Минус один. Почему ликвидируют банк "Січ" и будуть ли следующие
Нацбанк вывел с рынка небольшой по объему активов банк. Что произошло, как это отразится на финансовой системе и кто следующий? (укр)
Банківська система втратила ще одного гравця. 9 серпня НБУ вивів з ринку невеликий за обсягом активів банк "Січ".
Формальною причиною такого рішення стало те, що установа, яку контролював відомий банкір Денис Горбуненко, допустила дефолт, відмовившись погашати перед Нацбанком зобов'язання за кредитом рефінансування.
Насправді банк сам створив собі проблеми, зробивши основним джерелом доходу гру на різниці дохідності держоблігацій та кредитів рефінансування. Після того, як НБУ майже втричі підняв вартість позик для банків, музика для "Січі" почала стихати. Чи стихне вона для інших банків, які грали в цю ж гру?
Що відомо про "Січ"
Заснований у 2011 році банк "Січ" був однією з небагатьох малих фінансових установ, які пережили "банкопад" 2014-2016 років. Номінальні власники банку Олег Баланда (55,6%) та Валерій Раздорожний (31%) одночасно були головою та заступником голови наглядової ради банку відповідно.
Неформально "Січ" перебуває під контролем відомого банкіра, колишнього голови правління "Родовід банку" Дениса Горбуненка. Рішення про визнання його фактичним контролером банку НБУ ухвалив наприкінці 2019 року.
Після цього Горбуненко подавав до Нацбанку документи, аби стати формальним акціонером "Січі", але отримав відмову через власну репутацію. Він працював головою правління "Родовід банку" у 2005-2009 роках, перед тим, як держава вимушено націоналізувала установу, рятуючи її від банкрутства.
Крім того, прізвище Горбуненка спливало в судових суперечках Ріната Ахметова з Дмитром Фірташем навколо продажу "Укртелекому". Банкір нібито був формальним власником пакета акцій телеком-оператора з боку Фірташа.
Прес-служба Group DF у коментарі ЕП заперечила причетність Фірташа до банку "Січ".
Широкому загалу банк "Січ" відомий як кредитор угоди з приватизації розташованого на Європейській площі столиці готелю "Дніпро". Тоді, у 2020 році, компанія-переможець конкурсу ТОВ "Смартленд" оформила в банку кредитну лінію на 1,05 млрд грн (готель продали за 1,1 млрд грн).
Як пізніше встановило слідство, заставою за кредитом був депозит невстановленого поручителя, а кошти для його видачі банк позичив у Нацбанку.
1 липня 2022 року 15,3 тис українців тримали в банку "Січ" 1,23 млрд грн. Відповідно до законодавства, на період дії воєнного стану держава гарантує виплату 100% сум усіх вкладів населення незалежно від їх розміру.
Чому банк ліквідують
Причиною визнання банку неплатоспроможним стала невиплата відсотків за кредитом рефінансування, який установа отримала від Нацбанку. Виплата мала відбутися наприкінці липня, але регулятор кошти не отримав.
Нацбанку довелося забирати борг примусово, стягнувши з банку заставлені за позикою облігації внутрішньої державної позики. Коли і яку суму НБУ надав банку як кредит рефінансування і скільки було несплачених відсотків, невідомо.
Ситуація з неплатоспроможністю "Січі" виникла через те, що банк не розрахував ризиків. Він заробляв на різниці ставок кредитів рефінансування та дохідністю ОВДП: брав позики в НБУ під 7% річних і купував на них держоблігації зі ставкою 9-11% річних. Різниця, 2-4%, і становила прибуток.
Ризик полягав у тому, що ставки за кредитами рефінансування – плаваючі і залежать від рівня облікової ставки НБУ, а дохідність облігацій – фіксована. Після того, як 2 червня Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, а ставка за рефінансуванням зросла з 11% до 27%, "Січ" почав працювати в збиток.
"У червні в "Січі" процентні доходи були менші за процентні витрати, що недобре. Хоча заробляння банків на схемі з рефінансом та ОВДП не є чимось поганим. Чимало банків скористалися цим, коли була криза, стимулюючи економіку", – зазначив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Ця схема заробітку була чи не основним бізнесом "Січі": із загальної суми активів понад 6,6 млрд грн майже 4,1 млрд грн або 62% становили ОВДП. Ще близько 1,1 млрд грн активів становив борг за позиками юридичних осіб, зокрема за кредитом на 1,05 млрд грн, за який купувався готель "Дніпро".
