Дроны на море и суше, искусственный интеллект и симулятор Javelin: как разработки military-tech приближают победу Украины
ЭП рассказывает о проектах, которые помогают Силам обороны бить врага. Какие из них уже работают на победу? (укр)
Російсько-українську війну не раз називали найтехнологічнішою за всю історію людства. Світ щодня бачить з висоти пташиного польоту, як українські військові відбивають атаки ворога та контратакують.
Тисячі цивільних та військових дронів щоденно здіймаються в небо з обох сторін фронту. Вони ведуть розвідку, вражають позиції чи допомагають командирам координувати дії бійців під час битви. Кількісну перевагу супротивника можуть компенсувати технологічні рішення, які суттєво підвищують ефективність роботи військових.
Зараз Збройні сили України мають кардинально інший спектр озброєння, ніж вони мали до 24 лютого 2022 року. Особливо – у сегменті військових технологій.
Бум українських військових розробок свідчить, що за перші півтора місяця з моменту запуску платформи розвитку Defense Tech – Brave1 – було подано понад 250 проєктів, а понад 100 пройшли військову експертизу Генштабу.
ЕП розповідає про вітчизняні military-tech-розробки, які допомагають Силам оборони наближати перемогу.
Logics7
Українська ІТ-компанія Logics7 створює універсальні тренінгові системи для вогневої підготовки українських військових UNITS. Система є тренажером для військових, яка дозволяє заощадити реальні витрати дефіцитних видів зброї.
Перша професійна симуляційна система була створена задовго до великої війни. У 2019 році компанія розробила перший проєкт в military-tech-напрямку: симулятор управління танком Т-80 та бойової машини БМП-2. Пізніше був створений симулятор вогневої підготовки.
"У наступні роки такі проєкти не мали особливого попиту. Були тільки точкові продажі через наших партнерів. Армія не була зацікавлена в тому, щоб купувати такі технології", – розповідає співзасновник PSS by Logics7 Ігор Бєлов.
Початок великої війни і масова мобілізація людей, які найчастіше не мали досвіду використання зброї, спонукали компанію створити версії симуляційних систем управління вогнем. До наявних автомата й пістолета додали дві модифікації ручних протитанкових гранатометів (РПГ-7 та РПГ-22).
Зараз система UNIST включає 24 модулі озброєння, зокрема протитанкові системи NLAW та Javelin і переносні зенітні комплекси Stinger та "Ігла".
"Якщо взяти звичайні автомат чи РПГ, то військовий зможе навчитися його застосовувати. Натомість західні ПТРК та ПЗРК, які ми вважаємо smart-зброєю, без підготовки неможливо використовувати", – пояснює Бєлов.
Почути і знищити: як штучний інтелект допомагає збивати крилаті ракети в українському небі
У кожному виді озброєння, що входить до складу тренажера, враховані балістичні характеристики з поправками на силу вітру і температуру повітря. Крім того, включається розрахунок кутової швидкості і траєкторія польоту снаряда згідно з балістикою, закладеною виробником. Врахування всіх факторів дозволяє максимально наблизити віртуальне використання зброї до реального.
Крім того, вагогабаритні макети тренажера ідентичні справжній зброї. Це дає змогу бійцям тренувати м’язову пам’ять, що допомагає їм ефективно виконувати бойові завдання. Для використання UNITS військовим не потрібні особливі умови, пропускна спроможність системи – 1,5-2 тис людино-занять на місяць.
За підрахунками компанії, навчання пройшли понад 45 тис людей. Це число не включає тих, хто навчається на переданих ЗСУ системах. За словами Бєлова, можна говорити про сотні тисяч військових, які використовували UNITS.
Ціна симулятора залежить від кількості модулів зброї, які до нього додаються. Базова система, яка включає стрілецьку зброю (пістолет та автомат), коштує близько 10 тис дол. З іншими модулями сума може зрости до 0,5 млн дол.
