Колишній міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що курсу 29 грн за дол уже ніколи не буде. "Це нездійснення мрія", – сказав він.

Після початку великої війни гривня суттєво девальвувала. Це зовсім не дивно, враховуючи, з якими проблемами зіткнулася українська економіка. Якби Україна була людиною, а створена російською агресією криза – хворобою, то курс валют був би температурою тіла, яка свідчила б про початок лихоманки.

Курс гривні для України є універсальним показником не лише стану макроекономічного середовища, торговельного балансу та інвестиційної привабливості, а й економічних очікувань людей і бізнесу.

Щоб зберегти економіку та гаманці українців, Національний банк 24 лютого повернувся до політики фіксованого валютного курсу. Ця політика триває досі, щоправда, з новим фіксованим курсом – 36,57 грн за дол.

Проте фіксація курсу – тимчасовий захід, дію якого рано чи пізно доведеться припинити. Скільки за таких умов коштуватиме американська валюта і чи справді українцям вже ніколи не бачити позначки "29" в обмінних пунктах?

Чому зафіксували курс валют

Фіксація курсу в умовах війни була неминучою. Це рішення разом із запровадженням низки валютних обмежень дозволило зберегти золотовалютні резерви, не допустити відпливу коштів з банків та контролювати інфляцію.

Останнє особливо важливо, бо через війну, окупацію частини території країни та зруйновану логістику ціни на деякі товари стрімко полетіли вгору.

"Такий (фіксований – ЕП) курсовий режим не лише стримував зростання собівартості товарів та послуг, зокрема через продаж валюти на критичний імпорт за офіційним курсом, а й гальмував фундаментальний тиск, впливаючи на інфляційні й курсові очікування громадян і бізнесу", – пояснюють у Нацбанку.

Розрахунки регулятора свідчать, що фіксація офіційного курсу себе виправдала: інакше річна інфляція в червні становила б не 21,5%, а 30%.

За базовим прогнозом НБУ, у 2022 році інфляція сягне 31%, а у 2023 році – 20%.

Проте в червні-липні така політика почала давати тріщини, і Нацбанку довелося її корегувати. Офіційний курс підняли з 29,25 грн до 36,57 грн за дол. При цьому в НБУ вважають, що відпускати гривню у вільне плавання досі рано.

Річ у тім, що попит на валюту суттєво перевищує пропозицію попри зростання експорту, часткове розблокування портів та отримання зовнішньої допомоги.

Які передумови повернення до плаваючого курсу

"Головна умова для повернення плаваючого курсу – збалансування ринку, коли в один день переважає попит, в інший – пропозиція. Наразі НБУ щодня продає валюту", – каже директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.

Обсяги валютних інтервенцій Нацбанку справді значні: у червні і на початку липня регулятор щотижня продавав з резервів по 1 млрд дол. Ситуація змінилася після того, як 21 липня НБУ підвищив офіційний курс.

Від початку року НБУ продав вже 15,5 млрд доларів та 1,8 млрд євро, а придбав – 2,8 млрд доларів та 110 млн євро.

"Після девальвації офіційного курсу і завдяки відновленню оподаткування імпорту ситуація на валютному ринку суттєво покращилася, але на початку серпня НБУ знову продав майже пів мільярда доларів з резервів. Скоріше за все, доведеться вживати додаткові заходи для збереження макрофінансової стабільності", – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

НБУ називає такі передумови для повернення плаваючого курсу: розблоковані порти, які забезпечать більші обсяги надходження валюти, зниження попиту на імпортні товари, зокрема внаслідок підвищення конкурентоспроможності вітчизняних аналогів, поява привабливих інструментів для інвестицій у гривні.

Експерти додають ще одну передумову: успіхи України на полі бою з росіянами.

"Наша економіка тісно пов’язана із ситуацією на полі бою. Якби українські війська показали вдалий приклад контрнаступу, наприклад, деокупували Херсон, то з’явилося б уявлення, куди рухається війна. Поки що ситуація хитка", – вважає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Імовірно, усі умови для переходу до гнучкого обмінного курсу з'являться нескоро, а справді ринковий курс валют встановиться через кілька років.

"Навіть якщо НБУ відмовиться від фіксації курсу гривні, він усе одно контролюватиме курс через інтервенції на міжбанківському валютному ринку, щоб не допустити частих та різких коливань. Повністю гнучкий курс – це точно не перспектива наступних двох років", – переконаний голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Якщо "розморозити" курс зараз

Наразі економіка не готова до плаваючого курсоутворення, проте продовження політики фіксованого курсу дорого обходиться економіці та золотовалютним резервам. Що б сталося, якби замість підвищення офіційного курсу долара до 36,57 грн Нацбанк скасував політику фіксованого валютного курсу?

На думку експертів, гривня б стрімко девальвувала, а ціни б суттєво зросли.

"Як і навесні 2015 року, курс би різко стрибнув на хвилі паніки, а потім, за відсутності попиту з боку імпортерів, відкотився би назад. Але досягнутий курсовий максимум став би орієнтиром для імпортерів у встановленні цін на товари", – вважає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Зрештою, якби НБУ вдався до валютних послаблень та відпустив курс валют, то девальвація та спричинена нею паніка, змусили б його застосовувати набагато жорсткіші валютні обмеження, щоб стабілізувати ситуацію.

"Повернення до плаваючого курсу в умовах незбалансованого ринку може спровокувати паніку і так званий overshooting – різкий обвал курсу, який потребуватиме "драконівських" адміністративних заходів", – зазначає Білан.

У Нацбанку вважають, що гнучкий курс призвів би до менш катастрофічних наслідків. "Коли на ринку переважає попит, то плаваючий курс неможливий. Замість нього відбуватиметься повзуча девальвація, яка залежатиме від курсу, за яким регулятор продає валюту", – попереджає Лупін.