Чи були в Нацбанку інші варіанти
Невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами – достатня підстава для його віднесення до категорії неплатоспроможних, сказано в законі "Про банки та банківську діяльність". Водночас у такій ситуації регулятор міг діяти м'якіше, вважають експерти.
"У таких випадках збирається комітет Нацбанку з нагляду і вирішує, чи варто застосовувати проти банку заходи впливу. Якщо так – то які саме.
Діапазон широкий: від письмового застереження до визнання неплатоспроможним. Також може бути вимога дострокового погашення рефінансування", – каже асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.
8 серпня в Україні відновив роботу вторинний ринок ОВДП. Власники державних облігацій отримали змогу продати їх на відкритому ринку, а потенційні інвестори – інвестувати не лише у військові облігації Мінфіну, а й у випущені до початку великої війни боргові цінні папери уряду.
Оскільки ОВДП – ключовий актив "Січі", то банк міг би продати частину цих паперів на вторинному ринку та розрахуватися з НБУ. Проте регулятор почав примусово погашати заборгованість банку ще до 8 серпня.
Таке рішення регулятор пояснив тим, що банк "Січ" не просто допустив неплатоспроможність за своїм боргом, а й відмовлявся його обслуговувати.
Співрозмовники в правлінні НБУ стверджують, що в "Січі" було достатньо коштів для виплати процентів за кредитом рефінансування. Проте напередодні дати виплати банк нібито переказав кошти на рахунки в інших банках.
Більше того, за даними регулятора, 29 липня спостережна рада банку ухвалила рішення не виплачувати проценти за кредитом рефінансування. А 4 серпня, коли НБУ надіслав до банку вимогу погасити борг, там повідомили, що не мають для цього достатньо коштів.
Він начебто зробив це навмисно, аби Нацбанк не списав кошти примусово. Імовірно, зважаючи на таку зухвалу поведінку, НБУ вирішив покарати "Січ".
Що кажуть у банку
У банку "Січ" до останнього заперечували інформацію про те, що установа допустила неплатоспроможність за кредитом рефінансування.
"Останнім часом спостерігається інформаційна атака, яка має на меті дискредитувати банк шляхом поширення негативної інформації про нього з метою спровокувати паніку серед клієнтів та неможливість розрахуватися з вкладниками та кредиторами", – повідомила пресслужба банку.
У цьому ж релізі сказано, що 5 серпня банк здійснив дострокове повне погашення кредиту рефінансування в сумі 3,15 млрд грн.
Як це було зроблено – за допомогою добровільного переказу коштів в НБУ чи шляхом примусового стягнення застави за кредитом Нацбанку, у повідомленні не уточнюється.
ЕП надіслала запит до банку "Січ" з проханням підтвердити або спростувати інформацію щодо відмови платити проценти за кредитом рефінансування та пояснити свої дії.
На момент виходу матеріалу банк на запит не відповів, а Денис Горбуненко на дзвінки не відповідав.
Хто постраждає від банкрутства "Січі"
Фізособи в банку "Січ" тримали 1,23 млрд грн. Усі вони отримають кошти від Фонду гарантування вкладів. Частково борг перед вкладниками вдасться погасити ОВДП, які залишилися в банку після погашення боргу перед НБУ. Не виключено, що частину коштів вкладникам "Січі" доведеться повертати державі.
Юридичним особам пощастило менше. Загальна сума зобов'язань банку перед бізнесом становила близько 1,4 млрд грн. Більшість цих коштів належала компаніям, пов'язаним з Горбуненком, стверджують співрозмовники в НБУ.
Хто піде за "Січчю"
"Січ" – другий банк, виведений з ринку з початку війни. Першим збанкрутував Мегабанк Віктора Суботіна. Крім того, наприкінці лютого НБУ ліквідував два банки з російським капіталом: Промінвестбанк і "МР банк" (раніше – Сбєрбанк).
Імовірно, "Січ" – не останній банк, який ліквідують до звершення великої війни. На ринку є низка фінансових установ, які заробляли на різниці ставок між ОВДП та кредитами рефінансування. Мова йде про переважно невеликі банки.
Неплатоспроможність таких установ, як і неплатоспроможність банку "Січ", суттєво не вплине на фінансову систему. Частина з них уже почала шукати заміну дорогому рефінансуванню, підвищуючи ставки за депозитами.
Великі банки продовжують стабільну роботу попри кризу, викликану війною. Вони сформували рекордний профіцит ліквідності, який тримають у депозитних сертифікатах НБУ. Це свідчить про великий запас міцності банківської системи.