Энергетики заговорили о дефиците электроэнергии. Будут ли новые отключения и когда?
Весна та літо в Україні традиційно були сезонами з надлишковою потужністю електроенергії. Проте у 2023 році в енергосистемі можливий дефіцит. Про це минулого тижня попередили енергетики.
На тлі цієї інформації в окремих медіа та соцмережах почали з’являтися повідомлення про можливе повернення графіків відключення електроенергії для побутових споживачів.
Утім, у Міненерго та "Укренерго" таку ймовірність заперечили і наголосили, що перебої зі світлом можливі лише через обстріли енергооб’єктів з боку росіян.
Чому активізувалися розмови про дефіцит в енергосистемі, чим його планують покривати та чи варто населенню готуватися до нової хвилі відключень?
Ремонтна кампанія на АЕС
Ключова проблема суттєвого зниження запасу міцності української енергосистеми – російські терористичні обстріли, через які знищена або пошкоджена значна кількість генеруючих потужностей та розподільчих мереж.
Попри це Україна змогла пережити найскладнішу зиму в історії. Уже в лютому ситуація більш-менш стабілізувалася, що дозволило на початку квітня відновити експорт електроенергії в країни ЄС.
Здавалось би, за умови відсутності нових атак росіян про дефіцит електроенергії йтися не може, однак найближчим часом він може повернутися. Утім, дефіцит електрики не обов’язково дорівнює відключенню побутових споживачів.
Які ж причини майбутнього дефіциту? Основна – ремонтна кампанія "Енергоатома", у рамках якої планується зупинка окремих енергоблоків.
Враховуючи, що під час минулого осінньо-зимового періоду атомна генерація забезпечувала понад 55%, а в окремі дні – 65% споживання електроенергії, це може стати справжнім викликом.
"Енергоатом" уже анонсував початок "украй непростої ремонтної кампанії".
Блоки яких АЕС будуть ремонтувати і коли – невідомо, це закрита інформація. Пік кампанії припаде на червень-липень, коли працюватиме лише половина блоків, а решта – перебуватиме на ремонті.
Саме в цей час очікується найбільший дефіцит в енергосистемі. З міркувань безпеки його обсяг ЕП не розкриває, але мова йде про суттєву цифру.
Чи призведе це до обмеження населення у використанні електрики? Такий сценарій можливий.
Ставка на імпорт і теплову генерацію
Чим планується покривати дефіцит між очікуваним обсягом споживанням та доступною потужністю? Ставку вирішили зробити на теплову генерацію та імпортний ресурс. Обидва джерела проблемні, тому влітку можливі сюрпризи.
Благо – на складах теплових електростанцій зберігаються суттєві для цієї пори року запаси вугілля.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, у середині квітня було накопичено близько 1,2 млн тонн вугілля, якими можна підстрахуватися в моменти літнього дефіциту.
"Теплова генерація теж вимагає ремонтів і може "випадати" в найбільш незручний час, тому гарантувати, що всі ТЕС будуть доступні в період дефіциту, я не можу", – каже співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів.
За оптимістичного сценарію, коли ТЕС не виводитимуть на аварійні ремонти, завдяки цьому джерелу планують покрити трохи менше половини прогнозованого дефіциту потужності, решту – імпортом. Тут теж не все гладко.
Наразі узгоджені імпортні перетоки до 1 050 МВт. Найближчим часом завдяки запуску лінії електропередачі Хмельницька АЕС – Жешув цей обсяг може зрости.
Цього вистачить для покриття очікуваного дефіциту, але в разі поставки такого обсягу електроенергії з Євросоюзу постає питання різниці в ціні.
У квітні в певні години імпорт в Україну був вигідним: за місяць із Словаччини та Молдови поставили 3 943 МВт-год. Проте зараз імпорт зупинений.
Наразі електроенергія на суміжних ринках дорожча за українську приблизно на 50%. Однак всі пам’ятають минулу зиму, коли ціна була більша в чотири рази.
Скільки коштуватиме ресурс влітку, спрогнозувати важко. Якщо він буде дорожчим, то постане питання покриття різниці. Надто дорога електрика навряд чи потрапить до населення. Які є виходи?
"Можна трохи підвищити прайс-кепи (граничні ціни на ринку електроенергії, які встановлює НКРЕКП – ЕП) в окремі години, щоб цей імпорт "пролазив" на наш ринок, але регулятор не поспішає це робити", – каже один з депутатів.
Ще один варіант – імпорт більш дорогої електроенергії бізнесом. Взимку це вже було.
"Коли постало питання обмежень, великі підприємства домовилися викупити певний обсяг струму та поділити його між собою, щоб уникнути зупинки бізнесу. Тоді ціна значно відрізнялася від української", – додає народний обранець.
Чи можливі відключення
По-перше, описані плани не враховують можливих масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури росіянами. У разі пошкоджень електростанцій та мереж ситуація може суттєво погіршитися.
Якщо ж відштовхуватися від поточної ситуації, то в травні сценарій із застосуванням обмежень для населення виглядає малоймовірним. Навіть попри те, що днями має початися ремонт одного атомного блоку.
"У 2023 році маємо холодну весну. Якщо цей тренд збережеться, то споживання електрики суттєво не зросте і наявних інструментів буде достатньо", – каже співрозмовник в одній з енергетичних компаній.
З більшими ризиками повʼязаний пік ремонтної кампанії.
"Якщо резерву ТЕС та імпорту не вистачатиме, то на короткий час, можливо, доведеться застосовувати обмеження. Проте і тут є мінімум два шляхи.
Перший був застосований на Новий рік, коли енергетики попросили промислові підприємства знизити споживання, щоб не обмежувати населення.
Другий – крайній – введення графіків аварійних відключень для побутових споживачів, дрібного та середнього бізнесу", – пояснює співрозмовник ЕП в парламенті.
Навіть за умови реалізації крайнього сценарію обмеження, скоріш за все, будуть застосовані лише в пікові години.
"Ситуація не настільки критична і трагічна, якою вона була взимку. Мова може йти про обмеження з 19:00 до 22:00. До того ж відключення можна розділити на різні дні та різні області", – зазначає співрозмовник ЕП в уряді.
"Якщо введуть графіки, це буде політичний провал, особливо напередодні можливого підвищення тарифів для населення або після отримання людьми рахунків з новими цифрами.
Поки всі рухаються в режимі, що завдяки імпорту і тепловій генерації вдасться впоратися", – каже співрозмовник ЕП в одній з державних енергетичних компаній.