Не взлетела: история успеха и крушения Virgin Orbit Брэнсона
С чего началась история Virgin Orbit и какова была цель проекта? Сколько в него инвестировал Брэнсон? Как компания пыталась спастись без него и почему все же обанкротилась? (укр)
Про британського мільярдера Річарда Бренсона українці за останні роки чули не раз. Більшість про нього дізналась після суборбітального польоту від Virgin Galactic у липні 2021-го, а перед початком великої війни і вже під час неї його ім’я часто з’являється у заголовках новин.
Коли весь світ слідкував за тим, як росіяни накопичують військову техніку на кордонах з Україною, Бренсон закликав бізнесменів з усього світу об'єднатися та відстояти суверенітет нашої держави.
"Ніколи в останні роки не було більшого ризику повномасштабної війни на європейській землі… Що у 2022 році, чорт забирай, робить одна країна, накопичуючи танки біля кордонів іншої?", – обурювався він у січні 2022-го.
За чотири дні до російського вторгнення, мільярдер знову закликав світ допомогти Україні на тлі загрози від РФ, згадавши Будапештський меморандум 1994 року.
"Світ має підтримати Україну. Ми не повинні залишати країну, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї в обмін на мир і зараз знаходиться на межі вторгнення тієї самої країни, яка переконала її зробити це", – писав бізнесмен.
Він не припинив підтримку України і після 24 лютого. Рік тому він побував у Гостомелі, де цікавився, як можна відбудувати аеродром "Антонов", та обговорював проєкт будівництва нового літака "Мрія". Тоді ж він зустрівся з президентом Зеленським, обговоривши перспективи співпраці у післявоєнній відбудові.
У квітні 2023-го Бренсон знову приїхав до Києва, приєднавшись до команди амбасадорів фандрейзингової платформи United24.
Одна з космічних компаній, якою керував Бренсон, – Virgin Orbit. Шість років тому ніщо не віщувало для неї біди. Здавалось, розробка ракети повітряного базування LauncherOne для запуску малих супутників мала б принести славу, тим паче з фінансовою підтримкою мільярдера.
Але буквально за останні пів року, після провальної місії LauncherOne, компанія швидко збанкрутувала. Про несподівано швидкий крах свідчить, зокрема, те, що ще 15 місяців тому Virgin Orbit оцінювали у 3,5-4 млрд дол, а по факту її активи розпродали лише за 40 млн дол.
Як з’ясувалося, провал місії – не єдина причина банкрутства. Компанія так і не змогла вийти на прибутковість, поступалась за кількістю і якістю запусків конкурентам, а після двох невдач Бренсон охолов до проєкту, сконцентрувавшись на Virgin Galactic.
"Ми знали, що крах станеться. У Virgin Orbit були фінансові труднощі протягом тривалого часу. Що мене здивувало, так це те, як швидко це сталося", – визнала виконавча директорка космічної консалтингової компанії Astralytical Лаура Форчик.
З чого почалася історія Virgin Orbit і яка була мета проєкту? Скільки в нього інвестував Бренсон? Як компанія намагалась врятуватися без нього і чому все ж збанкрутувала?
Початок
Компанія Virgin Orbit з’явилась у 2017 році як частина бізнес-імперії Річарда Бренсона. Вона відокремилась від Virgin Galactic – компанії, що мала запускати супутники та здійснювати туристичні подорожі в космос.
Пріоритетним для Virgin Orbit став напрямок, яким раніше займалась материнська компанія, – запуск малих супутників. І за час існування компанія запустила на орбіту майже 50 супутників для низки клієнтів.
Але головною метою Virgin Orbit стала розробка ракети повітряного базування LauncherOne, призначеної для запуску малих супутників і здатної виводити на орбіту до 300 кг корисного навантаження, після повітряного старту з літака-носія Cosmic Girl (модифікований Boeing 747).
Ця місія мала стати важливим етапом в освоєнні космосу Великою Британією – Бренсон не раз говорив, що прагне зробити Британію гравцем світового рівня в питаннях космосу – від будівництва супутників і ракет до створення космодромів.
Для такої амбітної цілі мільярдер, котрий володів 75% акцій Virgin Orbit, залучив партнерів із Близького Сходу – суверенний фонд з ОАЕ Mubadala, який отримав 18% акцій компанії. Загалом же в проєкт інвестували понад 1 млрд дол.
