На словах ты "волк с Wall Street", а на деле теряешь все. Как не попасть в сети псевдоброкеров?
Біографічна драма Мартіна Скорсезе "Вовк з Уолл-стрит" показує внутрішню кухню однієї брокерської компанії у 1990-х роках, яка продавала цінні папери. Майстерні комунікаційні навички, абсолютна безпринципність та певною мірою аморальність дозволяли головним героям фільму заробляти мільйони.
Зворотною стороною історії, що майже не показана режисером, є збитки клієнтів компанії. Продаючи їм акцію за 2 дол, половину компанія одразу відправляла на власний рахунок. Таким чином, аби інвестори повернули принаймні свої кошти, вартість акції мала зрости на 100%.
Як брокерам вдавалося продавати акції на таких умовах і заробляти мільйони? Відповідь на це запитання переважно зводилася до одного слова: жадібність.
"Бачать нашу рекламу (у чоловічих журналах – ЕП), а там сказано, що вони розбагатіють. Ми обіцяємо їм нові будинки, а їх дружинам – нові діаманти чи навіть яхти", – говорить один з героїв фільму.
Схожим чином діють псевдоброкери. Не маючи жодних дозволів, вони через свої сайти пропонують вкладати гроші в цінні папери чи криптовалюту.
Між їх клієнтами і клієнтами ліцензованих компаній є принципова різниця. Для перших це гра з нульовою сумою: своїх грошей вони вже ніколи не повернуть, тоді як другі ризикують отримати збиток через падіння вартості акцій.
Псевдоброкерів вистачає і в Україні. Розуміючи свою безкарність, вони навіть виходять "на зовнішні ринки", ошукуючи громадян інших країн, передусім Євросоюзу. Що ховається за "успішними брокерами", які обіцяють шалену прибутковість, та як не потрапити на гачок до аферистів?
Чи можна заробити на торгівлі акціями
Фондовий ринок завжди був закритим клубом з високим порогом входу для інвестицій та бюрократією. Однак все змінилося після того, як послуги торгівлі цінними паперами почало надавати нове покоління інтернет-брокерів.
Мабуть, найвідоміший з них – американська компанія Robinhood. Розроблений нею застосунок дозволив здійснювати інвестиції в цінні папери за лічені секунди. Успіх Robinhood спонукав українські інвестиційні компанії та банки спробувати себе в ролі брокерів на фондовому ринку.
Після початку великої війни легальні можливості українців торгувати цінними паперами вичерпалися. Через жорсткі валютні обмеження, запроваджені Нацбанком, вкладати кошти в акції іменитих західних компаній, корпоративні облігації, криптовалюту чи інші активи за кордоном стало неможливо.
Чи не єдиним доступним інвестиційним інструментом стали облігації уряду, та й ті не мають попиту, адже влада пропонує надто низький рівень дохідності. Однак якби можливості інвестувати в іноземні цінні папери були, то принесли б інвесторам збитки: фондові ринки та ринок криптовалют у 2022 році падали.
Популярність Robinhood спонукала розширювати свої горизонти не лише чесний бізнес. В Україні з’явилися десятки псевдоброкерів, які пропонують великі та швидкі заробітки на фондовому ринку. Їх обіцянкам не заважають ні фактична заборона на здійснення інвестицій в іноземні цінні папери через валютні обмеження, ні те, що вартість цих паперів падає.
Війна та економічна криза не зупинили діяльність псевдоброкерів. Вони користуються низькою фінансовою грамотністю українців та їх бажанням вберегти заощадження від двозначної інфляції або примножити капітали.
Деякі шахраї у своїй цинічності пішли далі: вони викладають своїм жертвам "курси з підвищення фінансової грамотності", навчання "трейдер з нуля" або "інвестиції з нуля", після завершення яких пропонують інвестувати гроші через "рекомендованих" брокерів з метою отримання "дуже високих" прибутків.
Довірити кошти таким шахраям означає назавжди з ними попрощатися. Повернути вкрадене практично неможливо, як і притягнути винуватих до відповідальності. Часто вони ховаються за десятками офшорів, а викрадені кошти конвертують у криптовалюту чи зберігають на рахунках за кордоном.
Як розпізнати шахраїв
Обіцянка отримати надприбутки незалежно від ситуації на світових ринках – одна з ознак шахрайського проєкту, але вона не єдина. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) сформувала список з десяти ознак фіктивності інвестиційного проєкту.
