Закон о реформе ОГТСУ подписан президентом, но еще не вступил в силу, приватизационные аукционы стабильно тормозят

Алексей Павлыш, Андрей Бойцун, Дмитрий Яблоновский, Александр Лысенко - 1 сентября 2023, 22:40

Корпоративне управління держпідприємств

Закон про оптимізацію структури власності "ОГТСУ" підписаний президентом, але ще не набрав чинності. 30 серпня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, направлений на реформу корпоративного управління "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ"). Закон № 3293-IX раніше був відомий як законопроєкт № 9311-1-д.

[Зазначимо, що згідно інформації на сайті Верховної Ради станом на момент написання цього випуску, закон досі не набув чинності. Скоріше за все, це пов'язано з тим, що його досі не опубліковано в одному з офіційних друкованих видань ("Офіційний вісник України", "Урядовий кур’єр", "Голос України" та "Відомості Верховної Ради").

Згідно Указу Президента "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" закони України після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк. – SOE Weekly.]

Цей законопроєкт базувався на попередній версії, № 9311-1, яку було подано Максимом Хлапуком (франкція "Голос"), Ярославом Железняком ("Голос") та іншими народними депутатами. Законопроєкт №9311-1 було розроблено членами команди SOE Weekly Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном.

Раніше ми повідомляли, що законопроєкт №9311-1 виправляє недоліки урядової версії законопроєкту і має на меті допомогти Україні виконати свої міжнародні зобов'язання, зокрема перед МВФ. [Читайте докладніше в одному з наших попередніх дайджестів.]

Законопроєкт № 9311-1 був доопрацьований енергетичним комітетом Верховної Ради і став законопроєктом № 9311-1-д. Цю версію була внесено головою комітету Андрієм Герусом ("Слуга народу"), Максимом Хлапуком ("Голос") та іншими членами Комітету.

Закон дозволяє впровадити належне корпоративне управління в "ОГТСУ". Цей процес складається з двох етапів.

На першому етапі "Магістральні газопроводи України" ("МГУ") приєднуються до "ОГТСУ", припиняючи своє існування як окремий суб'єкт господарювання. В результаті цього, Міністерство енергетики стає прямим власником "ОГТСУ". Також, вносяться зміни до статуту компанії, які запроваджують наглядову раду як орган управління "ОГТСУ".
Після завершення процедури приєднання новий склад наглядової ради "ОГТСУ" має бути призначено до 31 жовтня 2023 року. До того часу нинішні члени наглядової ради "МГУ" виконуватимуть обов'язки наглядової ради "ОГТСУ".

Верховної Ради ухвалила закон у першому читанні 13 липня, а прийняла у другому читанні 28 липня. [Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Раніше ми повідомляли, що Україна взяла зобов’язання перед МВФ завершити реформу корпоративного управління "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року.

Згідно з цим зобов'язанням, українська влада має передати корпоративні права "ОГТСУ" від "МГУ" безпосередньо до Міністерства енергетики та прийняти новий статут "ОГТСУ".

Статут має бути розроблений спільно з українським енергетичним регулятором та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і затверджений до кінця липня 2023 року ["структурний маяк", перенесений з березневого Меморандуму з МВФ, про який ми писали в одному з попередніх випусків].

Після того, як Закон № 3293-IX набере чинності, Міністерство енергетики зможе внести зміни до статуту "ОГТСУ" – таким чином, виконавши вищезгаданий структурний маяк МВФ, хоча і з більш ніж місячним запізненням.

Це, в свою чергу, відкриє шлях до запуску конкурентної та прозорої процедури призначення нового складу наглядової ради "ОГТСУ". Відповідно до Меморандуму з МВФ, таку раду має бути призначено до кінця жовтня 2023 року [новий структурний маяк, який було додано після першого перегляду програми МВФ у липні – SOE Weekly].

Наглядова рада "Укренерго" обрала голову. 28 серпня 2023 року наглядова рада "Укренерго" обрала своїм новим головою незалежного члена Даніеля Доббені.

За повідомленням компанії, Доббені має понад 40-річний досвід роботи в енергетичній галузі.

У 2008 році він став першим президентом Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Доббені також був президентом німецької компанії OSP 50Hertz GmbH та віце-президентом і президентом асоціації GO15. З 2003 по 2012 рік він обіймав посаду генерального директора бельгійсько-німецького оператора системи передачі Elia Group.

