"Еще два-три месяца протянем". Почему в водоканалах бьют тревогу из-за тарифов и кто виноват в ржавой воде из крана

"Просто випийте". З цими словами посеред розмови президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький протягує журналісту ЕП склянку води з-під крана. Іншу сам випиває одним махом.

Коли мова заходить про якість "продукції" водоканалів, герой інтерв'ю переконує: в Україні вода така ж, як у всьому світі. Проблема в мережах, які доставляють воду до споживачів. Передусім – у будинкових мережах, які, за словами Новицького, керівні компанії не чистять.

Восени споживачі можуть зіштовхнутися з набагато гіршою проблемою, ніж якість води. Водоканали можуть припинити її постачання населенню. Проблема в тому, що влада другий рік поспіль відмовляється переглядати тарифи на воду для водоканалів. Через це підприємства галузі формують збитки перед постачальниками електроенергії.

Після зростання вартості електроенергії для населення влада не хоче зайвий раз дратувати населення. Перегляд тарифу на воду – один з таких подразників. За останній рік регулятор комунальних тарифів уже двічі ухвалював рішення про підвищення тарифу на воду і двічі, після критики влади, їх скасовував.

Про вартість води

— Яка вартість кубометра води та водовідведення для киян і яка собівартість води?

— Що значить "собівартість"? Собівартість визначається тарифом. Наразі це трохи більше 30 гривень, а мало б стати близько 40 гривень за кубічний метр.

Водоканали – це монополія, яка не заробляє гроші. Вартість наших послуг визначає регулятор на підставі розрахунків, які надають водоканали. У структурі тарифу електрична енергія займає в середньому 30%, зарплати – 30%, інвестиційна програма – 7-8%. Є ремонтна програма, оподаткування, водокористування.

— Як встановлюється тариф?

— Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі поданих водоканалами розрахунків кожен рік має схвалити економічно обґрунтований тариф.

Він встановлюється до 1 січня наступного року. Тобто в липні-серпні подаємо розрахунки, а вони перевіряють до кінця року. У грудні рішення про тариф має бути проголосоване. Власне, це і відбулося в минулому році.

27 грудня 2022 року на засіданні НКРЕКП переглянули тариф у сторону збільшення в середньому на 30-32%. Тобто так само, як зараз проголосували. Проте з незрозумілих причин 30 грудня НКРЕКП скасувала своє рішення і проєкт постанови про підвищення відправили на доопрацювання.

Пів року проходили консультації, ми спілкувалися з Кабінетом міністрів, РНБО, Міністерством інфраструктури і пояснювали, що водоканали працюють у збиток. У водоканалів за 2022 рік сумарні збитки – 4,4 мільярда гривень. Це борги за електроенергію, реагенти, матеріали для ремонту, обладнання. Ми маємо повернути ці гроші.

Ми зверталися до президента й уряду, що в нас є два варіанти. Або встановити економічно обґрунтований тариф та передбачити в держбюджеті збільшення суми субсидії для відповідних верств населення – близько 600 мільйонів гривень. Або передбачити компенсацію в бюджеті, тобто у вигляді субвенції на підтримку діяльності підприємств.

фото "київводоканал"

— На ту ж суму?

— Ні. За різними розрахунками, або на 12 мільярдів гривень, або якщо без водоканалів, які опинилися в зоні боїв, то 6 мільярдів. Чому так? Коли ми підвищуємо тариф до економічно обґрунтованого, то передбачаємо субсидію лише для відповідних груп населення – тих, хто витрачає на оплату житлово-комунальних послуг понад 20% від доходів.

А коли надходить субвенція з державного бюджету, то вона передбачає, що держава платить за всіх: і за тих, хто не може сплачувати, і за тих, хто може, а головне – і за бізнес.

— Коли останній раз переглядався тариф на воду?

— Останній раз тарифи встановлювалися в грудні 2021 року, але тоді в НКРЕКП не врахували необхідне зростання оплати праці. Тобто наші працівники досі отримують заробітну платню, яка була встановлена тарифом 2020 року.

Середня заробітна платня у водоканалах в Україні – 10 тисяч. За 10 тисяч зараз важко знайти людей на таку важку працю. У нас відплив кадрів шалений. Молодші інженери – весь склад пішов, вони не можуть працювати за такі гроші.

