Российские "Русланы" могли бы работать на Украину и НАТО, но пылятся в аэропортах Канады и Германии
Что происходит с самолетами Ан-124 российской компании "Волга-Днепр", которые застряли на канадской и немецкий земле, и каковы шансы Украины пополнить ими авиапарк "Антонова". (укр)
— Кермуй прямо, там ще далеко. Туди, де "Волга-Днепр" стоїть.
— Туди, де наш майбутній літачок?
— Так, так, все правильно.
Такий діалог у травні відбувся між українськими пілотами "Авіаліній Антонова" під час посадки в Торонто. Саме на цьому аеродромі вже другий рік простоює арештований Ан-124 "Руслан" російської компанії "Волга-Днепр". За розміром та потужністю цьому літаку нема рівних на світовому ринку вантажних перевезень. У радянські часи виготовили 55 "Русланів", половина з яких активно літає. Після розпаду СРСР українське ДП "Антонов" успадкувало сім таких суден.
Зараз підприємство разом з Мін’юстом та МЗС робить усе, щоб суттєво збільшити український парк Ан-124, конфіскувавши один російський "Руслан" у Канаді і ще три – в Німеччині.
Поки що ці російські літаки стоять на аеродромах, збирають пил та борги за паркування, однак Україна може змусити їх працювати на відбудову і допомогти зміцнити обороноздатність Європи. Унікальні українські судна багато років возять військові вантажі для НАТО. Зараз Європа переозброюється, тож потреба в таких перевезеннях значно зросла. Але чи будуть конфісковані літаки?
Повернення в рідну гавань
Те, що російський Ан-124 "Руслан" опинився в Канаді, – неймовірне везіння. Велика війна вже тривала три дні і Захід готувався до введення санкцій проти Росії. Однак приватна компанія "Волга-Днепр" вирішила ризикнути – перевезти китайські експрес-тести Covid-19 у Канаду і повернутися назад.
Літак приземлився в Міжнародному аеропорту в Торонто 27 лютого. Через кілька годин після посадки Канада закрила повітряний простір для російських літаків. Тепер судно не зможе злетіти до зняття санкцій. Російському екіпажу Ан-124 сказали збирати валізи і їхати додому, а літак залишився в Канаді. Єдине, що тепер може робити власник цього "Руслана", – платити гроші за стоянку і сподіватися на якомога швидше закінчення війни.
За даними канадського видання blogTo, "Волга-Днепр" має платити щодня 1 065 дол за простій літака. Зараз борг за паркування становить 560 тис дол.
Така ж доля спіткала в Німеччині ще три Ан-124 російської компанії. Два з них прилетіли в Лейпциг незадовго до вторгнення, а ще один давно стоїть там без двигунів. Німецький авіахаб теж виписує солідні чеки за паркування: сума перевищила мільйон доларів. Щоправда, за даними Bild, росіяни їх сплачують. Імовірно, "Волга-Днепр" сподівається, що Німеччина збереже їхні літаки до кінця війни.
На літаки в Канаді та Німеччині одразу поклала око Україна. У квітні 2022 року Святошинський суд заочно заарештував усі 12 "Русланів" компанії "Волга-Днепр". Правове підґрунтя для цього довго шукати не довелося: рішення пов’язане з давньою суперечкою з російським оператором.
І вашим, і рашим. Від арешту активів росіян виграють усі, крім України
Її суть у тому, що літаки Ан-124 раз на кілька років потрібно перевіряти та офіційно продовжувати їх термін експлуатації. За міжнародними нормами, це має право робити лише компанія-розробник, тобто ДП "Антонов". Однак російський оператор "Волга-Днепр" розсварився з "Антоновим" і у 2018 році сам продовжив термін користування літаків.