Раніше ми повідомляли, що наглядова рада "Укренерго", як виявилося, не має голови та комітетів.

[У випадку з головою ради це означає, що рада мала обирати головуючого щоразу на кожному своєму засіданні.

У випадку комітетів це свідчить про те, що наглядова рада "Укренерго" не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, закон "Про акціонерні товариства" вимагає, щоби у наглядовій раді "Укренерго" були створені щонайменше комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень та винагород. – SOE Weekly.]

Крім того, ми повідомляли, що Кабінет Міністрів досі не відібрав та не призначив одного незалежного члена наглядової ради "Укренерго", більш ніж через рік після припинення повноважень Деяна Остоїча у квітні 2022 року.

Відповідно до статуту "Укренерго", наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.

Згідно з поточною інформацією на сайті "Укренерго", наразі наглядова рада складається з трьох незалежних членів (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та трьох представників держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).

Таким чином, незалежні члени не становлять більшості в наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту "Укренерго". З квітня 2022 року Кабмін не повідомляв, чому досі не призначено незалежного члена, якого бракує, або хто ним буде.

[Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх випусків.]

Голова правління "Сенс Банку" пішов у відставку менш ніж через місяць після призначення. 14 серпня 2023 року "Сенс Банк" повідомив, що його голова правління Дмитро Кузьмін подав у відставку за згодою сторін з особистих причин, а наглядова рада прийняла його відставку.

За повідомленням банку, тимчасово виконувати обов'язки голови правління буде заступниця голови правління Олена Зубченко. Наглядова рада розпочне відбір та призначення нового постійного голови правління якнайшвидше, додали в "Сенс Банку".

Раніше Forbes Ukraine повідомляв, що Кузьмін може піти у відставку через проблеми зі здоров'ям і "не надто переконливу роботу" нового менеджменту в перші тижні на чолі націоналізованого банку.

Раніше ми повідомляли про націоналізацію "Сенс Банку", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену та Андрію Косогову.

23 липня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначив наглядову раду та правління на підставі пропозицій Міністерства фінансів за погодженням з Національним банком України (НБУ). 24 липня "Сенс Банк" оголосив про початок роботи нового складу правління та наглядової ради. [Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

"Укрзалізниця" призначила керівника польської дочірньої компанії та голову представництва за кордоном. 18 серпня 2023 року "Укрзалізниця" повідомила, що призначила Олександру Василенко головою представництва компанії за кордоном. Василенко відповідатиме за всю міжнародну діяльність "Укрзалізниці".

За словами компанії, Василенко обіймала посаду директора департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ з 2022 року. До цього вона працювала радницею голови правління "Укрзалізниці" та міністра інфраструктури, координуючи національні транспортні ініціативи.

"Укрзалізниця" також призначила Михайла Пластуна директором Ukrainian Railways Cargo Poland, польської дочірньої компанії "Укрзалізниці". За словами голови правління "Укрзалізниці" Євгена Лященка, головним завданням Ukrainian Railways Cargo Poland є забезпечення швидкої логістики для вантажів, що прямують з України.

Раніше ми повідомляли, що 30 червня 2023 року "Укрзалізниця" створила компанію Ukrainian Railways Cargo Poland.

У пресрелізі "Укрзалізниці" зазначалось, що компанія оперуватиме рухомим складом колії 1 435 та 1 520 мм, координуючи свою роботу з європейськими операторами, вантажовласниками та прикордонними переходами.

Кабмін затвердив призначення нового голови правління "Державної продовольчо-зернової корпорації". 29 серпня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Дмитра Гапчича на посаді генерального директора "Державної продовольчо-зернової корпорації України" ("ДПЗКУ").

За даними ЗМІ, у 2004-2012 роках Гапчич працював в агрохолдингу Kernel Group.

У 2012 році очолив "Цукровий союз "Укррос" (дочірня компанія Kernel Group). Наприкінці 2013 року звільнився з Kernel за власним бажанням.

З 30 квітня 2020 року обов'язки голови правління "ДПЗКУ" виконував Василь Коваленко.

У середині січня 2022 року ми повідомляли, що народний депутат Мар'ян Заблоцький (фракція "Слуга народу") написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може незабаром збанкрутіти. Заблоцький написав, що "ДПЗКУ" навряд чи зможе самостійно погасити наступний кредитний транш у розмірі $95 млн.

