Бизнес с привкусом пороха. Истории предпринимателей, перестроившихся во время войны
Наиболее яркие истории о том, как малый и средний бизнес искал нестандартные решения, чтобы приблизить победу. Дайджест статей "Экономической правды". (укр)
Війна стала неабияким викликом для економіки. У перші місяці чимало компаній припинили роботу через обстріли. Поставили діяльність на паузу навіть ті бізнеси, що перебували далеко від лінії фронту. Вони зіткнулися з логістичними проблемами, виїздом працівників за кордон та невизначеністю.
Згодом підприємці почали шукати можливості для відновлення роботи: у березні працювали 40% компаній, через два місяці – 54%, у жовтні – 93%.
Комусь довелося переїхати в безпечніший регіон, хтось почав виготовляти те, чого ніколи не виготовляв. Бізнес миттєво відреагував на потреби країни, яка чинить опір окупантам. Він запропонував фронту взуття для військових, бронежилети, каски, зарядні станції, компактні багі, електробайки.
ЕП впродовж року стежила за роботою бізнесу не лише крізь сухі цифри статистики, а спілкуючись з власниками конкретних бізнесів. Нижче – добірка найцікавіших історій про трансформацію бізнесу під час війни.
"Український Ілон Маск" почав виготовляти багі для військових
Інженер з Кривого Рогу Віталій Бризгалов, який вважає справою свого життя створення перших в Україні електровантажівок, під час великої війни почав виробляти легкі всюдихідні машини для фронту.
Він зібрав команду фахівців, які складають автівки з відкритим дахом із запчастин "Жигулів". Завдяки цьому штурмовий позашляховик коштує лише 2 тис дол, що вчетверо дешевше за закордонні аналоги.
Команда поставила виробництво на конвеєр: збирає одну машину лише за два дні. Бризгалов уже передав на фронт кілька десятків таких автівок.
Тернопільські електробайки для військових
Компактні, легкі та безшумні електричні байки сподобалися українським військовим. Ними можна їздити бездоріжжям і бути менш помітним для ворога.
Спеціально для потреб військових у тернопільській компанії Eleek переобладнали цивільну модель найпопулярнішого електробайка. Його пофарбували в колір хакі, прибрали дзеркала та освітлення.
Байки допомагають військовим перевозити зброю для знищення ворожих танків та окупантів, заряджати Starlink, рації, квадрокоптери та іншу електроніку.
Вартість електровелосипеда – 45-188 тис грн. На підприємстві щотижня складають до п'яти транспортних засобів. До війни Eleek щорічно виробляла близько 300 електробайків на рік. Їх експортували у 22 держави.
Релокація виробника товарів для тварин
Компанія Collar до війни експортувала товари для тварин у 78 країн. Вона відома своїми фіолетовими кільцями для собак Puller, які з 2017 року використовуються в офіційних міжнародних спортивних змаганнях.
Після нападу Росії підприємство зупинилося. Засновник компанії Юрій Синиця просидів із сім’єю під обстрілами в чернігівському підвалі 18 днів. Після цього підприємцю довелося починати бізнес з нуля в Івано-Франківську.
Аби не звільняти працівників, власник платив зарплати кредитними коштами. Ця історія про нестандартні рішення, які дозволили врятувати компанію і продовжити роботу під час війни. Зараз Collar повернулася до Чернігова.
Як сімейна фабрика почала шити черевики для ЗСУ
Після 24 лютого сімейна фабрика "Ікос" з Луцька, яка шила класичне взуття, втратила замовлення. Її працівники почали волонтерити, виготовляючи устілки для взуття та роздаючи старі запаси зимового взуття теробороні на блокпостах.
Згодом виникла ідея шити взуття для військових. Так з’явилися літні тактичні черевики. Їх удосконалювали, доки не досягли ідеального співвідношення ціни та якості. Пізніше розробили водонепроникні зимові черевики.
За добу фабрика може виготовляти 300 пар тактичного взуття. Власник підприємства Іван Ковальчук, каже, що після війни не планує йти в сегмент військового взуття, але тактична лінійка залишиться.
Виробництво бронежилетів і касок
Ця історія про те, як підприємець у власному офісі в Києві почав виготовляти бронежилети. Спочатку їх безплатно роздавали українським захисникам, а за кілька місяців виробництво розширилося і переросло в повноцінний бізнес.
Зараз у компанії Ukrtac працюють понад 100 людей. Її потужності дозволяють щомісяця виготовляти близько 1 тис бронежилетів і 3 тис кевларових шоломів.
Підприємець виготовляє бронежилети з імпортних деталей. Він каже, що його вироби не поступаються за якістю ізраїльським та американським аналогам, але коштують дешевше. Засоби захисту пройшли всі етапи сертифікації.
Завод кормів почав виготовляти консерви для військових
За кілька місяців до великої війни неподалік Канева відкрився завод з виробництва кормів для тварин. Після 24 лютого замовлень не стало, тож він скооперувався з виробником курятини і зробив партію паштету для людей.
Така продукція, на відміну від кормів для тварин, добре продавалася. Її почали постачати в супермаркети, а згодом з’явилися замовлення від Міноборони.
Українські павербанки для військових
До 24 лютого вінницьке підприємство "Промавтоматика" виготовляло стабілізатори напруги, терморегулятори, реле, вуличні світильники, підсвітку для будинків. Після нападу Росії попит на таку продукцію суттєво впав.
Тоді на підприємстві почали виготовляти акумуляторні блоки з підсвіткою для військових. Такі пристрої використовували для освітлення бліндажів.
Згодом пристрій оновили: з’явилася можливість заряджати гаджети. Попит на такі речі у військових зростав, паралельно росли запити на пристрої для зарядки рацій, тепловізорів, квадрокоптерів, планшетів, живлення для Starlink.
Інженери вдосконалили зарядну станцію, зробили її максимально легкою та міцною, додали роз’єми для різних гаджетів. Пристрій важить 6,1 кг, має алюмінієвий корпус, у комплекті із сонячною батареєю може бути автономним джерелом живлення для невеликої бойової групи впродовж тривалого часу.