Закон принят, банк Фридмана наконец национализируют. Как это будет и что достанется государству?

Навколо долі останнього великого російського банку в Україні – "Сенс банку" (до 1 грудня 2022 року – Альфа-банк) – точилися запеклі баталії за участю урядовців, депутатів, НБУ, власників установи Михайла Фрідмана та Пьотра Авена.

Схоже, ця історія нарешті завершується. 29 травня Верховна Рада з другої спроби ухвалила другий закон, який має дозволити націоналізацію банку російських олігархів.

Останнє слово – за президентом Володимиром Зеленським, який підпише документ, і Нацбанком, який на виконання закону запустить процес націоналізації.

За понад рік війни банк Фрідмана не лише змінив назву, а й зумів пережити відлив грошей вкладників і навіть збільшити залишки вільної ліквідності.

Історія націоналізації

У перші ж години великої війни майбутнє Альфа-банку покрилося густим туманом.

З одного боку, банк зіткнувся з низкою труднощів, які переживала вся банківська система країни: черги до банкоматів, відплив коштів, неможливість забезпечувати роботу відділень у районах, де йшли бої.

В одній з відповідей на запит ЕП в банку пригадували, як напередодні вторгнення Росії та безпосередньо 24 лютого 2022 року там зіткнулися з інтенсивними хакерськими атаками.

"Кібервійська РФ застосовували різні інструменти та засоби, що говорить про тривалу підготовку до війни, у тому числі на кіберфронті. Для масованих DDoS-атак на банки України ворог використовував веб-камери спостереження, опубліковані в інтернеті, що були завчасно "зламані" ворогом та заражені зловмисним кодом", – зазначали в банку.

ЕП не вдалося верифікувати, чи справді російські хакери атакували цю установу.

З іншого боку, російське походження фінустанови призвело до того, що з банком переставали працювати численні клієнти, передусім, з ідеологічних міркувань.

Дехто розривав відносини з банком через проблеми з міжнародними розрахунками.

Західні банки відмовлялися переказувати кошти на рахунки компаній в українському Альфа-банку через загрозу санкцій. Навіть попри те, що українська установа ніколи не була в санкційних списках.

Ставлення влади до банку за час великої війни також змінювалося.

Якщо рік тому існувало консенсусне рішення зберігати щодо "Альфи" статус-кво до завершення війни, то восени в найвищих владних кабінетах з’явилася політична воля націоналізувати активи російських олігархів в Україні.

Співвласник банку Михайло Фрідман всіляко цьому опирався. Він навіть намагався підкупити владу вливанням в установу мільярда доларів, аби лише зберегти цей актив. Щоправда, розмови про докапіталізацію закінчилися нічим.

Щоб націоналізувати банк, Верховній Раді довелося ухвалювати два закони.

Перший передбачав "висушування" установи. Очікувалося, що українці самі винесуть з Альфа-банку всі гроші, у нього виникне брак ліквідності, через що НБУ виведе банк з ринку.

У листопаді 2022 року співрозмовники ЕП в НБУ стверджували, що "залишаються тижні чи навіть дні" до того, як у банку закінчаться гроші. Проте він вистояв: провів ребрендинг, підвищив ставки за депозитами і залучив клієнтів.

На початку 2023 року стало зрозуміло, що банк не вдасться націоналізувати через проблеми з ліквідністю. Її обсяги у тепер уже "Сенс банку" невпинно зростали.

У банку заспокоювали потенційних клієнтів: якщо фінустанова зіткнеться з проблемами, то держава поверне всі вклади.

Через це виникла необхідність в ухваленні ще одного закону. Він зобов'язує Національний банк вивести з ринку банк, якщо проти його кінцевих бенефіціарів запроваджені українські чи міжнародні санкції.

На відміну від попередньої спроби, новий закон стосується "Сенс банку": міжнародні санкції проти Фрідмана та Авена діють з перших днів великої війни, а до українських санкційних списків російські олігархи потрапили восени 2022 року.

ЄС проти

Про роботу над законопроєктом, який передбачав можливість націоналізації "Сенс банку" через санкції проти його власників, ЕП дізналася в лютому. Документ розробляв Нацбанк.

З того часу тривали дискусії між регулятором та парламентом. Депутати критикували недалекоглядність НБУ, через яку їм вдруге доводилося ухвалювати спеціальний закон для націоналізацій банку росіян.

