Умеров уходит из Фонда госимущества, Коломойский получает подозрение от НАБУ
Умеров ушел из Фонда госимущества и возглавил Минобороны, Fitch подтвердило кредитный рейтинг "Укрзализныци": главные события в жизни госкомпаний 2 – 8 сентября. (укр)
Корпоративне управління держпідприємств
Умєров пішов з посади голови ФДМУ, щоб очолити Міноборони. 3 вересня 2023 року президент Володимир Зеленський оголосив про рішення замінити Олексія Резнікова на посаді міністра оборони головою Фонду державного майна України (ФДМУ) Рустемом Умєровим.
4 вересня Резніков та Умєров подали до Верховної Ради заяви про свою відставку з займаних посад. Наступного дня Рада схвалила обидві заяви, після чого Зеленський офіційно вніс подання на призначення Умєрова міністром оборони. 6 вересня парламент проголосував за призначення Умєрова міністром оборони.
За інформацією "Української правди" (УП), кандидатура Умєрова з'явилася в останній момент, "буквально 10 днів тому". Президент запропонував нову посаду Умєрову, і той "не зміг відмовитися", сказало джерело УП.
УП також повідомила, що Умєров, який очолював ФДМУ з 7 вересня 2022 року, отримав пропозицію завдяки своїй репутації та хорошим зв'язкам за кордоном. "Очевидно, що Умєрова в команду [президента] ввів Єрмак [голова Офісу президента – SOE Weekly], але рішення по Міноборони – це рішення президента. Єрмака Рустем цілком влаштовував у Фонді держмайна", – розповіло джерело УП.
2 вересня 2023 року джерела УП повідомили, що Умєрова на посаді голови ФДМУ замінить голова Антимонопольного комітету (АМКУ) Ольга Піщанська. 5 вересня 2023 року Верховна Рада схвалила відставку Піщанської з АМКУ, призначивши на її місце екс-голову Донецької ОВА Павла Кириленка.
За словами народного депутата Ярослава Железняка (фракція "Голос"), Піщанська не підтвердила і не спростувала плани призначити її головою ФДМУ.
За словами джерел УП, Піщанська про такі перестановки дізналася ледь не з новин у медіа й не має бажання очолювати ФДМУ.
5 вересня 2023 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія підтвердив, що посада голови ФДМУ поки залишається вакантною.
Умєров дав інтерв'ю перед відставкою з ФДМУ. Невдовзі до відставки з посади голови ФДМУ та призначення на посаду міністра оборони Рустем Умєров дав інтерв'ю виданню liga.net. Ми вибрали ключові моменти:
Про управління держактивами:
- Умєров сказав, що за рік ФДМУ консолідував у себе в управлінні понад 2300 держпідприємств, що становить понад 65% від усіх активів держави (всього 3600 держпідприємств).
[Очевидно, мається на увазі кількість держпідприємств, тобто 65% всіх підприємств, якими держава володіє на центральному рівні влади. Левова частка вартості активів цього портфелю держпідприємств зосереджено в 15 найбільших підприємствах, жодне з яких не належить до сфери управління ФДМУ. – SOE Weekly.]
- За словами уже ексголови ФДМУ, раніше управління держпідприємствами здійснювали понад 90 різних органів управління – міністерства, агентства тощо.
[Оскільки Міністерство економіки не оприлюднювало дані про держпідприємства у воєнний час, нам невідомо, скільки міністерств та відомств здійснюють управління держпідприємствами зараз. – SOE Weekly.]
- Умєров додав, що ФДМУ на сьогодні є найбільшим управителем держактивів. Наразі команда Фонду працює з Кабміном та Верховною Радою над новою політикою держвласності, яка передбачає створення єдиного органу з управління держактивами.
[Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани щодо централізації управління державним майном. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів – SOE Weekly.]
Про малу приватизацію:
- За словами Умєрова, економічний ефект від відновлення малої приватизації у вересні 2022 року – 5,2 млрд грн. Він уточнив, що в цю суму включені безпосередньо платежі від переможців приватизаційних аукціонів – 3,8 млрд грн, а також заборгованість приватизованих підприємств, яку мають сплатити нові власники, та ПДВ 20%.
[Раніше ми писали, що ФДМУ залучив до бюджету 1,82 млрд грн від приватизаційних аукціонів у першому півріччі 2023 року. Надходження від приватизації до держбюджету у 2023 році прогнозується на рівні 6 млрд грн. – SOE Weekly.]
