Платити не можна обмежити – Рада і НАБУ у пошуках, де поставити кому. Наглядова рада "МГУ" тимчасом заробляє
Ліміт на зарплати держслужбовців і співробітників держпідприємств, винагороди у наглядовій раді "МГУ", завершення слідства у справі Коболєва: головні події у житті держкомпаній 8 – 14 квітня.
Корпоративне управління держпідприємств
Верховна Рада встановила ліміт на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств. 10 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8312.
Першочергово законопроєкт був спрямований на "удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", зокрема щодо здійснення примусового відчуження майна та управління ним. Разом з цим, законопроектом також пропонується встановити ліміти на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств у військовий час.
Правку, яка передбачає встановлення обмежень розміру цих зарплат, було внесено Дмитро Разумковим та іншими депутатами під час розгляду парламентом законопроєкту 8312. Разумков зазначив, що вона спрямована на "повернення виплат у 30 тисяч військовим, службі цивільного захисту, поліцейським за рахунок обмеження зарплат топ-посадовцям".
[Згідно з текстом відповідної правки № 48 обмеження щодо розміру зарплати, крім топ-посадовців (до числа яких можна віднести членів Кабінету Міністрів, народних депутатів, керівників держпідприємств), також поширюється і на звичайних працівників держпідприємств та державних органів влади – SOE Weekly.]
Правка передбачає встановити граничний розмір зарплати держслужбовців та працівників держпідприємств, що не перевищує 10 мінімальних зарплат (тобто 67 тис грн) на час дії воєнного стану. Парламент підтримав цю правку 254 голосами.
Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція "Голос") заявив, що для фінансування цих виплат військовим потрібні зміни до держбюджету – скорочення зарплат держслужбовців і працівників держпідприємств становить лише 2% від суми, необхідної для покриття цих витрат.
Народний депутат, голова фінансового комітету Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу") заявив, що правка Разумкова пропонує збільшити видатки на виплати військовим без зазначення реального джерела фінансування. "[Разумков] передбачив видатки бюджету на 154 млрд грн, а... скорочення заробітних плат держслужбовцям до 67 тис грн... [компенсує] лише 2,5 млрд грн... [Решту 98%]... необхідно десь взяти", – заявив Гетманцев.
11 квітня 2023 року народний депутат Володимир Цабаль (фракція "Голос") вніс у парламент проєкт постанови про скасування рішення про ухвалення вищезгаданого закону.
На своїй сторінці у Facebook він висловив думку, що поправка Разумкова є популістською, і що перед тим, як пропонувати такі витрати, потрібно знайти джерела їх фінансування. Серед мотивів проти поправки, які перерахував Цабаль, він назвав і те, що вона порушує зобов'язання України перед ЄС, МВФ та іншими міжнародними донорами щодо реформи корпоративного управління держпідприємств та інших реформ.
За словами Железняка, поки ця постанова не буде розглянута в парламенті, спікер не має права підписувати закон.
Гевін Грей, голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) по Україні повідомив, що МВФ також вивчає прийняту парламентом поправку.
Член команди SOE Weekly Олександр Лисенко назвав рішення про обмеження зарплат для працівників держпідприємств крахом "як з точки зору корпуправління держкомпаніями, так і з будь-якої іншої (окрім популістичної) точки зору". За його словами, якщо таке рішення набуде чинності, то та частина працівників, яка "матиме таку змогу (тобто найкращі, бо є попит на ринку праці)" підуть на більш високооплачувану роботу, а решту це просто демотивує.
Лисенко підкреслив, що це рішення не матиме жодного фіскального ефекту.
Член команди SOE Weekly Андрій Бойцун зазначив, що Україна вже мала дуже поганий досвід обмеження зарплат керівників держпідприємств під час пандемії Covid-19. Він додав, що президент повинен накласти вето на цей закон із зауваженнями, щоби Рада ухвалила закон без встановлення такого ліміту зарплат.