Компанія реінвестує отримані кошти в створення систем з додаванням нових модулів зброї і бачить себе на міжнародних ринках.
SkyLab
Харківська компанія SkyLab відкрилася після початку великої війни. У вересні 2022 року команда сконцентрувалася на першій моделі власного мультикоптера "Джура МК-6", який був здатен підіймати вантаж вагою понад 6 кг.
Після "Джури" команда інженерів тривалий час співпрацювала з військовими, отримуючи рекомендації щодо модифікації коптера. У результаті SkyLab зупинилася на версії, яка стала для них базовою: Shoolika МК6.
"Є три специфікації Shoolika МК6. Вони відрізняються за трьома категоріями: захищеністю зв'язку, камерою та масою корисного навантаження. Ми можемо випускати десять ударних коптерів Shoolika МК6 на місяць різної модифікації. Через квартал плануємо подвоїти ці цифри", – пояснює засновник SkyLab Євген Рвачов.
Вартість однієї Shoolika МК6 – 25-30 тис дол.
Компанія також створює наземну робототехніку. У лютому вона презентувала модель маленького ровера UGV JOHNY MK1. Такий шестикілограмовий дрон може працювати як камікадзе і перевозити до 4 кг вибухівки. JOHNY MK1 повністю водозахищений і може проїжджати 1-5 км.
Ще одне творіння SkyLab – робот SIRKO-S. Він виконує широкий спектр завдань: від транспортування вантажу до розвідки і забезпечення звʼязку між підрозділами. SIRKO-S перевозить вантаж масою 150 кг і 100 кг – буксиром.
Платформу планують адаптувати для евакуації поранених. SIRKO-S здатен подолати відстань до 5 км, але при встановленні ретранслятора відстань може збільшуватися.
За словами Рвачова, обсяг виробництва SIRKO-S – до десяти штук на місяць. За потреби компанія може збільшити виробництво до 100 одиниць.
Українці йдуть з Google, щоб допомагати ЗСУ. Як в Україні росте military-tech ринок
Влітку 2023 року компанія анонсувала наступну версію наземного дрона SIRKO-М. Нова версія матиме вантажопідйомність 300 кг. Ціна JOHNY MK1 – 4,5-5 тис дол, SIRKO-S – 8,5 тис дол.
Для SkyLab важливо, щоб їх продукт знадобився українській армії. "Для мене це означатиме зростання кількості клієнтів, бо виробляти заради виробництва я не хочу", – підкреслює Рвачов.
Griselda
Griselda народилася в перші тижні великої війни. Тоді стало очевидно, що величезний потік інформації, який наповнював мережі, потрібно перевіряти і структурувати. Система Griselda дозволяє автоматизовано збирати інформацію про ворога, його розташування чи переміщення.
Як зазначають творці платформи, Griselda працює за допомогою штучного інтелекту, який аналізує, фільтрує та підтверджує інформацію, яка надходить про ворога. Після цього дані перевіряють оператори системи та військові аналітики. Перевірена інформація публікується на платформі для використання.
У команді Griselda розповідають, що всі модулі системи продиктовані війною. Іншими словами, у проєкту навіть не було часу на розвиток гіпотез, усе диктували практика та взаємодія з військом.
Весь потік інформації, який потрапляє в систему, проходить кілька етапів аналізу. На першому етапі відбувається поверхнева перевірка за допомогою ШІ, який автоматично відбирає валідну інформацію (дублювання даних, термін актуальності чи дезінформацію). Опрацьовані дані обʼєднуються в блок інформації із статусом "Новий тікет".
Оброблену інформацію перевіряє оператор на актуальність та валідність координат. За потреби він може коригувати дані.
Після перевірки оператором інформація із статусом "опрацьовано" потрапляє на перевірку до військового аналітика, який може звірити її з оригінальним повідомленням та внести правки.
На останньому етапі інформація повторно перевіряється ШІ для навчання нейронної мережі та запобігання помилок, які могли допустити оператори при ручному коригуванні.