Виробництво ракет-носіїв повітряного базування, у перспективі, мало б дати Virgin Orbit перевагу у боротьбі за контракти у сфері національної безпеки.
Спеціально для цього компанія у 2020 році створила "дочку" – VOX Space – для надання послуг запуску Збройним силам США, плануючи використовувати саме ракету-носій LauncherOne. У квітні того ж року VOX Space підписала контракт на 35 млн дол на три запуски 44 CubeSat (маленький супутник) для американських Космічних сил.
Ще через рік Virgin Orbit розмістила свої акції на біржі Nasdaq отримавши оцінку в 3,2 млрд дол. Для цього вона об’єдналась зі SPAC-компанією NextGen Acquisition Corp. (створена спеціально під лістинг Virgin Orbit).
З часом капіталізація Virgin Orbit сягнула понад 4 млрд дол, але по факту компанії на момент розміщення вдалось залучити лише 250 млн дол інвестицій із запланованих 500 млн дол.
Крах проєкту
Основна увага ЗМІ була прикута до розробки й запуску LauncherOne.
У січні 2020 року відбулася дебютна спроба орбітального запуску ракети-носія. Модифікований літак Boeing 747-400 (Cosmic Girl) із ракетою на борту стартував з аерокосмічного центру Мохаве і після 54-хвилин польоту літак скинув ракету-носій у запланованій зоні запуску, біля островів Чаннел.
Двигун ракети-носія запустився і працював протягом декількох секунд, але через "польотну аномалію" незаплановано відключився. Згодом з’ясували, що причиною став збій у системі подачі палива.
Наступний запуск став успішним. 30 червня 2021 року провели перший експлуатаційний пуск LauncherOne – на орбіту вивели 7 супутників різних клієнтів, включно з Мініоборони США, польським стартапом SatRevolution і Королівськими ВПС Нідерландів.
Друга спроба – провальна. Невдача сталась у січні 2023 року.
Місія Virgin Orbit із запуску 9 супутників вперше відбувалась за межами США – у Британії. Вона мала стати історичною: Британія могла б першою у Європі запустити супутники в космос, але знову завадила "польотна аномалія".
За офіційною версією, "місія не була завершена", а супутники не вдалось вивести на орбіту. Знову виникли проблеми із подачею палива.
"Ракета була занадто маленькою, а її вартість – занадто великою": причини банкрутства
Після двох невдач Бренсон вирішив далі не фінансувати компанію, зосередившись на Virgin Galactic з її перспективними програмами космічного туризму.
Тому Virgin Orbit почала звільняти співробітників, одночасно шукаючи нове фінансування. Акції тим часом стрімко падали – одразу після провальної місії вони просіли на чверть.
У березні компанія майже домовилась про залучення 200 млн дол від техаського інвестора Метью Брауна і вже почала повертати працівників до роботи, але в останній момент угода зірвалась, що, фактично, офіційно запустило процес банкрутства.
Далі події розвивались стрімко: через тиждень після зриву угоди гендиректор Virgin Orbit Ден Харт оголосив, що компанія скорочує 85% штату (675 людей) і "в осяжному майбутньому" припинить діяльність.
"На жаль, ми не змогли знайти фінансування, щоб забезпечити чіткий шлях подальшого розвитку для цієї компанії. У нас немає іншого вибору, окрім як впровадити негайні, драматичні та надзвичайно болючі зміни", – писав він у листі для співробітників 31 березня.
Уже 4 квітня юристи Virgin Orbit офіційно подали заяву про захист від банкрутства. Відповідно до 11-ї глави Кодексу США про банкрутство, це передбачає, що компанія може продовжувати роботу і вирішувати свої фінансові проблеми, перебуваючи під захистом від кредиторів.
Однак незабаром було ухвалено рішення про продаж активів. До 14 травня компанія збирала заявки від зацікавлених, а після аукціону 24 травня її історія офіційно завершилась – майно Virgin Orbit продали всього за 36 млн дол.
Так, штаб-квартиру Virgin Orbit, ракетний завод і обладнання за 16,1 млн дол купив конкуруючий стартап Rocket Lab. Переобладнаний Boeing 747, продали за 17 млн дол аерокосмічній фірмі Stratolaunch. Інша космічна компанія, Launcher Inc, за 2,7 млн дол купила стартовий майданчик в пустелі Мохаве.
Як з’ясувалося згодом, серед покупців активів компанії була і Firefly Aerospace, якою раніше володів український підприємець Макс Поляков.
