Будущее открытых данных под вопросом. К какой информации хотят ограничить доступ власти?

Реформа відкритих даних вважається однією з найуспішніших в Україні. Вона розпочалась у 2015 році, а вже за два роки наша країна піднялась в міжнародному рейтингу Global Open Data Index на 23 пункти посівши 31 сходинку.

У 2016 році в Україні запустили Єдиний державний веб-портал відкритих даних. З ним офіційно стартував процес оприлюднення даних органами місцевого самоврядування.

Розкриття даних дозволяє отримати первинну інформацію про фізичних та юридичних осіб, роботу місцевих органів, для вільного використання в особистих чи комерційних цілях.

За останні сім років довкола відкритих даних створено десятки сервісів, які, на основі оприлюдненої інформації, могли швидко надавати послуги з необхідного питання.

Бізнесу дали можливість мінімізувати корупційні ризики та фінансові втрати шляхом перевірки контрагентів, автоматизації документообігу та автоматичної підготовки звітності. Це стало можливим завдяки таким сервісам як YouControl, "Опендатабот", Liga Contr Agent, Ring, Vkursi.Pro та нших

Чимало журналістських розслідувань ґрунтуються на інформації і даних, які надає такий сервіс як  Clarity Project (перевірка учасників публічних закупівель) чи сервіс для аналізу використання бюджетних коштів 007, та інші.

Чому закрили дані

З початком великої війни Єдиний портал відкритих даних з міркувань безпеки закрили. Пізніше, 12 березня, Кабмін прийняв постанову, зупинивши функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів на період воєнного стану. Єдиний портал відкритих даних – один з них.

Аналогічні заходи відбулися й в інших розпорядників даних, таких як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) із реєстром корупціонерів та Мін'юстом із єдиним державним реєстром, який містить інформацію про всіх суб’єктів господарювання.

До Мінцифри як розпорядника веб-порталу відкритих даних тоді часто надходили листи з проханням прибрати з веб-сторінок розпорядників (НАЗК, Мін'юст) інформацію про розташування об’єктів критичної інфраструктури.

Ситуація вимагала системного рішення, і в Мінцифри вирішили внести зміни до ухваленої у 2015 році постанови, яка власне і регулює оприлюднення відкритих даних. Наприкінці липня провело публічне обговорення запланованих змін. Йдеться саме про перелік наборів даних, які держава запропонувала не публікувати під час дії воєнного стану.

"Міністерство зацікавлене у відновлені роботи веб-порталу та реформи загалом, проте певні дані містять інформацію, яка може зашкодити життю громадян і об’єктам критичної інфраструктури", – пояснили у відомстві.

Перша редакція документа містила 140 позицій, частина з яких викликала занепокоєння громадськості.

Найбільший спротив спостерігався у питаннях закриття: інформації про фінансову звітність компаній, декларацій чиновників, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстру корупціонерів, відомостей державного земельного кадастру. Усі ці бази продовжують наповнюватись сьогодні, але не публікуються під час дії воєнного стану.

"Ми не отримали роз’яснень від Мінцифри про те, чому саме ці набори даних планується закрити, по яких критеріях їх обирали, і як вони можуть зашкодити національній безпеці", – пояснює GR-менеджерка YouControl, керівниця Асоціації відкритих даних Наталії Чорногуб.

Основним аргументом Мінцифри є питання безпеки осіб та підприємств, інформація про які міститься у відповідних наборах даних.

Як зазначають представники міністерства, перелік наборів відкритих даних, які необхідно приховати, формувався в середині літа і він не є остаточним. Отже, є ймовірність його зменшення.

Загалом при формуванні списку в міністерстві спиралась на два ключових критерії, пояснює керівник експертної групи з відкритих даних Мінцифри Михайло Корнєєв.

Перший – це наявність у наборі даних інформації про фізичних осіб. Зокрема, це інформація про фізичних осіб підприємців, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Другий – це наявність інформації про точне місцезнаходження підприємств, які можна віднести до стратегічних об’єктів, і наявність інформації про осіб, які займають керівні посади в таких підприємствах.

Він додає також, що частина інформація за рекомендацією силових структур також не може бути опублікована в загальному переліку. Наприклад, в цьому переліку є дані щодо розташування дитячих юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) та інших дитячих закладів, які можуть бути ціллю окупантів

Закриють дані. І що?

Перелік даних, які планують закрити на період воєнного стану, стосується не лише осіб чи підприємств, які перебувають на окупованій території. 

Наприклад, пропонується не публікувати сім наборів даних, які стосуються земельного кадастру або надання дозволів на будівництво. Серед них, зокрема інформація про місцезнаходження камер відеоспостереження, дані про місцевих депутатів, розміщення спецтехніки чи генеральні плани населених пунктів.

"Зважаючи, що в Україні 1469 територіальних громад, де в кожній приберуть з порталу по сім наборів даних. Отримаємо більше ніж десять тисяч наборів по всій країні", – пояснює Наталія Чорногуб.

Питання корупційних ризиків також набуває актуальності, оскільки до списку потрапили ті набори даних, які раніше дозволяли швидко дізнатись необхідну інформацію щодо публічних закупівель чи  фінансової звітності компаній.

Журналісти-розслідувачі, громадські активісти чи навіть звичайні громадяни, до закінчення воєнного стану тепер не зможуть швидко отримати жодної інформації про необхідну їм юридичну особу.