Бойцун також закликав депутатів, які публічно виступають за належне корпоративне управління, таких як Олексій Мовчан, та депутатів, які заявили, що були введені в оману Разумковим, таких як Ярослав Юрчишин, підтримати проєкт постанови Цабаля. [Ці депутати голосували за вищезгадану правку Разумкова. – SOE Weekly.]
Три роки тому Лисенко та Бойцун написали статтю, в якій пояснювали шкідливість рішення про встановлення ліміту на зарплати керівництва та наглядових рад держпідприємств під час пандемії Covid-19: "Як зекономити по півтори гривні на наглядових радах і втратити по 700 гривень на держпідприємствах". Вони зазначили, що аргументи, викладені в цій статті, є так само актуальними, як і три роки тому.
ВАКС відмовився продовжувати досудове розслідування щодо премій Коболєва, незважаючи на клопотання НАБУ. 12 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив детективу НАБУ у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування щодо колишнього голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва.
Обґрунтування цього рішення суд оголосить 17 квітня 2023 року.
За інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), НАБУ обґрунтувало необхідність продовження строку тим, що у справі ще незавершені експертизи, детективи не вилучили окремі документи як щодо першої частини премії, так і щодо другої (яку було виплачено через банківську гарантію). [Коболєв отримав другу частину стокгольмської премії у 2021 році. – SOE Weekly.]
Вони також надіслали запит на міжнародну правову допомогу для допиту двох членів наглядової ради в інших країнах. Ці допити потрібні для повного та всебічного з'ясування всіх питань у розслідуванні, зазначили у ЦПК.
Захист наполягав, що підстав для продовження розслідування немає, оскільки воно триває з 2018 року і свідків можна було допитати раніше.
Коболєв прокоментував рішення ВАКС на своїй сторінці у Facebook. Він написав, що детективи НАБУ направили запит про міжнародну правову допомогу для допиту деяких (не всіх) колишніх незалежних членів наглядової ради лише в березні 2023 року. За словами Коболєва, жодних пояснень, чому одним було надіслано запит, а іншим – ні, надано не було.
За словами юридичної фірми "Міллер", яка представляє інтереси Коболєва у цьому судовому процесі, ухвала ВАКС не підлягає оскарженню, і НАБУ має три законні сценарії дій:
- завершити розслідування до 19 квітня 2023 року і направити справу до суду [для розгляду по суті – SOE Weekly] з тим обсягом доказів, який є на даний момент;
- зупинити досудове розслідування в очікуванні відповіді на запит про міжнародну правову допомогу;
- закрити кримінальне провадження.
Пізніше в "Міллер" додали, що НАБУ вирішило діяти "всупереч вимогам закону. Детективи не можуть оскаржити рішення про відмову, тому вирішили звернутись до ВАКС повторно – з таким самим клопотанням про продовження строків розслідування." Увечері 12 квітня 2023 року НАБУ вручило Коболєву та його адвокатам вищезгадане клопотання разом із клопотанням про продовження зобов'язань Коболєва в рамках запобіжного заходу. "Міллер" заявила, що повідомить ВАКС про "це зловживання правами з боку НАБУ".
14 квітня 2023 року ВАКС виніс ухвалу про залишення нового клопотання НАБУ без розгляду, повідомив на своїй сторінці у Facebook адвокат Олексій Носов. Цю ухвалу можна оскаржити в апеляційному суді протягом п'яти днів – однак до того часу часу на продовження досудового розслідування вже не залишиться, додали в "Міллер".
Невдовзі після цієї ухвали САП повідомила, що досудове розслідування завершено, а матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту для ознайомлення.
Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) понад 229 млн грн у 2018 році, які були частиною премій, нарахованих команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді. Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.
Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3".
НАБУ знайшло нову інформацію, яка може свідчити, що Коболєв прийня рішення про виплату премій без узгодження з наглядовою радою. 13 квітня 2023 року НАБУ подало до ВАКС нове клопотання про продовження досудового розслідування щодо премій екскерівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва.
У НАБУ заявили, що вилучили 37 ГБ електронного листування осіб, залучених до ініціювання, погодження та виконання рішення про виплату премій голові, членам правління та працівникам "Нафтогазу" у зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражі над російським "Газпромом".