Пізніше "Економічна правда" (ЕП) пояснила, як накопичувалися борги "ДПЗКУ", і прогнозувала, що 21 січня 2022 року компанія оголосить дефолт за своїми зобов'язаннями. За даними джерел ЕП, Офіс президента підтримав "сценарій дефолту", який автоматично призведе до задіяння державної гарантії.

Згодом ми писали, що Мінфін перерахував 2,5 млрд грн "Експортно-імпортному банку Китаю" замість "ДПЗКУ" в січні 2022 року. За інформацією міністерства, "ДПЗКУ" погашає частину кредиту кожні пів року. Станом на 21 січня 2022 року компанія сплатила лише $8,8 млн з $96,4 млн, які мала сплатити. Решту коштів, завдяки державній гарантії, мав сплатити Мінфін.

Пізніше ми повідомляли, що у грудні 2022 року Кабінет Міністрів затвердив державну гарантію для погашення кредиту "ДПЗКУ" в розмірі $1,5 млрд від "Експортно-імпортного банку Китаю".

Енергосектор

"Укрнафта" сплатила понад 12 млрд грн податків за перші шість місяців 2023 року. 29 серпня 2023 року голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький повідомив, що компанія сплатила 12,32 млрд грн податків.

За його словами, за перший квартал "Укрнафта" сплатила 1,2 млрд грн податку на прибуток, а за другий квартал 2023 року – 2,07 млрд грн.

Раніше ми повідомляли, що фінансовий план "Укрнафти" на 2023 рік, затверджений Кабінетом Міністрів, передбачає 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн чистого прибутку та 25 млрд грн податкових платежів на користь держави.

Як ми також зазначали, Корецький заявив, що "Укрнафта" заробила близько 7 млрд грн чистого прибутку в січні-квітні 2023 року. [Ця цифра, скоріш за все, була неаудійованою. Нам не вдалося знайти офіційної звітності "Укрнафти" щодо її прибутку. Нам також не вдалося знайти фінансову звітність "Укрнафти" за 2022 рік. – SOE Weekly.]

CASE-Ukraine піддає сумніву заяви голови правління "Укрнафти" про прибутки та прозорість. У своїй колонці для Forbes Ukraine економіст CASE Ukraine Василь Поворозник піддав сумніву заяви Корецького про квартальні прибутки компанії, зниження витрат, збільшення видобутку та прозорість.

Поворозник зазначив, що фінансової звітності "Укрнафти" за перші три місяці 2023 року немає у відкритому доступі, але він звернувся до консолідованої фінансової звітності "Нафтогазу" за цей період (неаудійованої). [Як мажоритарний акціонер "Укрнафти", "Нафтогаз" консолідує звітність "Укрнафти" у своїй фінансовій звітності. – SOE Weekly.]

Поворозник повідомив, що прибуток "Укрнафти" у першому кварталі 2023 року становив 3,5 млрд грн, що нижче за цифру, яку називав Корецький – 4,3 млрд грн.

Фінансова звітність "Нафтогазу" також не підтверджує заяву Корецького про те, що "Укрнафта" скоротила витрати, заявив Поворозник. Навпаки, собівартість реалізованої продукції зросла з 7,5 млрд грн у першому кварталі 2022 року до 9,6 млрд грн у першому кварталі 2023 року, а витрати на збут – з 0,9 млрд грн до 1,3 млрд грн за відповідні періоди, стверджує він.

Поворозник підсумував, що скорочення витрат не було основним драйвером фінансових показників "Укрнафти" – натомість результати були досягнуті завдяки збільшенню доходів від реалізації, які зросли з 9,6 млрд грн до 15,6 млрд грн.

За його словами, основну частину виручки компанії формує реалізація нафтопродуктів. Зростання виручки "Укрнафти" на 63% у першому кварталі він пояснив підвищенням ринкових цін на бензин і дизельне паливо (на 45% і 54% відповідно).

Поворозник додав, що іншою важливою причиною зростання доходів став продаж газу з підземних сховищ. За його словами, у березні 2022 року "Укртрансгаз" (дочірня компанія "Нафтогазу") та "Укрнафта" врегулювали питання щодо 0,591 млрд кубометрів природного газу, який зберігається в ПСГ "Укртрансгазу". Це досудове врегулювання частини "боргу" "Нафтогазу" – 9 млрд кубометрів газу, видобутих у 2006-2012 роках, за які "Укрнафта" судиться з "Нафтогазом", пояснив він.

