Скупить всех. Сколько Саудовская Аравия тратит на мировой спорт и для чего это ей?
Дело не только в футболе. Почему саудиты так стремительно начали экспансию в мировой спорт, из-за бизнеса или для отмывания имиджа?
Неймар, Бензема, Канте, Мане, Хендерсон, Малком, Мілінковіч-Савіч, Фабіньйо. Це перелік відомих футболістів, які цього літа проміняли топ-чемпіонати на аравійський півострів за дуже великі гроші. Цей список можна продовжувати ще довго.
Саудівські клуби заманювали до себе й семиразового володаря "Золотого м’яча" Мессі та одного з найдорожчих нападників планети Кіліана Мбаппе, пропонуючи останньому шалені 700 млн євро на рік. Утім зірковий аргентинець перебрався до США, а француз відмовився від щедрої пропозиції, чекаючи на трансфер в "Реал" наступного року.
Навіть без цих двох переходів літнє трансферне вікно-2023 рекордне в історії країни-найбільшого експортера нафти у світі. Якщо у 2019 році місцеві команди витратили на трансфери сумарно 70 млн євро, то цього літа лише на одного Неймара пішло 90 млн євро, а загальна сума витрат перевищує 800 млн євро. Трансферне вікно в Саудівській Аравії закрилось 7 вересня.
Футбол – не єдина спортивна інвестиція принца Мухаммеда ібн Салмана та його родини: за останні роки династія завдяки надприбуткам від продажу нафти вклала немалі суми у гольф, теніс, "Формулу 1" та змішані єдиноборства.
Для чого Саудівській Аравії інвестиції у світовий спорт? Чого тут більше – бізнесу чи очищення репутації авторитарного режиму в країні, де порушуються права людини та обмежуються права жінок?
Футбол: від купівлі клубу АПЛ до рекордного трансферного вікна
Цього літа новини про зацікавленість чи купівлю саудівськими клубами гравців різного калібру з’являлись ледь не щодня. При цьому варіант продовження кар’єри в Азії обирали не лише зіркові футболісти на кшталт 35-річного Каріма Бензема, який вирішив заробити перед завершенням кар'єри, а й молоді таланти.
Показовим є приклад перспективного 21-річного хавбека іспанської "Сельти" Габрі Вейги, за яким після проривного минулого сезону полювали чи не всі топклуби Європи. Проте він обрав саудівський "Аль-Ахлі". Такий крок молодого гравця зірка "Реала" Тоні Кроос, який сам відхилив пропозицію саудитів, назвав "ганебним" по відношенню до футболу, але причина насправді банальна – гроші.
У "Сельті" Вейга заробляв 500 тис євро за сезон. "Наполі" пропонував річну зарплату у 2,2 млн євро, а в Саудівській Аравії йому запропонували трирічний контракт з виплатою 12,5 млн євро "чистими" щороку.
Тепер там грає Мессі. Як заробляє головна футбольна ліга США
Ситуація з Вейгою свідчить про те, що саудити можуть переманити майже будь-кого – все залежить від "сили волі" самого гравця, тим паче, що фінансового "феєр-плей" (баланс витрат і доходів), як у Європі, у саудівській лізі немає.
Поки найдорожчим є перехід із "ПСЖ" в "Аль-Хіляль" бразильця Неймара за 90 млн євро. Вже після завершення трансферного вікна в Європі "Аль-Іттіхад" пропонував за зірку "Ліверпуля" Салаха рекордні для світового футболу 200 млн фунтів.
Цей перехід не відбувся, але навіть без нього літо-2023 уже є рекордним за витратами для Саудівської "Про-ліги".
За даними Transfermarkt та Deloitte Sports, місцеві клуби витратили на кінець серпня щонайменше 800 млн євро, поступившись лише АПЛ: там клуби інвестували у гравців 2,4 млрд євро.
Їдуть до країни Перської затоки не лише футболісти, а й тренери. "Аль-Наср", в якому грають Роналду й Мане, тренує екснаставник "Шахтаря" Луїш Каштру, а Ігор Йовічевіч, якого "гірники" звільнили цього літа, майже одразу очолив "Аль-Раєд".
Також тренують в Саудівській Аравії екскапітан "Ліверпуля" Стівен Джеррард та Роберто Манчіні, який розірвав контракт зі збірною Італії заради 20 млн євро на рік на чолі місцевої збірної.