1. Висока гарантована дохідність (деякі шахраї обіцяють десятки відсотків прибутку на місяць, а деякі – помножити вкладене на 50 чи 100).
2. Відсутність у проєкту дозволів на діяльність на фондовому ринку (інколи такі шахраї можуть показати ліцензії, видані в офшорних зонах).
3. Агресивний маркетинг.
4. Відсутність постійного офісного приміщення.
5. Відсутність юридичної особи в Україні (компанії реєструються на Сейшельських чи Британських Вірґінських островах, ОАЕ, Вануату).
6. Відсутність перевірки фінансового стану інвестора (інвестиції в активи у ЄС та США проходять фінансовий моніторинг для протидії відмиванню коштів).
7. Закритість інформації про керівників проєкту та їх професійну біографію.
8. Здійснення інвестицій без підписання договорів (у паперовому чи електронному виглядах).
9. Нав’язлива пропозиція залучати до проєкту друзів та знайомих.
10. Відсутність документів, які підтверджують права власності потенційного інвестора на об’єкт інвестицій (цінні папери чи інші активи).
Якщо інвестиційний проєкт відповідає хоча б кільком ознакам з цього переліку, то існує висока ймовірність, що він фіктивний. НКЦПФР веде власний перелік шахрайських проєктів. Наразі в ньому 134 записи. Наявність проєкту в цьому списку комісії – вагомий аргумент обходити його десятою дорогою.
Що обіцяють псевдоброкери
Більшість псевдоброкерів гарантують нереалістично високі рівні дохідності вкладень. Таку гарантію вони пояснюють або "високим рівнем професіоналізму працівників та їх професійним досвідом", або наявністю торговельних роботів, які завдяки штучному інтелекту можуть передбачити рух ринку.
Зареєструвавшись на платформі та вклавши кошти, жертва аферистів отримує доступ до "особистого кабінету". Там вона бачить зростання коштів на рахунку, але це зростання не має ніякого зв’язку з реальністю, пояснюють у НКЦПФР.
"Це віртуальні цифри. Реально гроші ніхто нікуди не інвестує. Навіть більше: на платформі часто відображають перелік нібито придбаних за кошт жертви акцій, і інколи динаміка цін на них на платформі абсолютно не збігається з цінами на ці акції в реальному світі", – пояснює член НКЦПФР Іраклій Барамія.
Інвестиції в псевдопроєкти здійснюються шляхом переказу коштів на іноземні рахунки. Після 24 лютого для обходу валютних обмежень ділки використовують схеми з переказами в криптовалюті між гаманцями фізосіб-резидентів України.
Чи можливо вивести гроші із схеми
Проблеми починаються після того, як інвестор хоче вивести вкладені кошти. В ЕП опинилася скарга Ірини – жертви компанії Barclay-Stone (шахраї часто використовують назви всесвітньовідомих банків чи компаній). Жінка вклала в проєкт близько 4 тис дол, повернути які не змогла.
"Я не раз телефонувала в брокерську компанію з вимогою виведення коштів, але у відповідь мені не повідомляли конкретних причин відсутності можливостей такого виведення. Ба більше, вони ще вимагали внести кошти на рахунок для оплати страхування", – ідеться в скарзі жінки.
Владнати ситуацію мирно не вийшло. Зрештою, після тривалих суперечок рахунок жінки в її особистому кабінеті псевдоброкера обнулився.
"Я зробила висновок, що компанія не має ніякого стосунку до торгів на біржі. Гроші, які я вносила, не надходили на мій банківський рахунок, а йшли компанії. Баланс, який відображався в моєму програмному забезпеченні, – відеосимуляція. Компанія має повний доступ до платформи та сервера, яким може маніпулювати для власних потреб", – резюмувала Ірина.
Її випадок не поодинокий. За останні два роки до НКЦПФР надійшло понад сто скарг від жертв такого шахрайства. Середній розмір втрачених коштів становить 5-10 тис дол, проте масштаби схем можуть бути набагато більшими.
"До нас звертається не більше 1% "клієнтів" скам-проєктів. Більшість розуміють, що їх ввели в оману, але не хочуть афішувати цей факт", – додає Барамія.
