России не удастся ничего скрыть. Как стартап с помощью AI считает уничтоженное жилье украинцев
Как создавался стартап UADamage, как он работает и чем будет полезен для восстановления Украины. (укр)
Аби показати всьому світу масштаби руйнації через військове вторгнення Росії в Україну, проєкт UADamage за допомогою штучного інтелекту створив інтерактивну мапу знищеної та пошкодженої нерухомості.
Навіть попередні оцінки масштабів руйнації приголомшують: росіяни знищили та пошкодили понад 130 тис житлових будівель, з яких 115 тис – приватні, 15 тис – багатоповерхівки. Дах над головою втратили понад пів мільйона українців.
Облік знищеного і пошкодженого майна дозволить показати світу, яких збитків Росія завдала Україні, і стане обґрунтуванням для розрахунку суми репарацій, які окупанти виплачуватимуть українцям після поразки у війні.
Хто засновник?
UADamage заснував 35-річний підприємець з Ковеля Віталій Лопушанський. Він закінчив КПІ за спеціальністю "Комп'ютерні системи та мережі" і 15 років працював в аутсорсингових компаніях Ciklum та GlobalLogic, а також головним операційним директором маркетплейсу рішень для кіберзахисту SOC Prime.
У січні Віталій і його друг Олександр Корнієнко вирішили створити маркетплейс NeuroMarket. Це платформа, де можна придбати штучну нейрону мережу (алгоритм обчислення, який самонавчається) для вирішення бізнес-завдань: моделювання цін, прогнозування властивостей сполук при створенні ліків.
Експертизу у сфері нейронних мереж Віталій отримав у GlobalLogic. Там він працював менеджером машинного навчання, і більшість проєктів, пов’язаних із самонавчанням комп'ютерів, проходили через очолювану ним команду. Зокрема, вони починали проєкт із створення автопілота для Volvo.
Бізнес-ідея NeuroMarket полягала в наданні програмістам, спільнотам та компаніям, які розробляють нейромережі, можливості продавати власні нейронні мережі. З кожного продажу засновники маркетплейсу розраховують отримати 30%. Ціни на продукт варіюються від 10 дол до 1 тис дол і більше.
"На GitHub (веб-сервіс для колективної розробки ПЗ) коди нейромереж безкоштовні, але для завантаження чогось звідти потрібно багато часу і досвіду. Машинне навчання – складний предмет, там потрібно мати великий досвід в математиці та розробці", – розповідає Лопушанський.
Засновники сфокусовані на створенні маркетплейсу з написаним коду в одному стилі, який бізнес зможе легко інтегрувати у свої продукти.
Зараз NeuroMarket перебуває на етапі бета-версії. Напередодні великої війни засновники намагалися залучити інвестиції, але не встигли. Загалом над стартапом у режимі часткової зайнятості працюють шість розробників.
Створення нейромережі
На другий день великої війни Лопушанський відправив дружину з дитиною в Болгарію і записався в тероборону, займався аеророзвідкою та волонтерством.
"Через три тижні зрозумів, що треба використати нашу експертизу на користь Україні. Почали "брейнштормити", збирати успішні бізнес-кейси. Знайшли приклад використання нейронної мережі американською компанією для збору статистики стосовно ушкоджень житла після урагану", – пригадує підприємець.
Віталій чув про жахливий масштаб руйнувань у Маріуполі і знав, що ніхто в Україні не застосовує нейромережі для аналізу збитків. Він вирішив використати свої знання для створення інтерактивної мапи пошкодженої нерухомості.
Для початку розробники знайшли американського інженера Майкла ДеПю, який створив інтерактивну мапу руйнувань будівель унаслідок урагану. "Оскільки це був комерційний проєкт, то він не зміг нам багато розповісти, лише показав, у якому напрямку потрібно працювати", – каже Лопушанський.
Розробити першу версію UADamage допоміг український інженер-дослідник у сфері комп’ютерного бачення і машинного навчання Євген Хведченя. У 2020 році він посів третє місце в змаганні xView2 "Оцінка пошкоджень будівлі", яке проводив підрозділ оборонних інновацій Міністерства оборони США.
Тоді американська аерокосмічна компанія Maxar Technologies надала організаторам заходу якісні супутникові знімки знищених ураганом будинків. Понад 2 тис учасників змагань мали проаналізувати фотографії за допомогою власних нейромереж і визначити ступінь пошкоджень.