Що впливатиме на валютний ринок до закінчення війни

Зважаючи на потенційні наслідки повернення до плаваючого курсу, НБУ фіксуватиме гривню далі. Скільки для цього доведеться спалити резервів, залежатиме від низки факторів, й економічні обставини – не визначальні.

"Ключову роль відіграють безпекові чинники: загроза розширення боїв та можливі удари по критичній інфраструктурі чи навпаки – успіхи України в контрнаступі. Вони б визначали схильність тримати вільні кошти в гривні чи іноземній валюті незалежно від процентних ставок", – вважає Вишлінський.

З економічної точки зору, на стабільність валютного ринку впливатимуть обсяги імпорту, доступність портів та обсяги експорту, ритмічність міжнародної підтримки України, емісія грошей Нацбанком, розмір облікової ставки.

Що впливатиме на курс валют після перемоги

Після закінчення війни Нацбанк матиме більше можливостей для повернення до політики гнучкого курсу валют, значення якого визначатиме ринок. У такому разі вартість валюти в обмінних пунктах залежатиме від стану міжнародної торгівлі, міграційної ситуації та обсягів іноземних інвестицій.

Стан торгівлі визначатиме те, які підприємства переживуть війну, а які – ні. Наразі чи не найбільших втрат внаслідок бойових дій зазнала вітчизняна металургія. Суттєво постраждала й хімічна промисловість.

За оцінками експертів Київської школи економіки та Центру економічної стратегії в межах проєкту "Росія заплатить", "Азовсталь" зруйнована майже повністю, Металургійний комбінат ім. Ілліча та сєверодонецький "Азот" – більш ніж на 40%. Авдіївський коксохім зазнав менших пошкоджень.

"Ці підприємства були нетто-експортерами. Відповідно, їх втрата загалом негативно вплине на торговельний баланс", – зазначає Вишлінський.

За даними YouControl, лише "Азовсталь" щороку експортувала товарів на 40-60 млрд грн, а у 2018 році побила власний рекорд – 146 млрд грн.

"За нашими оцінками, у фізичних обсягах не відновляться близько 15% експорту, передусім металів. Це за умови, що звільнимо всі території на півдні і відновимо врожай та експорт зерна й олії", – підрахувала Білан.

Іншими словами, залежно від ситуації з цінами на світових ринках Україна після війни втратить 7-10 млрд дол валютних надходжень на рік.

Водночас великі промислові потужності на сході споживали чимало газу. Як наслідок, після війни Україні вдасться зекономити на імпорті блакитного палива. Щоправда, це не перекриє втрат валютної виручки від втраченого експорту.

За розрахунками Dragon Capital, промисловість може знизити споживання газу на 2 млрд куб м на рік, що в довоєнних цінах зекономить близько 1 млрд дол.

Другий фактор, який впливатиме на курс гривні після війни, – міграція.

З одного боку, люди, які виїхали за кордон, впливають на платіжний баланс, коли за межами країни розраховуються українськими банківськими картками.

Імовірно, з часом частина біженців почне шукати роботу в країнах перебування, що знизить тиск на вітчизняний валютний ринок і навіть забезпечить економіку додатковими валютними надходженнями у вигляді переказів.

З іншого боку, зменшення населення в Україні знизить обсяги споживання, передусім імпортних товарів та енергоносіїв. Зниження імпорту залежатиме також і від платоспроможності населення, яке залишиться в Україні.

Імовірно, після війни ситуація на ринку праці ще якийсь час залишатиметься кризовою через руйнування об'єктів промисловості та логістики. Це спонукатиме людей шукати роботу за кордоном, що може спричинити збільшення обсягів грошових переказів трудових мігрантів.

Насамкінець, на курс гривні впливатимуть інвестиції у відновлення України.

Український "план Маршалла", презентований владою в швейцарському Лугано, передбачає залучення протягом наступних десяти років 750 млрд дол. Якщо цей план вдасться реалізувати, то такі масштабні інвестиції будуть чинити значний тиск на зміцнення гривні щодо інших валют. 

Чи можливий долар по 29 гривень

Курс гривні після війни залежатиме від того, як закінчиться війна і якою з неї вийде економіка країни. Якщо руйнація промисловості триватиме, то гривня девальвуватиме далі. Натомість надходження міжнародних інвестицій на відбудову сприятиме зміцненню національної грошової одиниці.

Аналітики вважають, що після перемоги України гривня, найімовірніше, почне зміцнюватися. Щонайменше, для цього будуть усі економічні передумови.

"Зміцнення гривні відбудеться майже точно, хіба що війна закінчиться надзвичайно погано для України. У будь-якому сценарії – від базового до оптимістичного – покращаться настрої завдяки зменшенню ризиків, почнеться приплив коштів в Україну на відбудову. Також позитивно вплине на експорт та інвестиції статус кандидата в члени ЄС", – вважає Вишлінський.

Завадити зміцненню гривні зможуть лише політики. У разі її суттєвого зміцнення скорочуватиметься дохідна частина бюджету. Грошей на політичні проєкти буде менше, а невдоволених зміцненням гривні експортерів більшатиме.

"Для бізнесу важлива передбачуваність. Якщо курс перейшов за 36,6, то, напевно, він буде коливатися в цьому діапазоні", – вважає Боярчук.

Зате зміцнення гривні зменшить видатки на обслуговування державних боргів, яких країна за останні пʼять місяців залучила на десятки мільярдів доларів.

Зрештою, майбутнє гривні залежить передусім від Збройних сил України. Лише їм під силу закінчити війну та вивести економіку із стану лихоманки.