Firefly погодилася купити активи, які не були продані на аукціоні в травні, за 3,8 млн дол: двигуни та інші компоненти для ракет LauncherOne, а також два двигуни, які зберігалися на випробувальному полігоні Virgin Orbit у Мохаве.
Потім скажуть, що причиною банкрутства Virgin Orbit став не лише провал у космосі.
Спочатку здавалось, що компанія має робочу бізнес-модель: оновлення старих ракет повітряного старту і розробка нових, що додавало гнучкості у порівнянні із класичними ракетами наземного старту і дозволяло клієнтам приділяти менше уваги місцю запуску.
Проте, як пояснюють аналітики, на перспективи Virgin Orbit впливали два фактори: розмір ракети та її вартість.
"LauncherOne могла виводити на орбіту лише кілька сотень кілограмів вантажу – тобто, найменші супутники або окремі космічні апарати для заміни великих супутникових мереж. Однак при вартості 12 мільйонів доларів і більше за запуск, це робило послуги компанії набагато дорожчими у порівнянні з менш гнучкими, але більш ефективними запусками від SpaceX Ілона Маска.
Головний конкурент Virgin Orbit – Rocket Lab – зі своєю ракетою Electron виводить на орбіту корисне навантаження такого ж розміру, що й компанія-банкрут, але за 7 млн дол за запуск", – пояснювали експерти.
Швидкий крах і відсутність серйозної зацікавленості з боку інвесторів пояснюються також сумою, яку Virgin Orbit витратила на розробку LauncherOne та системи запуску – понад 1 млрд дол.
Це величезні інвестиції, навіть для ракетобудування: набагато більша за розмірами ракета Falcon 9 наземного старту від SpaceX коштувала 400 млн дол, а Electron від Rocket Lab – лише 260 млн дол.
Можливо, регулярні запуски могли б відбити інвестиції в інфраструктуру та розробку ракети, але Virgin Orbit, зрештою, так і не досягла цієї мети.
Головний операційний директор компанії Тоні Гінгісс у прощальному листі співробітникам частково пояснив крах тим, що "у них просто не було лідерства або можливості продемонструвати світові, на що вони здатні, і як цей продукт може стати довготривалою силою на ринку".
Попри немалі інвестиції, компанія так і не стала прибутковою: за перші три квартали 2022 року збиток становив 150 млн дол, а за 2021 рік – більше ніж 170 млн дол. Тому перспектива ще одного збиткового року також стала на заваді для нових інвестицій.
При цьому банкрутство Virgin Orbit матиме певний вплив на весь космічний сектор США: компанія заборгувала від 100 млн дол до 500 млн дол різним кредиторам та публічним космічним компаніям, зокрема, супутниковому оператору Spire і постачальнику компонентів Redwire.
Virgin також винна Космічним силам США 6,8 млн дол та 10 млн дол постачальнику програмного забезпечення Arqit.
Колишній президент Virgin Galactic Вілл Вайтхорн заявив, що невдала місія в Британії та крах банку Кремнієвої долини (Silicon Valley Bank), коли компанія намагалася залучити нове фінансування, сприяли її падінню. Проте, за його словами, бізнес заслуговує на другий шанс, оскільки в галузі є "великий попит".
"Ви повинні пам'ятати, що вони вже запустили майже 50 супутників у космос, тому я думаю, що є шанс, що вони повернуться", – сказав він.
Керівниця відділу фінансового аналізу інвестиційної компанії AJ Bell Денні Хьюсон пояснила ВВС, що невдалий запуск супутників із Великої Британії був "не найкращою рекламою" для технології Virgin Orbit.
"Крах компанії також не є найкращою рекламою для теми космічних інвестицій. Ця галузь може мати значний потенціал в якийсь момент у майбутньому, але інвестори, які спокусилися дотягнутися до зірок, часто обпікали собі пальці", – визнала вона.
Бренсон же після першого туристичного суборбітального польоту від Virgin Galactic почав активно розвивати цей напрямок: на 27 та 30 червня заплановані нові комерційні польоти – перші після трирічної перерви з моменту першого і поки єдиного польоту з екіпажем у липні 2021 року.
Після оголошення дати запланованого польоту акції Virgin Galactic зросли на 47%. Загалом же компанія розраховує у майбутньому здійснювати 400 польотів на рік з оновленою лінійкою кораблів – така кількість польотів потрібна, щоб космічний туризм з вартістю квитка у понад 400 тис дол почав приносити прибуток.