Євген розповів, як працює його нейромережа, а команда Віталія допрацювала це рішення і перевірила ефективність на супутникових знімках Маріуполя.
Найбільша складність
Під час роботи над проєктом UADamage розробники зіткнулися з проблемою отримання даних, тобто супутникових знімків зруйнованих міст.
"Знайти дані виявилося дуже складно, тому що вони надаються тільки армії або високопосадовцям. Достукатися до високопосадовців було дуже важко: я додаю когось у Facebook, пишу, дзвоню, мені завжди відповідають якісь асистенти, призначають зустрічі, які не відбуваються", – каже засновник UADamage.
Після довгих пошуків джерела супутникових знімків Віталій познайомився з операційним директором української компанії TVIS Олексієм Даманським. TVIS купує та продає зроблені приватними супутниками знімки, топографічні карти, ортофотоплани (план місцевості, створений на основі аерофотографування).
Архівний супутниковий знімок квадратного кілометра території коштує близько 20 дол, а нове знімання цієї ж площі – 30 дол. Площа Маріуполя становить близько 200 кв км, отже, його супутникові знімки коштують 4 тис дол. За знімки Бучі, Ірпеня та Гостомеля треба було заплатити майже 1,2 тис дол.
"Це лише кілька міст, а нам хотілося великих масштабів. Ми зрозуміли: щоб оцифрувати всю Україну, потрібні мільйони доларів", – говорить Лопушанський.
Компанія TVIS за кошти волонтерів отримала знімки Маріуполя і надала їх у тому числі для аналізу системою UAdamage. Знімки були свіжими, що дозволило протестувати систему аналізу проєкту.
Як це працює
Одна частина нейромережі виокремлює на знімку будинок, а інша її частина порівнює його стан з довоєнним. Мережа визначає чотири типи ушкоджень: повністю зруйновано (обвал понад 50% площі), суттєві пошкодження (обвалені дах та стіни), незначні пошкодження (сліди вибухів), пошкоджень не виявлено.
У результаті мережа створює графічне представлення даних, де всі чотири значення показані різними кольорами. "Ось робота нейромережі, це лише 10-15% проєкту, решту нам треба було робити самостійно", – каже Лопушанський.
Програмістам треба було зібрати адреси і прив’язати їх до будинків на супутниковому знімку, а також розробити нові алгоритми та програмні коди, які дозволяють достовірно порівнювати різні супутникові знімки.
"Ми починаємо поєднувати знімки до війни та після, а вони не сходяться, бо фотографії були зроблені з різними кутами нахилу супутника, на різних висотах, різними камерами. Десь фото розтягнуте лінійно, десь стягнуте, а нам треба, аби будиночок з будиночком сходилися", – згадує програміст.
Крім того, потрібно було налаштувати багатоетапний процес аналізу та візуалізації даних. Перевірку оброблених даних виконують вручну партнери з українського проєкту RebuildUA, який оцифровує дані з БПЛА та супутників. Карти на UADamage публікуються лише після їхньої перевірки.
Перспективи проєкту
За словами Лопушанського, дані про пошкоджене майно в Україні збирають багато організацій. Це відбувається на центральному рівні через сервіс "Пошкоджене майно" в "Дії", на обласному та районному рівнях.
"Ми дамо можливість людям коригувати дані на нашому сайті, щоб мати можливість інтегрувати UADamage та "Дію", – розповідає засновник проєкту.
Він вважає, що UADamage прискорить та полегшить відновлення житла в Україні. Зокрема, проєкт можна використати для створення інвестиційних фондів будинків для подальшого проведення тендерів на їх відбудову.
Віталій надає дані про пошкоджену нерухомість Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Мінінфраструктури. Цю інформацію можна надавати й Нацраді з відновлення України від наслідків війни, яка вестиме перемовини з країнами щодо відбудови окремих регіонів.
У приватному секторі підприємець бачить перспективи в продажу аналітичних даних страховим компаніям. Стихійні лиха у світі щорічно завдають колосальних збитків. Лише у 2021 році ця цифра сягнула 246 млрд євро.
"Від стихійних лих особливо страждають Флорида та інші штати США поблизу Карибського моря. Наша система оцифрування пошкоджень після стихійних лих матиме там попит. Наші дані можна продавати страховим компаніям, які працюють з будівельними компаніями", – ділиться планами Лопушанський.