компанії та кредитори, які подали позовів на 13 млрд дол, націлилися на майно Хуея і пов'язаних з ним осіб.
За даними Bloomberg, засновник Evergrande тільки у вигляді дивідендів отримав щонайменше 7 млрд дол, а в його власності опинилися гігантська яхта та інші розкішні активи, які можна оцінити щонайменше 485 млн дол. Власне, розпродажем деяких з них Хуей, який втратив 98% своїх статків, і займався протягом двох років.
Один з кредиторів конфіскував у бізнесмена два будинки в Гонконгу вартістю 200 млн дол, а China Construction Bank конфіскував там же інший особняк, який зараз продають за 110 млн дол. Також бізнесмен виставив на продаж найдорожчий будинок Лондона, який він придбав три роки тому за 230 млн дол.
Під тиском влади Ка Ян для погашення боргів продав витвори мистецтва і каліграфії зі своєї колекції та заклав три елітні об'єкти нерухомості вартістю 1,1 млрд дол. "Наразі Хуей Ка Янь особисто збирає гроші, щоб продовжити діяльність Evergrande", – писали після оголошення дефолту китайські державні ЗМІ.
Також власник Evergrande, аби залучити кошти на виплату боргів, почав продавати свої акції. Лише за один день наприкінці 2021 року Хуей продав цінних паперів на 343 млн дол, в результаті чого його частка в компанії знизилася із 77% до 67,9%. Зараз він є власником 60%.
Сама компанія продає корпоративні активи, зазнаючи величезних збитків. Зокрема, Evergrande продала 18% акцій у стримінговій компанії HengTen (спільний проєкт з Tencent) за 240 млн євро. Також девелопер продав два приватні літаки за 50 млн дол і частки в китайському банку та житловому проєкті в Гонконзі.
Ризик ліквідації компанії
Розслідування проти Хуея та підрозділу Evergrande не лише зірвали погодження реструктуризації боргу перед міжнародними інвесторами, а й наблизили можливу ліквідацію компанії. На початку листопада Evergrande запропонувала новий план реструктуризації для офшорних власників облігацій, пропонуючи обміняти їхні борги на близько 30% акцій у кожній з двох дочірніх компаній, зареєстрованих у Гонконгу.
За даними Reuters, власники облігацій, імовірно, не зможуть повернути свої інвестиції, якщо погодяться на нові умови. Агентство наголошує: оновлена пропозиція буде ключовою для виживання Evergrande, оскільки суд Гонконгу зобов’язав компанію сформувати конкретний план реструктуризації до слухання 4 грудня, на якому вирішать, чи слід її ліквідувати.
"Його опустили на землю". Як Джек Ма створив Alibaba і чому посварився з китайським режимом
"Нам цілком зрозуміло, що станеться, якщо реструктуризації не буде. Це буде гігантський борг. Це буде гігантська ліквідація, яка матиме далекосяжні наслідки для всіх, хто причетний до історії цієї компанії: директорів, радників, аудиторів", – заявив один з юридичних радників міжнародних інвесторів.
Невизначеність стосовно майбутнього Хуея лише додає сумнівів щодо перспектив реструктуризації. "Ніхто не хоче нести публічну відповідальність за нього. Ми насправді не знаємо, хто зараз контролює компанію. Зрозуміти, хто саме ухвалює рішення, дуже складно", – розповів співрозмовник FT.