— Тарифів, які НКРЕКП затвердила 29 червня, достатньо, щоб водоканали не отримували збитки?

— Достатньо. Інша річ, що ми б, можливо, скоротили програми, пов'язані із заміною обладнання, але для сталої роботи повністю достатньо.

— Серед причин, які вказувалися в рішення комісії як причина перегляду тарифу, була "зміна обсягів реалізації". Як змінилися обсяги реалізації і як вони впливають на тариф?

— Люди виїжджають з міст і споживання води падає. Харків, Миколаїв. У Херсоні зараз 40% населення. Працює обладнання, працюють люди, необхідно закуповувати відповідну кількість реагентів, електричної енергії. Питомі витрати зменшуються непропорційно зменшенню споживання.

Відплив споживачів та зменшення реалізації води вплинули на фінансовий стан підприємств. З точки зору фінансового стану, ненадходження певної частини грошей загнало нас у ситуацію, коли ми почали формувати борги перед постачальниками обладнання, матеріалів, реагентів і електричної енергії. Борг за електроенергію – 2,8 мільярда гривень.

— Який рівень оплати споживання за воду?

— У середньому в країні – 85%. Рівень оплати достатньо високий з урахуванням поточної ситуації. У різних містах по-різному. У Сумах мало хто сплачує. Миколаїв взагалі не сплачує, бо вода солона. У Харкові дуже складна ситуація. У Києві рівень оплати доволі високий.

Якщо взяти "каховську кризу", то водоканали, які на межі з водосховищем – Нікополь, Марганець, – призупинили діяльність. Води немає взагалі.

— У Миколаєві люди не платять чи водоканал не виставляє рахунки?

— Люди не платять і Миколаїв навіть не подавався на підвищення тарифу. Як підвищувати, якщо вода не питної якості? Її не можна споживати, хлоридів дуже багато, солі.

— У рішенні комісії про перегляд тарифів говориться про "актуалізацію витрат на зобов’язання за кредитними угодами". Скільки водоканали заборгували міжнародним організаціям?

— Це окрема історія. 14 водоканалів брали кредити. Коли водоканал бере кредит, гарантом виступає місто, а перед міжнародними партнерами – держава через Міністерство фінансів. А НКРЕКП – гарант того, що в тарифі на майбутні періоди будуть передбачені кошти на повернення кредиту.

Якщо в тарифі це не закладено, то водоканал не може повернути гроші і виникає заборгованість. Ми казали: зробімо реструктуризацію, але ми не суб’єкти звернення до кредиторів. Це Мінфін повинен звернутися до міжнародних кредиторів та ініціювати реструктуризацію.

— Мінфін звертався?

— Ні, не звертався.

— Водоканали зверталися до Мінфіну з таким проханням?

— Так.

— Ніякої реакції не було?

— Ні.

Чому вода буває іржавою і що недоговорюють Зеленському

— У колонці на ЕП ви писали про необхідність підняття тарифів на воду. Ви, зокрема, вказували, що 40-56% труб треба замінити. Яким повинен бути тариф для того, щоб водоканали могли замінити всі зношені труби?

— Порівняємо структури тарифу українського водоканалу і структури тарифу європейського (країни ЄС – ЕП) водоканалу. Не беремо Швейцарію чи інші дорогі країни.

У нас електрична енергія друга у світі за вартістю. Реагенти закуповуємо за кордоном, раніше вони вартували стільки, як за кордоном. Матеріали та обладнання на 80% імпортовані, бо в нас майже немає виробництва того, що треба експлуатувати водоканалам. Податки пропорційні.

Що ще я не назвав? Зарплата. Лише зарплата відповідає українським реаліям, вона менша, ніж у ЄС. Тобто витрати водоканалів приблизно однакові за кордоном і в нас, лише зарплата менша.

У нас середній тариф близько 0,8 євро за кубометр, в окремих водоканалах – 1 євро. За кордоном менше, ніж 3 євро, я не чув. Є 4, 5, а в багатих країнах доходить до 6 євро. 2 євро різниця – це інвестиційна програма. Тобто з кожного кубічного метра подачі води ми втрачаємо 2 євро, які направляються на розвиток водоканалу.