Як зазначило НАБУ, вилучені документи та інформація мають суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні. Наразі детективи здійснюють огляд вилученої інформації, який, у зв’язку із великим масивом даних, може тривати протягом значного періоду часу.
Тим часом НАБУ оприлюднило зразки вилучених матеріалів, а саме чотири скріншоти вищезгаданого листування.
- На одному зі скріншотів – фрагмент листа директора з персоналу голові правління "Нафтогазу" [Коболєву], датованого 14 червня 2017 року, у якому директор з персоналу надсилає "інформацію щодо методології розрахунку винагороди голови правління та членів правління, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів № 859".
На думку НАБУ, це підтверджує, що Постанова № 859 поширювалась на "Нафтогаз", і що голова правління знав про це щонайменше з того часу.
[Постанова Кабміну № 859 встановлює, що в держкомпаніях квартальна премія керівника не може перевищувати трьох місячних посадових окладів, а річна премія не може перевищувати 24 місячних посадових окладів. – SOE Weekly.]
- На ще одному скріншоті – фрагмент листа директора з комунікацій до директора з персоналу та корпоративного секретаря, датованого 11 червня 2018 року. У листі директор з комунікацій просить надати додаткову інформацію щодо обґрунтування розміру премії, оскільки він був сприйнятий громадськістю як суперечливий і потенційно міг мати негативний вплив на репутацію керівництва та реформу корпоративного управління.
НАБУ заявило, що цей лист спростовує твердження про те, що розмір премії спирався на загальновизнану світову практику.
[Станом на сьогодні у відкритому доступі немає інформації про те, як обґрунтовувався та за якою логікою визначався як загальний розмір премії для команди "Нафтогазу", так і премії голови правління. Члени команди SOE Weekly встановили, що частка премії Коболєва становила майже 50% від загальної суми премій на 41 працівника за перемогу у Стокгольмському арбітражі. – SOE Weekly.]
- Третій скріншот наводить фрагмент листа директора з комунікацій директорові з персоналу, корпоративному секретареві та голови правління, датованого 29 травня 2018 року. У цьому листі містився проєкт прес-релізу, де йшлося про те, що, згідно з міжнародною практикою, винагорода осіб, відповідальних за ведення важливих судових справ, у разі виграшу, може становити до п'яти річних окладів.
НАБУ зазначило, що останню частину було видалено з фінальної версії прес-релізу, оскільки вона спростовувала твердження, що розмір премії голові правління відповідав міжнародній практиці. НАБУ повідомило, що Коболєв фактично отримав премію, яка у 20 разів перевищувала його річний посадовий оклад.
- На четвертому скріншоті наведено фрагмент листа голови наглядової ради двом іншим членам наглядової ради, датованого 29 червня 2018 року. У цьому листі голова наглядової ради висловлює своє невдоволення тим, що виплати премій були здійснені до того, як наглядова рада повинна була погодити список осіб, які ці премії отримають, а також зазначила, що це "не є належним процесом".
НАБУ дійшло висновку, що голова правління не повідомив наглядову раду про суми премій, виплачених собі та іншим працівникам "Нафтогазу". У зв’язку з цим наглядова рада не мала можливості ознайомитись з остаточними пропозиціями і проконтролювати розміри преміювання.
[Із цього листування також випливає, що незважаючи на сказане вище, наглядова рада, вірогідно, не вжила жодних заходів щодо перегляду або скасування виплати премій. – SOE Weekly.]
Станом на момент написання цього дайджесту публічної реакції Коболєва з цього приводу не було.
Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2 та Частина 3".
З моменту створення наглядової ради "МГУ" її члени могли отримати винагороди на близько 4,8 млн доларів. Два тижні тому SOE Weekly зазначав, що "Магістральні газопроводи України" ("МГУ") розкрило інформацію про винагороду членів наглядової ради лише за 2018 рік, але відтоді більше не публікувала її жодного разу.