Як відбувається експорт шахрайства з України
Афери з псевдоінвестиціями у фондовий ринок уже вийшли за межі України. Чимало таких компаній виманюють кошти з довірливих жителів Євросоюзу.
Рік тому в причетності до однієї з таких схем підозрювали інвестора українського сервісу доставки Rocket Тимура Рохліна. За даними німецьких правоохоронців, підконтрольна йому компанія виманила в європейців щонайменше 10,8 млн євро, обіцяючи примножити їх кошти в сто разів.
Насправді ж отримані від європейців гроші нікуди не вкладалися, а присвоювалися і витрачалися на рекламу та сервери.
За такою схемою працювали й масштабні міжнародні злочинні угруповання, які ставали героями журналістських розслідувань. Успіх великих проєктів спокушає шахраїв створювати схеми менших масштабів. Про діяльність таких схем свідчать численні вакансії – фірми шукають людей із знанням іноземних мов.
Шахраї пропонують зарплати від 30 тис грн до 100 тис грн. Щоправда, переважна частина винагороди – це бонуси за кожного ошуканого "інвестора". Хоча такі компанії надають послуги у сфері фінансового консалтингу, у кандидатів не вимагають наявності базової фінансової освіти.
"Для них головне, щоб я гарно розмовляв польською мовою. Ніяких інших вимог не було", – розповів ЕП колишній працівник псевдоброкерської компанії.
Він мав телефонувати полякам і переконувати їх зробити "вигідну інвестицію" – вкласти гроші в цінні папери та криптовалюту. Працівникам видавали інструкції з набором стандартних фраз та відповідей на будь-які заперечення жертв.
"Ми мали казати, що інвестиції принесуть до 300% прибутку. Усе для того, аби вони переказали кошти на рахунок десь у Лондоні. Як я виявив згодом, ці кошти там просто лежали: ніхто їх нікуди не вкладав", – зазначає Андрій.
Щойно клієнт погоджувався довірити гроші шахраям, йому надавали доступ до "особистого кабінету". Далі з ним зв’язувалися "аналітики", які радили, куди вкладати гроші з рахунку. Звісно ж, ніякого руху грошей не було. Усі показники та графіки, які ошукані бачили в "особистих кабінетах", були фіктивними.
З клієнтами працювали дві категорії менеджерів: перші переконували відкрити рахунок, другі – аналітики – змушували жертву залишатися з компанією якомога довше та поповнювати рахунки на якомога більші суми.
Як держава реагує на шахраїв
Більшість скам-проєктів позиціонують себе як "інтернет-брокери" чи інші посередники на ринку цінних паперів. Попри це, реальних дозволів та ліцензій на здійснення такої діяльності в Україні в них нема. Тобто вони перебувають поза регуляторним полем Комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Хоча закон "Про ринки капіталу" і покладає на НКЦПФР відповідальність за захист інвесторів, проте застосовувати санкції до шахраїв вона не може.
Доступні їй засоби впливу – складення публічного списку скам-проєктів та публічні повідомлення про ризики інвестування в такі схеми. Іншими словами, наразі комісія може проводити лише роз'яснювальну роботу.
Більше повноважень для НКЦПФР щодо боротьби з шахраями дає законопроєкт, який покладе на комісію обов'язок досліджувати питання створення фінансових пірамід та передавати такі дані правоохоронцям. Документ у першому читанні депутати підтримали наприкінці 2021 року.
За словами заступника голови фінансового комітету парламенту Ярослава Железняка, зараз законопроєкт проходить обговорення і буде готовий до голосування протягом кількох наступних тижнів.
Утім, незалежно від результатів розгляду документа українцям потрібно завжди критично ставитися до пропозицій "збільшити інвестиції в сотню разів". Як показує практика, повернути викрадені шахраями кошти майже неможливо, не кажучи про притягнення зловмисників до відповідальності.
Успішних випадків, коли правоохоронцям вдається спіймати злочинців, одиниці. Такі операції вимагають співпраці правоохоронних органів різних країн та юрисдикцій, а також великої кількості часу на слідчі дії та збір доказів.
Побороти скам-проєкти майже неможливо. Вони розвиватимуться разом з фінансовими ринками та інвестиційними інструментами, вигадуючи нові способи видурити гроші в довірливих громадян. Отже, єдиним гарантом збереження коштів від зловмисників є критичне мислення та холодний розум.