Проте справжні проблеми в парламенті почалися під час другого читання проєкту. 2 травня депутати провалили голосування. Показово документ не підтримала фракція "Європейська солідарність": 20 депутатів утрималися.

Така позиція партії, яка позиціонує себе патріотичною політичною силою, стала несподіванкою. Причин відсутності підтримки документа в партії Петра Порошенка називають дві.

Перша полягає в тому, що законопроєкт нібито міг не спрацювати щодо "Сенс банку", оскільки він не поширював свою дію на банки, щодо власників яких санкції запровадили до його ухвалення.

Один із співавторів законопроєкту в коментарі ЕП заперечив таку ваду документа.

Друга причина – депутати з фракції ЄС виступали проти надання НБУ повноважень ліквідовувати банки підсанкційних власників, якщо такі фінустанови не є системно важливими.

У версії законопроєкту, проти якої виступали депутати ЄС, йшлося про те, що якщо проти власників банку запроваджені санкції, то НБУ зобов’язаний вивести такий банк з ринку.

Якщо цей банк системно важливий, то регулятор мав запропонувати уряду його націоналізувати. Якщо це не системно важливий банк, то НБУ мав його одразу ж ліквідувати.

"РНБО – це політичний орган, який може ухвалити помилкові рішення і він їх потім виправляє.

Але ми зобов’язуємо НБУ забрати ліцензію та ліквідувати банк, а через тиждень стане зрозуміло, що це помилкове рішення, бо його ухвалили відносно громадянина України, який має право захисту відповідно до закону про санкції.

Він може звернутися до суду, але банку вже немає, а юридичні особи, які працювали через цей банк, уже постраждали. І навіть фізособи-вкладники постраждали", – пояснила ЕП логіку дій однопартійців членкиня фінансового комітету парламенту від ЄС Ніна Южаніна.

Імовірно, банк українського власника, про якого вона згадала, це "Міжнародний інвестиційний банк" (МІБ) Петра Порошенка та Ігоря Кононенка.

Депутати фінансового комітету стверджують: у ЄС побоювалися, що ухвалений для націоналізації банку Фрідмана закон можна буде застосувати до банку Порошенка, якщо РНБО запровадить щодо нього санкції.

"Вони (ЄС – ЕП) прийшли і сказали, що будуть блокувати правками закон, якщо ми не приберемо з нього несистемні банки. Ось ми і прибрали", – зазначає один з депутатів.

Зрештою, 29 травня компромісну версію проєкту ухвалили. "За" проголосували 305 депутатів. Це означає, що після його підписання президентом НБУ буде зобов’язаний вивести з ринку "Сенс банк" та ініціювати його націоналізацію.

Націоналізація крок за кроком

Щойно Зеленський підпише закон і його опублікують, почнеться процес націоналізації. У ньому братимуть участь НБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Кабмін, Мінфін та Національний депозитарій України (НДУ).

Спершу правління Нацбанку ухвалить рішення про визнання неплатоспроможним "Сенс банку" на підставі закону, а також звернеться до Кабміну з пропозицією його націоналізувати.

Після цього ФГВФО введе в банк тимчасову адміністрацію, встановить над ним контроль і затвердить план врегулювання.

Тимчасом Нацдепозитарій обмежить операції з акціями "Сенс банку", а Кабмін ухвалить рішення про участь держави у виведенні банку з ринку, тобто про націоналізацію.

Далі ФГВФО звернеться до Мінфіну щодо переліку кандидатів на посаду керівника банку після його націоналізації. Мінфін погодить їх з Нацбанком.

Тоді ж Нацдепозитарій надасть Фонду гарантування інформацію про рахунки, на яких лежать акції банку, а ФГВФО погодить умови продажу банку за 1 грн.

Після цього Мінфін надішле копії угоди з купівлі-продажу Нацдепозитарію та розпорядиться, аби депозитарій переказав акції на рахунок держави.

Далі Мінфін проведе оплату, а депозитарій здійснить безумовну операцію з переказу акцій.

Насамкінець після отримання повідомлення від Мінфіну про реєстрацію прав власності на акції банку ФГВФО ухвалить рішення про припинення роботи тимчасової адміністрації і передасть печатки та документи призначеному Мінфіном керівництву фінустанови.