Така агресивна поведінка саудівських клубів отримала реакцію. "Вони змінили ринок. Ще кілька місяців тому ніхто не думав, що стільки топ-футболістів будуть там грати. У майбутньому їх буде більше, і тому клуби повинні розуміти, що відбувається. Не знаю, скільки часу протримається саудівська ліга, але відчуваю, що це надовго", – заявив напередодні тренер "Манчестер Сіті" Пеп Гвардіола. Напередодні "містян" покинув Ріяд Марез, ставши гравцем саудівського "Аль-Ахлі".
Клуби АПЛ вже виступають за те, щоб зрівняти дедлайни трансферного вікна в Саудівській Аравії і Європі. Раніше дедлайн у саудівській лізі був запланований на 20 вересня, але його вдалося скоротити.
Екстренер місцевого "Аль-Насра" Руй Віторія вважає, що саудити "в один прекрасний день можуть передумати і зупинитися".
"Коли туди приїхав Кріштіану Роналду, вони зробили гучну заяву і повинні були продовжувати залучати гравців. Я вірю, що ліга може стати сильною, але у мене є і сумніви. Зараз вони дуже вмотивовані інвестувати, але раптом все може завершитися. У Європі все краще організовано і сплановано, клуби там не залежать від емоцій", – визнав тренер.
Прецедент краху амбітного і дуже дорогого проєкту вже є – Китайська суперліга протягом короткого періоду викликала великий інтерес і платила величезні суми, щоб залучити відомих гравців, але цензура, посилення ліміту на легіонерів та, що головне, пандемія, різко поставили хрест на амбіціях китайців.
Але Саудівська "Про-ліга" вважає, що має більш міцний фундамент.
"Ліга добре зарекомендувала себе, клуби мають справжню фан-базу, що робить футбол справжнім, а не штучним. Коли ж це сталося в Китаї, це не були державні гроші. Йшлося про заохочення підприємців. Потім це припинилося. У нас же фінансування є більш надійним і є частиною довгострокового плану", – сказав один із керівників ліги в інтерв’ю BBC Sport.
І хоча саудівські клуби і раніше запрошували зірок за великі гроші, саме останні роки є рекордними. Першопроходцем у новому етапі саудівського футболу став 5-разовий володар "Золотого м’яча" Роналду, який після ЧС-2022 перейшов в "Аль-Наср", де заробляє до 200 млн євро на рік.
Ще раніше, у 2021 році Суверенний фонд Саудівської Аравії (PIF) придбав англійську команду "Ньюкасл" за 400 млн дол, яка цього сезону гратиме у Лізі чемпіонів.
Спочатку угоду мали закрити у 2020 році, але керівництво АПЛ відклало її через побоювання, що саудівська держава отримає прямий контроль над клубом. Щойно представники PIF де-юре гарантували, що "Ньюкаслом" володітиме не влада країни в особі принца ібн Салмана, а інвестиційна група, угоду таки довели до кінця.
Чому британців насторожила потенційна приналежність клубу принцу? Уся справа у вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі – за даними американської розвідки, саме ібн Салман схвалив операцію з вбивства опозиційного журналіста, котрий у 2018 році увійшов у будівлю посольства Саудівської Аравії в Стамбулі і звідти вже не вийшов.
"Спортсвошинг" і Saudi Vision-2030
Саме зі справою Хашоггі та прагненням відбілити репутацію принца журналісти і пов’язують такі великі витрати саудитів. Купівлю "Ньюкасла" називають першим прикладом саудівського "спортсвошингу" – коли за рахунок інвестицій у спорт авторитарна держава прагне очистити репутацію свого режиму.
"Спортсвошинг" далеко не нове явище – одним із яскравих прикладів є Олімпіада-1936, що пройшла в Берліні вже після обрання Адольфа Гітлера фюрером Німеччини. У "спортсвошингу" звинувачували й Росію під час Олімпіади-2014 і ЧС-2018 та Катар під час ЧС-2022.
Спочатку Росія, потім Катар. Далі – КНДР? Як Чемпіонат світу-2022 викрив корупцію в ФІФА
За даними Amnesty International, саме після вбивства Хашоггі "саудівська спортивна пропаганда" досягла піку. З відбілюванням іміджу принца критики пов’язують і певні проведені ним реформи – із підвищення інвестиційної привабливості країни, розвитку туризму (у 2019 році країну відкрили для туристів) та обіцянками збільшити частку жінок на ринку праці.