Попереднє керівництво компанії не продавало цей газ, а нове керівництво, ймовірно, продало частину цього запасу, збільшивши свої доходи, стверджує Поворозник. Він зазначив, що цей газ продавався за поточними ринковими цінами (від 17 000 до 20 000 грн без ПДВ згідно з котируваннями Української енергетичної біржі), в той час як собівартість була історичною (від 800 до 1400 грн залежно від періоду). Поворозник припустив, що ця різниця значною мірою сприяла рекордному прибутку "Укрнафти" в першому кварталі 2023 року.

Він також додав, що важливо, як "Нафтогаз" погасить решту свого боргу за газ перед "Укрнафтою" (8,5 млрд кубометрів). Якщо "Нафтогаз" погасить його за поточною ринковою вартістю, "Укрнафта" отримає актив вартістю понад 100 млрд грн (за ринковою ціною в Україні 300-400 дол. за 1 тис. кубометрів без ПДВ), заявив Поворозник.

Він також застеріг від потенційних корупційних ризиків, пов'язаних з цим активом, якщо корпоративне управління "Укрнафти" залишиться непрозорим.

"Нафтогаз" забрав собі ще три облгази Фірташа. 15 серпня 2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" (бренд "Газмережі"), дочірня компанія "Нафтогазу", повідомила, що "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз" та "Миколаївгаз" приєдналися до Групи "Нафтогаз".

Ці газорозподільні компанії входили до групи "Регіональна газова компанія" (РГК) олігарха-втікача Дмитра Фірташа.

Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до групи "РГК" Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Також ми повідомляли про попередні облгази Фірташа, які забрав під своє управління "Нафтогаз" [Див. докладніше в одному з наших попередніх дайджестів.]

Голова правління "Нафтогазу" дав інтерв'ю ЕП. Минулого тижня голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов дав інтерв'ю "Економічній правді" (ЕП). Ми виділили ключові моменти.

Про фінансові результати:

"Фінансовий результат НАК "Нафтогаз" за 2022 рік – 37 млрд грн збитків. Однак за перше півріччя 2023 року очікуємо близько 2 млрд грн прибутку (звітність поки перевіряє аудитор). Збиток за перше півріччя 2022 року становив 18 млрд грн."

[Нам не вдалося знайти фінансову звітність "Нафтогазу" за 2022 рік на його сайті або в інших джерелах у відкритому доступі.

Раніше ми повідомляли, що за сім місяців 2023 року "Нафтогаз" сплатив понад 48 млрд грн податків.

Перед цим ми писали, що Кабінет Міністрів встановив нормативи для сплати дивідендів держпідприємствами за 2022 рік. Так, "Нафтогаз" мав спрямувати на дивіденди 30%, а решту прибутку – на закупівлю природного газу, видобутого в Україні.

Крім цього, ми повідомляли, що, за попередніми результатами, у 2022 році "Нафтогаз" матиме збиток у розмірі 40 млрд грн. Як ми говорили, якщо "Нафтогаз" отримає збитки, він не зможе виплачувати дивіденди, що, схоже, підтверджується зараз, виходячи з інтерв'ю Чернишова. – SOE Weekly.]

Про запаси газу в підземних сховищах:

"Переважна більшість – це український газ, решта – нерезиденти. Щодо структури обсягів, то озвучувати деталі не можу, зокрема через безпекові питання та з метою збереження комерційної таємниці, зокрема, наших клієнтів."
"Об'єму, який належить "Нафтогазу", абсолютно достатньо для того, щоб пройти опалювальний сезон. Ми не плануємо чіпати інший газ."

[28 серпня 2023 року Чернишов повідомив, що станом на кінець серпня 2023 року запаси газу у підземних сховищах в Україні зросли до 14 млрд кубометрів.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін визначив, що до початку наступного опалювального сезону [який зазвичай починається в середині жовтня] Україна повинна мати в своїх сховищах понад 14 млрд кубометрів газу. – SOE Weekly.]