SOE Weekly, спираючись на наявну публічну інформацію та зроблені на основі неї реалістичні припущення, підрахувало суму коштів, яку могло бути витрачено на винагороди членів наглядової ради "МГУ" за час її існування.
За нашими підрахунками, з 28 лютого 2018 року (першого дня роботи наглядової ради "МГУ") по 31 березня 2023 року, загальний розмір винагорода всіх її членів міг скласти близько 136 млн грн. Це близько 4,8 млн доларів США за середнім курсом Національного банку (НБУ) за цей період.
До складу першої наглядової ради входило шість членів: чотири незалежних (Вальтер Больц, Фабріс Нуайлан, Ян Чадам і Каріна Лучинкіна) і два представники держави (Адомас Аудіцкас і Костянтин Мар’євич). 28 серпня 2019 року Віктора Пинзеника у якості представника держави було обрано сьомим членом ради.
Повноваження Больца було припинено 29 травня 2020 року, коли його звільнив Мінфін, який на той час був єдиним акціонером "МГУ". Членство Нуайлана, Чадама та Лучинкіної в раді припинилося у зв'язку із закінченням терміну дії їхніх контрактів 2 червня 2021 року. Повноваження Мар’євича було припинено 18 вересня 2019 року, а повноваження Аудіцкаса – 1 березня 2021 року.
Для розрахунку загальної суми винагороди за 2018 рік ми використали дані, які "МГУ" зазначило у звіті про винагороду ради за 2018 рік. Зі звіту випливає, що представник держави отримував винагороду, яка дорівнювала 75% від винагороди, яку отримував незалежний член ради.
Незалежні члени отримували максимальні суми, встановлені для "МГУ" Постановою Кабінету Міністрів № 668 (у редакції, чинній на той час), а саме 5 062 400 гривень (близько 186 000 доларів США на той час) на рік, плюс додаткові 20% за головування в раді та ще 10% за членство в комітетах ради.
Максимальний розмір винагороди для членів наглядової ради "МГУ" визначався Постановою № 668 як конкретна сума у гривнях до моменту внесення змін до полстанови від 3 березня 2020 року. Відтоді граничні розміри винагороди членів наглядової ради стали непрозорими – вони визначаються виходячи з середньої заробітної плати в галузі, в якій здійснює діяльність держпідприємство, та його річного доходу. (Детальніше див. Огляд ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами в Україні.)
З цієї причини із публічних джерел неможливо встановити точні граничні суми для наглядової ради "МГУ". У свою чергу, ми виходили з припущення, що розмір винагороди членів наглядової ради "МГУ" залишився приблизно такими самим, як і в 2018 році. На основі цього припущення ми розрахували винагороду наглядової ради за період з 1 січня 2019 року по 31 березня 2023 року.
Крім того, на основі звіту наглядової ради за 2019 рік ми припустили, що всі члени вищезгаданої ради входили до принаймні одного комітету ради з 2019 року до закінчення їхніх повноважень у раді (і тому отримували додаткові 10% за участь у роботі комітетів).
Якщо наші припущення є вірними, то члени першої наглядової ради отримали:
- Вольтер Больц, який очолював наглядову раду з 25 квітня 2018 року по 29 травня 2020 року (і тому отримував додаткові 20% за головування в раді), отримав близько 14,52 мільйонів гривень за час перебування на посаді (близько 552 тис дол. за середнім курсом НБУ за цей період);
- Фабріс Нуайлан, який замінив Больца на посаді голови ради 12 червня 2020 року, отримав близько 19 млн грн (близько 710 тис дол.);
- Ян Чадам – близько 18,02 млн грн (близько 673 тис дол.);
- Каріна Лучинкіна – близько 18,02 млн грн (близько 673 тис дол.);
- Адомас Аудіцкас – близько 12,46 млн грн (близько 467 тис дол.);
- Костянтин Мар’євич – близько 6,40 млн грн (близько 239 тис дол.);
- Віктор Пинзеник отримав близько 8,75 млн грн (близько 327 тис дол.) до 5 жовтня 2021 року, коли було оновлено склад наглядової ради.
