Выбросить Скабееву из телевизора: можно ли лишить украинцев доступа к российскому ТВ

Телебачення було одним з ключових інструментів підготовки Росії до військового вторгнення в Україну. Кремлівські телеканали щедро фінансувалися з федерального бюджету та просували вигідні Москві наративи.

Трансльована ними інформація була розрахована не тільки на росіян, а й на частину українців. Поширення російського інформаційного контенту в Україні створило в московських керманичів ілюзію, що окупаційні війська зустрічатимуть з квітами принаймні в східних та південних регіонах країни.

У 2014 році на вимогу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення провайдери почали вимикати мовлення російських телеканалів. Проте доступ до їх міжнародних версій залишився в глядачів супутникового телебачення.

Навесні 2022 року Нацрада, Міністерство культури, голови обласних адміністрацій, дипломати та ініціативні групи почали новий етап боротьби з трансляцією ворожої пропаганди. Чи вдалося їм це?

Хто заважає вимкнути пропаганду

Після початку великої війни Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та інші державні інституції продовжили боротьбу з дезінформацією, яку поширювали російські федеральні телеканали.

Вони намагалися закрити кремлівським пропагандистам доступ не лише до української аудиторії, а й до глядачів країн Євросоюзу. Першою реакцією після звернення до Європейської платформи регуляторних органів стала швидка заборона телеканалів Russia Today і Sputnik у ЄС. Далі було складніше.

Міжнародні версії російських телеканалів "Первый канал", "Россия 24", "РТР планета", "НТВ-мир", "ТНТ" транслювалися на європейському супутнику Hot Bird, який належить французькому оператору супутникового зв'язку Eutelsat.

Останній здав в оренду супутникові ресурси, у тому числі права на показ російських телеканалів, іншій французькій компанії – Globecast.

"Усі спроби достукатися до Eutelsat були марними. У компанії розводили руками. Казали, що здали права на трансляцію і не впливають на зміст програм", – розповідає медіаексперт Олександр Глущенко.

За його словами, Globecast продовжував транслювати пропагандистські ресурси і тягнув час, поки окупанти організовували технічну можливість трансляції кремлівських телеканалів вже з російських супутників.

"Globecast – рідкісні мудаки, які "відморозилися" від переговорів і продовжували брати гроші з росіян за ретрансляцію російських телеканалів. Росіянам був потрібен час, щоб перемкнути канали на свій супутник "Экспресс АМ8", а ретрансляторам – на налаштування антен", – пояснює експерт.

Глущенко додає, що Росія має сильне лобі в компанії Globecast. Менеджерка, яка відповідає за російський напрямок, є громадянкою Сербії, а одне з дев'яти представництв компанії розташоване в Москві.

Прибрати кремлівські телеканали із супутника Hot Bird вдалося тільки шляхом внесення їх до санкційного списку Євросоюзу. Шостий пакет санкцій містив заборону на мовлення каналів "РТР планета", "Росія 24" та "ТВЦ", а дев'ятий пакет вимкнув канали "НТВ-мир", "Россия-1", "Рен-ТВ" і "Первый канал".

Після запровадження цих санкцій 90% приватних "тарілок" в Україні втратили технічну можливість приймати сигнал російських каналів, каже Глущенко.

Наразі лише дві російські телепрограми інформаційного спрямування поширюються у відкритому вигляді, повідомили у відділі зв’язків з медіа та суспільними інституціями Нацради з питань телебачення і радіомовлення. На супутнику Hot Bird мовлять проросійські канали RT Documentary та RT Arabic. 

Якщо дуже хочеться, то можна

Українці досі можуть дивитися російське телебачення. Для цього слід налаштувати антену на згаданий супутник чи скористатися послугами "піратів".

"Якщо виникає бажання споживати помиї з "Останкіно", то така технічна можливість є. Слід самостійно налаштувати антену на супутник з російськими каналами або замовити цю послугу інсталяторам", – каже Глущенко.

Зона покриття російських супутників на території України збільшується ближче до східних областей. Проте, на думку фахівців Національної ради, відсоток українців із супутниковим доступом до російського телебачення незначний.

 "Прийом сигналу з інших супутників буде проблематичним через необхідність отримання кодів доступу до програм та встановлення антени більшого розміру, а також через природні впливи на сигнал", – повідомили в Нацраді.

Інший спосіб отримати доступ до російських телеканалів – використання шарингу (share – поширювати). Шаринг – це спосіб перегляду закритих супутникових каналів без абонентської картки доступу. "Шаринг через супутник чи інтернет – це піратство, але за нього треба платити", – каже медіаексперт.

У липні на Одещині кіберполіція припинила діяльність групи, яка продавала доступ до російських телеканалів. За словами начальника Одеської ОВА Максима Марченка, послугами групи скористалася "не одна тисяча людей".

Скільки сімей отримали доступ до пропагандистських ресурсів, невідомо: ринок супутникових антен завжди був тіньовим і перебував у приватних руках.

"Обладнання ввозилося контрабандою, тому ніхто не знає, скільки його в країні. Цей ринок давно в стагнації. Кількість супутникових приймачів зменшується внаслідок розвитку IPTV, OTT-телебачення та Youtube", – каже Глущенко.

Забути Соловйова

Чому проблема з російським телебаченням досі не розв'язана? У Нацраді вважають, що найбільша складність при відключенні від ефіру російських телеканалів полягає в бажанні світових операторів супутникових ретрансляторів отримувати прибуток за надання послуг росіянам.

Штаб-квартири основних операторів розташовані у Швеції, Ізраїлі, Франції, Туреччині і Люксембурзі. "В угодах між операторами і російськими каналами може бути чіткий перелік умов для припинення договірних відносин, а питання поширення пропаганди до цього переліку не входить", – припускають у Нацраді.

Крім того, природа санкцій щодо російських медіа така, що захисту з боку структур Євросоюзу підлягають лише громадяни країн-членів ЄС.

Отже, у разі поширення пропагандистських каналів за межі території Євросоюзу виконання санкцій не є обов’язковим. Це дозволяло деяким регуляторам в ЄС заявляти про відсутність юрисдикції і відмовлятися припиняти такі трансляції.

З технічної точки зору, найефективніший засіб боротьби з проросійськими наративами – не допустити прийом телеглядачами сигналу із супутника, який покриває територію Європи та інші континенти. Тому українська сторона лобіює блокування російських супутникових каналів на рівні Європейської комісії.

"Зробити так, щоб російського телебачення в Україні не було взагалі – це ввести санкції проти Eutelsat або змусити її відмовитися від бізнесу з Росією. Тоді без сигналу залишаться не тільки європейські глядачі і "пірати, а й 30 мільйонів росіян, що живуть в європейській частині країни", – каже Глущенко.

Загалом, за приблизними підрахунками Нацради, зусилля України з припинення поширення кремлівських наративів дозволять позбавити інформаційного впливу 70 мільйонів російськомовних людей від Британських островів до Уралу.

За такого сценарію країна-агресор прискорить перенесення каналів на свій супутник. Тоді можливості Нацради та міжнародної спільноти будуть обмежені.