Розширення спектра розваг (у Саудівській Аравії вже проходять концерти світових зірок, а місцевим жителям знову дозволили ходити в кінотеатри) та певне покращення прав жінок (дозволили водити авто) різко контрастує із наявністю в країні смертної кари. Лише торік там стратили 81 особу, звинувачену в тероризмі. Вищу міру покарання також можна отримати за атеїзм, богохульство та магію.
Саме тому правозахисники розцінюють всі спортивні проєкти, що фінансуються королівством, як можливість для держави приховати свої порушення, а певні послаблення в обмеженнях – лише як імітацію реформ з тією ж метою.
Натомість міністр спорту країни принц Абдулазіз ібн Туркі Аль-Фейса відкидає всі звинувачення у "спортсвошингу", стверджуючи, що цей скепсис спричинений нерозумінням країни, її культури та специфіки суспільства.
При цьому він не виключає можливість подання заявки на проведення літньої Олімпіади. Поки ж столиця королівства Ер-Ріяд почне з Азійських ігор, котрі пройдуть у 2034 році.
Інша причина, з якою пов’язують великі витрати королівства на спорт – проєкт Saudi Vision 2030, запущений у 2016 році. Принц Салман говорив, що його мета – "створити унікальну державу з найкращими економічними та соціальними реформами, які дозволяють відкрити Саудівську Аравію світу". Сплеск інвестицій в останні кілька років із планами на Олімпіаду вважається одним з аспектів цього плану.
Тут ніколи не закінчуються гроші. Як заробляє NBA і чому 40 років назад це був безнадійний проєкт
Згідно з концепцією, Саудівська Аравія, попри надприбутки від нафти, все ж хоче диверсифікувати економіку та стати інвестиційним центром. Завдяки доходу від інвестицій у спорт – як внутрішній, так і світовий – саудити сподіваються зменшити залежність від нафти (70% доходів бюджету) та, зрештою, розвивати економіку і за рахунок туризму.
Зі старту проєкту Saudi Vision-2030 до 2019 року внесок спортивного сектору зріс майже втричі до 6,9 млрд дол. "Проведенням великих спортивних заходів королівство хоче показати ціннісне розмаїття та інклюзивність Саудівської Аравії, її високий економічний потенціал і культурну привабливість на міжнародній арені, тим самим збільшуючи приплив прямих іноземних інвестицій", – вважають аналітики EY.
Для цього, а також для розвитку туризму, саудити планують проведення не лише Олімпіади, а й Чемпіонату світу з футболу-2030 разом з Єгиптом та Грецією.
Щоправда, цей план одразу ж викликав критику правозахисників – в Amnesty International запевняють, що це суперечить принципам ФІФА щодо прав людини. Утім, якщо Катару, до якого не менше питань з цього приводу, вдалося отримати право на "мундіаль", то чому цього не зможе зробити Саудівська Аравія?
Зараз же в країні вже проходять матчі Суперкубків Італії та Іспанії.
Ще одна ціль місцевих функціонерів – щоб переможець їхнього чемпіонату отримав спеціальне запрошення для участі в Лізі чемпіонів 2024/25, яка проходитиме за оновленою формулою з 36 учасниками. Поки команди з Саудівської Аравії беруть участь у Лізі чемпіонів Азії та Лізі чемпіонів арабських країн.
У рамках ініціативи Saudi Vision-2030 саудівський принц цього літа також запустив проєкт з приватизації спортивних клубів. Місцева ліга запропонує приватним компаніям низку клубів з четвертого кварталу цього року. Завдяки цьому проєкту влада королівства очікує "розвитку футболу і футбольних турнірів по всій країні", щоб "вивести чемпіонат до списку 10 найкращих ліг світу".
Також у королівстві поставили собі за мету вчетверо збільшити доходи місцевого чемпіонату до 1,8 млрд ріалів (480 млн дол) на рік, а вартість всієї ліги – підвищити втричі до 8 млрд ріалів (2,1 млрд дол).
Що ще?
Саудівські компанії витрачають шалені кошти не лише на футбол, а й поступово скуповують частки в інших найбільш популярних лігах і видах спорту.
"Формула-1" (F1). Чи не найдовше саудити вкладають в автоспорт. Торік PIF, який має частки у таких компаніях, як Boeing, Disney, Facebook, BP, Marriott, Uber, Tesla, Nintendo та багато інших, став другим найбільшим акціонером команди Aston Martin з часткою у 16,7%.
