Третя спроба приватизувати Білгород-Дністровський порт, друга – Ізмаїльський винзавод, перша – вилучити "Укрнафтобуріння"

Корпоративне управління держпідприємств

ВАКС продовжив запобіжний захід Коболєву ще на два місяці. 17 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив на два місяці строк дії процесуальних обов'язків, покладених на екскерівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва:

• прибувати за кожним викликом детектива, прокурора, слідчого судді чи суду;
• не залишати межі Київської області без спеціального дозволу детектива або прокурора, які ведуть цю справу;
• повідомляти детектива та прокурора про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
• носити електронний засіб контролю.

Як повідомили в юридичній компанії "Міллер", яка представляє інтереси Коболєва, йому повернули документи про громадянство і дозволили пересуватися Київською областю.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що адвокати Коболєва подали клопотання до ВАКС із проханням скасувати запобіжний захід щодо внесення застави у 230 млн грн та встановлення процесуальних обов'язків, замінивши його на особисте зобов'язання.

У САП наголошують, що попри те, що рішення про внесення застави було ухвалено ще 1 березня 2023 року, кошти на заставу у повному обсязі ще й досі не внесені. Також у САП додали, що прокурор не погоджується із застосуванням до Коболєва більш м’якого запобіжного заходу та відстоюватиме у суді свою позицію.

Згодом САП повідомила, що ВАКС залишив без розгляду клопотання сторони захисту.

Раніше ми повідомляли, що ВАКС відмовив детективу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо Коболєва.

Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ САП повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly] та його захисту (див. попередній дайджест).

Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3".

Кабмін призначив нового члена правління "Укрзалізниці". 18 квітня 2023 року Кабінет Міністрів призначив Антона Мішина новим членом правління "Укрзалізниці" строком на шість місяців.

[Відповідно до статуту "Укрзалізниці", Кабмін призначає голову та членів правління за поданням наглядової ради "Укрзалізниці". Таким чином, у випадку "Укрзалізниці" Кабмін приймає фінальне рішення не лише щодо призначення голови правління, але й всіх інших членів правління компанії. – SOE Weekly.]

Антон Мішин

RAIL.INSIDER

Мішин обіймає посаду фінансового директора "Укрзалізниці" з серпня 2022 року.

З липня 2019 року по квітень 2022 року він був виконавчим директором та директором з фінансів та ризиків "ДТЕК ВДЕ". З 2016 по 2019 рік працював фінансовим директором "ДТЕК Енерго".

У 2015-2016 роках працював фінансовим директором та членом правління ПАТ "Укртранснафта". З 2014 по 2015 рік був директором департаменту економіки та планування "Нафтогазу".

З 2008 по 2013 рік Мішин працював фінансовим директором Єнакіївського металургійного заводу (входить до групи "Метінвест").

За словами голови правління "Укрзалізниці" Євгена Лященка, компанії прагне вийти на беззбитковість, тому завдання Мішина полягає у тому, щоби оптимізувати фінансові процеси та продовжити скорочення витрат.

[Як ми повідомляли раніше, у 2022 році "Укрзалізниця" отримала 11 млрд грн збитку, а у 2023 році очікує вдвічі більші збитки, а саме 20,2 млрд грн – SOE Weekly.]

Ще одним пріоритетом для Мішина є зміцнення та розвиток відносин з міжнародними фінансовими партнерами, підтримка яких зараз є критично важливою для розвитку "Укрзалізниці", додав Лященко.

Раніше ми повідомляли, що 21 березня 2023 року Кабінет Міністрів звільнив Олександра Камишіна з посади голови правління "Укрзалізниці" та призначив на його місце іншого члена правління компанії Євгена Лященка терміном на два роки.

Приватизація

Друга спроба приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту провалилася, очікується третій аукціон. 14 квітня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що втретє виставить на приватизацію Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

За інформацією ФДМУ, попередній аукціон провалився, оскільки переможець аукціону не зміг заплатити за об'єкт.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту на 3 березня 2023 року.

Також ми повідомляли, що перший аукціон не відбувся, оскільки, за словами керівника регіонального відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях Олександра Славського, на нього не надійшло заявок.

Новий аукціон було призначено на 13 березня. Стартову ціну було знижено вдвічі – з 187,6 млн грн до 93,8 млн грн.

За словами Славського, з моменту повномасштабного вторгнення Росії Білгород-Дністровський порт був заблокований з моря і використовувався лише для перевалки вантажів.

Також ми писали, що другий аукціон був більш успішним, з переможною ставкою у 220 млн грн. Однак переможець не сплатив за майно протягом 20 робочих днів.

За даними Прозорро.Продажі, переможцем стало ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Кропачов є власником групи компаній "Укрдонінвест" з активами у вугільній промисловості, машинобудуванні, будівництві, транспорті та медіа.

У 2018 році "Укрдонінвест" Кропачова брав участь в аукціоні з приватизації "Центренерго", але пізніше ФДМУ скасував аукціон через невідповідність поданої учасниками документації вимогам законодавства.

Тоді ФДМУ мав намір продати державний пакет акцій "Центренерго" (78,3%) на аукціоні зі стартовою ціною у 5,9 млрд грн. Кропачов не повідомив, яку частку в "Центренерго" він вже має, зазначивши лише, що вона становить понад 1%.