Про велику приватизацію:
- Умєров розповів, що ФДМУ нещодавно замінив наглядову раду "Центренерго" та призначив нового гендиректора [Андрія Чуркіна – SOE Weekly]. Перед ним поставили три завдання: пройти осінньо-зимовий період, зробити захисні споруди та підготувати "Центренерго" до приватизації.
- Також ексголова ФДМУ розповів, що Фонд вісім місяців працював над тим, щоби отримати контроль над компанією, оскільки "Центренерго" належало державі лише де-юре. При цьому у Фонду де-факто не було контролю над "Об'єднаною гірничо-хімічною компанією" ("ОГХК") та "Одеським припортовим заводом" ("ОПЗ"). Наразі, за словами Умєрова, ФДМУ вже де-факто отримало контроль на "ОГХК" та "Центренерго", йде робота, щоб отримати такий же контроль над "ОПЗ".
[Раніше ми повідомляли, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили, що викрили злочинне угрупування, яке очолював колишній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко.
За даними НАБУ, злочинну групу на чолі з Сенниченком звинувачують у розкраданні 500 млн грн з "ОГХК" та "ОПЗ". Детальніше про цю справу читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Як ми писали згодом, підозрюваних у цій справі, в тому числі Сенниченка, оголосили в розшук.
Крім цього, раніше ми повідомляли, що до планів ФДМУ щодо великої приватизації увійшли три держкомпанії: "ОГХК", "ОПЗ" та "Центренерго". Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
НАБУ повідомило про підозру Коломойському у виведенні 9,2 млрд грн "ПриватБанку" у 2015 році. 7 вересня 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику "ПриватБанку" та п'ятьом членам організованої групи про підозру у заволодінні понад 9,2 млрд грн.
НАБУ не називає імен підозрюваних, але деталі справи, надані Бюро, вказують на українського бізнесмена Ігоря Коломойського.
Іншими підозрюваними є:
- колишній голова правління "ПриватБанку" (за даними Центру протидії корупції (ЦПК), це Олександр Дубілет);
- колишній заступник голови правління та директор казначейства "ПриватБанку" (за даними ЦПК, це Людмила Шмальченко);
- заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з банком (у НАБУ додали, що його затримано; за даними видання "Слово і Діло", це Ярослав Луговий);
- начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства "ПриватБанку" (за даними ЦПК, це Надія Конопкіна);
- заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу "ПриватБанку" [наразі ЗМІ не вдалося ідентифікувати цю особу – SOE Weekly].
За версією слідства, у січні-березні 2015 року Коломойський (на той час голова Дніпропетровської ОДА) розробив план заволодіння коштами "ПриватБанку" з метою фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. З цією метою банк штучно зобов'язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, заявили в НАБУ.
За даними НАБУ, у подальшому понад 446 млн грн були перераховані на рахунки трьох пов'язаних юридичних осіб для подальшої легалізації під виглядом операцій з торгівлі цінними паперами, а згодом – на рахунки ще двох. Зрештою, кошти надійшли на особистий рахунок Ігоря Коломойського, який розпорядився ними на власний розсуд та вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України (НБУ).
Наразі досудове розслідування триває. Це вже четвертий епізод у справі про розкрадання коштів "ПриватБанку". У жовтні 2022 року НАБУ та САП розкрили деталі попередніх трьох епізодів. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду, повідомили в НАБУ.
2 вересня 2023 року Коломойському також повідомили про підозру у шахрайстві та відмиванні коштів за матеріалами Служби безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Того ж дня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про тримання Коломойського під вартою до 31 жовтня 2023 року з альтернативою внесення застави у розмірі майже 510 млн грн.
6 вересня 2023 року Апеляційний суд Києва переніс розгляд апеляційної скарги Коломойського на обрання йому запобіжного заходу на 25 вересня.
Після оголошення цього рішення суду адвокати Коломойського заявили, що він, скоріше за все, залишиться в СІЗО до 25 вересня, оскільки вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим і хоче дочекатися рішення апеляції.
Інфраструктура
"Укрзалізниця" отримає кредит від ЄІБ на 100 млн євро. 1 вересня 2023 року Кабінет Міністрів схвалив постанову, яка дозволить "Укрзалізниці" отримати 100 млн євро кредиту від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).
За словами "Укрзалізниці", кошти призначені для проєктування, будівництва, облаштування та ремонту залізничної інфраструктури, а також придбання основних засобів для розвитку вантажних перевезень.