У структурі тарифу закордонного водоканалу інвестиційна програма становить не менше 30%, а іноді до 60% доходить. Що таке інвестиційна програма? Це заміна мереж та обладнання.

— При всій повазі до наших водоканалів, але в ЄС якість води вища. В Австрії воду з крана можна пити. У нас так роблять люди, які або не знають, що п'ють, або не можуть собі дозволити купувати фільтровану воду.

— Цю думку поширюють продавці бутильованої води та фільтрів. У чому різниця між бутильованою водою і з-під крана? Різниця в тому, що тут, з-під крана, є знезараження хлором і вода має додатковий запах. В Америці воду, яка не пахне хлором, бояться пити. Хлор використовується для знезараження в усьому світі.

Є інше питання. Воду в мережу ми видаємо абсолютно таку ж, як у більшості європейських країн. А от наші мережі зношені. Виникає ситуація, коли після потрапляння до мереж будинку з-під крана тече іржава вода. Проблема в мережах, тим паче у внутрішньобудинкових.

Ми миємо мережі, тому що це закладено в регламенті, а от внутрішньобудинкові мережі в Україні ніколи не миються. Хоча в тарифі на утримання будинку і прибудинкових територій ця опція є.

фото "Укрводоканалекологія"

— Про що свідчить той факт, що після критики рішення НКРЕКП від 29 червня з боку прем'єра та президента комісія скасувала своє рішення?

— Скоріш за все, це проблема комунікації. Я впевнений, що їх не поінформували про дотримання всіх процедур погоджень.

— Тобто президенту і прем'єру показали не всю картину?

— Я думаю, що так.

— Наскільки, на вашу думку, НКРЕКП, є незалежним органом?

— Принаймні, декларують незалежність.

— Водоканали зазнають збитків, а НКРЕКП півтора року не переглядає тариф. Чому вони то ухвалюють рішення, то їх скасовують?

— Ви хочете почути від мене політичні заяви? Я не буду їх робити.

Про наслідки збереження тарифів і можливе зменшення споживання

— Якими будуть наслідки, якщо вартість води буде на такому ж рівні?

— Будемо шукати джерела покриття витрат. Ми не можемо призупинити надання послуги, це заборонено законом про питну воду. Ми будемо до останнього виконувати свою основну функцію. Будемо шукати додаткові джерела фінансування витрат коштом чинного тарифу.

Єдиним таким джерелом може бути оплата за електроенергію. У нас єдиний вихід – не сплачувати за електроенергію. Це приблизно та сума, яка необхідна для підтримки діяльності водоканалів. Будуть накопичуватися борги.

— Можливий варіант, що якийсь постачальник електроенергії подасть на банкрутство якогось водоканалу через борги?

— Можливо. Уже є такі приклади. Запорізькому обласному водоканалу арештували рахунки.

— Він продовжує працювати?

— Так. Відключати водоканал від електроенергії не мають права. Вони працюють, але з обмеженим функціоналом фінансування. Прийде той час, коли, наприклад, у водоканалу не буде реагентів і він буде вимушений зупинити водопостачання, бо не зможе подати воду, яка відповідає санітарним правилам і нормам.

Або він буде змушений постачати воду погодинно. Це один з кризових кроків, які водоканали не хочуть робити і до останнього будуть виконувати свої зобов’язання. Однак наслідки можуть бути відчутними, це точно.

— Чи зменшиться споживання води, якщо підвищити тариф?

— Ні.

— Це як при зростанні цін на пальне. Після кожного підвищення певний відсоток водіїв менше їздить...

— І через два місяці повертаються. У нас так теж.

— З водою те саме?

— Так. Ми бачимо провали – місяць-два після перегляду тарифу.

—  Які ще наслідки, крім соціальної напруги, матиме припинення постачання води?

— При бомбардуваннях треба гасити пожежі. А чим гасити, якщо в мережі немає води? Водовозками не навозишся. Я впевнений, що уряд знайде рішення. Ми ще два-три місяці протягнемо якось.

Сім водоканалів уже не платять за електроенергію. Ми теж будемо компенсувати наші витрати на закупівлю реагентів, оплату праці і сплату податків через економію грошей за сплату електричної енергії. Поки що так.

— А потім будуть ті наслідки, про які ви говорили?

— Так. Поки не почнуть арештовувати рахунки.