У 2018 році "Економічна правда" (ЕП) писала, що Кропачов монополізував постачання вугілля на "Центренерго". За даними ЕП, понад 80% вугілля для "Центренерго" постачали компанії, які прямо чи опосередковано пов'язані з бізнесменом.

Ізмаїльський винзавод приватизовано за 200 млн грн. 19 квітня 2023 року ФДМУ продав Ізмаїльський винзавод за 200 мільйонів гривень, що в 11 разів більше від стартової ціни у 17,9 мільйонів гривень.

За об'єкт змагалися чотири учасники. За даними Прозоро.Продажі, переможцем стало ТОВ "Фінінвест Груп П". Згідно з реєстрами, її власником є Роман Лобанов.

[Примітно, що найнижча пропозиція дорівнювала стартовій ціні у 17,9 млн грн. Учасник, який зробив цю пропозицію, не підвищував ставку під час аукціону. Інший учасник запропонував 30 млн грн як свою остаточну пропозицію.

Третій учасник запропонував стільки ж, скільки і переможець – 200 мільйонів гривень. В результаті, перемогу на аукціоні здобула компанія "Фінінвест Груп П", оскільки вона першою запропонувала 200 млн грн. – SOE Weekly.] 

Як і на всіх приватизаційних аукціонах, переможець має 20 робочих днів, щоб сплатити вартість лоту для підписання договору купівлі-продажу. Якщо переможець не сплачує кошти, він втрачає свій завдаток, що становить 20% від стартової ціни.

До складу активів винзаводу входять виносховище, цех переробки винограду, цех розливу, цех виготовлення шампанських вин, склад готової продукції, виставковий комплекс, адміністративні будівлі тощо. Загальна площа приміщень становить 27 200 кв. м.

фото: фдму

Активи розташовані в Ізмаїлі, а також у Суворовому, Плавнях та Приморському, всі в Одеській області.

[Зазначимо, що ФДМУ оголосив аукціон з приватизації Ізмаїльського винзаводу на 11 квітня 2023 року зі стартовою ціною 35,7 млн грн. За даними Прозорро.Продажі, цей аукціон не відбувся (ймовірно, через відсутність заявок від потенційних покупців).

Новий аукціон призначили на 19 квітня 2023 року. Стартову ціну було знижено вдвічі – з 35,7 млн грн до 17,9 млн грн.

Примітно, що стартова ціна винзаводу на першому аукціоні, 11 квітня, не привабила двох учасників аукціону, які зрештою запропонували вшестеро більшу ціну на другому аукціоні 19 квітня. – SOE Weekly.] 

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Акції "Укрнафтобуріння", однієї з найбільших газовидобувних компаній України, перейшли до АРМА. Як повідомляє "Цензор.нет", Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як 7 квітня 2023 року на актив було накладено арешт.

[За даними реєстру, власниками "Укрнафтобуріння" є Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, "Укрнафтобуріння" пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними "Економічної правди" (ЕП), її чистий прибуток у 2021 році склав 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

Акції було заарештовано у зв'язку з кримінальним провадженням щодо розробки найбільшого в Україні розвіданого газового родовища – Сахалінського родовища у Харківській області.

За даними ЕП, звинувачення, викладені у кримінальному провадженні, стосуються нібито незаконних дій посадових осіб НАК "Надра України", Державної служби геології та надр України та низки комерційних структур протягом 2003-2022 років, через які держава втратила право на розробку Сахалінського родовища – це право зрештою перейшло до приватних компаній, однією з яких є "Укрнафтобуріння".

ЕП також повідомила, що доведені запаси родовища становлять 15 мільярдів кубометрів газу, 1,7 мільйона тонн конденсату і приблизно стільки ж нафти.

В "Укрнафтобурінні" заявили, що акціонери та керівництво компанії вперше дізналися про рішення суду щодо арешту корпоративних прав компанії 17 квітня з відкритих джерел. Жоден з представників компанії не отримував офіційне повідомлення про рішення про арешт корпоративних прав та передачу їх в зовнішнє управління, додали в "Укрнафтобурінні".

Згідно із заявою, акціонери та менеджмент не розуміють підстав для такого рішення і чому воно було прийняте без участі компанії. Керівництво вважає ці дії незаконними і розцінює їх як спробу захоплення активів приватного бізнесу, заявили в "Укрнафтобурінні". Компанія вже подала апеляційну скаргу.

Генеральний директор компанії JKX Oil & Gas, акції якої котируються на Лондонській фондовій біржі, Андрій Пасішник повідомив на своїй сторінці у Facebook, що компанія, готує позови проти України через арешт її корпоративних прав в "Укрнафтобурінні" як в українські, так і в міжнародні суди. Пасішник нагадав, що JKX придбала 10% акцій "Укрнафтобуріння" у 2006 році.

JKX також поінформує посольство Великої Британії в Україні та Американську торгово-промислову палату, членом якої є JKX, "про порушені права та незаконну експропріацію активів групи в Україні", – написав Пасішник.

[Примітно, що англомовна частина допису Пасішника у Facebook значно відрізняється від його української версії. – SOE Weekly.]

За даними ЕП, з "імовірністю 99%" ці активи в кінцевому підсумку буде передано "Нафтогазу" або одній з його дочірніх компаній.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.