Про конкурсний відбір на посаду голови правління "Нафтогазу":

"Коли я був призначений, моїм першим публічним рішенням було звернення до Кабміну і прем’єр-міністра з проханням розпочати термінові процедури призначення й обрання наглядової ради. Наглядова рада була обрана менш ніж за три місяці і вже працювала. Це приклад просування корпоративної реформи."

[Раніше ми повідомляли, що у січні 2023 року було призначено наглядову раду Нафтогазу після більш ніж річної відсутності. – SOE Weekly.]

"СЕО має призначати наглядова рада і моє призначення урядом абсолютно легітимне, тому що тоді цю функцію виконував Кабмін. Але щоб не виникло жодних питань, я спільно з наглядовою радою ініціював майбутній "селекшн" і процес відбору. Упевнений, що це треба зробити."

Чернишов не назвав конкретну дату відбору або призначення голови правління, зазначивши, що це питання належить до компетенції наглядової ради, і вона ухвалить це рішення "з огляду на військову ситуацію в Україні".

[Згідно з чинним законодавством, голова правління "Нафтогазу" призначається Кабінетом Міністрів, оскільки саме Кабмін виконує функції управління по відношенню до "Нафтогазу". Відповідно до закону, наглядова рада не має формальної ролі у цьому процесі. Однак, згідно зі статутом "Нафтогазу", Кабмін призначає голову правління за поданням наглядової ради. – SOE Weekly.]

Щодо Glusco:

У 2022 році конфісковані АЗС не працювали… Держава вирішила передати цей комплекс АЗС "Нафтогазу" в особі "Нафтогаз ойл трейдинга" (НОТ), щоб навести там лад. Уряд ухвалив таке рішення, АРМА уклало договір про передавання цих заправок НОТ.

Після цього НОТ погасив заборгованість за зарплатами і податками, зробив там, де було необхідно, ремонти, зробив ребрендинг, закупив пальне, забезпечив обіговими коштами і запустив мережу 81 АЗК. Це нормальний процес."

"Була постійна взаємодія з АРМА. Усе [було] чудово. Після призначення нової голови АРМА відбулися, на мій погляд, дивні речі. Вони призвели до публічного звинувачення, що "Нафтогаз ойл трейдинг" погано працює. Була проведена термінова перевірка, був акт, що треба розірвати договір. І все."
"Керувати АЗС – не наша справа. Ми готові їх передати, але треба повернути кошти, які ми вклали. Давайте це врегулюємо. Сам факт такої атаки є дивним."

[Раніше ми повідомляли, що АРМА вивело мережу АЗС Glusco з-під управління "Нафтогазу" і планує передати її "Укрнафті". Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.]

Приватизація

Компанія-переможець аукціону з приватизації Усть-Дунайського морського порту нарешті отримала актив. 25 серпня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив про підписання акта приймання-передачі майнового комплексу Усть-Дунайського морського торговельного порту компанії-переможцю аукціону "Еліксир Україна".

За словами ФДМУ, 1 серпня 2023 року "Еліксир Україна" та Адміністрація морських портів України (АМПУ) також підписали меморандум, який визначив умови перебування інших суб'єктів господарювання на території порту.

Це стало відправною точкою для вирішення питання отримання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України (АМКУ), додали у ФДМУ.

Раніше ми повідомляли, що 17 січня 2023 року ФДМУ продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 млн грн, що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 млн грн). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

Згодом ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про підписання договору купівлі-продажу порту з переможцем аукціону – ТОВ "Еліксир Україна".

За даними ФДМУ, "Еліксир Україна" – офіційний представник сербської компанії Elixir Zorka, що торгує комплексними мінеральними добривами, має на меті збільшити обсяги перевалки.

Також ми писали, що "Еліксир Україна" заявила, що ще не отримала придбаний нею актив. [Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Аукціон з продажу "Інвестагро" знову зірвано. Згідно з даними Prozorro.Продажі, 18 серпня не відбувся аукціон з продажу сільськогосподарської компанії "Інвестагро", яка раніше належала російському олігарху Михайлу Шелкову, що перебуває під санкціями.

Стартову ціну було знижено удвічі до 27,5 млн грн. Згідно з протоколом результатів аукціону, торги було скасовано.

[На момент написання дайджесту публічних коментарів від ФДМУ не було. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року ВАКС задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який раніше належав Шелкову.

Згодом ми писали, що 15 лютого 2023 року СБУ викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергєя Чемезова та Міхаїла Шелкова запобігти націоналізації активів, якими вони раніше володіли в Україні.