До нової наглядової ради, яку було обрано 5 жовтня 2021 року, увійшли п’ять членів: троє незалежних (Уберт Беттонвіль, Ян Чадам та Ірина Марушко) та два представники держави (Віктор Пинзеник та Тетяна Федорова).
Якщо припустити, що винагорода членів цієї наглядової ради не зазнала змін, а кожен із її членів входив до принаймні одного комітету, то друга наглядова рада "МГУ" з початку своєї роботи і до 31 березня 2023 року отримала такі винагороди:
- Уберт Беттонвіль, яка очолювала раду з 6 жовтня 2021 року по 20 березня 2023 року, – 9,57 мільйонів гривень (близько 298 тис дол.);
- Ян Чадам, який очолив раду 21 березня 2023 року, – 8,30 млн грн (близько 258 тис дол.);
- Ірина Марушко – 8,27 млн грн (близько 258 тис дол.);
- Віктор Пинзеник – 6,20 млн грн (близько 193 тис дол.);
- Тетяна Федорова – 6,20 мільйонів гривень (близько 193 тис дол.).
За весь період найбільш високооплачуваним незалежним членом ради був Ян Чадам, який отримав близько 26,32 млн грн (близько 932 тис дол.). Найбільш високооплачуваним представником держави є Віктор Пинзеник, який отримав близько 14,95 млн грн (близько 521 тис дол.) за час перебування на посаді, до якого наближається Адомас Аудіцкас, який отримав близько 12,46 млн грн (близько 467 тис дол.) за дещо коротший період.
SOE Weekly готовий надати усі розрахунки для публікації або ознайомлення за відповідним запитом.
3 березня 2022 року наглядова рада "МГУ" оголосила, що перерахувала свою винагороду за лютий 2022 року (загальна сума 2,17 млн грн, або близько $76 тис дол., тобто в середньому близько 435 тис грн, або близько 15 тис дол. на одного члена ради, відповідно до вищезазначених припущень) на потреби оборони України.
Востаннє "МГУ" публікувала звіт наглядової ради та її комітетів за 2019 рік. З 2020 року компанія таких звітів не публікувала. З цієї причини важко сказати, чим саме займалася наглядова рада та її комітети з 2020 року і дотепер.
Крім того, компанія публікувала річні звіти та/або аудійовану річну фінансову звітність у 2017-2019 роках, але відтоді їх більше не публікувала.
Підозрюваних у розкраданні 500 млн грн "ОГХК" та "Одеського припортового заводу" оголосили в розшук. 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило в розшук наступних осіб:
- Дмитра Сенниченка, голова Фонду державного майна України (ФДМУ) у 2019-2021 роках;
- Андрія Гмиріна, наближену до голови ФДМУ особу (на плівках детективів він фігурує як лідер злочинної організації). За даними "Економічної правди" (ЕП), Гмирін є ключовою особою в ТОВ "Агрогазтрейдинг" – компанії, яка постачала газ на "Одеський припортовий завод" ("ОПЗ"). Згідно з розслідуванням ЕП у 2017 році, "Агрогазтрейдинг" був пов'язаний з колишнім головою ФДМУ Ігорем Білоусом та колишнім головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним;
- Миколу Парсентьєва, в.о. директора "ОПЗ" у 2020-2021 роках;
- Олександра Горбуненка та Володимира Колота, співвласників компанії "Агрогазтрейдинг";
- Артура Сомова, в.о. голови правління "ОГХК" у 2020-2021 роках;
- Павла Присяжнюка, інвестиційного банкіра. За даними джерел "Цензор.нет", Присяжнюк був куратором Сенниченка від влади.
У жовтні 2022 року журналісти-розслідувачі "Української правди" (УП) помітили Сенниченка на Лазурному узбережжі. За даними журналістів УП, зараз Сенниченко може перебувати в Іспанії.
Раніше ми повідомляли, що НАБУ та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював Сенниченко. Детальніше про цю справу читайте в одному іх попередніх дайджестів.