Юристи "Антонова" вважають російський сертифікат підробкою і попереджають, що це може загрожувати безпеці польотів. Конфлікт став підставою для заочного арешту літаків і їх передавання держагентству АРМА. Залишилося найскладніше: довести це західним партнерам, конфіскувати "Руслани" та передати їх Україні. Крім згаданої судової справи, Україна наголошує на моральному праві отримати ці літаки як компенсацію за руйнування, які вчинили росіяни.
Конфіскувати "Руслан" у Канаді буде простіше. Це єдина союзна країна, яка ухвалила закон для конфіскації російського майна та його передавання Україні. Навесні Канада наклала санкції на "Волгу-Днепр", а 10 червня видала ордер на арешт літака. У той же день прем’єр-міністр Джастін Трюдо заявив про початок процесу конфіскації цього активу.
Політична воля для цього рішення є, але конфіскації поки що не відбулося: тривають досудові процедури та оформлення позову. Скільки триватимуть суд та апеляції – невідомо. Наразі в Канаді за новим законом не завершився жоден суд щодо російських активів. Так само не відома форма, у якій Україна отримає цей актив.
"Відповідно до канадського закону про конфіскацію, предметом передавання на користь України може бути не саме конфісковане майно, а сума, що не перевищує чистих надходжень від його продажу. А вже ці гроші можуть бути спрямовані постраждалим", – зазначила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. За її словами, Україна консультується з канадцями і щодо можливості передавання літака.
Знайти покупця для нього непросто. Якщо спиратися на контракт купівлі Ан-124 ОАЕ у 2004 році, то цей літак може коштувати близько 60 млн дол. Крім Росії та України, у світі є лише два оператори Ан-124 "Руслан": Азербайджан та ОАЕ, які мають по одному такому літаку.
Розуміючи, що конфіскація цих літаків зрушила з місця, росіяни почали погрожувати. Дипломати РФ назвали можливу конфіскацію пограбуванням. Насправді "відповідати" мають західні країни, адже Росія ще у 2022 році почала конфіскацію сотень літаків, які належать європейським лізинговим компаніям.
"Адекватна відповідь з боку ЄС може допомогти компенсувати збитки і Україні, і постраждалим західним компаніям. Крім "Русланів", на німецьких аеродромах застрягло ще сім суден компанії "Волга-Днепр" на сотні мільйонів доларів, які можуть бути конфісковані на користь потерпілих", – сказала доктор економічних наук, професор Оксана Юринець.
Щоб це сталося, потрібні відповідні закони. Німеччина досі не ухвалила акти для конфіскації російських активів за розв’язану війну. Вона може забрати майно лише за порушення кримінальних законів Німеччини.
20 мільярдів для Путіна. Чому західні країни не наважуються на санкції проти російських металів та алмазів
За словами Мудрої, конфіскація російських літаків може відбутися за порушення міжнародних правил сертифікації, через що раніше "Антонов" звернувся до суду. Судна можуть забрати на користь німецького уряду за кримінальною справою, а вже потім передати Україні.
Ще у 2022 році, після ухвали Святошинського суду, постанова про арешт літаків була направлена західним партнерам. Однак наразі відчутного прогресу в цій справі немає. Очевидно, треба шукати більш універсальний метод конфіскації, щоб не програти справу в суді.
Від джерел ЕП стало відомо, що керівництво ДП "Антонов" у квітні зверталося в МЗС з проханням знайти способи конфіскації російських літаків у Лейпцигу, адже на той момент була відсутня навіть позиція німецьких правоохоронних органів щодо цього питання. Імовірно, подальший прогрес буде залежати від політичної волі німецької влади. Поки ж ЄС навіть не ввів санкції проти компанії "Волга-Днепр".
У звернені "Антонова" також ідеться, що російські "Руслани" можуть перебувати в заставі Сбербанку. Однак потенційна претензія на володіння цими літаками з боку російського держбанку не має завадити конфіскації, адже Сбербанк сам перебуває під західними санкціями.