Пізніше ми повідомляли, що Кабмін передав ФДМУ активи Шелкова, зокрема "Інвестагро" та Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.

Також ми писали, що ФДМУ оголосив про початок приватизації активів, вилучених у російських олігархів.

У попередньому дайджесті ми повідомили, що перша спроба продати "Інвестагро" провалилася.

Шоста та сьома спроби продати Білгород-Дністровський морський порт провалилися. За даними Prozzoro.Продажі, шостий аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований на 15 серпня, не відбувся через відсутність учасників.

Ще один аукціон був запланований на 23 серпня зі стартовою ціною 92,45 млн грн, але він також був скасований з тієї ж причини.

[На момент написання дайджесту публічних коментарів від ФДМУ не було. – SOE Weekly.]

Перший аукціон із приватизації Білгород-Дністровського порту не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався. Стартова ціна на ньому становила 187,6 млн грн.

На другому аукціоні стартову ціну було знижено удвічі до 93,8 млн грн, і порт було продано за 220 млн грн ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" не сплатив кошти.

Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).

Згодом ми повідомляли про наступні невдалі спроби продати порт.

Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах.

Кабінет Міністрів передав ФДМУ 25 держпідприємств із загальним земельним банком 100 тис. га. 11 серпня 2023 року Кабінет Міністрів передав 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук, до ФДМУ.

За словами ФДМУ, загальна площа державних земель сільськогосподарського призначення в управлінні Фонду збільшиться до 370 тис. га.

Після набуття чинності закону про прозору оренду державних земель сільськогосподарського призначення, ФДМУ планує виставляти їх на відкриті аукціони в системі Prozorro.Продажі. Очікується, що перші аукціони відбудуться у 2024 році.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани щодо централізації управління державною власністю, які передбачають створення земельного банку.

[Станом на 2020 рік в Україні налічувалося 750 тис. га сільськогосподарських земель державної власності. Для порівняння, за даними ЗМІ, у 2023 році найбільша сільськогосподарська компанія "Кернел" обробляла 363 тис. га землі, а 10 найбільших агрохолдингів сукупно управляли 2,3 млн га землі.

Одним із найбільших державних землевласників є Національна академія аграрних наук (НААН). Станом на 2020 рік вона управляла 465 тис. га землі, але лише 320 тис. га (69%) було зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Дані про 145 тис. га землі були відсутні.

Академія часто фігурує в корупційних скандалах. Розслідувачі виявили, що керівники НААН та їхні родичі стали власниками земельних ділянок на територіях, які раніше використовувалися науково-дослідними установами, підпорядкованими Академії.

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати та продавати землі сільськогосподарського призначення. Однак купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]

<CARD

ВАКС націоналізував активи російського олігарха Молчанова. 23 серпня 2023 року Міністерство юстиції повідомило, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про націоналізацію активів підсанкційного російського олігарха Андрєя Молчанова.

За повідомленням міністерства, ці активи включають російську компанію "Група ЛСР". У справі також фігурують AEROC Investment Deutschland GmbH, українська фірма ТОВ "АЕРОК" і сам Молчанов.

За даними міністерства, "Група ЛСР" робить свій внесок у військові зусилля Росії, сплачуючи значні податки і збори до державного бюджету Російської Федерації; бере активну участь в іпотечних програмах із забезпечення житлом російських ветеранів війни; інвестує в будівництво житла для російських військових.

За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), "АЕРОК" володіє двома заводами з виробництва газобетону в Київській області.

Раніше ми повідомляли, що Мін'юст подав позов до ВАСУ про арешт активів Молчанова.

Конфісковані АЗС "Татнєфті" перейшли в управління "Укрнафти". 15 серпня 2023 року Кабінет Міністрів передав в управління "Укрнафти" активи, вилучені у російської компанії "Татнєфть".

За словами Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), ці активи включають близько 100 АЗС, нафтобаз та транспортних засобів, що належали "Татнєфті". Активи розташовані у Харківській та Полтавській областях.

Пріоритетним завданням для "Укрнафти" є відновлення роботи АЗС та забезпечення надходжень до бюджету від їх комерційного використання, додали в АРМА.

Раніше ми повідомляли про плани передати АЗС "Татнєфті" "Укрнафті".