Також ми писали, що суд обрав запобіжний захід двом фігурантам цієї справи: колишньому раднику Сенниченка Юрію Липку та колишньому в.о. директора "ОПЗ" Миколі Синиці.
Корпоратизація "Укроборонпрому" ще не розпочалася: відповідну постанову уряду ще не оприлюднено. Як ми повідомляли раніше, Кабінет Міністрів схвалив перетворення держконцерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".
Державі належатиме 100% акцій нової компанії. Також було затверджено статут "Укроборонпрому" та положення про його наглядову раду, а статутний капітал компанії було сформовано у розмірі 237 мільйонів гривень за рахунок передачі активів від "Укроборонпрому", заявляли в Кабміні.
На той час постанови Кабміну, затвердженого статуту та положення про наглядову раду, про які йшлося у повідомленні Кабміну, у відкритому доступі не було (див. наш попередній дайджест).
12 квітня 2023 року Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) також заявила, що корпоратизація "Укроборонпрому" ще не розпочалася – хоча прем'єр-міністр Денис Шмигаль й оголосив про трансформацію 21 березня 2023 року особисто, постанову досі не опубліковано на сайті уряду.
У листі, який є у розпорядженні НАКО, Секретаріат Кабміну підтвердив, що станом на 11 квітня 2023 року постанову про реформування оборонного концерну не було оприлюднено, оскільки вона ще "оформлюється відповідно до регламентних вимог".
Енергосектор
"Нафтогаз" виграв арбітраж проти Росії щодо кримських активів на 5 мільярдів доларів. 13 квітня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов'язав Росію виплатити 5 мільярдів доларів на покриття збитків "Групи Нафтогаз" у Криму, через захоплення її активів Росією у 2014 році.
"Нафтогаз" заявив, що йдеться про активи, які використовувалися для розробки газових родовищ та інших стратегічно важливих об'єктів інфраструктури. Суд постановив, що компенсація має дорівнювати справедливій ринковій вартості цих активів до експропріації.
За словами "Нафтогазу", арбітражні рішення можуть бути виконані за допомогою механізму примусового виконання. Якщо Росія відмовиться платити, відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, "Нафтогаз" має право ініціювати процес стягнення російських активів в інших країнах, пояснили в компанії.
У жовтні 2016 року "Нафтогаз" та шість інших компаній "Групи Нафтогаз" розпочали арбітражний розгляд проти Росії на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій.
"Нафтогаз" вимагав зобов'язати Росію сплатити компенсацію за захоплення стратегічних інвестицій компанії в Криму.
Усні слухання щодо юрисдикції та відповідальності відбулися в Гаазькому Палаці миру в травні 2018 року. У лютому 2019 року Трибунал виніс рішення на користь "Нафтогазу". Трибунал підтвердив свою юрисдикцію у цій справі та визнав, що Росія незаконно експропріювала інвестиції "Нафтогазу".
Поточний (другий) етап арбітражного розгляду розпочато з метою визначення суми компенсації збитків "Нафтогазу", нагадали в компанії. У липні 2022 року Гаазький апеляційний суд підтвердив юрисдикцію трибуналу у цій справі.
"Укртрансгаз" завершив сертифікацію за новими правилами ЄС щодо зберігання газу. 7 квітня 2023 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла остаточне рішення про затвердження сертифікації "Укртрансгазу" за новими правилами Європейського Союзу (ЄС), повідомляє "Нафтогаз".
Згідно з повідомленням, "Укртрансгаз" став другим оператором газосховищ в Європі, який успішно пройшов сертифікацію та підтвердив своє право зберігати газ відповідно до оновлених правил ЄС та Енергетичного Співтовариства.
Сертифікація "Укртрансгазу" дозволить використовувати українські газосховища для підвищення енергетичної безпеки в Європі, як це передбачено Регламентом ЄС про безпеку газопостачання. Йдеться про зберігання запасів газу іноземних клієнтів або країн, які не мають власних сховищ, а також газу, спільно закупленого країнами на випадок кризи, пояснили в "Нафтогазі".