"Апгрейд" тіла. Як сучасні технології допомагають українським військовим відновлюватися
Для розуміння масштабу та ефективності роботи системи: через Griselda за місяць обробляються понад 25 тис цілей, а рекорд за часом з моменту отримання інформації про ворога до її появи в системі становив 28 сек.
Крім розміщення обробленої інформації на своїй платформі, Griselda також працює з іншими військовими застосунками, зокрема "Кропива", "Броня" (Armour), "Гісарта", Delta.
Систему Griselda також використовують різні ситуаційні центри та розвідувальні підрозділи для пошуку інформації про ворога, звітів, перевірки військових гіпотез, роботи проти ІПСО.
Морські дрони
Концепція морських безпілотників не перший рік розвивається в різних країнах, проте Україна стала першою державою, яка почала створювати власний флот морських дронів-камікадзе.
Перше застосування морських дронів українці побачили в жовтні 2022 року, коли вони атакували базу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Пізніше президент Володимир Зеленський оголосив про збір на платформі United24 на флотилію таких ударних катерів.
На United24 зʼявилися й перші характеристики дронів. Їх довжина – 5,5 метра, вага – близько тонни, максимальна швидкість – 80 км за год, дальність – 800 км, автономність – 60 год, бойове навантаження – до 200 кг.
Катер-камікадзе може вести розвідку, супроводжувати кораблі ВМС, охороняти узбережжя й торгові судна від диверсійних груп. Вартість дрона – близько 250 тис дол.
Україна почала створювати підводні ударні безпілотники – керовані торпеди. Представлений на координаційній платформі Brave-1 проєкт "Толока" передбачає створення трьох версій підводних дронів: TLK 150, TLK 400, TLK 1000.
TLK 150 є найменшою моделлю проєкту, її бойова частина – 20-50 кг, запас ходу – 100 км. Торпеда TLK 150 оснащена електродвигуном та щоглою, зверху на якій розташовані камера та антена. Передбачається, що керована торпеда зможе шукати цілі шляхом сканування простору за допомогою 3D-сонара та мікрофона.
TLK для системи наведення використовує GPS-сигнал, а при його відсутності чи глушінні – інерційну систему навігації. В інших модифікаціях TLK збільшуються її бойова частина та дальність ходу. Так, TLK 400 отримає дальність 1,2 тис км і 500 кг бойової частини, TLK 1000 – дальність 2 тис км і 5 тонн вибухівки.
Keep robotics
Восени 2022 року команда Keep robotics почала працювати над багатоцільовим електричним вантажним наземним дроном "Мул". Основние призначення дрона – виконання логістичних завдань. "Мул" може перевозити вантаж у місцях з підвищеною небезпекою, оскільки це безпілотна платформа.
"Мул" можна використовувати у важкопрохідних місцях. Система має низький профіль і тихі електричні двигуни, що дозволяє їй бути малопомітною.
"Мул" може виконувати функцію підтримки піхотних груп. Часто такі групи висуваються на завдання і жаліються на велику кількість вантажу, який потрібно нести на собі", – розповідає засновник Keep robotics Павло Шеляженко.
Вага такого дрона – 250 кг, довжина – 1,5 м, ширина – 1 м. "Мул" може перевозити до 400 кг вантажу, а час його роботи становить 8 год. "Габарити дрона підбиралися таким чином, щоб його можна було перевозити в кузові пікапа чи у вантажному авто, що робить його доволі мобільним", – пояснює Шеляженко.
Через невелику чисельність команда Keep robotics орієнтується на великовузлове збирання. Вона замовляє готові елементи в українських субпідрядників. Вартість однієї системи – 8-9 тис дол. Завдяки значній виробничій децентралізації команда готова до швидкого масштабування.
Творці "Мула" взаємодіють з харківською командою із створення на базі дрона системи для розмінування. За словами Шеляженка, система розрахована на протипіхотні міни, коли дрон штовхає попереду себе трал для детонації мін.