Усі ці процеси, швидше за все, проходитимуть у "ніч з п’ятниці на понеділок", тобто на вихідних. Імовірно – на початку червня.

Для клієнтів "Сенс банку" націоналізація має залишитися непомітною. Тобто вона ніяк не вплине на здатність банку здійснювати операції чи проводити розрахунки.

За даними джерел ЕП, з кінця 2022 року ФГВФО, Нацбанк, Мінфін та НДУ проводили кілька раундів тренувань, на яких відпрацьовували процес націоналізації і виявляли слабкі місця у власних нормативних документах.

Завдяки цьому процес має відбутися з юридичною бездоганністю, однак виключати потенційних позовів від колишніх власників не слід.

Україна підготувалася і до цього: "антиколомойський закон" забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам і дозволяє лише отримання компенсації від держави.

Ухвалений 29 травня закон дозволяє здійснювати таку компенсацію лише коштами російських репарацій.

Що отримає держава

"Сенс банк" стане п'ятим державним банком. Після його націоналізації частка держави в активах ринку збільшиться з 53,15% до 56,64%.

З активами 97,65 млрд грн "Сенс банк" є десятим найбільшим у країні. До великої війни активи установи перевищували 120 млрд грн, але з того часу поступово зменшувалися.

Банк має великий портфель кредитів юридичних осіб – на 27,63 млрд грн. Фізособи винні банку 11,72 млрд грн. 6 млрд грн банк інвестував в ОВДП, а частину вільної ліквідності, 7,7 млрд грн, тримає в депозитних сертифікатах НБУ.

Відплив вкладів з банку після початку великої війни сягнув майже 10 млрд грн, проте наприкінці 2022 року ситуація стабілізувалася: установа залучила додаткові 2 млрд грн.

Кількість вкладників банку після початку великої війни зросла з 2,6 млн 1 лютого 2022 року до 2,9 млн 1 квітня 2023 року.

Майже протягом усього 2022 року "Сенс банк" фіксував чималі збитки, які сягнули 7,11 млрд грн за рік. Передусім, це було пов’язано з формуванням резервів за проблемними активами, які сягають 21 млрд грн.

Проте у 2023 році "Сенс банк" почав заробляти: за перші три місяці року отримав майже 1,2 млрд грн прибутку і має потенціал для росту прибутків.

Імовірно, після націоналізації українці охочіше користуватимуться послугами установи, оскільки вона не буде пов’язана з російськими олігархами.

"Помітного відпливу депозитів населення чи бізнесу через націоналізацію не повинно бути, бо імідж банку серед українців лише покращиться. До того ж уряд зможе підтримати банк бюджетними зарплатними проєктами, що забезпечить приплив рахунків населення", – каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Хоча існує інший ризик: з банком можуть перестати співпрацювати клієнти, які залишалися там лише через російське коріння.

Наприклад, на відкритий у банку рахунок недавно почали збирати кошти представники легіону "Свобода России", які брали участь в операціях на території Білгородщини.

Що далі

Після націоналізації "Сенс банку" держава ще більше закріпить своє провідне становище на банківському ринку, а разом із збільшенням кількості держбанків зростуть і ризики, притаманні державному управлінню.

Передусім, таке управління може виявитися неефективним та спричинити збитки бюджету.

"Як показує досвід, після того, як приватний банк стає державним, приватизувати його знову стає вкрай важко. Це пов’язано, зокрема, з тим, що формується широке коло сторін, зацікавлених у збереженні статус-кво.

Це менеджмент, наглядова рада, а також політики, які мають інтерес у банку: кредити пов’язаним сторонам та особисті стосунки з менеджментом", – вважає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Проте під час великої війни висока частка держави може бути виправданою.

"У такі невизначені часи поведінка приватних банків менш передбачувана. Очевидно, що після стабілізації ситуації частку держави в банківському секторі потрібно зменшувати. Наявність у портфелі держави ще одного банку ускладнить це завдання", – додає Паращій.

Хай там як, а знайти покупця для банку Фрідмана буде непросто. Зрештою, потенційному інвестору потрібно бути готовим до судових воєн за банк з колишніми власниками.

Як показав досвід Приватбанку, навіть рекордна прибутковість та панівне становище на ринку не перекривають створеного судами головного болю та невизначеності.