В Асоціації відкритих даних додають, що на тлі презентації Україною плану відбудови у швейцарському Лугано, важливо гарантувати прозорість використання отриманих інвестицій, кошти з яких підуть на відновлення країни. 

Гарантувати це може наявність відкритого доступу до певних наборів даних.

Доступ буде, але якою ціною

У Мінцифрі зазначають, що доступ до відкритих даних обмежений тільки на цифрових ресурсах. Мовляв, збір даних, які відносяться до відкритих, не відміняється і продовжується в період воєнного стану. При цьому кожен охочий зможе напряму звернутися до розпорядника за отриманням всієї необхідної інформації. 

Хоча фактично реєстри продовжують наповнювати, а розпорядники продовжують їх адмініструвати, все одно викликає скепсис реальність швидкого та своєчасного отримання інформації шляхом звернень.

"Якщо ви будете вручну надсилати багато запитів, вас фактично можуть занести у так званий чорний список. Портал – це фактично єдиний відкритий доступ без відволікання розпорядників", – зазначає Чорногуб.

"Проблем з кількістю запитів я не бачу і наскільки мені відомо, якщо навіть справа доходила до адміністративного судочинства, суди стають на сторону запитувача", – каже Корнєєв. Відповідно до закону, розпорядник не може не надавати запитувану інформацію, а законодавство не містить обмежень щодо кількості надісланих запитів до розпорядника інформації від однієї особи.

Однак і тут є нюанси. До прикладу – кейс з реєстром ОВД (Оцінка впливу на довкілля). 

"Підприємство, яке шкодить довкіллю і планує свою діяльність, сьогодні неможливо перевірити – інформацію закрили, документи приховали. Щоб в реєстрі побачити що це за підприємство і як воно впливатиме на довкілля, потрібно писати інформаційний запит. 

Але потрібно розуміти в який орган звертатись. Для цього потрібно знати: процедура проходить на рівні держави чи області. Якщо в області – писати в ОДА, якщо на рівні держави –  в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. 

Щоправда, Міністерство не показує дані щодо областей, в яких проводиться процедура і тепер єдиний варіант, щоб дізнатися – написання цільового запиту на отримання даних і, лише після цього, можуть надати інформацію, а можуть і не надати", – наголошує керівник IT-напрямку ГО "SaveDnipro" Павло Ткаченко.

Зміни також можуть зачепити роботу всередині органів державної влади, оскільки самі представники влади будуть обмежені в здатності перевірити контрагентів при проведенні тендерів. Наприклад, чи не є кінцевий власник фірми, що пропонує свої послуги, громадянином країни-агресора.

У Мінцифрі пояснюють, що наразі збережено платний доступ сервісів до АРІ Єдиного державного реєстру, тож сервіси можуть отримувати доступ до такої інформації в режимі реального часу.

Більшість цих сервісів скасували абонплату за користування своїми послугами. Наприклад, отримати виписку з ЄДР за допомогою "Опендатабот" можна безкоштовно. Необхідно лише мати Реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної чи юридичної особи.

Що Мінцифри пропонує бізнесу

Ще однією проблемою, яка виникає через обмеження доступу певної інформації, є неможливість роботи сервісів, які надають саме послуги оброблення даних. В умовах війни їхня комерційна діяльність повністю припинена – вони втратили доступ до даних, на основі яких будували роботу.

В Мінцифри запевняють, що готують ініціативу для підтримки таких сервісів.

"Найближчим часом буде оголошено конкурс мінігрантів для сервісів, які постраждали під час війни, тобто згорнули свій бізнес, але не зупинили діяльність. Ми спільно з проєктом TAPAS плануємо провести конкурс мінігрантів, де щонайменше п’ятеро переможців отримають фінансову підтримку на функціонування сервісів", – зазначає Корнєєв.

Втім, сьогодні є кілька десятків сервісів, що працюють на основі відкритих даних і ініціатива Мінцифри допоможе лише невеликій частині. Решта ж має невтішні перспективи припинити діяльність до завершення воєнного стану.

Очевидним залишається необхідність доопрацювання списку набору даних, який на період воєнного стану потрібно приховати. З цим погоджуються учасники ринку і представники Мінцифри.

"Всі розпорядники (ті, у кого така інформація є) мали б проаналізувати всі свої дані і оприлюднити те, що не несе загрози, а якщо і несе, то суспільний інтерес переважає. До прикладу, чи несе загрозу Реєстр корупціонерів? Певно, ні. Чи є до нього суспільний інтерес? Ще б пак!", – наголошує співзасновниця спільноти відкритих даних OpenUp Надія Бабинська.

"Війна не припинила життя в Україні. Держава, органи місцевого самоврядування, уряд працюють. І корупція, шкідництво, російський вплив нікуди не ділись. А як це все відстежувати, якщо не мати доступу до інформації?", – додає вона.

За словами Бабинської, Мінцифри повинно чітко пояснити українцям, чому вирішили закривати ті чи інші дані. 

"Чому саме ці набори не можна, що в них небезпечного? Чому Мінцифри визначає, що і коли закривати? Чи є прецеденти використання відкритих даних, оприлюднених до 24 лютого 2022 року, противником і як саме? А те, що вже було оприлюднено, доступне зараз і на інших ресурсах, неофіційних, а персональні дані досі продаються на чорному ринку", – підкреслює вона.