У компанії пояснили, що ще у 2016 році Україна та ЄІБ підписали угоду про модернізацію української залізниці. Але в умовах бойових дій Росія руйнує залізничну інфраструктуру, виробничі та торговельні потоки скорочуються, включаючи прибуткові вантажні перевезення, що призводить до недоотримання грошових надходжень, зазначили в компанії.
Саме тому Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури прийняло рішення про реструктуризацію проєкту на прохання "Укрзалізниці". Крім того, ЄІБ та Україна підписали лист про відмову від деяких умов фінансової угоди проєкту, що дозволяє виділити 100 млн євро для надання кредиту "Укрзалізниці" для забезпечення безперебійної роботи залізничного транспорту.
Раніше ми повідомляли, що "Укрзалізниця" підписала кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 200 млн євро в рамках проєкту "Надзвичайна підтримка українських залізниць".
Термін погашення кредиту становитиме до 15 років, включаючи пільговий період до 3 років.
Крім цього ми писали, що "Укрзалізниця" також отримає грант у розмірі 6,7 млн євро від ЄІБ для підтримки діяльності компанії під час повномасштабної війни Росії проти України.
Також ми повідомляли, що "Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку на суму 25 млн доларів.
Перед цим ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень становив 13,3 млрд грн [що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, вочевидь, отримали прибуток у 2,5 млрд грн – SOE Weekly].
Також "Укрзалізниця" очікує у 2023 році збиток у 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажні перевезення.
Крім цього, ми повідомляли, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поклав на "Укрзалізницю" нові обов'язки. Ми також детально розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надавали "Укрзалізниці" протягом 2022 року.
Fitch Ratings підтвердило кредитний рейтинг "Укрзалізниці" на рівні "СС". 7 вересня 2023 року міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило кредитний рейтинг Укрзалізниці на рівні "СС", що відповідає поточному суверенному кредитному рейтингу України.
На думку Fitch, кредитний рейтинг "CC" відображає все ще високий кредитний ризик компанії.
"Після минулорічної реструктуризації проблемних боргів тиск на грошові потоки компанії в короткостроковій перспективі зменшився. Це дало "Укрзалізниці" можливість зосередитися на продовженні своєї діяльності в нинішніх нестабільних і непередбачуваних умовах, а також на ремонті та підтримці інфраструктури, що постраждала внаслідок російсько-української війни. Однак, перегляд термінів погашення облігацій [очевидно, облігацій LPN в доларах США, про які йдеться нижче – SOE Weekly] залишається невизначеним в середньостроковій перспективі до прийняття рішення про їх фінансування, зазначає Fitch.
У той же час агентство підвищило окремий кредитний профіль до "ССС-" з "СС" після кращих, ніж очікувалося, результатів компанії за перше півріччя 2023 року та оновленого прогнозу на 2023 рік, який передбачає покращення чистого фінансового результату порівняно з початковим планом.
Це покращує фінансовий стан "Укрзалізниці", в тому числі послаблює тиск на ліквідність, але, на думку Fitch, дефолт компанії у середньостроковій перспективі досі є можливим.
Fitch продовжує очікувати негативного чистого результату компанії за 2023 рік, незважаючи на покращення проміжних показників. Операційний прибуток у 2022 році включав фінансування від уряду в розмірі 9,7 млрд грн, без яких "Укрзалізниця" не змогла б підтримувати прибуткову діяльність. Ліквідність є значно кращою, ніж на початку 2023 року, але це здебільшого пов'язано зі збільшенням прямого боргу та зовнішньою підтримкою, зазначає агентство.
Раніше ми повідомляли, що Fitch знизило довгостроковий кредитний рейтинг "Укрзалізниці" в іноземній валюті з "СС" до "С" після того, як компанія отримала згоду на відтермінування обслуговування боргу за облігаціями LPN у доларах США зі строком погашення у 2024 та 2026 роках.
Тоді ж S&P Global Rating знизило рейтинг Укрзалізниці з "CCC-" до "CC" через звернення компанії до кредиторів з проханням відтермінувати всі виплати за вищезгаданими єврооблігаціями.
Пізніше ми писали, що "Укрзалізниця" завершила останні формальності щодо реструктуризації платежів за двома випусками єврооблігацій на загальну суму 895 млн доларів.
Погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році (594,9 млн доларів США), було перенесено з 2024 на 2026 рік; виплати за випуском 2021 року (300 млн доларів США) – з 2026 на 2028 рік. Виплати купонів у 2023-2024 роках було відтерміновано до січня 2025 року з можливою капіталізацією.
У квітні 2023 року ми писали, що "Укрзалізниця" повідомила про те, що рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило її кредитний рейтинг до рівня ССС+.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.