Глава "Центрэнерго": Даже до ракетных обстрелов на предприятии было не намного лучше
Украинские энергетики без преувеличения одни из главных героев этой страшной зимы. Круглосуточные дежурства, постоянная работа под обстрелами, без всякой гарантии, что вот-вот не прилетит снова.
З жахами війни довелося познайомитися і працівникам ПАТ "Центренерго" - однієї з провідних в країні компаній у сфері генерації теплової та електричної енергії.
Про те, як пережили зиму, завдання, що стоять перед колективом та планах на майбутнє ми поспілкувалися з генеральним директором Володимиром Єгоровим.
- Володимир Володимирович, Ви очолили "Центренерго" у надзвичайно скрутний час - посеред зими. Це дуже схоже на серйозний виклик...
- Звісно, час не зовсім влучний, але ж я в цій сфері працюю дуже давно, і кілька років тому я пожартував, що працював у всіх великих генеруючих компаніях, крім "Центренерго". І ось я тут.
- Як Ви наважилися?
- Як я вже казав, за плечима великий досвід, чому ж його на практиці не втілити? В компанії склалася складна ситуація, пов'язана з її фінансовою діяльністю, з менеджментом, з негативним інформаційним фоном.
Всі ці фактори вплинули на рішення Фонду держмайна змінити генерального директора та оновити склад дирекції. Скажу одразу, корабель, який я прийняв, стрімко йшов на дно, залишався лише його ніс над водою.
- Що скажете про корабель зараз?
- Ми поставили корабель на воду, він на плаву, але проблем дуже багато. Головне, що нам вдалося стабілізували колектив, адже люди - це головний актив компанії, а у "Центренерго" історично дуже сильний інженерний склад.
Ми заспокоїли працівників, довели, що вони потрібні, що їх не полишили у скрутному становищі. Заборгованість закрита, виплати заробітної платні стабільні.
Це дуже важливо, адже люди працюють у постійному стресі, під обстрілами, значну частину часу мають перебувати у бомбосховищах.
Головне, є результат, адже бачимо тенденцію, що працівники, які на початку війни виїхали за кордон, починають повертатися.
- Давайте образний вираз про корабель переведемо у реальність. В якому стані ви очолили підприємство?
- По-перше, ще в травні 2022 року в результаті окупації Світлодарську ми втратили контроль над Вуглегірською ТЕС, генерація якої складала 40-45% потужності компанії.
Крім того, серед трьох наших теплових станцій вона була найбільш економічною, там було проведено найбільшу кількість модернізаційних заходів.
Якщо ж казати про Трипільську ТЕС, то при потужності енергоблоків у 300 МВт, вони можуть нести максимум 200-210 МВт, адже значно підвищена витратна частина та це впливає на надходження з продажу електроенергії і тариф.
- В чому причина?
- Так, були серйозні пошкодження в результаті обстрілів, але повірте, і до цього було не набагато краще - підприємство довели до дуже скрутного стану.
Одна з об'єктивних причин - закупка палива сумнівної якості, сюди поставляли все підряд без урахування проектних показників.
З урахуванням цього та через ігнорування необхідності проведення поточних та капітальних ремонтів відбувся серйозний знос обладнання, яке подекуди довели до аварійного стану.
Я вже не кажу про забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту. Було соромно приїжджати на ТЕС.
Я не розумію цього, тому що це перше, що повинен зробити керівник — створити нормальні та безпечні умови праці.
- Вам вдалося покращити ситуацію?
- Скажімо так, ми прийняли певну низку рішень, які дозволили певним чином стабілізувати ситуацію, але ми все одно продовжуємо працювати як кризис-менеджери.
Ми повернулися до двосторонніх договорів через "Українську енергетичну біржу" і змогли залучити додаткові кошти, а найголовніше — повернути довіру до компанії, тому що останні роки був продаж електроенергії, взяті передоплати, але поставки не відбулися і зараз ці компанії судяться з "Центренерго".
Вже немає заборгованості, є можливість виділяти кошти на ремонт та експлуатацію. Покращуємо процес прозорості закупівель, ключову увагу приділяємо якості палива, його проектним показникам.
Тобто сьогодні у нас є можливість готуватися до наступного зимового сезону.
- Чи відчуваєте ви підтримку держави, адже жодна компанія в країні не мала досвіду роботи в умовах ракетних обстрілів?
- Підтримка держави є, як і дуже активна позиція міжнародних донорів, які передали нам частину обладнання. Це і вимикачі, і дизель-генератори, і багато чого іншого.
Коли були обстріли, нам допомагали бригади "Укренерго" працівниками та запчастинами. У нас тісні стосунки, ми обмінюємося досвідом.
Не можу не згадати про допомогу ДСНС, "Укрзалізниці", "Укравтодору". Наразі мова йде про виділення грантів, ми чекаємо від держави механізму роботи в цьому напрямку.
- Чи можете назвати найстрашніший день цієї зими для Вас, як генерального директора?
- Немає такого дня, не було страху. Так, були дуже виснажливі дні, коли об'єм інформації та необхідність прийняття швидких та правильних рішень призводили до важкого фізичного та морального стану, але це не страх.
Регулярно буваємо на Зміївській ТЕС, де постійні тривоги та обстріли. Нічого, сидимо разом з працівниками у бомбосховищі, спілкуємося, а потім продовжуємо працювати.
- На яких об'єктах найбільший обсяг руйнувань?
- На Зміївській ТЕС, адже вона ближча до фронту. Там були прильоти, руйнування даху машинного залу, основного енергетичного обладнання.
- Коли дивишся на обсяги руйнувань, особливо в містах Донбасу, якось руки опускаються. Міста буквально стерті. Невже можна все відновити?
- Не бачу тут нічого неможливого. Буде перемога, буде допомога міжнародних донорів. Все можна відновити. Наші пращури змогли відбудувати країну після Другої світової війни, і ми зможемо.
- Що перше зробите, коли повернетеся після деокупації рідної області?
- Будемо займатись відновленням роботи Вуглегірської ТЕС та налагодженням життя людей в м. Світлодарськ.
І, звісно, піду на могили своїх рідних, адже цього я давно вже не можу зробити.
- Що ви можете сказати про українських енергетиків. Чи вони справжні герої?
- Я можу зняти капелюха та низько вклонитися їм, це герої енергетичного фронту, залізні люди, що не просто роблять свою справу, а знають, навіщо, і для кого. Гордий, що працюю з ними пліч о пліч.