Як літаки допоможуть Україні та ЄС
Найліпший сценарій – чотири літаки передають Україні, а згодом – "Авіалініям Антонова". Тоді виграють усі, крім Росії. "Волга-Днепр" та "Антонов" багато років мали спільний контракт на перевезення військових вантажів НАТО за програмою SALIS. Однак у 2018 році росіяни вийшли з проєкту, а з 2022 року їх літакам заборонено літати в країнах G7.
Франції, Німеччині та низці інших країн потрібен надійний перевізник із солідним парком літаків, а знайти судно для важких воєнних та гуманітарних вантажів непросто. Плече може підставити "Антонов", узявши на себе ці перевезення.
"Антонов" має сім літаків Ан-124. П’ять базуються в Лейпцигу і продовжують виконувати замовлення НАТО та цивільні рейси. Конфіскація російських "Русланів" могла би збільшити український парк Ан-124 та відповідно – парк великих транспортних літаків для європейських армій.
Українські Ан-124 завжди були літаками порятунку для "темних часів". У 2018 році вони возили генератори і трансформатори в США після урагану, у 2020 році на них перевозили медичне обладнання, у 2021 році – евакуювали німецьких військових з Афганістану.
Оскільки воєнна напруга зростає не тільки в європейському регіоні, а і в африканських та азійських країнах-партнерах ЄС, додаткові транспортні потужності в Європі не були б зайвими. Зрештою, ці літаки можуть возити озброєння і для Збройних сил України на польські аеродроми.
Крім того, авіалінії – головне джерело фінансування ДП "Антонов". Кожен "Руслан" може генерувати кілька мільйонів доларів прибутку на рік. Отримання російських літаків загальною вартістю понад 240 млн дол частково покрило б збитки підприємства, завдані агресором.
Росіяни знищили інфраструктуру на базі "Антонова" в Гостомелі на 1 млрд дол. Підприємству треба шукати кошти на відновлення пошкоджених літаків Ан-12, Ан-22 "Антей", Ан-28, Ан-132 та Ан-124 "Руслан", а також на відбудову найбільшого у світі літака Ан-225 "Мрія".
Конфіскація для України та перетворення на логістичну опору для НАТО – це значно краща доля для літаків, ніж якщо вони залишаться іржавіти на аеродромах. Щоб бути придатними до польотів, Ан-124 час від часу мають проходити перевірки та ремонтуватися, натомість російські "Руслани" вже другий рік простоюють під відкритим небом. Якщо судна вчасно повернуть до роботи, вони зможуть служити до 2040 року.
Довго ще чекати?
Конфіскація літаків могла би стати прецедентом для стягнення іншого російського майна на користь України, однак проблема впирається у відсутність правових механізмів, подібних до канадського.
США, Євросоюзу та Британії доводиться вигадувати різні юридичні "милиці", щоб Україна могла принаймні претендувати на те чи інше майно. Така вибіркова конфіскація безперспективна, адже потребує низки умовностей, наприклад, наявності у власника активу кримінальних правопорушень.
Скупий платить тричі. Як західні компанії, які чіпляються за Росію, втрачають ринки, бізнес та репутацію
Юридичний механізм має змусити росіян платити за завдані Україні збитки. Тобто судити мають за участь компанії та її власників в агресії, а не за несплату податків, боргів, відмивання коштів та інші гріхи. Російські бізнесмени не порушують стільки європейських законів, щоб конфіскувати в такий спосіб бодай чверть їхніх активів. Потрібно змінювати правила і впроваджувати нові механізми, а не шукати лазівки в чинному законодавстві.
За даними МЗС, Німеччина в травні приєдналася до створення Реєстру збитків. Однак це не матиме жодного сенсу, якщо не будуть знайдені сотні мільярдів доларів на компенсацію жертвам російської агресії. Наразі ж російські літаки-гіганти залишаються на аеродромах, а яхти олігархів – у бухтах, втрачаючи свою вартість та нагадуючи про толерантність влади до злочинів країни-агресора.
Матеріал створений у рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).