При цьому PIF володіє нафтовою компанією Aramco – титульним спонсором команди. А у самої F1 уже є спонсорський контракт з Aramco на 40 млн дол на рік. Як і у футболі, керівників Aston Martin критикували за співпрацю з авторитарним режимом, але фінансовий фактор став вирішальним. Тим паче, що без цих грошей команда взагалі могла стати банкрутом – у травні 2022 року борг Aston Martin сягнув 1 млрд фунтів.
Ще раніше, у липні 2021-го, PIF став основним інвестором McLaren Group, вклавши 400 млн дол. Тоді формально фонд не отримав частки в компанії, але у червні 2022-го стало відомо, що проєкт мегаполісу Neom, який також належить PIF і розташований на узбережжі Червоного моря, стане титульним спонсором команди McLaren у Формулі E (клас перегонів, де використовуються електромобілі).
Ну і як же Саудівська Аравія без власного Гран-прі? Нічний етап королівських перегонів у Джидді дебютував у F1 у 2021 році – навіть попри звинувачення у порушенні прав людини.
Правозахисники закликали пілотів бойкотувати перегони, але ті, маючи контрактні зобов’язання, уже третій рік поспіль виходять на старт. А для самої F1 це, в першу чергу, вигідний бізнес-проєкт – лише за організацію Гран-прі Саудівська Аравія платить по 55 млн дол.
Не завадило присутності F1 в країні і влучання ракети у нафтобазу за кілька кілометрів від траси торік. Більше того уже відомо, що Гран-прі F1 проводитиметься в країні протягом наступних 15 років.
Золота "Формула-1": як працює бізнес головних автоперегонів світу
Гольф. Багатомільярдні інвестиції PIF вливає і у гольф – у червні фонд оголосив, що в одну комерційну організацію під його управлінням об’єднаються три головні професіональні ліги гольфу – PGA Tour, LIV Golf і DP World Tour, котрі конкурували між собою. За даними The Guardian, плани саудівського фонду щодо мільярдних інвестицій помирили заклятих ворогів.
Змішані єдиноборства (MMA). Саудівська Аравія не зупиняє свою експансію – нещодавно королівство інвестувало 100 млн дол в американську лігу професійних бійців (PFL), яка є "другим номером" в MMA після UFC і проводить турніри за участю найбільш відомих бійців світу.
Міноритарну частку акцій в PFL придбав фонд SRJ Investments, якого суверенний фонд PIF створив менш ніж за місяць до оголошення про угоди спеціально для подальших інвестицій у спортивні проєкти.
Теніс. У серпні Чоловіча тенісна асоціація (ATP) оголосила, що саудівська Джидда прийматиме Підсумковий турнір сезону для гравців до 21 року (ATP Next Gen Finals) у 2023-2027 роках. Призовий фонд турніру, який зі свого дебюту у 2017 році проводився в Мілані, збільшать до рекордних 2 млн дол порівняно з 1,4 млн дол минулого року.
І це ще один крок Саудівської Аравії до домінування у світовому спорті, оскільки, на відміну від інших країн Перської затоки Катару та ОАЕ, вона раніше проводила лише виставковий турнір Diriyah Tennis Cup.
Не виключають ідею проведення Підсумкового турніру WTA Finals у Саудівській Аравії у жіночому турі. У WTA поки відмовились повністю спростувати або підтвердити чутки про те, що Підсумковий турнір таки пройде в королівстві у майбутньому, сказавши лише, що жодного рішення ще не ухвалено.
Економіки там немає. Навіщо Китаю Зимова Олімпіада і чому нервують спонсори
Як і в інших видах, думки спортсменів розділились. Тенісна легенда Енді Маррей раніше виключав будь-яку можливість виступів в Саудівській Аравії після запрошень на виставкові турніри, але додав, що йому доведеться "двічі подумати", якщо на кону стоятимуть рейтингові очки.
Натомість Онс Жабер з Тунісу, яка представляє в WTA-турі саме арабський світ, додала, що її тішить зацікавленість Саудівської Аравії тенісом і можливість залучення більшої кількості арабських жінок до спорту.
"Я б вважала за краще, щоб WTA не їхала до Саудівської Аравії. Очевидно, що у них є проблеми з правами людини, зокрема і щодо того, як вони ставляться до жінок. Я була б проти цього. Але я не маю права голосу", – заявила ще одна тенісна легенда, експертка ESPN Кріс Еверт.