Процедура обов'язкової сертифікації операторів газосховищ була запроваджена в ЄС з 1 липня 2022 року. Вона покликана убезпечити країни від шантажу з боку Росії за використання її газосховищ. Вона також покликана запобігти повторенню дефіциту газу минулої зими, додали в "Нафтогазі".
Раніше ми повідомляли, що 13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8158, який заклав основу для сертифікації "Укртрансгазу" як оператора газосховищ відповідно до норм ЄС.
Також ми повідомляли, що 27 січня 2023 року "Укртрансгаз" заявив про готовність пройти сертифікацію оператора газосховищ за європейськими правилами та подав заявку на сертифікацію до НКРЕКП.
Крім цього, ми писали, що НКРЕКП прийняла попереднє рішення про сертифікацію "Укртрансгазу" як оператора газосховищ за європейськими правилами.
Інфраструктура
НАБУ змінило підозру колишньому міністру інфраструктури, хоче продовжити досудове розслідування. 12 квітня 2023 року колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, якого звинувачують у зловживанні владою, написав, що детективи НАБУ вручили йому клопотання про продовження досудового розслідування до 22 травня 2023 року.
Пивоварський додав, що поки триває слідство (з 2016 року), він не має права відкривати матеріали справи для публічного ознайомлення.
Він повідомив, що в зміненій підозрі його звинувачують у завданні збитків на суму 43,6 млн доларів порівняно з 36 млн доларів раніше.
Раніше ми повідомляли, що 22 лютого 2023 року НАБУ і САП вручили Пивоварському повідомлення про підозру. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем, що нібито завдало збитків на суму понад 30 мільйонів доларів у 2015 році.
Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року. Володимиру Шульмейстеру, який був першим заступником міністра інфраструктури та очолював Тарифну раду міністерства, також було повідомлено про підозру заочно.
За даними НАБУ, у 2015 році Пивоварський видав наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати половину корабельних зборів у морському порту "Південний". Акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні "Адміністрації морських портів України" ("АМПУ"). Право стягувати портові збори має тільки державне підприємство, заявили в НАБУ.
Пивоварський відповів, що відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем гавані порту (в даному випадку "АМПУ") і власником операційної гавані (в даному випадку приватною компанією "ТІС"). Він заявив, що наказ міністерства не є злочином. Детальніше про цю справу див. у попередньому дайджесті.
Також ми повідомляли, що Пивоварський написав на своїй сторінці у Facebook, що НАБУ просило суд призначити йому заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Пивоварський наголосив, що повністю не згоден з обвинуваченням і клопотанням про заставу.
Крім цього, ми писали, що Пивоварський вніс заставу в розмірі 10 млн грн, яку слідчий суддя ВАКС призначив йому 16 березня 2023 року (див. попередній дайджест).
Також ми повідомляли, що ВАКС обрав запобіжний захід Володимиру Шульмейстеру, визначивши йому заставу у розмірі 4 млн грн.
Приватизація
Верховна Рада затвердила механізм ліквідації понад 1 200 непрацюючих держпідприємств. 11 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8205, який визначає порядок ліквідації непрацюючих держпідприємств, повідомляє Фонд державного майна України (ФДМУ).
За даними ФДМУ, в Україні налічується понад 1200 непрацюючих державних підприємств, які існують лише на папері та приносять державі мільйонні збитки. Для їхньої ліквідації необхідно близько 30 млн грн [тобто лише 800 тис дол. – SOE Weekly].
Ухвалений закон запроваджує механізм виплати спеціалістам, які будуть отримувати офіційну винагороду (від 3% до 5% від вартості проданого на аукціонах майна держпідприємств).
Новий закон також дозволить погасити борги непрацюючих підприємств перед держбюджетом та працівниками, пояснили у ФДМУ.
ФДМУ очікує, що новий механізм допоможе знайти та продати активи непрацюючих держпідприємств на суму щонайменше 140 мільйонів гривень [близько 3,8 мільйона доларів – SOE Weekly].